Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №274/4891/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/4891/26

Провадження № 2/0274/3207/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

"06" жовтня 2026 р. м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т. Б. за участю секретаря судового засідання Гориніної Ю. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» звернулось до суду з указаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” завдані збитки у розмірі 48000,00 грн, інфляційні збитки та 3% річних у розмірі 10901,62 грн, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 160,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між Акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_1 було укладено договір обов`язкового страхування наземного транспорту (далі - договір).

Предметом даного договору були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом CHEVROLET Aveo, НОМЕР_1 . У відповідності до умов вказаного Договору страхування позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.

20.06.2026 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу CHEVROLET Aveo, НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, здійснив наїзд на пішохода.

Вироком суду відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

До АТ «СГ «ТАС» із заявою про настання страхового випадку звернулась потерпіла особа. АТ «СГ «ТАС» здійснила виплату страхового відшкодування згідно страхового акту у розмірі 48 000,00 грн відповідно до ліміту відповідальності. Отже, сума, яка підлягає стягненню із відповідача, складає 48 000,00 грн.

Також, оскільки обов`язок не виконувався відповідачем у період з 20.06.2024 по 30.06.2026, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням і позивач має право на стягнення інфляційних втрат і 3% річних у розмірі 10 901,62 грн.

Вказані обставини стали підставою звернення ПрАТ «СГ «ТАС» до суду із позовом про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 04.10.2026 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники провадження в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позові просив здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання, проте поштове відправлення повернулись до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з відміткою "адресат відсутній".

Заяв по суті справи до суду не надійшло, відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив до суду відзив на позовну заяву.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст. ст. 211, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін і ухвалити заочне рішення.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ст. ст. 244, 259 ЦПК України у судовому засіданні 06.08.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, складення повного тексту якого відкладено до пяти днів.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

Згідно ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 50, 54, ст.1 Закону України «Про страхування» страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства; страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов договору страхування та/або законодавства зобов`язаний провести страхову виплату в разі настання страхового випадку.

Згідно з ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно ст. 38 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, після виплати страхового відшкодування, має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії; в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником); г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху; ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону; д) якщо страховий випадок настав з використанням забезпеченого транспортного засобу в період, не передбачений договором внутрішнього страхування (при укладенні договору страхування з умовою використання транспортного засобу в період, передбачений договором страхування) .

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду

Судом встановлено, що вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14.04.2025 у справі № 274/5971/24 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, за порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 13.10.2025 вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14.04.2025 у справі № 274/5971/24 залишено без змін.

Згідно вироку, ОСОБА_1 20.06.2024 близько 20 год 00 хв в порушення вимог пунктів 2.9 а) ПДР України, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував технічно справним автомобілем «Chevrolet Aveo», д. н. з. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_2 , та рухався по вул. Європейській в м. Бердичів в напрямку до площі Соборної поряд будинку №13/2.

При цьому ОСОБА_1 проявив безпечність та неуважність до дорожньої обстановки, яка склалась при засліпленні його променями сонця, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу в межах смуги свого руху до моменту, коли пройдуть негативні наслідки засліплення та щоб дати дорогу пішоходу, якого він спроможний був завчасно виявити, внаслідок чого передньою правою частиною керованого ним автомобіля здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , яка здійснювала перехід вказаної вулиці поза межами пішохідного переходу з права на ліво по ходу руху вказаного автомобіля. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження та загинула на місці події.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність транспортного засобу CHEVROLET Aveo, д. н. з. НОМЕР_1 , була забезпечена в ПрАТ «СГ «ТАС» полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР - 221475414.

25.06.2024 ОСОБА_1 на ім`я директора ЖРД АТ "СГ "ТАС" (приватне) написав заяву, відповідно до якої по факту ДТП 20.06.2024 відмовився від виплати страхового відшкодування у зв`язку з адміністративним правопорушенням за ст.130.

Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" 24.10.2025 було складено страховий акт № 10137/47/725 на суму 48000 грн, призначення платежу: страхове відшкодування по договору № ЕР - 221475414 від 12.06.2024, ОСОБА_4 , без ПДВ.

Згідно розрахунку страхового відшкодування (Додаток № 1 до страхового акту № 10137/47/725) страхова сума за договором - 320000 грн, моральна шкода за смерть (відшкодування моральної шкоди для сина потерпілої ОСОБА_4 ), сума до виплати за смерть потерпілого (страхове відшкодування за смерть ОСОБА_3 , яка настала внаслідок ДТП) - 48000 грн, розмір страхового відшкодування - 48000 грн.

Виплату страхового відшкодування здійснено на рахунок ОСОБА_4 , що підтверджується копією платіжної інструкції № 57974 від 28.10.2025, призначення платежу: страхове відшкодування по договору № ЕР - 221475414 від 12.06.2024, ОСОБА_4 , без ПДВ.

29.04.2026 Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" звернулося до відповідача ОСОБА_1 з письмовою претензією про виплату страхового відшкодування, а саме коштів в сумі 48000 грн, яку надіслано засобами поштового зв`язку за місцем реєстрації останнього.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога ПрАТ «СГ «ТАС» щодо стягнення в порядку регресу з відповідача виплаченого страхового відшкодування в сумі 48000 грн є обґрунтованою та доведеною, а тому підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 10 901,62 грн за прострочення виконання грошового зобов`язання, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що обов`язок із відшкодування позивачеві завданої шкоди, а саме добровільного відшкодування розміру сплаченого потерпілому страхового відшкодування, не виконувався відповідачем з 20.06.2024 по 30.06.2026, таке прострочення є триваючим правопорушенням і право на стягнення інфляційних втрат виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Інфляційні втрати розраховуються шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка виникла з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу виникла з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права від 17.07.2012 № 01 06/928/2012).

Позивачем надано розрахунок інфляційних збитків у розмірі 10901,62 грн, з яким суд погоджується. Водночас матеріали справи не містять будь-яких контррозрахунків відповідача щодо помилковості або неправильності їх проведення позивачем.

З урахуванням обставин справи та вищевикладеного, суд доходить висновку, що вказана сума нарахована позивачем відповідно до норм чинного законодавства та підлягає стягненню на його користь із відповідача.

Отже, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" слід задовольнити повністю.

V. Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесено судові витрати в розмірі 2662,40 грн по сплаті судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 98109 від 29.06.2026.

Ураховуючи, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з відповідача слід стягнути судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Також представник позивача просить стягнути із відповідача судові витрати за надання професійної правничої допомоги в сумі 8160,00 грн.

Частиною восьмою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Водночас, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 Цивільного процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 Цивільного процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 Цивільного процесуального кодексу України); 3) розподіл судових витрат між сторонами(стаття 141 Цивільного процесуального кодексу України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо, визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1136/18.

Статтею 137 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу надано Договір № 1/2026 про надання правничої допомоги від 19.03.2026, додаткову угоду № 3 від 17.06.2026 до нього з додатком №1 з переліком справ та розміром гонорару адвоката, копію довіреності №ГО-26/1005 від 26.03.2026, витяг з єдиного реєстру адвокатів України серії ІІ №1115499 про право на заняття адвокатською діяльністю адвокатом Гусєвим П. В.

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт понесення таких витрат та їх розмір. Клопотання про неспівмірність цих витрат відповідачем не надано, їх розмір не заперечувався.

Зважаючи на те, що позов задоволено повністю, з останнього на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8160,00 грн.

Керуючись статтями 141, 259, 263-265, 268, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” завдані збитки в розмірі у розмірі 48 000,00 грн, інфляційні збитки у розмірі 10 901,62 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 160,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», адреса: м. Київ, просп. Берестейський, буд. 65, ЄДРПОУ 30115243;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складено 12.10.2026.

Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА