Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №161/9552/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9552/25

Провадження № 2/161/2120/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антіпової Т.А.

за участю секретаря судового засідання Денис О.Ю.,

представника позивача Лесів О.А.,

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Луцькводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідачів на користь Комунального підприємства «Луцькводоканал» заборгованість за надані послуги водопостачання та водовідведення в сумі 45 698,42 гривень та судові витрати по справі.

Свій позов мотивує тим, що КП «Луцькводоканал» надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з інформацією про склад осіб, які задекларували своє місце проживання (перебування) в житлі станом на 30.04.2025, до складу проживаючих повнолітніх осіб входять ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Співвласники багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , у 30-ти денний строк з дня оприлюднення позивачем публічної оферти не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, відповідно з ними 01.07.2022 року було укладено індивідуальні договори про надання комунальної послуги, що є публічними договорами приєднання.

Відповідачі до 01.07.2022 року послуги централізованого водопостачання та водовідведення отримували без укладення письмового договору, з 01.07.2022 року надання послуг відбувалось згідно з публічним індивідуальним договором приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення.

Крім того, 28.05.2023 року ОСОБА_2 підписала заяву-приєднання до індивідуального договору про надання послуг.

Житло відповідачів не оснащене розподільчими (квартирними) приладами обліку послуг централізованого водопостачання та водовідведення.

З 01.01.2018 року по 01.05.2025 року плата за послугу розраховувалась виходячи з розміру тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги, визначеного відповідно до показань комерційного (загальнобудинкового) вузла обліку води.

У період з 01.12.2021 року по 05.02.2024 року плата за послугу водовідведення гарячої води розраховувалась виходячи з розміру тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги, визначеного відповідно до норм споживання.

Норми споживання води затверджено рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 29.04.2004 №146 «Про норми споживання», зазначене рішення є публічно доступним.

Станом на 01.05.2025 року заборгованість споживачів за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення становить: 45 698,42 грн.

В зв`язку з цим позивач просив суд стягнути з відповідачів вказану заборгованість та покласти на них судові витрати у справі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2025 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (а.с.46 Том 1).

16.06.2025 від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження (а.с.52-64 Том 1).

23.06.2025 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив, відповідно до якого при вирішенні спору просить застосувати строки позовної давності, прийняти часткове визнання ОСОБА_2 заборгованості за послуги централізованого водовідведення, розподілені відповідно до абзацу 9 підпункту 1 розділу Х Методики за період 01.01.2018 року по 01.04.2025 року в сумі 20 164,84 гривень. В іншій частині просить відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на обрахування їх з порушенням Методики (а.с.66-86 Том 1).

27.06.2025 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про приєднання письмових доказів. Зазначає, що позивач додав до позовної заяви «Розрахунок нарахувань і оплат» по особовому рахунку НОМЕР_1 .

В даному розрахунку вказана кількість «проживаючих», а фактично застосовується кількість зареєстрованих в квартирі осіб.

І це підтверджує позивач додатком «Інформація про осіб, які задекларували або зареєстрували своє місце проживання (перебування) в житлі за період з 01.01.2018 по 30.04.2025 року».

В розрахунку за період з січня 2021 року по серпень 2021 року включно позивач вказує, що в квартирі ОСОБА_2 троє проживаючих. Але це недостовірна інформація, нічим не підтверджена, оскільки, згідно Інформації, в цей період в квартирі ОСОБА_2 задекларували місце проживання чотири особи, а фактично було дві.

Усі загальнобудинкові витрати позивач покладає на зареєстрованих осіб в 14 квартирах, не обладнаних розподільними засобами обліку води, що є грубим порушенням вимог статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу Х «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 22.11.2018 №315 (у редакції Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 року №358), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.12.2028 року №1502/32954 за відсутності вузла розподільчого обліку, для загальнобудинкових потреб, або за відсутності договору з виконавцем комунальних послуг на ці цілі обсяг холодної води, витраченої на загальнобудинкові потреби приймається як Vліч.х.вз.б.п = 0.

Тобто, ОСОБА_2 позивач зобов`язаний нараховувати плату за послуги за формулою 41 Методики (а.с.90 Том 1).

16.07.2025 року до суду від представника відповідача - ОСОБА_4 надійшли заперечення проти розгляду справи у загальному позовному провадженні, відповідно до яких остання просить відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження (а.с.92-104 Том 1).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 липня 2025 року клопотання відповідача ОСОБА_2 - задоволено частково. Вирішено перейти до розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного з викликом сторін в судове засідання (а.с.106-107 Том 1).

05.09.2025 року на адресу суду від представника відповідача - ОСОБА_4 , надійшло клопотання про приєднання доказів у справі та додаткові письмові пояснення щодо обставин справи, в яких зазначає, що до грудня 2020 року у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрували своє місце проживання члени родини ОСОБА_2 , син - ОСОБА_5 (з 08.08.2011) та онук - ОСОБА_6 (з 07.12.2020).

ОСОБА_2 не повідомила позивача про зміну фактичної кількості осіб, що користувались послугами водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з рішеннями виконавчого комітету Луцької міської ради від 20.04.2016 № 228-1 (чинного до 07.04.2021 року) позивач для встановлення фактичної кількості осіб, що користуються комунальними послугами, отримував від товариства з обмеженою відповідальністю «Місцевий обчислювальний центр» дані щодо реєстрації, зняття з реєстрації місць проживання фізичних осіб в м. Луцьку.

У січні 2021 позивач отримав від ТОВ «Місцевий обчислювальний центр» інформацію про зміну з 07.12.2020 року кількості осіб, що зареєстрували своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з інформацією, кількість осіб склала три особи. Враховуючи вищезазначену інформацію позивач при нарахуванні плати за послуги водопостачання та водовідведення з 07.12.2020 здійснював нарахування плати для трьох осіб.

Інформацію про зміну кількості осіб позивач з січня 2021 року зазначав для відповідачів у рахунках за комунальну послугу, зазначену обставину підтверджено у рахунках на оплату № 613804 від 07.12.2020 (за листопад 2020), № 804309 від 04.02.2021 (за січень2021), №966568 від 05.04.2021 (за березень 2021).

ОСОБА_2 до 21 вересня 2022 року не надавала позивачу будь-якого документального підтвердження, що фактична кількість осіб, що користуються послугами за адресою АДРЕСА_1 , є відмінною, не три особи.

21 вересня 2022 року, ОСОБА_2 подала до виконавчого комітету Луцької міської ради вимогу з документальним підтвердженням Луцького РУП Головного управління Національної поліції у Волинській області (лист від 14.09.2022 №29594), що громадяни ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не проживають за адресою: АДРЕСА_1 , з 2018 року.

Позивач врахував вищезазначену інформацію, та здійснив перерахунок розміру плати за послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Враховуючи вищезазначене, позивач здійснив перерозподіл обсягу спожитих послуг у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та перерахунок заборгованості за послуги для відповідачів, виключивши з нарахувань оплату за послуги щодо однієї особи за період з вересня 2021 по вересень 2022 року. Проведення такого перерозподілу послуг та нарахування плати за послуги було відображено у загальній картці по особовому рахунку № НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 про зазначену обставину було повідомлено листом виконавчого комітету Луцької міської ради від 26.10.2022 №6.8-7/2669/202 та повторно під час судового розгляду справи №161/18066/22 (а.с.109-115 Том 1).

06.10.2025 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів у справі (а.с.170-171 Том 1).

06.10.2025 року на адресу суду від ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення по справі, відповідно до яких вона зазначає, що з особового рахунку № НОМЕР_2 , відкритого на ім`я ОСОБА_2 , вбачається, що 01.01.2018 року встановлено загальнобудинковий лічильник обліку об`ємів спожитої холодної води № 2013055004780. Згідно з даними «Особового рахунку № НОМЕР_2 » розподіл проводиться наступим чином: різниця між показаннями ЗБЛ та показаннями розподільних лічильників в квартирах, обладнаних лічильниками, ділиться на кількість «проживаючих» в квартирах, не обладнаних лічильниками та множиться на кількість «проживаючих» в квартирі ОСОБА_2 .

При цьому, в «Особовому рахунку № НОМЕР_2 » вказано, що в період з 01.01.2021 року по 01.10.2021 року в квартирі ОСОБА_2 «проживаючих» три особи.

Відповідно, об`єм спожитої холодної води був розподілений вищенаведеним методом на три особи. ОСОБА_2 не повідомляла позивача про те, що в її квартирі кількість «проживаючих» в даний період становила три особи.

Як повідомив Виконавчий комітет Луцької міської ради, листом від 16.03.2022 року, відповідно до інформації ТОВ «Місцевий обчислювальний центр», з 01.01.2021 року у квартирі АДРЕСА_3 зареєстровано 3 особи, а в аб.4 стор. 2 даного вказано: «Відповідно до реєстру ТОВ «Місцевий обчислювальний центр» м. Луцька про зміну проживаючих осіб з 01.01.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , було здійснено зміну кількості проживаючих з двох осіб на три особи .

01.01.2021 року кількість осіб, які постійно проживають у квартирі ОСОБА_2 не змінювалась, тому ОСОБА_2 не повідомляла позивача про зміну з двох на три особи.

Тобто, плата за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01.01.2021 року по 01.10.2021 року в сумі 3 172,16 гривень у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , нараховано на три особи незаконно.

Факт незаконного та несправедливого розподілу об`ємів спожитої води між споживачами будинку, наприклад в червні 2020 року, доказується відповіддю Комунального підприємства «Луцькводоканал» від 04.11.2020 року, згідно з якою, за червень 2020 року загальне споживання холодної води за показаннями комерційного вузла обліку становило 1 253 куб. м., з яких 84 куб.м. використали власники нежитлових приміщень, 392,07 куб.м. абоненти споживачів без розподільних засобів обліку, 26 осіб. Тобто, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спожили в червні 2020 року 59,76 куб.м. холодної води, а споживачі 146 квартир, обладнаних розподільними лічильниками (це приблизно 420 осіб) 392,07 куб.м., а власники нежитлових приміщень, включаючи апарат по розливу води, 84 куб.м.

Тобто, щомісячно усі витрати холодної води на загальнобудинкові потреби, об`єми спожитої води незареєстрованими особами, що проживають в квартирах не обладнаних індивідуальними засобами обліку, КП «Луцькводоканал» покладає на зареєстрованих осіб, які проживають в квартирах, не обладнаних індивідуальними засобами обліку.

Проведений КП «Луцькводоканал» розподіл об`ємів спожитої води за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідає вимогам чинного законодавства, є не коректний і не справедливий (а.с.177-178 Том 1).

17.11.2025 року на адресу суду від ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення по справі (а.с.196 Том 1).

01.12.2025 року на адресу суду від представника КП «Луцькводоканал» - першого заступника директора Святослава Дмитроци, надійшло клопотання про приєднання доказів у справі (а.с.210-211 Том 1).

11.03.2026 року відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі (а.с.247 Том 1).

Представник позивача подала до суду заперечення щодо зупинення провадження у справі, відповідно до якого просила відмовити ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі (а.с. 240-241 Том 1).

17.03.2026 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів у справі ( том 2, а.с.1-21).

18.03.2026 року на адресу суду від ОСОБА_2 надійшли пояснення по справі, відповідно до яких ОСОБА_2 просить суд відмовити в позові за недоведеністю суми заборгованості ( том 2, а.с.23-24).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 березня 2026 року клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі №161/9552/25 до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/210/26 за позовом КП «Луцьководоканал» до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування пунктів 2, 3, 4 рішення від 22.10.2025 року № 23-р/тк, залишено без задоволення ( том 20, а.с. 28-30).

Під час судового розгляду справи, представник позивача Лесів О.А. позовні вимоги підтримали, з підстав, викладених в позовній заяві. Надала пояснення, аналогічні за змістом до пояснень, що містяться в матеріалах справи. Просила задовольнити позов.

Під час судового розгляду справи представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Спас Ю.В. визнала позов частково, на суму 20 164,84 гривень, відповідно до вимог абзацу 9 підпункту 1 розділу Х Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315, зареєстровано в Мінюсті України 28 грудня 2018 р. за № 1502/32954, за період 01.01.2018 року по 01.04.2025 року.

Крім того, просили застосувати строки позовної давності для зобов`язань відповідачів.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд справи у його відсутності (а.с.167 Том 1)

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача ОСОБА_2 , дослідивши в судовому засіданні письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд на підставі ст.ст.12, 13, 43, 81 ЦПК України розглядає справу у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами. Особа, яка бере участь у справі, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виник спір.

Судом встановлено, що згідно з інформацією про склад осіб, які задекларували своє місце проживання (перебування) в житлі станом на 30.04.2025, до складу проживаючих повнолітніх осіб входять ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5 Том 1).

Крім того, як вбачається з відповіді ЄДДР від 20.05.2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.43-45 Том 1).

Відповідачі до 01.07.2022 року послуги централізованого водопостачання та водовідведення отримували без укладення письмового договору, з 01.07.2022 року надання послуг відбувалось згідно з публічним індивідуальним договором приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення.

Крім того, 28.05.2023 року ОСОБА_2 підписала заяву-приєднання до індивідуального договору про надання послуг (а.с.25 Том 1).

Багатоквартирний будинок за адресою АДРЕСА_2 з 08.10.2014 року обладнано загальнобудинковим приладом обліку.

Судом також встановлено, що житло відповідачів не оснащене розподільчими (квартирними) приладами обліку послуг централізованого водопостачання та водовідведення.

З 01.01.2018 року по 01.05.2025 року плата за послугу розраховувалась виходячи з розміру тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги, визначеного відповідно до показань комерційного (загальнобудинкового) вузла обліку води.

У період з 01.12.2021 року по 05.02.2024 року плата за послугу водовідведення гарячої води розраховувалась виходячи з розміру тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги, визначеного відповідно до норм споживання.

Норми споживання води затверджено рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 29.04.2004 №146 «Про норми споживання», зазначене рішення є публічно доступним.

Постановою НКРЕЕП №2867 від 22.12.2021 для КП «Луцькводоканал» затверджені тарифи на централізоване водопостачання - 10,17 грн. за 1 куб. м (без пдв) та на централізоване водовідведення - 13,51 грн. за 1 куб. м (без пдв).

На офіційному сайті КП «Луцькводоканал» розміщені діючі та попередні тарифи на послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідачів за надані комунальні послуги станом на 01.05.2025 року становить: 45 698,42 гривень (а.с.8-24 Том 1).

Відповідачі не оплатили отримані (спожиті) послуги.

Частиною четвертою статті 319 ЦК України передбачено, що власність зобов`язує.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі по тексту - Закон) житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Перелік житлово-комунальних послуг визначений ст. 5 Закону, відповідно до якої комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно із ст. ст. 7, 8 Закону визначені права та обов`язки споживачів і виконавців житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, а обов`язком - укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором; Обов`язком виконавця, зокрема, є забезпечення своєчасності надання, безперервності і відповідної якості комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

Відповідно до ст. ст. 23, 24 Закону послуга з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. ст. 13, 14 Закону, ст. ст. 633, 634 Цивільного кодексу України надання послуг з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення здійснюється на підставі індивідуального договору про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

До встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до вимог частини другої статті 3 цього Закону обсяги споживання гарячої чи питної води визначаються за показаннями вузлів розподільного обліку, а у разі їх відсутності - за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування. Загальний обсяг споживання гарячої або питної води у такій будівлі визначається як сума обсягу, визначеного за допомогою вузлів розподільного обліку та розрахункового обсягу, визначеного за нормою споживання для споживачів, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.

Згідно з п. 37 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою КМУ від 05.07.2019 №690, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць .Оплата послуг здійснюється непізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки невизначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Згідно з ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п.11 частини 2 ст. 7 Закону №2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний

інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.

Враховуючи зазначене, обов`язок щодо повідомлення про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, покладено на споживача послуг.

Згідно з абзацами 2-3 пункту 28 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у разі коли кількість осіб у житловому приміщенні багатоквартирного будинку, які фактично користуються послугами, не відповідає кількості осіб, що зареєстровані у цьому приміщенні, виконавець або визначена власником (співвласниками) будівлі інша особа, яка здійснює розподіл обсягів послуг, можуть прийняти рішення щодо встановлення фактичної кількості осіб (споживачів) та проведення відповідних нарахувань.

Споживач інформує протягом місяця з дня настання таких змін виконавця про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) шляхом надання виконавцю витягу або інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно, а також про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, з метою подальшого внесення змін до договору.

Відповідно до абзацу 19 - 21 пунктом 2 частини першої розділу Х Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 зареєстровано в Мінюсті України 28 грудня 2018 р. за № 1502/32954, для цілей розподільного обліку визначається кількість осіб у приміщенні, які фактично користуються комунальною послугою. Про цю кількість осіб власник/наймач приміщення письмово повідомляє виконавця комунальної послуги та/або виконавця розподілу комунальної послуги, при цьому кількість осіб у приміщенні, які фактично користуються комунальною послугою, не може бути меншою від: зареєстрованих у приміщенні - для житлових приміщень; працюючих за штатним розкладом - для нежитлових приміщень; кількості житлових кімнат у квартирі, визначених виконавцем комунальної послуги або виконавцем розподілу комунальної послуги, якщо власник/наймач житлових приміщень не надав інформацію про кількість зареєстрованих осіб або у приміщенні не зареєстровано жодної особи; визначених виконавцем комунальної послуги або виконавцем розподілу комунальної послуги для нежитлових приміщень, власник/наймач якого не надав інформацію про кількість працюючих за штатним розкладом,- за загальною площею приміщення згідно з таблицею 2 цієї Методики.

Значення, отримане виконавцем комунальної послуги та/або виконавцем розподілу комунальної послуги за загальною площею нежитлового приміщення, власник/наймач якого не надав інформацію про кількість працюючих за штатним розкладом, округляється у більшу сторону до цілого числа. Для незазначеного приміщення показник загальної площі, розрахованої на 1 особу, приймають як для приміщення з подібним призначенням/використанням.

У разі, якщо кількість осіб у житловому приміщенні багатоквартирного будинку, які фактично користуються комунальною послугою, не відповідає кількості осіб, що зареєстровані у цьому приміщенні, то виконавець комунальної послуги та/або виконавець розподілу комунальної послуги може прийняти рішення щодо встановлення фактичної кількості осіб (споживачів) та проведення відповідних нарахувань у відповідності до неї. Для цього виконавець комунальної послуги та/або виконавець розподілу комунальної послуги може скласти акт у довільній формі, який підписується не менш як двома співвласниками цього багатоквартирного будинку. Про складення цього акту виконавець комунальної послуги та/або виконавець розподілу комунальної послуги повідомляє власника (власників) житлового приміщення рекомендованим листом.

Судом встановлено, що до грудня 2020 року у житловому приміщенні за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрували своє місце проживання члени родини ОСОБА_2 , а саме: син ОСОБА_5 (з 08.08.2011) та онук ОСОБА_6 (з 07.12.2020). Вказане підтверджується інформацією про склад осіб, які задекларували своє місце проживання (перебування) в житлі станом на 30.04.2025 (а.с.5 Том 1).

Також судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_2 не повідомила позивача про зміну фактичної кількості осіб, що користувались послугами водопостачання та водовідведення за адресою АДРЕСА_1 .

Судом не приймається до уваги посилання відповідача, ОСОБА_2 , що обов`язок позивача встановлювати фактичну кількість осіб, що користуються послугами, згідно з пунктом 2 частини першої розділу Х Методики розподілу шляхом складання у довільній формі акту про фактичну кількість осіб-користувачів послуг, з огляд у на наступне.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.09.2023 у судовій справі № 161/18066/22 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до КП «Луцькводоканал» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити дії. Вказане рішення набрало законної сили 24.10.2023 (а.с.100-102 Том 1).

Вищевказаним рішенням, суд встановив, що відсутня норма про обов`язковість складання Актів щодо встановлення фактичної кількості осіб (споживачів), що користуються послугою, а це визначено як право виконавця послуг, тож у КП «Луцькводоканал» відсутній обов`язок щодо складання актів про встановлення фактичної кількості осіб, що користуються послугою водопостачання та водовідведення в 2020-2022 роках, як виконавця комунальної послуги (а.с.100-102 Том 1).

Відповідно до частин 4, 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з рішеннями виконавчого комітету Луцької міської ради від 20.04.2016 № 228-1 (чинного до 07.04.2021 року) позивач для встановлення фактичної кількості осіб, що користуються комунальними послугами, отримував від товариства з обмеженою відповідальністю «Місцевий обчислювальний центр» дані щодо реєстрації, зняття з реєстрації місць проживання фізичних осіб в м. Луцьку (а.с.118-119 Том 1).

У січні 2021 позивач отримав від ТОВ «Місцевий обчислювальний центр» інформацію (скріншоп електронного файлу «lutsk012021») про зміну з 07.12.2020 року кількості осіб, що зареєстрували своє місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , згідно з інформацією кількість осіб склала 3 особи (а.с.128 Том 1).

Враховуючи вищезазначену інформацію позивач при нарахуванні плати за послуги водопостачання та водовідведення з 07.12.2020 здійснював нарахування плати для 3 осіб.

Інформацію про зміну кількості осіб, позивач з січня 2021 року зазначав для відповідачів у рахунках за комунальну послугу. Зазначену обставину підтверджено у рахунках на оплату № 613804 від 07.12.2020 (за листопад 2020), № 804309 від 04.02.2021 (за січень2021), №966568 від 05.04.2021 (за березень 2021) (а.с.129-131 Том 1).

ОСОБА_2 21 вересня 2022 року подала до виконавчого комітету Луцької міської ради вимогу від 19.09.2022, з документальним підтвердженням Луцького РУП Головного управління Національної поліції у Волинській області (лист від 14.09.2022 №29594), що громадяни ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не проживають за адресою: АДРЕСА_1 з 2018 року (а.с.133-134 Том 1).

Позивач здійснив перерозподіл обсягу спожитих послуг у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та перерахунок заборгованості за послуги для відповідачів, виключивши з нарахувань оплату за послуги щодо 1 особи за період з вересня 2021 по вересень 2022 року.

Проведення такого перерозподілу послуг та нарахування плати за послуги було відображено у загальній картці по особовому рахунку № НОМЕР_2 (а.с.139-152 Том 1).

Згідно з абз. другим п. 29 Правил надання послуг перерозподіл обсягу спожитих послуг у будинку та перерахунок із споживачем проводиться у тому розрахунковому періоді, в якому отримано у встановленому порядку інформацію про невідповідність обсягу розподіленої питної води окремим споживачам обсягу, необхідному для розподілу, але не більше ніж за 12 розрахункових періодів.

Відповідно до пункту 1 розділу ХІІ Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджено наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 зареєстровано в Мінюсті України 28 грудня 2018 р. за № 1502/32954 проведення перерозподілу обсягів наданих комунальних послуг здійснюється: при уточненні показань вузлів комерційного обліку спожитої у будівлі/будинку комунальної послуги; при уточненні показань вузлів розподільного обліку / приладів-розподілювачів теплової енергії на підставі контрольного зняття їх показань або подання споживачем уточненої інформації.

Щодо посилання ОСОБА_2 про обов`язок позивача здійснювати нарахування плати за послуги централізованого водопостачання та водовідведення з використанням формули 41 Методики розподілу, суд дійшов наступного висновку.

Суд звертає увагу, що системний аналіз пункту 1 розділу Х Методики розподілу свідчить, що формула 41 застосовується для визначення загального обсягу спожитої води розрахунковим методом лише для будівлі/будинку без приготування у неї (ньому) гарячої води та не оснащеній(им) вузлом обліку.

Тоді як багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , оснащено комерційним (загальнобудинковим) вузлом обліку, у будинку неодноразово проводились технічні обстеження мереж будинку, щодо відбору води для забезпечення загальнобудинкових потреб у місцях загального користування та технічних приміщеннях.

За результатами зазначених обстежень позивачем не встановлено можливості необлікового відбору води у місцях загального користування та технічних приміщеннях.

Вказане підтверджується: нарядом на виконання робіт з контрольного огляду ТзОВ «ТЦ ПЛЮС» та акт №897, нарядом на виконання робіт з контрольного огляду будинку за адресою: АДРЕСА_2 та акт №17398, нарядом на виконання робіт з контрольного огляду будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та акт №26620 (а.с.153-158 Том 1).

Враховуючи вищевикладене, стороною відповідача не спростовано правильність проведених КП «Луцькводоканал» нарахувань плати за користування послугами з централізованого водопостачання та водовідведення за спірний період, що визначався позивачем за нормами споживання відповідно до кількості осіб, зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому, чинне законодавство України не містить вимог щодо засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватись розмір заборгованості. Відповідно, застосовуються загальні правила щодо доказів та обов`язків щодо доказування. Виходячи з наведеного суд вважає, що наданий позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом утвореної заборгованості у цій справі.

Також судом не приймаються до уваги твердження відповідача ОСОБА_2 щодо пропущення позивачем строків позовної давності, з наступних підстав.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України з 02.04.2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України з 17.03.2022 року у період дії воєнного стану в Україні перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 № 4434 виключено п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Зазначений закон набрав чинності 4 вересня 2025 року.

Враховуючи викладене, внаслідок зазначених обставин, строк позовної давності щодо вимог, заявлених позивачем не є пропущеним, оскільки перебіг позовної давності щодо них розпочався 04 вересня 2025 року. З позовом до суду КП «Луцьководоканал» звернувся 19.05.2025 року, тобто в межах строків позовної давності.

Таким чином, клопотання відповідача ОСОБА_2 , про застосування судом наслідків пропуску строку позовної давності, не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку що права позивача є порушеними, а відповідачі є відповідальними за це. Отже, позовні вимоги слід задовольнити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 028,00 гривень.

На підставі ст.ст. 11, 15, 16, 509,625 ЦК України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», керуючись ст.ст. 12,77,81,141,247,259,263-268, 280,354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Комунального підприємства «Луцькводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 45 698 (сорок п`ять тисяч шістсот дев`яносто вісім) гривень 42 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Луцькводоканал» 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок судового збору, а саме: 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Комунальне підприємство «Луцькводоканал», адреса місцезнаходження: 43010, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Дубнівська, 26, код ЄДРПОУ: 03339489..

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.А. Антіпова