Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №161/17757/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17757/26

Провадження № 2-а/161/233/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі: головуючого судді Антіпової Т.А., за участю секретаря судового засідання - Денис О.Ю., розглянувши у спрощеному позовному провадженні, в залі суду в місті Луцьку адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою, в якій просив скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції у Волинській області серії ЕНА № 07685958 від 08.08.2026, за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 1 190,00 гривень.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою інспектора Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції серії ЕНА № 07685958 від 08.08.2026, його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1 190,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Вважає, що вказана постанова за своєю формою і змістом не відповідає нормам чинного законодавства, та не відображає дійсні обставини події, на які посилається інспектор, який виніс постанову.

Зазначає, що інспектору патрульної поліції пояснював, що перед виїздом, в нього задній номер освітлювався. Також, на місці зупинки транспортного засобу показував, що освітлення включається, проте потім перестає працювати. Зазначив, що живе у селі Жидичин, була пізня година, йому необхідно було доїхати до дому, і що така неполадка не впливає на неможливість руху автомобілем. Також, зазначив, що освітлення номера буде зроблено після приїду до дому вдень.

Вважає вищевказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню. За наведених обставин просить визнати вказану постанову протиправною та скасувати її, провадження у даній справі закрити.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 серпня 2026 року у вказаній справі було відкрито провадження та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.12).

02.09.2026 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не погоджується з доводами ОСОБА_1 , викладеними в позовній заяві, та вважає їх безпідставними, необґрунтованими і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а позовні вимоги - безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення (а.с. 14-16). Представник відповідача також вказує, що факт вчинення позивачем правопорушення зафіксований на відеозаписах з портативного нагрудного відеореєстратора поліцейського УПП у Волинській області, які долучені до матеріалів справи, та є належними та допустимими доказами в розумінні КАС України.

30.09.2026 року від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких додатково повідомлено про те, що незважаючи на об`єктивні обставини щодо підсвітки номерного знаку транспортного засобу, пояснення позивача, дії позивача, інспектор приходить до висновку про винність ОСОБА_1 та виносить постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

З численних рішень судів щодо несправності підсвітки заднього номера вбачається, що суди скасовують постанови патрульного інспектора, якщо не вбачається винної, тобто умисної поведінки особи. Суди вказують, що неможна формально підходити, що якщо підсвітка не працює, то це автоматично вина особи. Суди вказують, що необхідно встановити саме умисну форму вини особи.

Просить суд врахувати те, що ОСОБА_1 чітко зазначає, що коли він виїжджав, все працювало. Вагомим фактором є також те, що він інспектору демонстрував, що підсвітка вмикається, пробує на місці робити дії щодо усунення несправності. Також, вважаєв за необхідне звернути увагу на те, що ця несправність не створила іншим учасникам руху жодної небезпеки чи аварійної ситуації. В ОСОБА_1 , окрім підсвітки заднього номера, все працювало, автомобіль був чистим, оскільки позивач дивився за зовнішнім станом автомобіля та технічною справністю. Просив прийняти дані пояснення до відома та врахувати при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, відтворивши відео диск, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 08.08.2026 року інспектором 2 взводу 3 роти 1 батальйону УПП у Волинській області ДПП Кнопко П.В. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення, по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7685958, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП України, з накладенням на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 190,00 гривень (а.с. 18).

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 08.08.2026 року о 01:16 годин, у місті Луцьк, проспект Грушевського, будинок 3, ОСОБА_1 керував транспортним засобом з номерним знаком, який був неосвітлений в темну пору доби. Своїми діями порушив та 2.9.в ПДР.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 регулюють порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки ч. 3 ст. 41Закону України «Про дорожній рух».

Відповідно до п. п. 1.1-1.5 Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України, встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.9.в Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до стаття 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Судом досліджено відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейських УПП у Волинській області ДПП, який було долучено до відзиву на позовну заяву (а.с. 19).

Так з переглянутого судом відеозапису події, вбачається, що позивач дійсно 08.08.2026 року о 01:16 годин у місті Луцьк, по проспекту Грушевського, будинок 3, керував транспортним засобом, з неосвітленим заднім номерним знаком в темну пору доби (час 01 год. 24 хв. тайм код 0:07:05; час 01 год. 23 хв. тайм код 0:10:56).

Крім того, як вбачається з відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейських УПП у Волинській області ДПП (01 год. 24 хв. тайм код 0:08:00), та позовної заяви, позивач фактично не заперечує факту несправності підсвітки заднього номерного знаку транспортного засобу, яким він керував.

Судом не приймається до уваги посилання позивача, на те, що перед виїздом номер освітлювався, а несправність трапилась під час руху, суд звертає увагу, що санкція частини першої статті 121-3 КУпАП передбачає відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу з неосвітленим номерним знаком незалежно від того, за яких обставин стався даний факт.

Безпідставними є також доводи позивача про те, що відповідальність за частиною першою статті 121-3 КУпАП настає лише у випадку умисних дій особи.

Так, відповідно до статті 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція частини першої статті 121-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність водіїв транспортних засобів, зокрема, за керування транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений у темну пору доби.

Системний аналіз положень частини першої статті 121-3 КУпАП дає можливість стверджувати, що вина у даному адміністративному правопорушенні може бути виражена як у формі умислу, так і у формі необережності.

Так, як вбачається з відтвореного відеозапису, а також з обґрунтування самої позовних заяви ОСОБА_2 , під час демонстрації працівникам поліції наявності освітлення (підсвітки) номерного знака його транспортного засобу, він підтвердив, що існують певні технічні несправності, які полягають в тому, що спочатку підсвітка працює, але згодом чомусь вимикається. Отже, викладене свідчить про обізнаність позивача щодо існування такої проблеми, отже є безпідставними його посилання на відсутність суб`єктивної сторони в його діях в даному складі адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1 190,00 гривень, є повністю обґрунтованим та таким, що знайшло своє підтвердження під час судового розгляду справи.

Відповідно до ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про адміністративне правопорушення місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням зазначених обставин, суд вважає, що постанова серії ЕНА №07685958 від 08.08.2026 року про накладення на позивача адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 1 190,00 гривень, є законною та обґрунтованою, а тому, позовну заяву необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову, без змін.

Керуючись ст. 2, 72-77, 79, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, - залишити без задоволення.

Залишити без змін постанову серії ЕНА №07685958 від 08.08.2026 року винесену інспектором 2 взводу 3 роти 1 батальйону УПП у Волинській області ДПП Кнопко П.В., про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 1 190,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складений 07 жовтня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області Т.А. Антіпова