Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №639/2884/26 — Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 639/2884/26

Провадження № 2/0158/1118/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Сіліч Ю.Л.,

за участю секретаря судового засідання- Оніщук Н.Є.,

представника відповідача – адвоката Тамазликара Л.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в порядку загального позовного провадження, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В

Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивує тим, що 15.07.2020 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2031760282, за умовами якого остання отримала кредитні кошти, які зобов`язувалась повернути та сплатити відсотки за користування ними, відповідно до умов договору.

Зазначає, що 16.12.2022 між АТ «ОТП Банк» і ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу №16/12/2022, відповідно до якого АТ "ОТП Банк" відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за кредитним договором № 2031760282 від15.07.2020.

Відповідно до договору факторингу №16/12/22 від 16.12.2022 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 126254,39 грн., яку просять суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Діджи Фінанс» та понесені судові витрати по справі.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 09.06.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

23.06.2026 представником відповідача ОСОБА_1 – адвокатом Тамазликаром Л.Й. до суду подано відзив на позовну заяву, згідно якого заявлені вимоги не визнає, однак не заперечує не заперечує самого факту укладення договору споживчого кредиту. Зазначає, що на виконання умов вищевказаного кредитного договору відповідачем на погашення кредиту було сплачено 82 300,00 грн.

Стверджує, що позивачем до матеріалів справи не долучено належних та допустимих доказів, первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір. Вважає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не є первинним бухгалтерським документом та не підтверджує сам по собі ані фактичного руху коштів за кредитним договором, ані порядку нарахування складових заборгованості, ані порядку зарахування платежів, здійснених позичальником.

Крім того, посилаючись на норми Закону України «Про споживче кредитування» та практику Верховного Суду вважає неправомірним нарахування банком комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Вважає, що в матеріалах справи відсутні докази набуття ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором.

Зазначає, що витрати на правову допомогу, які позивач просить стягнути з відповідача є неспівмірними зі складністю справи.

Посилаючись на вищевикладене, просить в задоволенні позову відмовити та стягнуту з позивача ТОВ «Діджи фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 20 000 грн.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 25.06.2026 року витребувано заявлені у клопотання від 23.06.2026 докази.

29.06.2026 року від представника позивача ТОВ «Діджи фінанс» - Павлової О.М. до суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої заявлені вимоги підтримують з підстав викладених в позовні заяві, просять позов задовольнити. Разом з цим, не погоджуються із розміром заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим просять у їх стягненні відмовити.

30.06.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Тамазликара Л.Й. до подані заперечення на відповідь на відзив, згідно якого посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву, в задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 27.08.2026 року постановлено здійснити перехід розгляду цивільної справи за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 21.09.2026 року в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Тамазликара Л.Й. про залучення до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача АТ «ОТП Банк» відмовлено. Закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Просить проводити розгляд справи у його відсутності. Заявлені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 . В судове засідання не з`явилась. Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Тамазликар Л.Й. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Посилаючись на позицію викладену у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив, в задоволені позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 15 липня 2020 року між АТ "ОТП БАНК" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2031760282.

Відповідно до пункту 1.1 договору банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах: 100 000,00 гривень на споживчі цілі; 0,00 гривень на сплату комісійної винагороди за видачу кредиту; 0,00 гривень на сплату додаткових послуг банку, а саме: послуга «Кредитний пакет»; 2400,00 гривень на придбання послуг зі страхування у продавця 1: "Страхування від нещасного випадку". Загальний розмір кредиту 102400,00 гривень. Датою остаточного повернення кредиту вказано 15 липня 2025 року.

Згідно пункту 1.2 кредитного договору №2031730282 протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 36,00% річних.

Повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником аутентичних платежів (пункт 1.3).

Додатком 1 до кредитного договору №2031730282 від 15 липня 2020 року визначено графік платежів та розрахунок вартості кредиту. Згідно даних графіку загальна вартість кредиту становить 274 448,52 гривень, з яких: 102400,00 гривень - сума кредиту за договором; 119824,52 проценти за користування кредитом; 52224, 00 грн. - платежі за додаткові та супутні послуги банку за обслуговування кредитної заборгованості.

Позичальниця ознайомлена та погодилась з умовами кредитування та з розрахунком загальної вартості кредиту, про що свідчить власноручний підпис у відповідній графі графіку.

Факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 100000 грн. підтверджується меморіальним ордером № 15166415 від 15 липня 2020 року.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №2031730282 від 15 липня 2020 року станом на 16.12.2022 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 126254,39 грн., з яких 87809,73 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 28843,06 грн. – заборгованість за відсотками та 9601, 60 грн. – заборгованість по комісії за РО.

Згідно статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У частині 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 2 статті 10561 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За змістом положень статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Часиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За результатами дослідження договору факторингу № 16/12/22 від 16.12.2022, укладеного між ТОВ «Діджи Фінанс» та АТ «ОТП БАНК», платіжних інструкцій № 2893 від 16.12.2022, № 2892 від 16.12.2022, актів приймання-передачі реєстрів боржників № 1, 2 за цим договором факторингу, витягу з реєстру боржників судом встановлено, що право вимоги АТ «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 за кредитним договором №2031730282 від 15 липня 2020 року перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 16/12/22 від 16.12.2022, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2031760282 від 15.07.2020 в сумі 126254,39 грн, з яких: 87809,73 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 28843,06 грн. – сума заборгованості за відсотками та 9601,60 грн. – сума заборгованості за комісією.

Щодо стягнення заборгованості по комісії, суд виходить з наступного.

Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року) кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, у зв`язку з чим, у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Правилами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Як зазначалося судом вище, умовами укладеного між сторонами договору встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на вказане, положення кредитного договору № 2031760282 від 15.07.2020 про сплату позичальником на користь банку комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості суперечать положенням ч. 1, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» і є нікчемними з моменту укладення цього правочину.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2031760282 від 15.07.2020 відповідачем ОСОБА_1 сплачено 15667,20 грн. комісії обслуговування кредитної заборгованості, які підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за кредитом.

Крім того, позовна вимога в частині стягнення заборгованості за комісією в 9601,60 грн. є необґрунтованою з наведених вище підстав та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 534 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь нового кредитора - ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 2031760282 від 15.07.2020 у розмірі 100985,59 грн., з яких 87809,73 грн. - заборгованості за тілом кредиту та 13175,86 грн. – заборгованість за відсотками.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2129,54 грн. (2662,40 грн. х 100985,59 грн. / 126254,39 грн.).

Окрім того, представником відповідача також заявлені вимоги щодо стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує, що дана категорія справ є поширеною, є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання. Відзив на позовну заяву та пакет документів, що доданий до нього, також є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи вимоги ст. 137 ЦПК України та з огляду на співрозмірність витрат на оплату послуг адвоката, пов`язаних із захистом прав та представництвом інтересів відповідача у даній конкретній справі, враховуючи характер спору, суд, з урахуванням основоположних засад справедливості, виваженості та розумності, вважає обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з позивача на користь відповідача, у сумі 3000 грн.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 77, 81, 141, 259, 263-268, ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 2031760282 від 15.07.2020 року в розмірі 100985 (сто тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 59 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 2129 (дві тисячі сто двадцять дев`ять) грн. 54 коп. судового збору та 3000 (три тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, адреса: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари Київської області.

Відповідач – ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача – адвокат Тамазликар Леонід Йосипович, адреса: вул. Ізюмська, 3, м. Харків, Харківської області.

Текст рішення складений 13.10.2026 року.

Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч