Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №272/959/26 — Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 272/959/26

Провадження № 2/272/1100/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року

Андрушівський районний суд Житомирської області складі:

головуючого судді - Волкова І.М.

за участю секретаря судових засідань Шмикової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Андрушівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №272/959/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК "Венера фінанси» через свого представника адвоката Пархомчука С. В. звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 5814,40 грн. В обґрунтування поданого позову позивач зазначив, що 26.03.2025 між ТОВ «Авіра груп» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 133723 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що вважається даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до Закону України «Про електрону комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором прирівнюється до власноручного підпису. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору. Згідно умов кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором на наступних умовах: сума виданого кредиту 4 000,00 грн. Дата надання кредиту – 26.03.2025. Строк кредиту: 90 днів. Валюта кредиту: UAH. Відсоткова ставка - 0,72 % на добу.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором станом на 20.02.2026 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 5814,40 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 4000,00 грн та простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 1814,40 грн.

19.12.2025 між ТОВ «Авіра груп» та ТОВ «ФК «Венера фінанс» був укладений договір факторингу № 19122025/2, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «Венера фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 19.12.2025 до договору факторингу № 19122025/1 ТОВ «ФК «Венера фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідачки.

Усупереч умов кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала належним чином свого зобов`язання, а тому позивач просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 5814,40 грн, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 30.07.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, справа призначена до судового розгляду повідомленням (викликом) сторін. Відповідачці був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.

У поданій позовній заяві представник ТОВ «ФК «Венера фінанс»» просить розглянути справу без його участі, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася, відзив до суду не направляла.

Відповідно до ст. 128 ч. 8 п. 4 ЦПК України днем вручення повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У відповідності до ч. 8 ст.178 та ч. 5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Представник позивача скористався таким правом. Тому, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 26.03.2025 між ТОВ «Авіра груп» та ОСОБА_1 був укладений договір № 133723 про надання фінансового кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Договір підписаний позичальницею ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором KL6272, а відповідно до Закону України «Про електрону комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором прирівнюється до власноручного підпису.

Згідно умов кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором на таких умовах: сума виданого кредиту - 4 000,00 грн. Дата надання кредиту – 26.03.2025. Строк кредиту: 90 днів. Відсоткова ставка за кредитом погоджена сторонами у розмірі 0,72 % на день.

26.03.2025 ТОВ «Авіра груп» надало відповідачці кредит у розмірі 4 000,00 грн, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ "ПрофітГід" про перерахунок коштів на картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_1 , чим виконало свої зобов`язання своєчасно та в повному обсязі.

Відповідачка вказані обставині не спростувала.

Таким чином, судом установлено, що ТОВ «Авіра груп» виконало свої зобов`язання своєчасно та в повному обсязі, а відповідачка порушила свої зобов`язання, встановлені договором.

Згідно наданого розрахунку станом на 20.02.2026 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 5814,40 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 4000,00 грн та простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 1814,40 грн.

Вирішуючи спір, суд враховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Зобов`язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів (п. 1 ст. 11, ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України).

Ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ЦПК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ЦПК України).

19.12.2025 між ТОВ «Авіра груп» та ТОВ «ФК «Венера фінанс» був укладений договір факторингу № 19122025/2, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «Венера фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025 ТОВ «ФК «Венера фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 . Сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Венера фінанс» становить становить 5814,40 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 4000,00 грн та простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 1814,40 грн.

Суд погоджується з проведеним позивачем розрахунком заборгованості, оскільки він відповідає умовам укладеного сторонами договору та вимогам законодавства.

У свою чергу, відповідачкою не надано суду докази на спростування вказаної заборгованості.

Аналізуючи наведене суд дійшов висновку, що первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачці кредитні кошти в порядку та на умовах, передбачених договором. Натомість відповідачка взяті на себе зобов`язання не виконала належним чином та у повному обсязі. Наведені висновки суду підтверджують наявність порушеного права позивача, яке підлягає судовому захисту шляхом стягнення наявної заборгованості із відповідачки. Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає положенням ст. 16 ЦК України.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд ураховує таке.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення про задоволення позовних вимог, стягненню з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору у сумі 2 662,40 грн.

Щодо поданої представником позивача заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 500,00 грн, суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин першої-третьої статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

На підтвердження виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) суду надано: договір про надання правової допомоги № 09/04/2026 від 09.04.2026, укладений між ТОВ «ФК «Венера фінанс» в особі директора Осипенко І. С., що діє на підставі Статуту, та Адвокатського бюро «Пархомчук та партнери» в особі адвоката Пархомчука С. В. з другої сторони, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю КС № 8096/10 від 18.07.2019, акт про отримання правової допомоги від 06.10.2026 з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Пархомчуком С. В., платіжну інструкцію № 5207 від 06.10.2026 про оплату за правничу допомогу за договором про надання правової допомоги № 09/04/2026 від 09.04.2026 згідно рахунку № 06.10.2026-158 від 06.10.2026.

Аналізуючи наданий акт, судом установлено, що у п. 4 вказаний перелік послуг вартістю 4 500,00 грн, зокрема, інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг "Єдиного державного реєстру судових рішень" щодо процесуального статусу судової справи. Водночас справа була призначена до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, а матеріали справи, окрім поданої позовної заяви з додатками, не містять доказів подачі адвокатом додаткових клопотань, заяв чи інших процесуальних документів, при цьому адвокат Пархомчук С. В. зареєстрований у системі "Електронний суд", тож отримує всі процесуальні документи у справі в особистий кабінет користувача, у зв`язку з чим у нього відсутня потреба в моніторингу "Єдиного державного реєстру судових рішень".

‘Також у п. 5 акту зазначено про канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправку поштової кореспонденції у сумі 500,00 грн, однак документальне підтвердження таких витрат у справі відсутнє.

З урахуванням викладеного, витрати, зазначені у п.п. 4-5 акту не підлягають врахуванню в суму витрат на правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Ураховуючи викладене, а також те, що заявлені позивачем витрати є неспівмірними із наданим адвокатом обсягом послуг, складністю цієї справи, ціною позову, оскільки перевищують її розмір більше, ніж утричі, тож не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 203, 205, 509, 512, 514, 625, 626, 638, 1046, 1054 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про споживче кредитування», ст. ст. 10-13, 81, 89, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера фінанс» (код ЄДРПОУ 43561872) заборгованість за кредитним договором № 133723 від 26.03.2025 на загальну суму 5814,40 грн (п`ять тисяч вісімсот чотирнадцять гривень 40 коп)

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера фінанс» (код ЄДРПОУ 43561872) судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп) та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн (три тисячі гривень 00 коп).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області.

Заочне рішення може бути переглянуте Андрушівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера фінанс» (код ЄДРПОУ: 43561872, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703);

Представник позивача: адвокат Пархомчук Сергій Валерійович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8096/10 від 18.07.2019, видане Радою адвокатів Київської області, адреса робочого місця адвоката: Київська область, с. Софіївська Борщагівка, просп. Героїв Небесної Сотні, буд. 26/9);

Відповідачка: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя:І. М. Волков