Рішення від 27 грудня 2010 р. у справі №2-3623/10 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 2-3623/10

-

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2010 року м.Житомир

Корольовськийи районний суд м. Житомира в складі:

головуючого - судді Сингаївського О.П.

при секретарі - Кордас Т.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на 1/2 частину незакінченого будівництвом будинку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася в суд із даним позовом, де вказала , що з 20.03.2001 року по 17 листопада 2009 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_2 ..

В період шлюбу вони придбали на спільні кошти незакінчений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1 , готовність якого на момент відчуження становила 48 відсотків.

В зв`язку з тим, що відповідач не визнає її право на даний будинок, перешкоджає проживанню в ньому, позивач просила визнати за нею право власності на 1/2 частину вказаного будинку.

В судовому засіданні позивач позов підтримав з наведених у ньому підстав.

Відповідач при вирішенні спору покладався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд задовольняє позов виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що з 20.03.2001 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Корольовського районного суду м.Житомира 16.11.2009 року, що підтвердилось копією свідоцтва про одруження та рішенням (а.с.5,7).

08.11.2002 року, тобто під час перебування в шлюбі з позивачем, відповідач ОСОБА_2 уклав договір купівлі продажу, відповідно до якого придбав спірний будинок АДРЕСА_1 , готовність якого на момент відчуження становила 48 відсотків (а.с.8).

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і пункт 3 ст.368 ЦК України. В зв`язку з чим суд прийшов до висновку про те, що придбаний відповідачем незакінчений будівництвом житловий будинок є об`єктом права спільної сумісної власності позивача та відповідача.

Враховуючи положення статті 70 СК України, ст.327 ЦК України про те, що частки майна що є обєктом спільної сумісної власності подружжя (співвласників) є рівними, також обгрунтована і вимога позивача про визнання за нею права власності на 1/2 часку спірної квартири.

Відповідно до статті 68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 57, 60, 68, 70 СК України ст.ст.327 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину незакінченого будівництвом будинку АДРЕСА_1 .

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 понесені судові витрати на сплату судового збору та витрат на ІТЗ в розмірі 171 грн..

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: