Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №161/17213/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17213/26

Провадження № 2/161/8112/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

07 жовтня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді Мазура Д.Г.,

секретаря судового засідання Дручок О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 16 квітня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 1540-9051, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 4500,00 грн строком на 365 календарних днів.

Також додатковою угодою №1 від 25.04.2025 року до кредитного договору №1540-9051 від 16.04.2025 сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у розмірі 900,00 грн.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 4500,00 грн та 900,00 грн.. Натомість ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 15 травня 2026 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 25284,50 грн, з яких: 5400,00 грн — заборгованість за основною сумою кредиту, 16374,50 грн — заборгованість за процентами, 2700,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на підставі ст. 625 ЦК, 810,00 грн. - заборгованість по комісії.

Посилаючись на наведені обставини, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 частину наявної заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 25284,50 грн, з яких: 5400,00 грн — заборгованість за основною сумою кредиту, 16374,50 грн — заборгованість за процентами, 2700,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на підставі ст. 625 ЦК, 810,00 грн. - заборгованість по комісії, а також понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлялася судом у встановленому процесуальним законом порядку, однак у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив та відзиву на позовну заяву не подав. Представник позивача, у свою чергу, просив проводити розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Отже, у цій справі одночасно наявні всі передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України умови для заочного розгляду справи. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

16 квітня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 1540-9051.

Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 4500,00 грн строком на 365 календарних днів. Базовий період за договором становив 28 календарних днів.

Умовами кредитування передбачено стандартну процентну ставку у розмірі 1,00 % за кожен день користування кредитом, а також пільгову та знижену процентні ставки у розмірі 1,00 % та 0,90 % за кожен день користування кредитом за умови виконання позичальником передбачених договором умов.

Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора А9577.

Також, 25 квітня 2025 між сторонами була укладена додаткова угода, якою домовлено про надання додаткових коштів у кредит у розмірі 900,00 грн..

На виконання умов кредитного договору 16 квітня 2025 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» перерахувало на банківську картку відповідача кредитні кошти у розмірі 4500,00 грн та 900,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами здійснення відповідної платіжної операції.

Таким чином, позивач свої зобов`язання за кредитним договором щодо надання кредитних коштів виконав у повному обсязі.

Водночас ОСОБА_1 належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором не виконував у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість за кредитним договором.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 18 травня 2026 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 25284,50 грн, з яких: 5400,00 грн — основний борг, 16374,50 грн — нараховані та несплачені проценти, 2700,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на підставі ст. 625 ЦК, 810,00 грн. - заборгованість по комісії. Позивачем також враховано часткову сплату заборгованості відповідачем.

Встановленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, що виникли з кредитного договору та регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір — домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом статей 626, 628, 638 ЦК України договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, і вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник — повернути кредит та сплатити проценти.

Оцінюючи заявлені позивачем вимоги, суд враховує, що факт укладення між сторонами кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у загальному розмірі 5400,00 грн підтверджується сукупністю досліджених судом доказів. Доказів повернення відповідачем отриманої суми кредиту у повному обсязі матеріали справи не містять.

За таких обставин вимога про стягнення 5400,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту, 16374,50 грн. заборгованості за нарахованими процентами, 810,00 грн. заборгованості за комісією є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, суд виходить із наступного.

Позивач, також просить стягнути з відповідача 2700,00 грн процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено спеціальне правове регулювання відповідальності позичальника за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Зокрема, у зазначений період позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому було надано кредит (позику).

Судом встановлено, що кредитний договір №1540-9051 укладено 16 квітня 2025 року, а додатковий договір — 25 квітня 2025 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану. Заявлені позивачем до стягнення 2700,00 грн нараховані саме у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання за цим кредитним договором відповідно до ст. 625 ЦК України.

Отже, з огляду на положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 2700,00 грн процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, відсутні.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, а з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №1540-9051 укладено 16 квітня 2025 року у загальному розмірі 22584,50 грн, з яких: 5400,00 грн — заборгованість за тілом кредиту, 16374,50 грн — заборгованість за процентами та 810,00 грн — заборгованість за комісією.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 2700,00 грн процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 64134 від 07 серпня 2026 року.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2378,09 грн (22584,50 * 2662,40 / 25284,50).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76–81, 141, 247, 259, 263–265, 280–282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1540-9051 від 16 квітня 2025 року у загальному розмірі 22584 (двадцять дві тисячі п`ятсот вісімдесят чотири) гривні 50 копійок, яка складається із заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 5400 (п`ять тисяч чотириста) гривень 00 копійок, заборгованості за процентами в розмірі 16374 (шістнадцять тисяч триста сімдесят чотири) гривні 50 копійок, заборгованості по комісії 810 (вісімсот десять) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2378 (дві тисячі триста сімдесят вісім) гривень 09 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ

38548598;

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКІП НОМЕР_1 .

Дата складення повного заочного рішення 12 жовтня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Д.Г. Мазур