Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №161/15543/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15543/26

Провадження № 3/161/3944/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 06 жовтня 2026 року

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від управління патрульної поліції у Волинській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №719051 від 14.07.2026 вбачається, що 14.07.2026 о 09 год. 58 хв. в м.Луцьку, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом HYUNDAI IONIQ, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Ковельській та виконуючи маневр повороту ліворуч на вул. Боголюбську, не надала переваги в русі транспортному засобу AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку. У результаті відбулося зіткнення зазначених автомобілів, від якого автомобіль HYUNDAI IONIQ по інерції допустило зіткнення з автомобілем Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) транспортні засоби отримали механічні пошкодження з завдаванням матеріальних збитків.

Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 3.2.б, п. 16.6 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судові засідання не з`являлась, про дату, час, місце розгляду справи повідомлялась завчасно та належним чином.

В судове засідання захисник Бакаєвич А.В. не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, клопотання про закриття провадження у зв`язку з відсутністю в діях його довірительки складу правопорушення, передбаченого ст124 КУпАП, клопотання про приєднаня до матеріалів справи Висновку експерта Волинського НДЕКЦ МВС України № KCE-19/103-26/11257 від 23.09.2026, складений за заявою іншого учасника ДТП — водія ОСОБА_2 , клопотання про призначення судово-інженерно-транспортної та фототехнічної експертизи.

В судовому засіданні захисники потерпілого ОСОБА_2 – адвокати Плебвнович А.С., Сівак О.В. просили здійснювати розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 та її захисника, з метою дотримання строків розгляду справи. Вважають, що матеріали справи містять достатньо доказів, для ухвалення постанови, а тому наполягали на розгляді справи по суті. Також просили відмовити у призначенні у справі судово-інженерно-транспортної та фототехнічної експертизи, оскільки матеріали справи містять достатню доказову базу, на підставі якої можна дійти висновку про наявність вини у діях водія ОСОБА_1 .

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При ухваленні рішення в справі про адміністративні правопорушення суд повинен дотримуватись принципу повноти дослідження обставин справи, що суттєво впливає на об`єктивність рішення, а також на здобуття достатньої сукупності доказів, які обґрунтовують зроблені у даному рішенні висновки, як такі, що не залишають сумнівів.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час її розгляду, виключає будь - яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, а також того, що інкриміноване правопорушення було вчинене саме особою, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ст. 251 КУпАП).

Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

За змістом ст. 124 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у разі порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні належних, допустимих та достовірних доказів:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕНР1 № 719051 від 14 липня 2026 року;

-схемою місця ДТП від 14 липня 2026 року;

-письмовими поясненнями учасників ДТП;

-рапортом.

-відеозаписом із камер відеоспостереження «Безпечне місто Луцьк», зафіксованим на флеш-накопичувачі Wibrand 32 GB.

Як вбачається з первинних пояснень водія ОСОБА_1 , наданих безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди, остання зазначала, що, виконуючи маневр повороту ліворуч з вул. Ковельської на вул. Боголюбську в м. Луцьку, вона «не побачила» автомобіль AUDI A4 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого здійснила маневр і відбулося зіткнення.

Аналізом матеріалів справи та оглянутого відеозапису беззаперечно встановлено, що подія ДТП мала місце на перехресті вул. Ковельської та вул. Боголюбської в м. Луцьку. Стороною захисту зверталася увага на наявність технічних описок у схемі ДТП, зокрема щодо назви вулиці - "Броварна".

Суд зазначає, що згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Дослідивши схему місця ДТП від 14.07.2026, протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення всіх учасників пригоди, а також відеозапис із камер системи «Безпечне місто Луцьк», суд беззаперечно встановив реальне місце пригоди — перехрестя вул. Ковельської та вул. Боголюбської у м. Луцьку. Неточності щодо назви вулиці мають характер очевидної технічної описки та повністю спростовуються сукупністю інших допустимих і належних доказів у справі.

Згідно з п. 3.2.б ПДР України, у разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом або виконання маневрів учасники дорожнього руху зобов`язані забезпечити безпеку та надати перевагу в русі. Дії водія ОСОБА_1 кваліфікуються за ст. 124 КУпАП як порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Зазначені пояснення водія ОСОБА_1 у сукупності з даними схеми місця ДТП та оглянутим у судовому засіданні відеозаписом підтверджують факт того, що водій ОСОБА_1 , перед початком зміни напрямку руху та здійсненням повороту ліворуч, не переконалася в безпечності свого маневру, не пересвідчилася у відсутності зустрічного транспорту та не надала йому переваги в русі.

У протоколі та доданому рапорті працівників поліції зазначалося про порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 16.6 ПДР України.

Суд виключає з обвинувачення водія ОСОБА_1 порушення п. 16.6 ПДР України, оскільки складений працівниками поліції рапорт не є належним процесуальним документом для виправлення чи внесення змін до суті висунутого у протоколі обвинувачення.

Суд зазначає, що згідно зі ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є основним процесуальним документом, який фіксує суть висунутого особі обвинувачення. Наданий рапорт працівника поліції за своєю правовою природою є внутрішнім службовим документом і не є процесуальним засобом для зміни, доповнення чи виправлення суті обвинувачення, сформульованого у протоколі.

За таких обставин, рапорт поліції не може слугувати підставою для кваліфікації дій за п. 16.6 ПДР, у зв`язку з чим вимога щодо порушення п. 16.6 ПДР підлягає виключенню з обсягу вини ОСОБА_1 , а притягнення до відповідальності здійснюється за порушення п. 3.2.б ПДР України.

Також судом встановлено, що адвокатом Бакаєвичем А.В. в інтересах ОСОБА_1 подано Висновок експерта Волинського НДЕКЦ МВС України № KCE-19/103-26/11257 від 23.09.2026, складений за заявою іншого учасника ДТП — водія ОСОБА_2 .

Суд не бере до уваги вказаний висновок експерта, оскільки дане дослідження проведено не в межах судової експертизи, призначеної судом у цій справі про адміністративне правопорушення, а було ініційоване та проведене за заявою захисника ОСОБА_1 – адвоката Бакаєвича А.В.

Крім цього суд звертає увагу та ту обставину, що відповідно до ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням. Самі по собі висновки та твердження, викладені в адвокатських клопотаннях або позасудових експертних дослідженнях, не є для суду обов`язковими та спростовуються сукупністю інших безпосередньо досліджених судом належних і допустимих доказів (схемою ДТП, поясненнями учасників та відеозаписом події).

Щодо посилань адвоката Бакаєвича А.В. про наявність у діях водія ОСОБА_2 причинно-наслідкового зв`язку з настанням ДТП, суд зазначає що згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, суд розглядає справу виключно стосовно особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення — водія ОСОБА_1 , та в межах висунутого їй обвинувачення. Питання про наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення в діях інших учасників ДТП (зокрема водія ОСОБА_2 ) не є предметом дослідження у даному судовому провадженні та виходить за межі компетенції суду під час розгляду матеріалів справи стосовно ОСОБА_1 .

Згідно з дослідженими матеріалами справи, у тому числі відеозаписом події, безпосередньою та первинною причиною виникнення аварійної ситуації (створення небезпеки для руху) стали протиправні дії водія ОСОБА_1 , яка під час виконання повороту ліворуч не переконалася в безпечності маневру та не надала переваги в русі транспортному засобу AUDI A4, під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку.

Саме невиконання водієм ОСОБА_1 вимог п. 3.2.б ПДР України позбавило інших учасників дорожнього руху технічної можливості уникнути зіткнення та перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням ДТП та її наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів.

Доводи щодо можливого перевищення швидкості руху іншим водієм ( ОСОБА_2 ) суд не бере до уваги, оскільки ця ймовірна обставина не знімає з водія ОСОБА_1 обов`язку дотримуватися ПДР під час здійснення маневру повороту ліворуч та забезпечити безпеку дорожнього руху. Зазначені обставини (за наявності для цього підстав) не виключають вини водія ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

У п. 7 постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що у випадках, коли суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з`ясовувати характер порушень, які допустив кожний з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. Виключається відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.

Склад адміністративного правопорушення передбачає наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак. Відсутність хоча б однієї ознаки означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Судом враховується, що провадження у справі про адміністративне правопорушення здійснюється в межах протоколу про адміністративне правопорушення, а тому суд позбавлений можливості здійснити оцінку дій іншого водія в даній дорожньо-транспортній пригоді щодо його винуватості.

Щодо заявленого захисником ОСОБА_4 клопотання про призначення у справі судово-інженерно-транспортної та фототехнічної експертизи, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ст. 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.

Розглянувши зазначене клопотання, суд доходить до висновку про відмову в його задоволенні, оскільки наявні у матеріалах справи докази (зокрема, відеозапис події та схема ДТП) є достатніми, належними та допустимими для встановлення причинно-наслідкового зв`язку між діями водія ОСОБА_1 та наступним зіткненням, а також механізму пригоди. Обставини події є очевидними та не потребують застосування спеціальних знань у галузі судової експертизи.

Призначення експертизи за наявного обсягу беззаперечних доказів призведе лише до затягування розгляду справи про адміністративне правопорушення та виходу за межі розумних строків, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання слід відмовити.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ст. 124 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно із п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладене таке стягнення сплачується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 665, 60 грн.

Керуючись ст.ст.23, 40-1, 124,245,256,265,280,283,294, 307, 308 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання адвоката Бакаєвича Анатолія Вікторовича про призначення комплексної інженерно-транспортної та фототехнічної експертизи — залишити без задоволення.

Визнати винною ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Відповідно до частини 1 статті 307, частини 2 статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК