Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №931/543/26 — Локачинський районний суд Волинської області

Справа № 931/543/26

Провадження № 3/931/197/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року селище Локачі

Суддя Локачинського районного суду Волинської області Безп`ятко О.І., з участю ОСОБА_1 , захисника Галащука С.Ю., представника потерпілої Назарук Ю.В. ( в режимі відеоконференції), розглянувши клопотання представника потерпілої – Назарук Юлії Володимирівни про опитування малолітньої ОСОБА_2 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні судді Локачинського районного суду перебуває вказана справа.

05 серпня 2026 року представник ОСОБА_3 – Назарук Ю.В. подала до суду клопотання щодо проведення опитування малолітньої ОСОБА_2 , мотивуючи тим, що малолітня ОСОБА_2 категорично боїться та не хоче йти до батька, з приводу чого між батьками дитини існує довготриваючий конфлікт та тиск зі сторони ОСОБА_1 на матір дівчинки, що знаходить свій вияв у безпідставних зверненнях в органи опіки, виклики поліції, переслідування за місцем роботи. Тому з метою повноти встановлення всіх обставин справи, повного та неупередженого судового розгляду, просить здійснити опитування малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з дотриманням правил судочинства дружнього до дитини за методикою «Барнахус», доручивши проведення опитування професійному психологу (а.с. 49)

08.09.2026 представник ОСОБА_3 – Назарук Ю.В. подала до суду уточнене клопотання щодо проведення опитування малолітньої ОСОБА_2 .. У поданій заяві адвокат посилається на положення законодавства щодо запобігання домашньому насильству, захисту прав дитини та забезпечення її найкращих інтересів. Заявник зазначає, що психологічне насильство може проявлятися у формі погроз, приниження, залякування та інших дій, які завдають шкоди психічному здоров`ю дитини. З метою з`ясування обставин справи заявник просить суд допитати малолітню ОСОБА_2 із дотриманням принципу дружнього до дитини правосуддя, за методикою «Барнахус», із залученням професійного психолога Центру комплексної реабілітації «Фенікс», опитування проводити з приводу обставин даної справи, до прикладу питань: «чи боїться дитина батька/матір», «чи бажає дитина проводити час з батьком/матір`ю», «чи були випадки коли батько/матір били дитину». Як зазначено у заяві, опитування має стосуватися обставин спілкування дитини з батьками та можливих випадків заподіяння їй шкоди. На обґрунтування клопотання заявник посилається на національне законодавство, міжнародні договори та судову практику щодо захисту прав дітей і особливостей їх опитування (а.с. 64-66)

08 жовтня 2026 року ОСОБА_1 через електронний суд подав клопотання про недопущення допиту малолітньої дитини та врахування особливостей її віку, мотивуючи тим, що за наявності вже досліджених судом доказів та з урахуванням віку дитини її безпосередній допит є невиправданим та може створити для неї додаткове психологічне навантаження, незважаючи на те, що сторона матері наполягає на безпосередньому допиті доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як джерела доказів вчинення ним психологічного домашнього насильства. Вважає, що саме по собі посилання на дитину як на «джерело» доказів не може автоматично обґрунтовувати необхідність її допиту, якщо відповідні обставини вже можуть перевірятися за допомогою інших доказів. Просить суд оцінити не лише можливість отримати від дитини додаткову інформацію, а й реальну необхідність її залучення, зважаючи на вже наявну доказову базу. Врахувати, що на момент події 04.07.2026 року дитині було 5 років, та оцінити умови формування будь-яких висловлювань дитини, осіб, які перебували поруч із нею, джерело відповідної інформації та можливий вплив дорослих. Окремо просить звернути увагу на походження тверджень щодо страху дитини перед «тюрмою», зокрема хто і за яких обставин повідомив дитині про це поняття та пов`язав його з батьком. Врахувати всі вже досліджені судом відео- та аудіозаписи, матеріали поліції, письмові документи та пояснення, оцінивши їх у сукупності, а також, що дитина вже залучалася до професійного спілкування з психологом, а її повторне залучення до судового процесу може створити додаткове психологічне навантаження. У разі якщо суд вважатиме безпосереднє залучення дитини необхідним, просить визначити, яку саме конкретну істотну для справи обставину неможливо встановити за допомогою вже наявних доказів та з яких причин безпосереднє опитування дитини є необхідним (а.с. 103-104)

В судовому засіданні представник ОСОБА_4 просила задовольнити її клопотання про опитування малолітньої ОСОБА_2 , допит здійснити в приміщенні суду з залученням психолога із Локачинської селищної ради, оскільки вважає, що психолог з виконавчого комітету Нововолинської міської ради є упередженим, а також із вилученням із залу суду батьків та їх представників та поставити питання щодо ставлення дитини як до батька, так і до матері.

ОСОБА_1 та його захисник Галащук С.Ю. заперечували щодо задоволення клопотання, покликаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях та наголошували, що це призведе до додаткової травматизації дитини.

Заслухавши думку учасників, перевіривши доводи клопотання та заперечення, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до статей 245, 251,280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи, а доказами є фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас необхідність з`ясування всіх обставин справи не означає обов`язковості проведення кожної процесуальної дії, про яку клопоче учасник провадження. Суд має оцінити необхідність відповідної дії з урахуванням значення для встановлення обставин, які підлягають доказуванню, та наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у своїх рішеннях (зокрема, у справах «S.N. v Sweden», «W. v. Slovenia») неодноразово наголошував на тому, що правосуддя стосовно дітей має бути дружнім і таким, що мінімізує будь-який негативний вплив на їхню психіку. Організація судового процесу не повинна призводити до повторної травматизації або ревіктимізації дитини, яка постраждала від насильства або стала його свідком.

Згідно п. 72 керівних принципів Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей, які прийняв 17.11.2010 року Комітет міністрів Ради Європи, в контексті забезпечення прав та інтересів дитини під час її опитування або допиту важливими є найкращі інтереси і добробут дітей, повинна існувати можливість у судді дозволяти дитині не давати свідчення.

Також, суд, вирішуючи клопотання про опитування малолітньої дитини, повинен врахувати вік дитини, її здатість сприймати події та надавати послідовні показання, психологічний стан й необхідність уникнення повторної травматизації, забезпечити належний захист дитини. Тому суд повинен оцінити не лише можливість отримати від дитини додаткову інформацію, а й реальну необхідність її залучення, зважаючи на вже наявну доказову базу.

Судом встановлено, що на момент події 04.07.2026 року ОСОБА_2 було 5 років та вона є малолітньою особою. Із пояснень матері ОСОБА_3 вбачається, що в дитини діагностовано затримку мовленнєвого розвитку, дитина в приватному порядку працює із психологом за потреби, крім того у дівчинки спостерігаються випадки, коли вона б`ється головою в стіну, однак на обліку в психіатра не стоїть.

В матеріалах справи наявні та досліджені судом відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, письмові докази, заслухано пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , їх адвокатів, пояснення працівника поліції. Крім того, дитину вже залучали до професійного спілкування з психологом, про що складено Акт виконавчим комітетом Нововолинської міської ради від 20.08.2026.

Згідно з принципом пропорційності та правовими позиціями Верховного Суду, збирання доказів не може здійснюватися ціною заподіяння шкоди здоров`ю та розвитку малолітньої дитини, а тому вважаю, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення від 04.07.2026, можуть бути встановлені судом на підставі сукупності інших наявних у справі доказів без залучення дитини.

Враховуючи викладене, керуючись принципом забезпечення найкращих інтересів дитини, недопущення емоційно-психологічного навантаження, пов`язаного з безпосередньою участю в судовому засіданні у справі, суд вважає, що в задоволенні клопотання про опитування малолітньої ОСОБА_2 слід відмовити.

Керуючись статтями 245, 251, 252, 280 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання представника потерпілої – ОСОБА_4 про опитування малолітньої ОСОБА_2 відмовити.

Копію постанови направити до відома учасникам.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Локачинського районного суду О.І. Безп`ятко