Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №159/3826/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/3826/26

Провадження № 2-о/159/148/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Чалого А.В.,

за участю секретаря судових засідань Скулинець І.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

представниці заінтересованої особи Макаренко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ковеля в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Головне управління державної міграційної служби України у Волинській області,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою в якій просить встановити факт постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13 листопада 1991 року.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Облапи Ковельського району Волинської області, на той час Української Радянської Соціалістичної Республіки. З того часу постійно проживав на території України з батьками і станом на 24.08.1991, і станом на 13.11.1991. Паспорт громадянина України останній не отримував. На даний час для отримання паспорта громадянина України йому необхідно підтвердити факт постійного проживання на території України, що можливо лише через рішення суду.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19.06.2026 заяву залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків.

22.06.2026 надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження.

24.07.2026 в судовому засіданні оголошено перерву за клопотанням представниці заявника.

30.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення та проголошення судового рішення.

В судовому засіданні заявник заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представниця заінтересованої особи не заперечувала проти заяви, покладалась на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з частиною 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Листом Верховного суду України від 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що у порядку ч. 2 ст. 256 ЦПК (ст. 315 ЦПК згідно змін від 15.12.2017) суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ст. 256 ЦПК (ст. 315 ЦПКзгідно змін від 15.12.2017) та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути, зокрема, заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04.12.1962 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Облапи Ковельського району Волинської області. Батьки: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 в 1978 році закінчив Облапську середню школу (свідоцтво про восьмирічну освіту № НОМЕР_2 від 16.06.1978) та в 1981 році отримав Атестат про середню освіту за результатами навчання на повному курсі Ковельської заочної середньої школи.

Згідно даних "Военного билета" (рос мова) НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Облапи Ковельського району Волинської області проходив військову службу з 26.04.1981 по 26.04.1983. 02.07.1994 прийняв військову присягу на на вірність народу України.

Довідкою Дубівської сільської ради від 31.03.2026 №212/2.65, підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився та проживає без реєстрації в с. Облапи Ковельського району Волинської області.

22.05.1986 ОСОБА_1 отримав посвідчення тракториста другого класу серії НОМЕР_4 , яке видано атестаційною комісією районного агропромисловим об`єднанням, Ковельський район, Волинська область.

Згідно даних трудової книжки серії НОМЕР_5 вбачається, що ОСОБА_1 за період з 13.10.1978 по 16.10.1998 працював на різних різних посадах в різних підприємствах, проходив службу військову службу.

Відповідно до даних заяви про видачу паспорта Ф1, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в с. Облапи Ковельського району Волинської області, національність - українець, отримав 19.02.1981 паспорт серії НОМЕР_6 .

Згідно витягу з погосподарської книги № 3 за 1991-1995 роки, по особовому рахунку № НОМЕР_7 обліковується житловий будинок, головою домогосподарства якого значиться ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В домогосподарстві за особовим рахунком № НОМЕР_7 станом на 01.01.1991- 31.12.1995 постійно проживали та були зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - голова сім`ї; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - дружина; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - син; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - син; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - син. Підстава: погосподарська книга № 3 села Облапи за 1991-1995 роки (довідка Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області від 27.07.2026 №461/2.65.

Крім того, факт народження та проживання ОСОБА_4 в с. Облапи Ковельського району Волинської області підтвердили свідки: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_1 звертався до Ковельського УДМС у Волинській області з заявою для виготовлення паспорта громадянина України, однак листом від 10.03.2026 йому роз`яснено необхідність встановлення факту його проживання на території України станом на 24.08.1991 або 13.11.1991.

Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України «Про громадянство України» є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про громадянство України».

Згідно із пунктами 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року (частина друга статті 3 Закону України «Про громадянство України»).

Встановлення факту постійного проживання на території України є підставою для оформлення належності до громадянства України.

Таким чином, юридичне значення має лише факт постійного проживання на території України особи, дитини, батьків дитини (одного з них) або іншого її законного представника на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) або набрання чинності Законом України від 08 жовтня 1991 року № 1636-ХІІ «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року).

Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень статті 293 ЦПК України та статті 3 Закону України «Про громадянство України» і залежно від підстав цього встановлення, предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року.

Пунктом 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженогоУказом Президента України від 27 березня 2001 року № 215/2001 (з подальшими змінами) визначено, що встановлення належності до громадянства України стосується: а) громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року, в тому числі: осіб, які за станом на 13 листопада 1991 року проходили строкову військову службу на території України і після її проходження залишилися проживати на території України; осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або за станом на 13 листопада 1991 року відбували покарання в місцях позбавлення волі на території України та перебували у громадянстві колишнього СРСР і до набрання вироком суду законної сили постійно проживали відповідно на території УРСР або проживали на території України; б) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій, зазначених у підпункті «а» цього пункту; в) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття та виховувалися в державних дитячих закладах України.

Таким чином для встановлення факту набуття громадянства України предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року; проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання на території України батьків (одного з них) дитини або іншого законного представника, з яким дитина постійно проживала станом на 24 серпня 1991 року чи 13 листопада 1991 року; постійного проживання особи на території України чи Української РСР на момент набрання законної сили вироку суду; наявності родинних зв`язків заявника з його батьками (усиновителями, з дідом, бабою); постійного проживання на території України діда та баби заявника; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо.

Одним із документів для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону «Про громадянство України», що подає особа, яка станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, є судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року (підпункт «в» пункту 8 Порядку).

Тобто, у таких випадках одним із необхідних документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Пунктом 25 Порядку визначено, що для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами «а»-«в» пункту 24 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи на зазначених територіях.

Пунктом 44 Порядку встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Отже, відповідно до положень Закону України «Про громадянство України» і Порядку для набуття громадянства України заявник повинен, зокрема, подати документи, що підтверджують народження його на території України чи постійне проживання на ній, або підтверджують родинні відносини з такою особою, або рішення суду.

Стаття 1 цього ж Закону дає чітке визначення поняття «безперервне проживання на території України» та «проживання на території України на законних підставах». Безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів; проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні. Розширене тлумачення цих понять та переліку умов, за яких можливе встановлення факту безперервного проживання та прийняття до громадянства України, Законом не передбачено.

У цій справі заявник просить суд встановити факт його постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13 листопада 1991 року, оскільки цей факт має значення для встановлення належності заявника до громадянства України та в подальшому отримання паспорта громадянина України.

На думку суду заявником на підтвердження своїх вимог надано достатньо належних та допустимих доказів, які в сукупності свідчать про постійне проживання на території України в момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року), зокрема, документи щодо його народження, навчання, працевлаштування.

При цьому відомостей про те, що заявник залишав територію України чи є громадянином іншої держави матеріали справи не містять.

Таким чином, суд доходить висновку про необхідність задоволення заяви в частині встановлення факту постійного проживання заявника на території України станом на 24.08.1991.

Крім того, суд зауважує, що встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року є самостійною і достатньою підставою для встановлення належності до громадянства України, а тому немає необхідності встановлення факту проживання заявника на території України станом на 13 листопада 1991 року, яка є окремою підставою для встановлення належності до громадянства України.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що заявник у інший спосіб не може довести даний факт і зазначені обставини перешкоджають подальшій реалізації його прав у визначений законом спосіб, оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що заява є частково обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 7 статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення понесені заявником витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 259, 293-294, 263-264, 315, 319, 354-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління державної міграційної служби України у Волинській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити частково.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Облапи Ковельського району Волинської області, на території України станом на 24 серпня 1991 року.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Головне управління державної міграційної служби України у Волинській області, місцезнаходження: вул. Градний узвіз, 4, м. Луцьк, Волинська область.

Представник заінтересованої особи: Макаренко Ірина Степанівна, довіреність від 27.01.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подано до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий:А. В. ЧАЛИЙ