Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №157/1685/26 — Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1685/26

Провадження № 2/157/1029/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 жовтня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

у складі головуючого – судді Ходачинського Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Зеленка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До Камінь-Каширського районного суду Волинської області 09.09.2026 надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 , у якій позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у розмірі 71972,39 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 18.01.2019 АТ «Перший український міжнародний банк» та відповідачка уклали кредитний договір № 3001227077001, на підставі якого позичальнику надано грошові кошти в якості кредиту в сумі, зазначеній в розрахунку заборгованості, на умовах строковості, поворотності та оплатності. Відповідачка довготривалий строк не виконувала належним чином свої кредитні зобов`язання перед банком, у зв`язку з чим заборгованість за кредитом станом на 26.06.2026 складала 71972,39 грн, з яких: 45512,86 грн – заборгованість за кредитом; 33,11 грн – заборгованість за процентами, 2642642 – заборгованість за комісією.

26.06.2026 між АТ «Перший український міжнародний банк» та ТОВ «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» укладено договір факторингу №1, згідно з яким позивач набув право грошової вимоги до боржників банку, зокрема й до відповідачки. Сума боргу була нарахована банком та не змінювалась з дати відступлення права вимоги за договором факторингу № 1 від 26.06.2026.

Ухвалою судді від 14.09.2026 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, до позовної заяви долучив заяву, у якій просив справу розглянути без участі представника позивача, зазначив, що підтримує позовні вимоги та не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подала.

Враховуючи норми ст. 280 ЦПК України, суд вирішив провести заочний розгляд справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Щодо укладення кредитного договору:

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що 18 січня 2019 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачкою заяви № 3001227077001 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Відповідно до цієї заяви ОСОБА_1 її підписанням беззаперечно підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладення договору страхування, підписанням цієї заяви підтверджує свою згоду на укладення договору страхування на зазначених нижче умовах.

Згідно з умовами укладеного договору відповідачці надається споживчий кредит в розмірі 49650 грн, в тому числі на оплату товару в розмірі 49350 грн, для сплати разової комісії в розмірі 300 грн, на строк 24 місяці до 17.01.2021. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості – 3,00%, розмір процентної ставки – 0,01% річних. ОСОБА_1 зобов`язалася здійснювати повернення кредиту шляхом сплати ануїтетного платежу в розмірі 3538,47 грн щомісяця та сплати останнього платежу в розмірі 3558,28 грн, а також сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1489,50 грн щомісяця. Заява на приєднання до Договору підписана власноручним підписом відповідачки. Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору про надання кредиту.

У наданому позивачем розрахунку заборгованості зазначено, що боржник має заборгованість перед АТ «Перший Український Міжнародний Банк», що станом на 25.06.2026 становить 71972,39 грн та складається із заборгованості за сумою кредиту – 45512,86 грн, заборгованості за процентами – 33,11 грн та заборгованості за комісією – 26426,42 грн.

Матеріалами справи підтверджується факт укладення кредитного договору та виконання умов договору позичальником щодо надання коштів у кредит, а також неналежне виконання ОСОБА_1 свого зобов`язання за кредитом, у зв`язку з чим виникла заборгованість, що добровільно не сплачена.

Щодо стягнення заборгованості за комісією:

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом – це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» передбачив право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування. Але законодавство визначає і низку пов`язаних із цим обмежень для банку.

На виконання вимог, зокрема п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Отже банк має надати споживачу за визначеною формою детальний розпис усіх складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів, включно з передбаченою у договорі комісією за обслуговування, за кожним платіжним періодом. Пунктом 7 укладеного між сторонами договору № 3001227077001 від 18.01.2019 передбачено сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3,00% щомісячно, а графіком платежів встановлено таку комісію в твердій сумі 1489,50 грн щомісяця.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таким чином, за змістом загальних норм права об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь (висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (пункти 28, 29), у справі № 363/1834/17 (пункт 27)).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1054 ЦК України). Отже, суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти (висновок викладений у постанові ВП ВС від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (пункт 28)). Тому у кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (висновок викладений у постанові ВП ВС від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (пункт 31.25)).

Розрахунок для позичальника суми його чергового платежу, суми дострокового повернення заборгованості, а також інформування позичальника у вигляді SMS-повідомлень, довідок за телефоном, електронною поштою, через інтернет-сервіс банку або в іншій формі щодо суми платежу, щодо стану кредитної заборгованості, щодо надходження та зарахування коштів на рахунок для повернення заборгованості, щодо зарахування коштів платежу на рахунок для погашення заборгованості тощо, є діями, які банк вчиняє, насамперед, на власну користь. Надання за ціною встановленої у кредитному договорі комісії інших послуг за обслуговування, не пов`язаних із інформуванням позичальника, не передбачено.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за обслуговування, встановленому у договорі, який підписали сторони, оскільки такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Суд дійшов висновку, що умови кредитного договору № 3001227077001 від 18.01.2019 щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними.

