Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №169/887/26 — Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/887/26

Провадження № 2/169/772/26

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого Тітівалова Р. К.,

з участю

секретаря судового засідання Веремчук Л. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на дітей,

в с т а н о в и в:

10 вересня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

Позов мотивований тим, що у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на яких згідно з судовим наказом Турійського районного суду Волинської області від 14 серпня 2020 року з відповідача стягуються аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину, починаючи з 10 серпня 2020 року і до повноліття дітей. Вказуючи, що старша донька досягла повноліття, а вказаного розміру стягуваних аліментів їй не вистачає для належного забезпечення потреб меншої дитини ОСОБА_4 , відповідач офіційно працевлаштований в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Пекарня «Хлібний край», отримує регулярний дохід, його матеріальне становище значно покращилося, позивач просила ухвалити рішення, яким змінити спосіб стягнення аліментів, визначений судовим наказом Турійського районного суду від 14 серпня 2020 року, та стягувати з відповідача аліменти на неповнолітню ОСОБА_4 в розмірі 1/4 (однієї чверті) заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

У судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, 12 жовтня 2026 року представник подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позов підтримує із викладених у ньому підстав, просить його задовольнити та справу розглядати без його участі та за відсутності позивачки (а. с. 25).

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 23, 24), про причини неявки суд не повідомляв, відзив на позов не подавав.

Враховуючи, що в судове засідання учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2026 року постановлено проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Обов`язок батьків щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям та способи й порядок його виконання врегульовано у главі 15 Сімейного кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що сторони мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання яких відповідно до судового наказу Турійського районного суду Волинської області від 14 серпня 2020 року з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 стягуються аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину, починаючи з 10 серпня 2020 року і до повноліття дітей (а. с. 7 на звороті – 8).

Дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття, а дочка ОСОБА_4 проживає разом із позивачкою (а. с. 7).

Звертаючись до суду із цим позовом, позивачка, як на підставу своїх вимог, посилалася на положення статті 192 СК України.

За змістом статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз наведених положень закону дає підстави для висновку, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, у зв`язку з чим зміна матеріального або сімейного стану платника або одержувача аліментів, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них або існування інших об`єктивних причин може бути підставою для вимоги про зміну розміру аліментів або способу їх стягнення, у зв`язку з чим суд вважає за можливе та справедливим переглянути розмір стягуваних із відповідача аліментів.

Такі ж правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 жовтня 2018 року у справі № 678/13/17, Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина.

За змістом частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

При визначенні розміру стягуваних аліментів суд враховує, що обов`язок утримувати дитину покладається рівною мірою на матір і на батька, відповідач працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Пекарня «Хлібний край», отримує заробітну плату близько 25 000 гривень щомісяця, інших неповнолітніх чи непрацездатних осіб на утриманні не має.

Аналіз обставин справи та доказів в їх сукупності дає об`єктивні підстави для висновку, що після ухвалення судового рішення про стягнення аліментів у 2020 році у твердій грошовій сумі матеріальний стан відповідача значно покращився, оскільки він офіційно працевлаштований та отримує регулярний і стабільний дохід.

З огляду на вказане, доводи позивачки про наявність передбачених статтею 192 СК України підстав для зміни способу стягнення аліментів з відповідача є обґрунтованими.

Будь-яких належних і допустимих доказів на спростування зазначених доводів та підтвердження наявності передбачених статтею 182 СК України обставин, що підлягають врахуванню судом при визначенні розміру аліментів, відповідач суду не надав.

Виходячи із характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами, та враховуючи, що право вибору способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом із яким проживає дитина, суд дійшов висновку про наявність у розглядуваному випадку передбачених законом підстав для задоволення позову і вважає справедливим змінити спосіб стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_2 на підставі судового наказу від 14 серпня 2020 року та стягувати з ОСОБА_2 на неповнолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожитого мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Враховуючи, що позивачка при подачі позову була звільнена від сплати судового збору на підставі закону, то відповідно до вимог частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», статті 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1331 гривня 20 копійок.

На підставі викладеного, статей 180-182, 192 СК України та керуючись статтями 141, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі судового наказу Турійського районного суду Волинської області від 14 серпня 2020 року, та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 (однієї чверті) частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок (рахунок отримувача №UA118999980313191206000003492, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37834092, код банку отримувача (МФО) 899998, отримувач коштів ГУК у Волинській обл/смт Турійськ /22030101).

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо учасниками справи не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачка: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивачки: ОСОБА_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне рішення складене 13 жовтня 2026 року.

Головуючий