Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №285/4729/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/4729/26

провадження у справі № 2/0285/2984/26

12 жовтня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої судді Сташків Т. Г.,

за секретаря судового засідання Матвіюк Т. М.,

учасники справи: позивач ТОВ «ФК «Кредит-капітал», його представник Усенко М. І., відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ :

31.07.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-капітал») звернулися до суду із зазначеним позовом та просили стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 101330052 від 23.04.2024 у розмірі 43 540,00 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову зазначали, що 23.04.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 101330052 у електронній формі. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 7 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності на строк 360 днів, тобто до 18.04.2025 зі сплатою відсотків у розмірі 0,01 % за день користування кредитними коштами протягом першого розрахункового періоду та у розмірі 1,4 % у день протягом решти строку кредитування. Отримавши кошти від фінансової компанії останній своїх зобов`язань не виконав і тому утворилась заборгованість. Відповідно до договору відступлення права вимоги від 29.08.2024 ТОВ «ФК «Кредит-капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором у розмірі 43 540,00 грн, яка складається з 7 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 31 804,92 грн заборгованості за відсотками, 4735,00 грн заборгованості по неустойці. Позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про погашення суми боргу, проте спір у добровільному порядку не врегульовано, що змусило товариство звернутись до суду із зазначеним позовом.

03.08.2026 ухвалою Звягельського міськрайонного суду Житомирської області провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Також ухвалою суду від 03.08.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ «Універсал Банк» щодо банківської картки відповідача.

У позовній заяві представник позивача просив розгляд справи провести без його участі.

Від відповідача у строк, установлений судом, відзиву, заперечень щодо розгляду справи у спрощеному провадженні, інших заяв, клопотань не надійшло.

У судові засідання 27.08.2026, 12.10.2026 учасники справи не з`явилися. Про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином (відповідач згідно з положеннями п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України).

Оскільки відповідач не повідомив про поважність причин повторної неявки в судове засідання та представник позивача в заяві не заперечував проти заочного розгляду справи, суд, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, постановив ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд виснує наступне.

23.04.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 101330052, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, та зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Кредит надано на строк 360 днів, тобто до 18.04.2025; процентна ставка за пільговий період (31 день) становить 0,01 % в день, процентна ставка протягом поточного періоду (329 днів) становить 1,4 % у день. Кошти надаються шляхом безготівкового зарахування на картку № НОМЕР_1 .

Договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором. Також відповідач ознайомлений шляхом проставлення електронного підпису із графіком платежів, паспортом споживчого кредиту.

Згідно з довідкою ТОВ «Мілоан» клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з яким укладено договір № 101330052 від 23.04.2024 ідентифікований товариством за телефоном НОМЕР_3 за допомогою одноразового ідентифікатору 447703, відправленого 23.04.2024 о 11:32.

Відповідно до копії платіжного доручення від 23.04.2024 ТОВ «Мілоан» перерахувало на виконання договору № 101330052 7000,00 грн отримувачу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

На виконання ухвали суду про витребування доказів від АТ «Універсал Банк» надійшло повідомлення, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , банком емітовано банківську картку із номером НОМЕР_1 та відповідно до виписки із вказаного рахунку 23.04.2024 відбулося зарахування переказу на суму 7 000,00 грн (а. с. 20-21).

Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» за кредитним договором № 101330052 за ОСОБА_1 за період з 24.04.2024 до 29.08.2024 нараховувались проценти за договором. Також останнім внесено 21,00 грн.

29.08.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 111-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-капітал» набуває за плату права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

До договору долучено Акт приймання-передачі реєстру боржників від 29.08.2024; копію платіжної інструкції про розрахунок між учасниками угоди від 29.08.2024; витяг з реєстру боржників від 29.08.2024, де зазначено, що ОСОБА_1 має борг за договором № 101330052 від 23.04.2024 у розмірі 20 804,00 грн.

01.07.2026 позивачем на адресу відповідача направлена досудова вимога (претензія) про погашення заборгованості за договором № 101330052 у розмірі 43540,00 грн.

