Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №283/1929/26 — Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/1929/26

Провадження №2/283/1596/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

24 вересня 2026 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого-судді Тимошенка А.О.,

за участю:

секретаря Левченко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 в якому просить:

1. Стягнути з відповідача заборгованість за договором фінансового кредиту № 58007 від 16.11.2021 року, який укладений між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 , в розмірі 15240 гривень, яка складається з:

- заборгованості за кредитом в розмірі 4000 гривень;

- заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 10640 гривень;

- заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 600 гривень.

2. Стягнути з відповідача заборгованість за договором про споживчий кредит № 102875873 від 13.11.2021 року, який укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , в розмірі 17490 гривень, яка складається з:

- заборгованості за кредитом в розмірі 4000 гривень;

- заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 13050 гривень;

- заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 440 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. В позовній заяві просить розглядати справу без його участі.

Відповідач в судове засідання також не з`явилася, відзиву на позовну заяву не подала, про причини неявки суд не повідомила, про дату час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. У зв`язку з цим справа розглядається за правилами статей 280-284 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.11.2021 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 58007 (а.с. 9-10). Відповідно до умов даного договору ТОВ «ФК «Авіра Груп» зобов`язувалось надати відповідачу кредит у розмірі 4000 гривень строком на 21 день до 06.12.2021 року, а відповідач зобов`язувалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 3,5% на добу.

Пунктом 2.3 договору про надання фінансового кредиту № 58007 передбачено, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Відповідно до графіку розрахунку, що є додатком до договору, загальна вартість кредиту становить 7540 гривень, з яких 4000 гривень сума кредиту за договором, 2940 гривень проценти за користування кредитом, 600 гривень комісія за надання кредиту.

Договір № 58007 від 16.11.2021 року укладений в електронній формі та підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".

ТОВ «ФК «Авіра Груп» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 4000 гривень шляхом їх перерахування на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід» (а.с.11).

13.11.2021 року, на підставі анкети-заяви відповідача, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладений договір про споживчий кредит № 102875873 (а.с. 30-36).

Відповідно до пунктів 1.1.-1.5. договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» зобов`язувалось надати відповідачу кредит в розмірі 4000 гривень строком на 21 день (з 13.11.2021 року по 04.12.2021 року), а відповідач зобов`язувалась погашати кредит, сплачувати комісію за надання кредиту та відсотки за користування кредитом згідно графіку платежів, який наведений в Додатку № 1 до договору.

Комісія за надання кредиту становить 440 гривень, яка нараховується за ставкою 11 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Проценти за користування кредитом: 1050.00 грн., які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (пункт 1.5.2. договору).

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (пункт 1.6. договору).

Згідно пункту 2.1. договору кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Відповідно до п. 2.2.3 договору, проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п.1.3 (21 день), запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору.

В графіку розрахунку, що є додатком до договору загальна вартість кредиту становить 5490 гривень, з яких 4000 гривень сума кредиту за договором, 1050 гривень проценти за користування кредитом, 440 гривень комісія за надання кредиту.

13.11.2021 року відповідачу були перераховані кредитні кошти в розмірі 4000 гривень на рахунок платіжної карти НОМЕР_2 , що підтверджується платіжним дорученням № 35123569 (а.с. 37).

Так згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з статтю 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб`єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб`єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.

Частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22), від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21 (провадження 61-6066св23) та інших.

Вищевказані договори підписані відповідачем електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора відповідно до ч.ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За змістом ч. 13 ст. 11 вищевказаного Закону докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомилась і погодилась з умовами договорів, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договорів, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».,

Частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до вказаних положень 05.01.2024 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 05012024, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» передало (відступило) ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» прийняло належні ТОВ «ФК «Авіра Груп» права вимоги до боржників, вказані у реєстрі боржників (а.с. 20-24).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 05012024 від 05.01.2024 року, ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 58007 від 16.11.2021 року (а.с. 27).

16.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 16072024 у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Мілоан», а ТОВ «Мілоан» відступити ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до боржників згідно реєстру боржників (а.с. 40-44).

Згідно акту прийому-передачі від 16.07.2024 року та реєстру боржників від 16.07.2024 року ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 102875873 від 13.11.2021 року, який укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 (а.с. 23-25).

Згідно розрахунків відповідач допустила наступну заборгованість (а.с. 12-19, 38):

1. За договором фінансового кредиту № 58007 від 16.11.2021 року, який укладений між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 , в розмірі 15240 гривень, яка складається з:

- заборгованості за кредитом в розмірі 4000 гривень;

- заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 10640 гривень;

- заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 600 гривень.

