Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №170/136/26 — Шацький районний суд Волинської області

ЦИВІЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа № 170/136/26

Позовне провадження Провадження № 2/170/149/26

Шацький районний суд Волинської області

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 жовтня 2026 року сел. Шацьк

Шацький районний суд Волинської області під головуванням судді Жевнєрової Н.В., за участю секретаря Остапчук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Шацьк в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ТОВ "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ТОВ "Діджи Фінанс" Романенко М.Е. звернувся до суду з указаним позовом. Позов обгрунтовано тим, що 27.06.2016 між первісним кредитором ПАТ "Банк Михайлівський" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №200298631, відповідно до умов якого відповідачу банк надав у користування кредитні кошти з встановленим строком користування, а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти в установлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. 20 липня 2020 року ТОВ "Діджи Фінанс" набуто право грошової вимоги за кредитними договорами, укладеними ПАТ "Банк Михайлівський" з позичальниками, на підставі договору №7_БМ від 20.07.2020, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту №GL16N618071 проведеного 15.06.2020, в тому числі і за кредитним договором №200298631. 23 травня 2016 року згідно з рішенням правління НБУ України №14/БТ ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних та відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду. Фонд має право передати право грошової вимоги до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлений права вимоги. При цьому згода відповідного боржника (позичальника) на укладення такого договору не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов`язків кредитора щодо позичальника (боржника). Таким чином, ПАТ "Банк Михайлівський" правонаступником якого є позивач, належно виконав свої зобов`язання за кредитним договором, відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк. Заборгованість відповідача за кредитним договором №200298631 від 27.06.2015 становить 33 174,52 гривень, з яких 8483,02 гривень – заборгованість за кредитом, 16868,48 гривень – заборгованість за відсотками, 2279,55 гривень – сума збитків з урахуванням 3% річних, 5543,47 гривень – сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань. Оскільки відповідач не виконав умови кредитного договору в добровільному порядку, ТОВ "Діджи Фінанс" звернулося з указаним позовом до суду, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати у справі.

Не погоджуючись із позовом, відповідач подав суду відзив на позовну заяву, у якому вказано, що жодним доказом, який надано позивачем разом із позовною заявою, не доведено укладення кредитного правочину №200298631 від 27.06.2015 між відповідачем та ПАТ "Банк Михайлівський", надання (перерахування) ПАТ "Банк Михайлівський" відповідачу коштів у за вказаним кредитним договором, наявність будь якої заборгованості у відповідача перед позивачем, а також відступлення ПАТ "Банк Михайлівський" на користь позивача права вимоги до відповідача. На думку відповідача усі твердження позивача є надуманими, бездоказовими та такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях, суб`єктивних міркуваннях та не доведені документально.

Відповідь на відзив та заперечення сторонами не подано.

В судове засідання представник позивача ТОВ "Діджи Фінанс" Романенко М.Е. не прибув, просив розгляд справи здійснювати у відсутності позивача, представник позивача не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 , належно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули подали суду заяву про розгляд справи у відсутності відповідача та його представника.

На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких грунтується заявлений позов, та об`єктивно оцінивши надані суду докази, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову потрібно відмовити на таких підставах.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. Згідно зі статтями 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону і в установлений строк (термін). Суд установив, що відповідно до заяви (оферти) №20029863 від 27.06.2016 між ПАТ "Банк Михайлівський" та ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на умовах, викладених у заяві, умовах надання та обслуговування платіжних карток банку та тарифах, укладено договір про надання та використання платіжної картки відповідно до умов якого банк надав позичальнику у користування кредитні кошти зі встановленим строком користування, з 27.06.2015, максимальний кредитний ліміт 50 000 гривень, а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти в установлений в кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. Відповідно до умов договору №20029863 на ім`я ОСОБА_2 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 , номер платіжної картки НОМЕР_3 . Згідно з правовими висновками Верховного Суду у постановах від 16.09.2020 у справі №200/5647/18 та від 28.10.2020 у справі №760/7792/14-ц доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Відповідно до вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України №254 від 18.06.2003, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. На підтвердження викладених в позові обставин позивачем до позову додано виписку по особовим рахункам ОСОБА_1 № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 за період з 23.05.2016 по 27.07.2020, обсягом 686 сторінок. Вказані рахунки не відповідають номеру рахунку № НОМЕР_2 , який вказаний у заяві (оферті) до умов договору №20029863 на ім`я ОСОБА_2 , а також у розписці про отримання платіжної картки НОМЕР_3 . Доказів того, що вказані у виписці рахунки відкриті на виконання умов договору №20029863, суду не надано. Також з наданої виписки неможливо встановити який розмір кредитного ліміту було встановлено відповідачу, чи були перераховані банком відповідачу кошти на виконання умов укладеного договору №20029863, а також доказів користування відповідачем зазначеними коштами. Також, у виписках відсутня інформація про користування відповідачем коштами з 27.06.2015 (дати укладення договору), оскільки інформація надана з 23.05.2016. Надані виписки не підписані ні представником позивача, ні представником Фонду гарантування вкладів, ні будь-якою іншою уповноваженоваженою на це особою. Крім цього, позивачем не надано розрахунку заборгованості за договором №20029863, з якого суд міг би встановити розмір боргу, інформацію щодо нарахування відсотків за договором та строку, протягом якого вони нараховувалися, а також перевірити правильність такого розрахунку. Проаналізувавши обставини справи, письмові докази, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факт отримання кредитних коштів відповідачем, тому в задоволенні позову потрібно відмовити. На підставі статей 11, 13, 16, 509, 510, 526, 626-628, 638, 1054 ЦК України, керуючись статтями 12, 81, 89, 137, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні позову ТОВ "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Н.В.Жевнєрова

Згідно з оригіналом

Суддя Шацького районного суду Волинської області Н.В.Жевнєрова