Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №285/5514/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа № 285/5514/26

провадження у справі № 2/0285/3381/26

12 жовтня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі : головуючої - судді Михайловської А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кравець І.А.

сторони у справі : позивач — ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, –

встановив:

04.09.2026 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини — ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), щомісячно, до повноліття дитина, та аліменти на її користь, як дружини, з якою проживає дитина, у розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною трьох років, починаючи стягнення з 20.03.2026.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі. Оскільки відповідач неофіційно працює в іншій області, дитина проживає з позивачем. Основні витрати на утримання дитини здійснює матір дитини. Відповідач має можливість надавати матеріальне утримання як позивачу та і дитині, оскільки є фізично здоровим та працездатним, однак добровільно належної матеріальної допомоги сім`ї не надає. Дитині повинен бути забезпечений належним рівень життя, однак позивач не зможе такий забезпечити самостійно. Натомість відповідач інших утриманців немає, отримує неофіційний дохід, тому зможе сплачувати аліменти на утримання дитини — ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), щомісячно, до повноліття дитина, та аліменти на користь дружини, з якою проживає дитина, у розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу) щомісячно,

За таких обставин позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.

08.09.2026 ухвалою суду було прийнято до розгляду дану позовну заяву, відкрито провадження, розгляд справи по суті вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням ( викликом) сторін.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від позивача надійшла письмова заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, які просить задовольнити. Проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач до суду повторно не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений вчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі, відзиву на позов від якого не надходило.

Відповідно до вимог ч.1 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін та на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення за наявних у справі доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення за наступних підстав.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.

Як встановлено, батьками малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сторони у справі, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 ..

Сторони у справі перебувають у зареєстрованому шлюбі.

Позивач посилається на те, що відповідач ухиляється від покладеного на нього ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України обов`язку утримувати дитину, регулярної та доста тньої матеріальної допомоги сім`ї не надає. Відповідач самоусунувся від надання матеріальної допомоги, хоча таку змогу має.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 pоку, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Зміст глави 15 Сімейного кодексу України (далі - СК України) вказує на обов`язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання обов`язку утримувати дитину визначені статтею 181 СК України, за змістом якої, кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. А згідно ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, роз`яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із ч.ч. 2,4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Жодних документів, які б підтверджували непрацездатність відповідача, суду надано не було. Отже будь-яких поважних причин, що унеможливлюють надання ним матеріальної допомоги дитині та дружині судом не встановлено.

Як відповідач, так і позивач, в рівних частках повинні утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття, що разом із присудженою сумою аліментів забезпечить належне утримання.

Отже, як встановлено судом, вбачається з матеріалів справи та відповідачем не оспорено та не спростовано, останній в змозі сплачувати аліменти на утримання малолітньої дочки до її повноліття та на дружину, до досягнення дитиною трьох років. Зокрема, є працездатним, його стан здоров`я дає змогу працювати, на даний час має неофіційний заробіток, інших утриманців немає, будь-яких стягнень з нього не проводиться.

Разом з цим, суд враховує ту обставину, що дитина проживає з матір`ю, а тому весь тягар по її щоденному утриманні та забезпеченні лежить саме на позивачу.

Тому суд, враховуючи, також, розмір прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, дійшов висновку, що відповідач спроможний сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), щомісячно, до повноліття дитини, та аліменти на користь дружини, з якою проживає дитина, у розмірі 1/8 частки від заробіку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною трьох років.

Саме такий розмір буде справедливим та відповідати рівності обов`язку батьків утримувати свою дитину, зможе в повній мірі забезпечити належні умови утримання та проживання дитини і дружини, буде відповідати як інтересам дитини, так і дружини, з якою проживає дитина, а також матеріальному становищу та стану здоров`я платника аліментів.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з цим позивачем не доведено належними та достатніми доказами ту обставину, що відповідач взмозі сплачувати аліменти на утримання дружини саме в розмірі 1 / 6 частини від усіх його доходів ( заробітку).

Крім цього, відповідно до ч.1 ст. 79, ч.1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання (пред`явлення) позовної заяви. За таких обставин вимога позивача про стягнення аліментів з 20.03.2026 не грунтується на вимогах закону.

У відповідності до вимог п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі у межах суми платежу за один місяць.

Судові витрати, зокрема судовий збір, згідно вимог ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76 – 89, 141, 258, 259, 263 – 265, 268, 273, 280-282, 352, 354, 355, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня подання позову до суду з 04.09.2026.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини, з якою проживає дитина, у розмірі 1/8 (однієї восьмої) частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позову до суду з 04.09.2026, і до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.

В решті вимог - відмовити.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційний розгляд справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Найменування сторін:

- позивач – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання — АДРЕСА_1 );

- відповідач – ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання — АДРЕСА_2 ).

Дата складення повного судового рішення – 12.10.2026.

Суддя А.В.Михайловська