2. За договором про споживчий кредит № 102875873 від 13.11.2021 року, який укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , в розмірі 17490 гривень, яка складається з:

- заборгованості за кредитом в розмірі 4000 гривень;

- заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 13050 гривень;

- заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 440 гривень.

Заборгованість за кредитом та комісією розрахована відповідно до умов укладених договорів. Доказів сплати кредиту та комісії за вищевказаними договорами відповідач не надала.

Щодо нарахування відсотків за кредитними договорами суд зазначає наступне:

Договір про надання фінансового кредиту № 58007 укладено 16.11.2021 року строком на 21 день відповідно до п. 1.2 договору. Пунктом 1.3 договору встановлено процентну ставку в розмірі 3,5 % на добу. Відповідно до графіка розрахунку, що є додатком до договору, загальна вартість кредиту становить 7540 гривень з яких: 4000 гривень сума кредиту, 2940 гривень відсотки за користування кредитом та 600 гривень комісія за надання кредиту.

Вирішуючи вимогу про стягнення процентів, нарахованих після закінчення строку кредитування, суд ураховує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу встановленого договором строку кредитування. Після закінчення цього строку права кредитодавця захищаються відповідно до положень статті 625 ЦК України.

Таким чином, умова п. 2.3 договору щодо нарахування процентів у період прострочення не може тлумачитися як безумовне право кредитодавця нараховувати договірні проценти після закінчення строку кредитування. Сам факт прострочення виконання грошового зобов`язання не продовжує строк кредитування.

За таких обставин суд доходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача процентів за користування кредитом, нарахованих позивачем після закінчення погодженого сторонами строку кредитування.

Отже, відповідач повинна сплатити відсотки за користування кредитом за договором про надання фінансового кредиту № 58007 розмірі 2940 гривень (4000 гривень х 3,5% х 21 день).

Договір № 102875873 укладено 13.11.2021 строком на 21 день. Відповідно до графіка розрахунку, що є додатком до договору, загальна вартість кредиту становить 5490 гривень з яких: 4000 гривень сума кредиту, 1050 гривень відсотки за користування кредитом та 440 гривень комісія за надання кредиту.

При цьому п. 1.5.2 договору передбачає процентну ставку 1,25 %, яка застосовується протягом строку кредитування, який вказаний в пункті 1.3. договору (21 день). В той же час п. 1.6 встановлює стандартну (базову) ставку 5 %.

Верховний Суд у своїй практиці зазначає, що за наявності неоднозначності умов договору, які допускають кілька варіантів тлумачення, перевага має надаватися тлумаченню на користь споживача як слабшої сторони договірних відносин.

Отже, враховуючи погоджену сторонами загальну вартість кредиту та графік розрахунку, суд вважає за необхідне застосувати процентну ставку 1,25 %, передбачену п. 1.5.2 договору, як більш сприятливу для споживача, а не стандартну ставку 5 %, визначену п. 1.6 договору.

У зв?язку з цим відповідач повинна сплатити відсотки за користування кредитом за договором про споживчий кредит № 102875873 розмірі 1050 гривень (4000 гривень х 1,25% х 21 день).

За таких обставин суд стягує з відповідача на користь позивача заборгованість:

1. За договором фінансового кредиту № 58007 від 16.11.2021 року, який укладений між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 , в розмірі 7540 гривень, яка складається з:

- заборгованості за кредитом в розмірі 4000 гривень;

- заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 2940 гривень;

- заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 600 гривень.

2. За договором про споживчий кредит № 102875873 від 13.11.2021 року, який укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , в розмірі 5490 гривень, яка складається з:

- заборгованості за кредитом в розмірі 4000 гривень;

- заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 1050 гривень;

- заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 440 гривень.

Всього суд стягує з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 13030 гривень.

В задоволенні решти вимог суд відмовляє.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується ст. 141 ЦПК України і стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 209-265 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі ст. ст. 203, 512, 639, 1046, 1048, 1054, 1055 Цивільного кодексу України,-

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість:

1. За договором фінансового кредиту № 58007 від 16.11.2021 року, який укладений між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 , в розмірі 7540 гривень, яка складається з:

- заборгованості за кредитом в розмірі 4000 гривень;

- заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 2940 гривень;

- заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 600 гривень.

2. За договором про споживчий кредит № 102875873 від 13.11.2021 року, який укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , в розмірі 5490 гривень, яка складається з:

- заборгованості за кредитом в розмірі 4000 гривень;

- заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 1050 гривень;

- заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 440 гривень.

Всього стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість в розмірі 13030 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 1059 гривень 92 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: Україна, 07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Лісова, будинок 2).

Відповідач:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: А. О. Тимошенко