Нікчемність і, відповідно, недійсність з моменту укладення кредитного договору його умов щодо сплати позичальником комісії (за надання фінансового інструменту, за надання кредитних ресурсів, за обслуговування кредитної заборгованості), має наслідком здійснення перерахунку усіх складових заборгованості, які стягує банк.

Суд відхиляє здійснений позивачем у розрахунку заборгованості за договором № 3001227077001 від 18.01.2019, розрахунок заборгованості в частині нарахування комісії у розмірі 29405,42 грн (26426,42 грн заборгованості + 2979 грн погашення комісії).

Враховуючи зазначене суд відхиляє здійснений позивачем розрахунок заборгованості та виписку/особовий рахунок з 18.01.2019 доо 25.06.2026, згідно з якими відповідачка 18.03.2019 2979 грн, які були зараховані на погашення щомісячної комісії. Ураховуючи те, що умови договору щодо сплати комісії є нікчемними, то сплачені відповідачкою кошти у розмірі 2979 грн мали бути зараховані на погашення суми кредиту враховуючи графік платежів передбачений умовами укладеного між сторонами кредитного договору.

Отже, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 3001227077001 від 18.01.2019 станом на 25.06.2026 становить 42566,97 грн, з яких 42533,86 грн – за сумою (тілом) кредиту (45512,86 грн – 2979 грн) та 33,11 грн – заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Щодо переходу права вимоги:

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

26.06.2026 року між АТ «ПУМБ» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» (фактор) укладено договір факторингу № 2, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується передати (відступити) фактору в повному обсязі права вимоги за кредитними угодами зазначеними у підписаному сторонами реєстрі боржників, а фактор зобов`язується прийняти та оплатити права вимоги за вказаними кредитними угодами в порядку та розмірі, передбаченому договором.

Цей договір підписаний його сторонами електронним підписом та скріплений електронними печатками.

Згідно з п. 1 зазначеного договору факторингу під правом вимоги розуміється всі існуючі і майбутні права вимоги клієнта до боржників за кредитними угодами, зазначені у реєстрі боржників, включаючи права вимоги відносно: сум заборгованості за кредитом; сум нарахованих банком, але не сплачених на дату відступлення права вимоги, процентів, в тому числі прострочених, за користування кредитом та неустойки; права на відшкодування збитків, завданих невиконанням (неналежним виконанням) зобов`язань, встановлених кредитною угодою; прав на відшкодування судових витрат, а також будь-яких інших пов`язаних з вимогою прав у повному обсязі, що підлягають передачі (відступленню) фактору за цим договором.

Відповідно до платіжної інструкції 23 від 26.06.2026, витягу з Реєстру боржників №1 до Договору факторингу №1 від 26.06.2026 ТОВ «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 3001227077001 від 18.01.2019 на загальну суму 71972,39 грн, з яких 45512,86 грн сума простроченої заборгованості за кредитом.

Суд погоджується, що перехід права вимоги позивача ТОВ «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором 3001227077001 від 18.01.2019 відбувся у встановленому законодавством порядку. Однак, враховуючи, що загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором становить 42566,97 грн, що встановлено судом, позивач набув право вимоги до відповідачки саме у такому розмірі.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно з частинами 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

З урахуванням обставин та підтверджуючих ці обставини документів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 3001227077001 від 18.01.2019 за основним боргом та відсотками за користування кредитом у загальному розмірі 42566,97 грн.

Щодо розподілу судових витрат:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» у позовній заяві просить суд стягнути з відповідачки на свою користь судовий збір та витрати на правову допомогу в розмірі 10000 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено на 59,14 % (42566,97 х 100 : 71972,39), з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача частина сплаченого судового збору в розмірі 1574,54 грн (2662,40 грн х 59,14%).

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги позивач надав копії довіреності від 17.04.20.26, договору про надання правничої допомоги від 26.03.2026, акту наданих послуг правничої допомоги від 30.06.2026 за договором про надання правничої допомоги від 26.03.2026, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЖТ № 001139 від 25.11.2019 згідно з якими вартість послуг з надання правничої допомоги становить 10000 гривень.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідачки, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14.11.2018 у справі № 753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.

За таких обставин суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 10000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідачки, що суперечить принципу розумної необхідності судових витрат. Враховуючи складність справи та виконані роботи, суд вважає розмір у сумі 5000 грн співмірним розміром витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 2957 грн (5000 грн х 59,14%).

Керуючись ст. 81, 89, 133, 141, 263-265, 280 ЦПК України, ст. 526, 610, 625, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» заборгованість за кредитним договором № 3001227077001 від 18.01.2019 у розмірі 42566 (сорок дві тисячі п`ятсот шістдесят шість) гривень 97 коп.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» частину сплаченого судового збору в розмірі 1574 (одну тисячу п`ятсот сімдесят чотири) гривні 54 коп. та 2957 (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят сім) гривень витрат за надання професійної правничої допомоги.

Заочне рішення може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана ним протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ», 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корпус А, офіс 303, код ЄДРПОУ 43696954.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Роман ХОДАЧИНСЬКИЙ