При вирішенні спору по суті суд керується наступними нормами права.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України). Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 625 ЦК України.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Також відповідно до положень ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами 1, 3 статі 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Основоположним принципом цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, який закріплений положеннями статей 12, 81 ЦПК України, та полягає в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Аналізуючи фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що між сторонами склалися договірні правовідносини. Договір № 101330052 від 23.04.2024 укладений між первісним позикодавцем та ОСОБА_1 у електронній формі відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони обумовили істотні умови договору як то розмір кредиту та суму відсотків, комісії, що підлягають сплаті за користування кредитними коштами, строк дії договору, тощо.

Також позивачем доведено виконання ТОВ «Мілоан» своїх зобов`язань за договором № 101330052 від 23.04.2024 щодо надання відповідачу кредитних коштів у розмірі, встановленому договором.

Вказане підтверджується як копією платіжного доручення про перерахування на ім`я відповідача 23.04.2024 коштів у розмірі 7000,00 грн на виконання умов договору № 101330052, так і відомостями АТ «Універсал Банк» щодо повного номеру картки відповідача, та виписки із вказаного рахунку на момент видачі кредитних коштів, номеру фінансового телефону.

Також позивачем доведено набуття права вимоги за договором № 101330052 від 23.04.2024 відповідно до копій договору відступлення права вимоги від 29.08.2024, квитанцій про перерахування коштів на виконання договору, витягу із реєстру боржників, де зазначено суму заборгованості ОСОБА_1 за спірним договором.

Оскільки сторони досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання кредитного договору Цивільного кодексу України та уклали цей договір, у якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.

На підтвердження розміру заборгованості за договором № 101330052 від 23.04.2024 позивачем долучено розрахунок заборгованості.

При перевірці зазначених розрахунків суд звертає увагу на той факт, що проценти нараховані у межах строку кредитування, однак умови спірного договору щодо нарахування відсотків за денною процентною ставкою у розмірі 1,4 % не у повній мірі відповідають вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" (далі - Закону) щодо максимального розміру денної процентної ставки.

Згідно з п. 17 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Оскільки Закон набрав чинності 24.12.2023, тому за період з 24 грудня 2023 року до 21 квітня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 %, за період з 22 квітня 2024 року до 19 серпня 2024 року - 1,5 %, а за період з 20 серпня 2024 року - 1 %.

Відтак за користування кредитними коштами відповідно до умов договору № 101330052 від 23.04.2024 відповідач мав сплатити відсотки у розмірі: за період з 23.04.2024 до 23.05.2024 (31 календарний день) у розмірі 21,70 грн (7000 х 0,01% х 31); за період з 24.05.2024 до 20.08.2024 (89 календарних днів) у розмірі 8722,00 (7000 х 1,4% х 89); за період з 21.08.2024 до 18.04.2025 (240 календарних днів) у розмірі 16800,00 грн (7000 х 1 % х 240), а всього 25 543,70 грн.

Крім того, суд звертає увагу та той факт, що нарахування штрафу прямо суперечить вимогам п. 18 Перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак доведеною є заборгованість відповідача за договором № 101330052 від 23.04.2024 у розмірі 32 522,70 грн (7000 + 25543,70 - 21) із урахуванням внесеної суми 21,00 грн.

Відтак позивачем частково доведено порушення його майнових прав відповідачем.

За таких обставин суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, доходить висновку наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

У силу приписів ст. 141 ЦПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому підлягають стягненню із відповідача на користь позивача 1988,71 грн судового збору (а. с. 1).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то суд виснує наступне.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

Виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та зважаючи на фінансовий стан обох сторін, враховуючи, що справа є малозначною, розглянута судом у спрощеному позовному провадженні, без присутності учасників справи, часткову обґрунтованість позовних вимог, кількість процесуальних документів, виготовлених представником при поданні позову, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку про доцільність і необхідність відшкодування вартості професійної правничої допомоги у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» заборгованість за кредитним договором № 101330052 від 23.04.2024 у розмірі 32 522,70 грн, яка складається з 7 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 25 522,70 грн заборгованості за відсотками.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1988,71 грн та на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодек сом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Звягельським міськрайонним судом Житомирської област і за заявою відповідача протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 12 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (код ЄДРПОУ 35234236; 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх);

відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя Тетяна СТАШКІВ