Суд: Любомльський районний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №163/1998/26
Суддя: Шеремета С. А.
Справа № 163/1998/26
Провадження № 3/163/1269/26
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2026 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Шеремета С.А.
з участю секретаря Голядинець О.В.,
захисника Михайлова Д.О. в режимі відеоконференції,
розглянувши направлений Відділенням поліції №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області протокол серії ААД №773017 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 07 серпня 2026 року о 19 год 13 хв в селі Згорани по вулиці Польовій керував автомобілем марки «Сітроен», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, свої інтереси доручив представляти захиснику адвокату Михайлову Д.О.
У судовому засіданні захисник Михайлов Д.О. висловив правову позицію про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, повністю підтримав подане клопотання про закриття провадження у справі з мотивів та підстав, викладених у ньому.
Дослідженням доказів по справі суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доводиться дослідженими: протоколом про адміністративне правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу; постановою про накладення адміністративного стягнення за керування транспортним засобом особою, позбавленою такого права; зобов`язанням до протоколу про недопущення керування транспортним засобом; довідкою про наявність посвідчення водія, відеозаписами події.
Під час безпосереднього дослідження відеозапису події судом достеменно встановлено, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, під час спілкування з яким останніми було виявлено зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння. У подальшому працівниками поліції у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП водію було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння безпосередньо на місці зупинки транспортного засобу, а в разі незгоди чи відмови у найближчому закладі охорони здоров`я.
З дослідженого відеозапису вбачається, що всі процесуальні пропозиції з боку працівників поліції озвучувалися послідовно та у встановленому законом порядку. Факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння зафіксовано засобами відеофіксації у повному обсязі, що спростовує будь-які твердження сторони захисту про порушення процедури.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів складеного протоколу про адміністративне правопорушення, у його кваліфікації зазначено ч. 2 ст. 130 КУпАП, проте в самій описовій частині (фабулі) протоколу будь-яких відомостей про те, що діяння вчинено особою повторно протягом року не зазначено. Фактичне формулювання суті правопорушення у фабулі протоколу обмежується лише описом керування транспортним засобом та відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння, що за своїм змістом повністю охоплюється диспозицією виключно ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд наголошує, що обсяг та зміст звинувачення визначається насамперед фактичними обставинами, викладеними уповноваженою посадовою особою в описовій частині протоколу про адміністративне правопорушення, а не формально в посиланні на частину статті. Суд не є органом звинувачення і не може самостійно виправляти чи доповнювати фабулу протоколу новими ознаками (зокрема, ознакою повторності), які поліцією в описовій частині не інкримінувалися та не доводилися, оскільки це порушуватиме фундаментальні стандарти справедливого судового розгляду.
За таких обставин, усуваючи внутрішню суперечність матеріалів справи та керуючись фактичним змістом фабули протоколу, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, виключивши посилання на ч. 2 ст. 130 КУпАП як такі, що фактично не ставилися в звинувачення за протоколом.
Враховуючи характер правопорушення та особу порушника, стягнення на нього слід накласти у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.
Судовий збір у справі не стягується у зв`язку зі звільненням особи від його сплати як військовослужбовця.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
п о с т а н о в и в :
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.
Штраф в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень підлягає стягненню на рахунок UA588999980313050149000003001 в Казначействі України (ЕАП) (МФО 899998, одержувач: ГУ ДКСУ у Волинській області, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу "адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху").
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Несплата штрафу є підставою для примусового виконання постанови про стягнення штрафу у подвійному розмірі.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.
Дата складення повного тексту постанови 12.10.2026 року.
Суддя Любомльського районного суду
Волинської області С.А.Шеремета
Оригінал: reyestr.court.gov.ua