Суд: Олевський районний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №287/1017/26
Суддя: Нижник Г. П.
Справа № 287/1017/26
1-кп/287/495/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12026065520000032 від 03.06.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зубковичі Олевського району Житомирської області, українця, громадянина України, непрацюючого, не депутата, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
31.05.2026 приблизно о 15 годині ОСОБА_4 перебував біля магазину «Левада», який розташований по вул. Корольова, 44, у с. Зубковичі Коростенського району Житомирської області. У той час до даного магазину прийшов ОСОБА_5 , та між останніми на ґрунті раніше виниклих відносин виник словесний конфлікт. У ході даного конфлікту у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 . Реалізуючи свій протиправний умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_5 та кулаком правої руки умисно наніс один удар в обличчя. Від даного удару останній втратив рівновагу, не втримався на ногах та упав на землю. Продовжуючи свої умисні протиправні дії, ОСОБА_4 нахилився над ОСОБА_6 , який лежав на землі та умисно наніс три удари кулаком руки в голову потерпілого, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді забійної рани правої скроневої ділянки, що супроводжується закритою черепно-мозковою травмою у вигляді струсу головного мозку, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Таким чином, ОСОБА_4 визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, за умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку визнав повністю та пояснив, що 31.05.2026 перебував зі знайомим біля магазину «Левада», розташованого по вул. Корольова, 44, у с. Зубковичі Коростенського району Житомирської області, де вони пили каву. До них підійшов потерпілий, який перебував у стані алкогольного сп`яніння, та почав висловлюватися на адресу обвинуваченого, називаючи його ухилянтом і запитуючи, чому він не на війні.
Такі висловлювання обурили обвинуваченого, оскільки в перші дні повномасштабного вторгнення він добровільно пішов на військову службу та тривалий час служив, після чого був звільнений у запас за сімейними обставинами. На ґрунті цього між ним і потерпілим виник словесний конфлікт, під час якого він не стримав своїх емоцій, підійшов до потерпілого та вдарив його кулаком правої руки в обличчя. Коли потерпілий упав на землю, обвинувачений нахилився над ним і завдав ще трьох ударів кулаком у голову.
Обвинувачений зазначив, що йому соромно за вчинене перед дружиною та дітьми, адже, пройшовши війну, він не зміг стримати негативних емоцій. Просив вибачення за свої дії, висловив жаль з приводу того, що сталося, та запевнив суд, що зробив належні висновки й надалі подібного не повториться.
Відповідно до висновку експертизи №98 від 23.06.2026, враховуючи обставини справи, у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження: забійна рана правої скроневої ділянки, супроводжувалася закритою черепно-мозковою травмою у вигляді струсу головного мозку, утворилися, не менш як від одноразової дії тупого (тупих) предмету (предметів), можливо за обставин та в термін, вказаний в медичній карті стаціонарного хворого та в матеріалах справи, відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Враховуючи, що обвинувачений повністю визнав свою вину, фактичні обставини ніким не оспорюються, сторони самі клопотали про недослідження інших доказів, суд вважає за можливе визнати недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд переконався щодо добровільності позиції обвинуваченого, з`ясував, що він правильно розуміє зміст цих обставин та роз`яснив, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Заслухавши обвинуваченого, дослідивши всебічно повно та неупереджено всі обставини кримінального провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення у відповідності до вимог ст. 22 КПК України, доведено винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення поза розумним сумнівом.
Оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних даних з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд за своїм внутрішнім переконанням вважає достатніми підстави для призначення покарання ОСОБА_4 .
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Так, вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком. Останній за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.
Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи дані про особу ОСОБА_4 , обставину, що пом`якшує покарання та те, що останній усвідомив протиправність своєї поведінки, суд дійшов висновку про можливість призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу.
На думку суду, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам та наслідкам, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню скоєнню ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.
Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 124, 349, 368-374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 80 (вісімдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua