Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №281/195/26 — Лугинський районний суд Житомирської області

ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. М. Грушевського, 2 а, селище Лугини, Коростенський район, Житомирська область, 11301,

тел. (04161)9-14-72, e-mail: inbox@lg.zt.court.gov.ua, web: http://lg.zt.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 02896124

____________________________________________________________________________________________________

Справа № 281/195/26

Провадження по справі 2/281/255/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року селище Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Свинченко Г.Д.,

за участю:

секретаря судових засідань - Михальченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Лугини за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області до ОСОБА_1 ; третя особа на стороні позивача: Служба у справах дітей Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Лугинського районного суду Житомирської області перебуває цивільна справа за позовом Органу опіки та піклування Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області до ОСОБА_1 ; третя особа на стороні позивача: Служба у справах дітей Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ОСОБА_1 є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Місце перебування батька дитини ОСОБА_3 невідоме. Дитина проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Сім`я не перебувала на обліку в службі у справах дітей Лугинської селищної ради як така, що опинилася у складних життєвих обставинах.

Перевіркою, проведеною працівниками служби, КУ "Центр надання соціальних послуг" Лугинської селищної ради, поліції, встановлено, що дитина мала синець на обличчі, виявляла страх і тривожність, боялася присуності матері, не бажала іти до неї, мотивуючи тим, що мама знову буде бити. Дитина повідомила, що мати вживає алкогольні напої, поводиться агресивно відносно неї. Встановлено, що ОСОБА_1 не працює та веде аморальний спосіб життя.

ОСОБА_1 - мама дитини, перебувала в стані алкогольного сп`яніння, вела себе агресивно, чинила тиск на дитину. У зв`язку з загрозою життю та здоров`ю дитини працівниками відповідних служб було прийнято рішення про тимчасове влаштування дитини до лікувального закладу.

Ухвалою суду від 18.06.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.

03.09.2026 року винесено ухвалу про продовження на 30 днів строку підготовчого провадження по цивільній справі та залучено до участі у справі прокурора Коростенської окружної прокуратури.

21.09.2026 року винесено ухвалу суду про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання для розгляду справи по суті.

Представник позивача в судове засідання подала суду заяву про розгляд справи за відсутності представника Органу опіки та піклування Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області, підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Прокурор Коростенської окружної прокуратури Анацька М.Г. подала заяву про розгляд справи без її присутності, позовні вимоги підтримала.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялась про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки не повідомила.

На підставі ст. 280 - 282 ЦПК України, за письмовою згодою позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Якщо всі учасники справи заявили клопотання про розгляд справи у їх відсутність, суд вважає можливим здійснити судовий розгляд на підставі наявних у суду матеріалів, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до Принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю. Дитина має право на здорове зростання і розвиток (принцип 4 Декларації прав дитини).

Ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно ст. 18 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки, або у відповідних випадках законні опікуни, несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Дитині, для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння також в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється забезпеченню інтересів дитини (ст. 3 Конвенції про права дитини).

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ст. 27 Конвенції про права дитини).

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 видане 30.08.2019 року Лугинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 41, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначені: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Виконавчим комітетом Лугинської селищної ради вирішено відібрати дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_1 , у зв`язку з виникненням безпосередньої загрози для життя та здоров`я дитини. Після проходження медичного обстеження дитиною в КНП "Лугинська центральна лікарня" Лугинської селищної ради, тимчасово влаштувати малолітню дитину до обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей "Сонячний дім" Житомирської обласної ради, що підтверджується рішенням № 60 від 25.03.2026 року.

З акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 24.03.2026 року складеного за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що санітарний стан приміщення задовільний, потрібне генеральне прибирання. Взаємовідносини між членами сім`ї та з сусідами незвдовільні. Мати виховує доньку сама, зловживає алкогольними напоями, агресивна, проявляє агресію до дитини і до оточуючих. Притягувалась до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП. Під час обстеження ОСОБА_1 перебувала в стані алкогольного сп`яніння, у малолітньої ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців, які, зі слів дитини, нанесені матір`ю. Виявлені обставини свідчать про ознаки домашнього насильства та загрози життю і здоров`ю дитини. Сім`я потребує негайного реагування, проведення оцінки потреб та організації соціального супроводу.

Відповідно до акту проведення оцінки рівня безпеки дитини від 24.03.2026 року, дитина зазнала фізичного насильства з боку матері, що створює загрозу її життю та здоров`ю. Вжиті негайні заходи (тимчасове вилучення та кризове втручання).

ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується негативно, веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, не приділяла належної уваги вихованню та догляду дитини. Жителі села скаржилися на агресивне відношення до дитини ОСОБА_2 . Зі своїм співмешканцем ОСОБА_4 схильна до крадіжок. На даний час безробітна. Рішення суду від 10.06.2026 року про виконання покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин не виконала, на роботу не виходила. Зазначені обставини підтверджуються довідкою-характеристикою № 310 від 15.09.2026 року.

Відповідно до листа від 21.09.2026 року, дитина ОСОБА_2 перебуває в Обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей "Сонячний дім" Житомирської обласної ради з 28.04.2026 року. Мати відвідувала дитину один раз 09.07.2026 р. Зв`язок з дитиною відбувається шляхом здійснення телефонних дзвінків.

ОСОБА_1 була притягнута до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України за заподіяння умисних легких тілесних ушкоджень малолітній дочці ОСОБА_2 , що підтверджується вироком Лугинського районного суду № 281/398/26 від 10.06.2026 року.

17.08.2026 року виконавчий комітет Лугинської селищної ради виніс рішення № 155 про надання дозволу на обстеження, діагностику, госпіталізацію, медичне втручання та лікування малолітньої дитини ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 була притягнута до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України за умисне ухилення засудженої від відбування покарання у виді громадських робіт, що підтверджується вироком Лугинського районного суду № 281/604/26 від 21.09.2026 року.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, моральний та духовний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

Передбаченими пунктами 2-5 частини першої статті 164 СК України підставами для відібрання дитини від батьків є ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоке поводження з дитиною; хронічний алкоголізм або наркоманія; експлуатація дитини, примушення її до жебракування та бродяжництва.

У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків ч. 2 ст. 170 СК України.

Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від позбавлення цих осіб батьківських прав, яке має безстроковий характер. Тому якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками (наприклад, той з батьків, хто був психічно хворим, видужав, батьки перестали бути хронічними алкоголіками або наркоманами), суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини, при цьому суд керується інтересами дитини.

Відповідно до роз`яснень пунктів 16 і 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Суд має право вирішити питання про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та передати органу опіки та піклування (якщо цього потребують інтереси дитини), без визначення при цьому конкретного закладу.

З огляду на положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7 ст. 7 СК України, при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною, по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Дитина може бути розлучена з матір`ю у виняткових випадках, така позиція викладена у рішенні Європейського Суду з прав людини від 18 грудня 2008 року № 39948/06 у справі «Савіни проти України».

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обставини, які стали підставою для відібрання дитини не усунуто, повернення дитини до матері загрожує життю, здоров`ю та розвитку малолітньої дитини, що свідчить про байдужість та безвідповідальність відповідача щодо своєї малолітньої дитини. Тобто, відповідач свідомо, жорстоко поводиться з дитиною та ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

На підставі вищевикладеного, перевіривши матеріали цивільної справи та надані докази, а також те, що відповідачем не спростовано позовних вимог, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнений від сплати судового збору, тому у порядку ст.141 ЦПК України суму судового збору необхідно стягнути із відповідача у дохід держави в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 150, 164, 170 Сімейного Кодексу України ст. ст. 76, 81, 89, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області до ОСОБА_1 ; третя особа на стороні позивача: Служба у справах дітей Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Відібрати малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Галина Свинченко