Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №279/5353/25 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

вул. Сосновського,38 м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500

Справа № 279/5353/25

Провадження № 1-кп/279/298/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 року Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

з секретарем ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Коростені кримінальне провадження №12025060490000560 від 30.07.2025 року по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Бараші,

Житомирської області, громадянин України, непрацюючий, неодружений, на утриманні має

малолітню дитину, не депутат, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, проживаючий за

адресою: АДРЕСА_1 , -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_5 , посягаючи на суспільні відносини у сфері правосуддя, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, що полягає в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, при наступних обставинах.

Так, постановою судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14.01.2025 у справі №279/6785/24 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні

адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що мало місце 21.10.2024 року, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, про що останній був належним чином повідомлений.

Однак, ОСОБА_5 , умисно та систематично, достовірно знаючи про наявність даної постанови, та будучи належним чином ознайомленим із нею, з метою її невиконання в частині позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, з метою невиконання вищевказаної постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області в частині позбавлення права керування транспортним засобом, був неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

Постановою судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28.03.2025 у справі № 279/1380/25 ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 34000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, яка (постанова) набрала законної сили.

Постановою судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28.05.2025 у справі № 279/3049/25 ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 та ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), та на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 5 ст. 126 у вигляді штрафу розміром 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років та за ч. 3 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу розміром 51000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років, яка (постанова) набрала законної сили.

Крім того, 23.07.2025 року ОСОБА_5 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, систематично та умисно не виконуючи вищевказане судове рішення, вчергове, порушив п. 31.3.а. ПДР - експлуатація транспортного засобу у разі їх виготовлення, переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і норм в м. Коростень, по вул. Білокоровицьке шосе, перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння, не маючи права керування транспортним засобом, керував автомобілем ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_1 , за що відносно останнього було складено адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 121 КУпАП та ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Своїми умисними діями, вираженими в умисному невиконанні рішення суду, а саме, постанови суду, що набрала законної сили, ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи ОСОБА_5 , якому висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувальних актів. Обвинувачений ОСОБА_5 , в судовому засіданні не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, свою вину по обвинуваченню за кримінальним правопорушенням передбаченим ч. 1 ст. 382 КК України визнав повністю. При цьому, обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив зазначені в обвинувальному акті фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, пояснив, що дійсно в указаний в обвинувальному акті дні та час невиконував рішення суду, а саме, постанови суду, що набрала законної сили, що дійсно його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. За вказане правопорушення його позбавили права керування транспортними засобами, однак продовжував керувати транспортним засобом, зазначив, що він щиро розкаюється у вчиненому.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 , повністю визнав себе винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, та на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого. Інші докази судом не досліджувалися.

Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації №6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Аналізуючи та оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_5 про обставини скоєного ним кримінального правопорушення, які відповідають обставинам їх скоєння, викладеним у обвинувальному акті, та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, суд вважає доведеним, що він вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення при зазначених вище, встановлених у судовому засіданні обставинах. Вина доказана повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання рішення суду, а саме, постанови суду, що набрала законної сили.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст.65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, за якими кваліфіковано дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 382 КК України, є нетяжким злочином.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_5 особа працездатного віку, на спеціалізованих обліках не перебуває, непрацюючий, неодружений (розлучений), на утриманні має малолітню доньку, не депутат, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, посередньо характеризувався за місцем мешкання.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, є визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 згідно ст. 67 КК України - судом не встановлено.

Згідно ч. 2 ст. 50 цього Кримінального Кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Так у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд сказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

З урахуванням викладеного, суд призначає покарання відповідно до санкції частини статті, яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення у виді штрафу.

Саме таке покарання на думку суду буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати в даному кримінальному провадження відсутні. Арешт на майно обвинуваченого не накладався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Запобіжний захід ОСОБА_5 в даному кримінальному провадженні не обирався. Підстав для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу судом не вбачається.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 369, 373, 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

До набрання вироком законної сили до ОСОБА_5 запобіжний захід не застосовувати.

Речові докази у справі:

- оптичний DVD-R диск з відеозаписами, що зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області. Згідно ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

копія згідно з оригіналом