Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №295/9393/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/9393/26

Категорія 38

2/295/4704/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді Перекупки І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Городнюк Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позицій учасників справи

Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши в позові про те, що 09.02.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5304927. Прийняття (акцепт) пропозиції (оферту) щодо укладення договору, на умовах визначених офертою відбулося, шляхом введення ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора «86562» для підписання договору. За договором факторингу № 28/11/2025 від 28.11.2025, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило право вимоги за договором кредиту № 5304927 від 09.02.2025, на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», а відповідно ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права вимоги, згідно Реєстру боржників до договору факторингу, в тому числі до ОСОБА_1 . Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 5304927 від 09.02.2025 становить 118 062, 57 грн, з яких: 29 999, 98 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 68 682, 59 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 19 380 грн - нараховані позивачем проценти за 68 календарних днів.З урахуванням вищезазначеного, позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» заборгованість та судові витрати.

09.07.2026 до Богунського районного суду міста Житомира через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив ОСОБА_1 , в якій остання в якому остання зазначила, що не погоджується із заявленими позовними вимогами та вважає їх необґрунтованими, заперечує проти розміру нарахованих процентів за користування кредитом, оскільки їх загальна сума становить 96 042, 37 грн за кредиту в розмірі 30 000 грн, що, на її думку, є непропорційним та несправедливим. Вважає за необхідне зменшити суму процентів до 30 000 грн, з урахуванням раніше сплачених 7 979, 78 грн, визначивши до стягнення 22 020, 22 грн. Крім того, відповідач зазначає, що проценти в розмірі 19 380 грн за період з 29.11.2025 по 04.02.2026 були нараховані позивачем після укладення договору факторингу та не були включені до реєстру боржників, у зв`язку з чим вважає вимогу про їх стягнення безпідставною. Також відповідач заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, вважаючи їх завищеними та необґрунтованими з огляду на складність справи й обсяг виконаної роботи, та просить зменшити їх до 1 000 грн. Окремо відповідач наголошує на відсутності належних доказів повідомлення її про відступлення права вимоги, оскільки надане позивачем SMS-повідомлення стосується іншого кредитного договору та іншого номера телефону. Також зазначає, що позивач не надав належного підтвердження переходу до нього права вимоги за кредитним договором № 5304927 від 09.02.2025. З огляду на викладене відповідач просить прийняти відзив до розгляду та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

15.07.2026 до Богунського районного суду міста Житомира через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив від представника позивача – Столітнього Михайла Миколайовича, в якій останній зазначив, що не погоджується з доводами відповідача та вважає їх необґрунтованими. Представник позивача стверджує, що 09.02.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем укладено електронний кредитний договір № 5304927 на суму 30 000 грн строком на 360 днів, умови якого відповідач погодила шляхом введення одноразового ідентифікатора. Також зазначає, що кредитні кошти були перераховані на банківську картку відповідача, а часткова сплата заборгованості підтверджує виконання договору.

Щодо нарахованих процентів представник позивача вказує, що їх розмір визначений відповідно до умов кредитного договору, а нарахування здійснювалося в межах строку кредитування. Зокрема, за період з 29.11.2025 по 04.02.2026 позивачем нараховано 19 380 грн процентів за ставкою 0, 95 % на день. Вважає, що підстав для зменшення процентів немає, оскільки вони є платою за користування кредитом, а не штрафними санкціями. Крім того, представник позивача підтверджує правомірність переходу права вимоги за договором факторингу від 28.11.2025 № 28/11/2025 та зазначає, що позивач набув право вимоги до відповідача, а повідомлення про відступлення права вимоги було направлено належним чином. Вважає надані документи достатніми для підтвердження правонаступництва та наявності заборгованості. Водночас представник позивача визнає, що штрафні санкції в розмірі 15 000 грн не підлягають стягненню з відповідача. Загальний розмір заборгованості, який позивач просить стягнути, становить 118 062, 57 грн, з яких 29 999,98 грн - основний борг та 88 062, 59 грн - проценти за користування кредитом. Також представник позивача заперечує проти зменшення витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи їх документально підтвердженими та такими, що підлягають відшкодуванню. З огляду на викладене представник позивача просить долучити відповідь на відзив до матеріалів справи, задовольнити позов у повному обсязі в частині заявлених вимог та розглянути справу за відсутності позивача і його представника.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026 цивільну справу передано на розгляд головуючому судді Перекупці І.Г.

17.06.2026 на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України на адресу суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою судді Богунського районного суду міста Житомира від 19.06.2026 було відкрито провадження у справі, призначено перше судове засідання та витребувано документи, що містять банківську таємницю.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі, в разі неявки відповідача не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Враховуючи, що відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його у даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що предметом спору в даному провадженні є кредитні правовідносини. Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні встановлено, що 09.02.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5304927. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту - 30 000 грн, спосіб - у безготівковій формі, шляхом перерахування на рахунок (у тому числі за реквізитами платіжної картки) протягом двох днів з моменту укладення договору; строк кредитування - 360 днів; мета - на споживчі (особисті) потреби; стандартна процентна ставка - 0,95% за кожен день користування кредитом; знижена процентна ставка - 0,19% в день, яка застосовується протягом першого розрахункового періоду за умови виконання споживачем вимог Програми лояльності кредитодавця, зокрема своєчасної оплати за договором або дострокового повернення кредиту; орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою - 346,75% річних; комісія за надання кредиту - 3 000 грн, що становить 10% від суми кредиту; кредит надається без забезпечення.

Прийняття (акцепт) пропозиції (оферту) щодо укладення договору, на умовах визначених офертою відбулося, шляхом введення ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора «86562» для підписання договору.

Лист ТОВ «ПЕЙТЕК» за вих. № 20251201-1911 від 01.12.2025 підтверджує, що відповідно до Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_1 від 03.01.2024 було успішно здійснено переказ кредитних коштів у сумі 30 000 грн від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на платіжну картку клієнта № НОМЕР_2 . Дата та час виконання переказу - 09.02.2025 о 10:25:25; призначення платежу - «зарахування на картку». У листі також зазначено номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 7d17f6e7-3179-4992-9e9a-fdf61635eb31, номер транзакції в системі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» - 53049271739089522, Session ID 029794916945 та код авторизації 635253, що підтверджує проведення відповідної платіжної операції.

Факт підтвердження отримання кредитних коштів відповідачем підтверджується відповіддю на запит суду АТ КБ «ПриватБанк» від 04.08.2026, відповідно до змісту якої АТ на ім`я ОСОБА_1 було емітовано банківську картку № НОМЕР_3 , на рахунок якої 09.02.2025 надійшли кошти в сумі 30 000 грн із призначенням платежу «P2P_LI_CR, KYIV». Окрім цього, даний факт не оспорюється відповідачем.

За договором факторингу № 28/11/2025 від 28.11.2025, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило право вимоги за договором кредиту № 5304927 від 09.02.2025, на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», а відповідно ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло права вимоги, згідно з Реєстром боржників до договору факторингу № 28/11/2025 від 28.11.2025, в тому числі до ОСОБА_1 .

Станом на дату звернення до суду загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № 5304927 становить 118 062, 57 грн, з яких: 29 999, 98 грн - сума основного боргу (тіло кредиту), 68 682, 59 грн - проценти за користування кредитом та 19 380 грн - проценти, нараховані Позивачем за 68 календарних днів.

При розгляді даної заяви судом застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або за Законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, а також розмір процентів встановлений договором. Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу. Так, згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України). Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Згідно з ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. ст. 1, 10, 12 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із ч. 2 ст.78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Мотиви суду

Кредитний договір діє до повного виконання клієнтом всіх грошових зобов`язань за кредитним договором. Перебіг строку кредитування починається з дати надання банком клієнту кредиту. Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідачем за вищевказаним договором суду не надано, як і не надано доказів виконання належним чином та у встановлені строки зобов`язань за вказаним договором, у зв`язку з чим порушення зобов`язання визнається судом таким, що сталося з його вини. В зв`язку з чим, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими.

З укладенням договору факторингу № 28/11/2025 від 28.11.2025 до ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 5304927 від 09.02.2025, розмір якої на момент права вимоги склав 113 682, 57 грн, з яких: 29 999, 98 грн - заборгованість по тілу кредиту; 68 682, 59 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами та 15 000 грн - штрафні санкції (які позивач вважає такими, що не підлягають стягненню).

Посилання відповідача на надмірність нарахованих процентів за користування кредитом саме по собі не є достатньою правовою підставою для відмови у їх стягненні або зменшення їх розміру, оскільки відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 7 вересня 2026 року у справі № 552/672/23, суд не вправі самостійно визнавати умови кредитного договору недійсними, змінювати їх та зменшувати розмір процентів без пред`явлення відповідачем відповідної позовної вимоги, за винятком випадків, коли законом прямо встановлено нікчемність відповідної умови договору; отже, за відсутності належно заявлених вимог та доведених правових підстав наведені відповідачем заперечення щодо надмірності процентів не можуть бути самостійною підставою для неврахування погоджених сторонами умов кредитного договору.

На дату укладення Договору факторингу № 28/11/2025 від 28.11.2025, строк дії кредитного договору № 5304927 від 09.02.2025 не закінчився, оскільки відповідно до його основних умов: строк кредиту - 360 днів, тобто з 09.02.2025 по 04.02.2026.

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до вимог законодавства, в межах строку дії кредитного договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст капітал», правомірно здійснено нарахування процентів за період з 29.11.2025 по 04.02.2026, всього за 68 днів за передбаченою кредитним договором процентною ставкою – 0, 95 %. Сумарний розмір нарахованих процентів за 68 днів склав – 19 380 грн.

З урахуванням наведеного, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 5304927 від 09.02.2025 в розмірі 118 062, 57 грн.

Розподіл судових витрат

Позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 2 662, 40 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 662, 40 грн.

Щодо судових витрат, понесених позивачем на правову допомогу в сумі 10 000 грн, суд зауважує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 9422/10 від 18.09.2020, копію ордеру про надання правничої допомоги від 26.05.2026.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

За таких обставин суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 10 000 грн є завищеними та неспівмірними із незначною складністю справи; обмеженим обсягом процесуальних документів, та, в цілому, становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір до 3 000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 77, 89, 141, 263 - 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал», заборгованість за кредитним договором № 5304927 від 09.02.2025 в розмірі 118 062, 57 грн, судовий збір в розмірі 2 662, 40 грн, та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн, що в сумі складає 123 724, 97 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Житомирського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал», місцезнаходження: вул. Набережно - Корчуватська, 27 прим. 2, м. Київ, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя І.Г. Перекупка