Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №686/2154/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/2154/26

Провадження № 22-ц/820/1841/26

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Плінська І.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/2154/26 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 червня 2026 року у складі судді Порозової І.Ю. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

У січні 2026 року ТзОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом, в якому позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за Договором № 531615-КС-001 про надання кредиту від 29.03.2025 року в розмірі 141 770 грн. та судові витрати у виді судового збору 2662,40 грн.

В обґрунтування позову товариство вказувало, що 29.03.2025 року між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 531615-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», який підписано одноразовим ідентифікатором UA-6379.

Відповідно до укладеного договору ТзОВ «Бізнес Позика» надало позичальнику грошові кошти в розмірі 43000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачкою при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті.

Відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором № 531615-КС-001 належним чином не виконала, лише частково здійснила оплату за договором в сумі 4 000 грн, тому станом на 07.01.2026 року розмір заборгованості становить 141770 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 43000 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 68670 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 21500 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 8600 грн.

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 червня 2026 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 531615-КС-001 від 29.03.2025 року в сумі 101598,34 грн.: заборгованість по тілу кредиту - 43000 грн.; заборгованість за процентами - 49998,34 грн., заборгованість за комісією - 8600 грн. та 1907,98 грн. судового збору, в решті позову відмовлено.

ТзОВ «Бізнес Позика» подало апеляційну скаргу, в якій просить заочне рішення суду першої інстанції змінити в частині стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором, а саме: змінити загальну стягнену суму з 101 598,34 гривень на нову суму 120 270 грн, в решті рішення залишити без змін.

Апелянт посилається на незаконність висновків суду в частині часткової відмови у стягненні процентів за користування кредитом, відмовляючи у частковому задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним у сумі 18 671,66 грн суд припустився помилки.

Згідно графіку платежів було погоджено, що якщо позичальник сплачує заборгованість згідно графіка платежів без порушень, в такому випадку сума до сплати по Договору мала б становить 105 598,34 грн. з яких по процентах - 53 998,34 грн. Однак, боржником було сплачено лише частково заборгованість за кредитом на суму 4 000 грн., що були зараховані на погашення процентів на погашення кредиту за Договором № 441144-КС-001 про надання кредиту, чим порушено зобов`язання, встановлені договором, що цілком закономірно призвело до подорожчання кредиту і збільшення загального розміну нарахованих процентів за період користування кредитом, оскільки проценти нараховуються щоденно на фактичний залишок по тілу кредиту

Апелянт вказує, що відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що проценти за користування кредитом за відсотковою ставкою в розмірі 1% нараховані позивачем на залишок заборгованості по тілу кредиту чітко в межах дії Договору, а саме з 29.03.2025 року по 13.09.2025 року включно. Крім того, з розрахунку видно, що штрафні санкції за неналежне виконання умов договору не нараховувались та не входять складу позовних вимог, а проценти за користування кредитом після 13.09.2025 року не нараховувались і як видно, що вже з 14.09.2025 року їх розмір залишився незмінним - 68 670,00 грн, з врахуванням здійсненого платежу. Отже, розрахунок заборгованості наданий позивачем по кредитному договору №531615-КС-001 повністю відповідає умовам Договору, а розмір нарахованих процентів відповідає нормам статей 1048, 1050 та 1056-1 ЦК України.

Також посилається апелянт, що суд першої інстанції не правильно утотожнював зміну процентної ставки зі Зниженою на Стандартну і нарахування процентів за неправомірне користування чужими коштами, як це визначено ст. 625 ЦК України, оскільки проценти нараховувалися згідно погодженої процентної ставки 1% , як це визначено умовами договору в разі неналежного виконання боржником умов кредитування, згідно погодженого графіку платежів.

Рішення суду в частині стягнення тіла кредиту 43 000 грн та 8600 грн комісії та в частині відмови у стягнення суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України в апеляційному порядку не оскаржено та в силу вимог ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що 29.03.2025 між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 531615-КС-001 про надання кредиту, який підписано одноразовим ідентифікатором UA-6379.

Відповідно до п. 2.1 Договору кредиту, ТзОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 43000 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

За умовами договору сторони визначили, що кредит надається строком на 24 тижні, до 13.09.2025 року.

Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту складає 106284,73 грн.; загальні витрати за кредитом 63284,73 грн.; денна процентна ставка 0,87 %.

ТзОВ «Бізнес Позика» надало відповідачці грошові кошти в розмірі 43000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про видачу коштів

Крім того, зарахування грошових коштів 29.03.2025 року в розмірі 43000 грн. на картку № НОМЕР_1 , яка емітована в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 підтверджується також на наданою на виконання ухвали суду від 05.02.2026, інформацією АТ КБ «ПриватБанк».

Згідно довідки про стан заборгованості, у ОСОБА_1 наявна наступна заборгованість за кредитом, що становить 141 770 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 43 000 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 68 670 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 21500 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 8600 грн.

Як вбачається із розрахунку заборгованості ОСОБА_1 було здійснено платіж на погашення суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 4000 грн., який був зарахований на сплату заборгованості за процентами.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Так, відповідно до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1047 ЦК України визначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до положень ст.ст. 1046, 1054 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такі висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року по справі № 300/438/18.

При цьому питання щодо повернення кредиту, нарахування і сплати процентів за користування кредитом визначаються умовами кредитного договору.

Відповідно до укладеного 29.03.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 договору № 531615-КС-001 про надання кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 43 000 грн. шляхом перерахування вказаної суми коштів на банківську картку останньої, зі сплатою процентів за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою на строк 24 тижнів.

Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1%, фіксована.

Строк дії Договору: до 13.09.2025 року.

В пункті 4.2.2 Договору сторони визначили обов`язковий графік платежів за Договором, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись.

Згідно графіку платежів було погоджено, що якщо Позичальник сплачує заборгованість згідно графіка платежів (без порушень), загальна сума кредиту ( тіло і відсотки) складає 105 598,34 грн. з яких по процентах - 53 998,34 грн., оскільки з кожним платежем сума загального боргу на яку нараховується кожного дня проценти зменшується.

При цьому, в такому випадку, розмір заборгованості по процентам нараховується відповідно до пунктом 2.12 договору, яким визначено денну процентну ставку 0,87%.

Однак, відповідно до п 4.2 Договору у разі несплати позичальником у повному обсязі платежу, передбаченого графіком платежів та не погашення заборгованості протягом семи днів, з восьмого дня прострочення внесення платежу подальше нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою до закінчення строку дії договору.

Згідно з п. 4.2.4 договору визначено, що у разі не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів. Кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов`язання позичальника, в такому разі умови нарахування процентів за зниженою процентною ставкою починаючи з 8 го дня прострочення внесення платежу, передбаченого графіком платежів, надалі не застосовується, водночас, проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми кредиту. Всі нараховані проценти мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів. При цьому кредитодавець надає позичальнику оновлений графік платежів шляхом такого відображення в особистому кабінеті.

Пунктом 4.2.5 передбачено скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою та початок нарахування процентів за стандартною процентною ставкою на умовах, викладених в договорі.

Тобто за даною умовою договору в разі дотримання позичальником графіку повернення кредиту відсотки за користування кредитом визначаються за зниженою ставкою 0,87%, однак якщо позичальник вчасно не погасив кредит, то застосовується, передбачена п. 2.4 договору стандартна процента ставка в розмірі 1% в день.

Разом з тим, встановлено, що ОСОБА_1 не виконувала графік погашення заборгованості, що відповідно призвело до збільшення суми нарахованих процентів відносно орієнтовної суми, що зазначена у графіку погашення заборгованості на підставі умов п.п. 4.2.4, 4.2.5 Договору.

Як було зазначено, відповідно до умов договору перший плановий платіж згідно графіку погашення заборгованості мав бути здійснений відповідачкою 12.04.2025 року, загальна сума платежу 8 820 грн, однак відповідачка внесла 15.04.2025 року лише 4 000 грн, більше жодного платежу не внесла.

Таким чином, розмір нарахованих процентів за період користування кредитом збільшився, оскільки проценти нараховуються щоденно на фактичний залишок по тілу кредиту в сумі 1%.

З розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що проценти за користування кредитом за відсотковою ставкою в розмірі 1% нараховані позивачем на залишок заборгованості по тілу кредиту, з період кредитування з 29.03.2025 року по 13.09.2025 року включно, проценти за користування кредитом після 13.09.2025 року не нараховувались, з 14.09.2025 року їх розмір залишився незмінним - 68 670 грн, з урахуванням здійсненого платежу.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про нарахування ТОВ «Бізнес Позика» процентів за користування кредитом в більшому розмірі ніж це передбачено умовами договору, оскільки такі висновки не відповідають матеріалам справи.

Крім того, ОСОБА_1 жодним чином розрахунок заборгованості не спростувала, рішення суду першої інстанції не оскаржила.

Відтак, з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Бізнес Позика» підлягала стягненню заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 68 670 грн.

Таким чином, заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 червня 2026 року підлягає зміні у частині визначення розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Бізнес Позика».

Також, підлягає зміні і рішення суду першої інстанції і в частині вирішення питання про розподіл судових витрат.

Звертаючись до суду з позовом позивач просив суд, стягнути з відповідача 141 770 грн заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги задоволено частково, за наслідками перегляду рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції оскаржуване судове рішення змінено в частині.

Таким чином, позов підлягає задоволенню на суму 120 270 грн, тобто позовні вимоги задоволено на 84,83 % (120270:141770х100).

При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, а тому з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Бізнес Позика», слід стягнути 2258,51 грн (2662,40х84,83%), сплаченого судового збору. Крім того, в суді апеляційної інстанції ТзОВ «Бізнес Позика», сплачено 3993,60 грн судового збору, оскільки апеляційна скарга задоволена, тому з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Бізнес Позика» слід стягнути вказану суму судового збору.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» задовольнити.

Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 червня 2026 року в частині стягнення відсотків за користування кредитом та судового збору змінити, збільшивши розмір відсотків за користування кредитом, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика», до 68670 грн. та стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411) 2258,51 грн судового збору, сплаченого за подачу позову.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411) 3993,60 грн судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 жовтня 2026 року.

Судді А.М. Костенко

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк