Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №686/386/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/386/26

Провадження № 33/820/739/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Вітюк І.В., за участю секретаря Цугеля А.В. розглянула у судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Кравецького Е.В. на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 серпня 2026 року,

в с т а н о в и л а:

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 серпня 2026 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 гривень судового збору.

За постановою суду, ОСОБА_1 20.12.2025 о 23:35 годин по вул. Шевченка, 41 у м. Хмельницькому керував автомобілем «Ford Fiesta», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) та, всупереч вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник Кравецький Е.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Свої вимоги аргументує незаконністю постанови, оскільки її висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Зазначає, що суд першої інстанції не забезпечив повного та всебічного дослідження обставин справи, не надав належної оцінки всім наявним доказам, у тому числі тим, що свідчать на користь ОСОБА_1 , чим не дотримався вимог статей 245, 252 та 280 КУпАП.

Вважає, що матеріали справи не підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. У протоколі ОСОБА_1 ставиться у провину саме відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. Водночас, відеозаписи з бодікамер поліцейських підтверджують, що останній неодноразово погоджувався пройти огляд на місці за допомогою приладу «Драгер». Тому, оскільки ОСОБА_1 від огляду не відмовлявся, провадження має бути закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Вказує, що ОСОБА_1 «ухилявся» від проходження огляду, хоча протокол складено за фактом відмови, а такі обставини повинні бути чітко встановлені та підтверджені належними доказами.

Звертає увагу на істотні недоліки письмових доказів. Суд послався на акт огляду та направлення до закладу охорони здоров`я. Однак у цих документах відсутня дата їх складання, тобто не зазначено обов`язковий реквізит, що ставить під сумнів їх допустимість та доказове значення.

В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Кравецький Е.В. в черговий раз не з`явилися. Про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Будь-яких підтверджень про поважність причини неявки в судове засідання апеляційного суду, призначене на 14 жовтня 2026 року, не надали. За таких обставин, апеляційний суд не визнає поважними причини неявки в судове засідання ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Кравецького Е.В. та вважає за можливе провести апеляційний розгляд у їх відсутність.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень та запобігання таким правопорушенням.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суд, відповідно до положень ст.ст.280, 283 КУпАП, в повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідив всі долучені докази, які проаналізував і дав їм належну оцінку у їх сукупності, та навів у постанові переконливі і достатні мотиви прийнятого рішення.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.

Фактичні обставини огляду, підстави та процедура його проведення, повністю узгоджуються з вимогами закону.

Дані відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції достатньо повно відображають обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються із ними і не викликають жодних сумнівів у їх відповідності фактичним обставинам справи. Так, відеозапис містить необхідну інформацію щодо обставин, які підлягають встановленню, зокрема, фактичні дані, які вказують на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування з правопорушником працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, або в закладі охорони здоров`я, від якого ОСОБА_1 відмовився.

Доводи апелянта про неповне дослідження судом обставин справи та відсутність складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими, оскільки висновок суду про винуватість ОСОБА_1 ґрунтується на сукупності належних та узгоджених між собою доказів, а не лише на окремих письмових документах.

Зокрема, факт керування ОСОБА_1 автомобілем «Ford Fiesta» 20.12.2025 року о 23:35 годин у м. Хмельницькому підтверджується відеозаписом з відеореєстратора службового автомобіля поліцейських, а також постановою від 21.12.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ПДР під час керування цим транспортним засобом.

Наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння та його відмова від проходження огляду підтверджуються даними, зафіксованими у протоколі про адміністративне правопорушення, акті огляду, направленням до закладу охорони здоров`я та, що має істотне значення, відеозаписами з бодікамер поліцейських. Встановлено, що працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, так і в медичному закладі.

Посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 декілька разів погоджувався пройти огляд не спростовує висновку суду про вчинення правопорушення. Як вбачається з відеозаписів, після висловленої згоди, водій фактично не приступив до проходження огляду та надалі ухилявся від його проведення. Саме таку непослідовну поведінку, в сукупності з іншими доказами, треба розцінювати як фактичну відмову від проходження огляду.

Доводи про те, що суд безпідставно замінив поняття «відмова» поняттям «ухилення», також не дають підстав для скасування постанови, оскільки суд оцінював фактичну поведінку водія, встановлену за результатами дослідження відеозаписів та інших доказів.

Щодо посилань на недоліки акту огляду та направлення у зв`язку з відсутністю дати їх складання, апеляційний суд їх відхиляє, оскільки вказані обставини не спростовують інших доказів у справі та не свідчать про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення. Будь-яких сумнівів у апеляційного суду зазначені документи не викликають, а відтак відсутні передбачені законом підстави для визнання їх недопустимими доказами.

Таким чином, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується сукупністю зібраних і перевірених апеляційним судом доказів, які є належними та достатніми для такого висновку.

Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

Протокол про адміністративне правопорушення складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст.256 КУпАП щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.

Адміністративне стягнення на правопорушника накладено у відповідності до вимог ст.ст.33, 34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру скоєного, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП України.

За таких обставин, враховуючи підвищену суспільну небезпечність правопорушень, пов`язаних з керуванням транспортними засобами у стані сп`яніння та відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння, апеляційний суд вважає, що накладене адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень.

Таким чином, при апеляційному розгляді справи істотних порушень норм процесуального права не виявлено, підстав для скасування чи зміни постанови місцевого суду не встановлено.

З огляду на викладене, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и л а:

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду І.В. Вітюк