Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №333/4467/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 333/4467/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 333/4467/26 Головуючий в 1 інст. Михайлова А.В.

Провадження № 33/807/1168/26 Доповідач в 2 інст. Нікітін В.В.

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Нікітін В.В., за участю захисника, адвоката Корсіка Я.І., розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою його захисника адвоката Корсіка Я.І. на постанову Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 15 вересня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 15.04.2026 року, о 09 годині 57 хвилини, у м. Запоріжжя по Оріхівському шосе, 14, керував транспортним засобом «Opel Astra», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу Alkotest «Drager» 6820, результат позитивний 0,23 ‰, тест номер 3730. З результатом згоден. Від керування транспортного засобу відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень Правил дорожнього руху. Про повторність попереджений, чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі захисник – адвокат Корсік Я.І просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що під час винесення постанови суд першої інстанції дійшов хибного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, проігнорувавши доводи сторони захисту про відсутність у ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння з урахуванням похибки вимірювання спеціального технічного приладу Drager Alkotest 6820, порушення порядку огляду на стан сп`яніння.

Захисник вказує, що на думку ОСОБА_1 суд першої інстанції не дотримався вимог ст.ст. 247, 280 КУпАП. Умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначені ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджено наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015.

Захисник вказує, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився з використанням спеціального технічного приладу Drager Alkotest 6820 № ARHF-0019. Відповідно до результатів огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою вказаного приладу в його організмі було виявлено алкоголь на рівні 0,23 ‰ в крові.

Захисник повідомив, що УПП в Запорізькій області ДПП у відповідь на його запит надано Свідоцтво про повірку від 29.10.2025 та керівництво з експлуатації технічного приладу Drager Alkotest 6820 № ARHF-0019, які долучені до матеріалів справи.

Відповідно до титульної сторінки Керівництва з експлуатації спеціального технічного приладу Drager Alcotest 6820, останній є ГАЗОаналізатором для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі.

Пунктом 2.2 Керівництва з експлуатації передбачено, що Drager Alcotest 6820 призначений для швидкого вимірювання концентрації алкоголю у видихуваному повітрі. Для мобільного використання, з батареями. В свою чергу стан алкогольного сп`яніння згідно з вимогами Інструкції – більше 0,2 ‰ (проміле) в КРОВІ, а не у видихуваному повітрі.

Розділ 10 Керівництва з експлуатації містить технічні дані приладу Drager Alcotest 6820, такі як Діапазон вимірювання та Границі допустимої основної похибки.

Так, згідно з розділом 10 Керівництва з експлуатації діапазон вимірювання Drager Alcotest 6820 є наступним:

1) Концентрація алкоголю у видихуваному повітрі – від 0,00 до 2,50 МГ/Л (вміст етанолу у видихуваному повітрі при 34 градусах цельсія і 1013 гПа).

2) Концентрація алкоголю в крові – від 0,00 до 5,00 ‰. Вміст етанолу в крові при 20 градусах цельсія і 1013 гПа. Ці дані отримані з використанням перевідного коефіцієнта 2100 між концентрацією спирту у видихуваному повітрі й у крові (заводське налаштування, може налаштовуватися з урахуванням діючих перевідних коефіцієнтів для конкретної країни).

Таким чином технічний прилад Drager Alcotest 6820 є ГАЗОаналізатором, вимірює вміст алкоголю у видихуваному повітрі у мг/л та шляхом застосування відповідного перевідного коефіцієнта (2,1) перераховує його у ‰ (проміле) – концентрацію алкоголю в крові.

Формула переведення мг/л у проміле виглядає наступним чином:

Проміле (‰) = мг/л х 2,1.

Формула переведення проміле (‰) у мг/л виглядає наступним чином: мг/л = проміле (‰) / 2,1.

Таким чином концентрація алкоголю у крові вдвічі більше за концентрацію алкоголю у видихуваному повітрі, що є логічним.

Розділ 10 Керівництва з експлуатації містить також інформацію про границі допустимої основної похибки для одиниці вимірювання:

± 0,02 мг/дм3 – в інтервалі діапазону вимірювань від 0 до 0,4 мг/дм3.

± 0,04 ‰ – в інтервалі діапазону вимірювань від 0 до 0,84 ‰.

Таким чином для концентрації алкоголю у видихуваному повітрі, яка вимірюється у мг/л похибка складає ± 0,02 мг/дм3, для концентрації алкоголю в крові, яка вимірюється у ‰ похибка складає ± 0,04 ‰.

Зазначене також підтверджується та узгоджується із Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 29.10.2025, згідно з яким похибка вимірювання технічного приладу Drager Alcotest 6820 в діапазоні вимірювань від 0 ‰ до 0,4 ‰ складає ± 0,04 ‰.

Тобто похибка для концентрації алкоголю у крові (0,04 ‰) є вдвічі більшою за похибку для концентрації алкоголю у видихуваному повітрі (0,02 МГ/ДМ3) та пояснюється застосуванням коефіцієнту 2.1, який використовується для переведення мг/л (концентрація алкоголю у видихуваному повітрі) у ‰ (концентрація алкоголю у крові).

Таким чином для концентрації алкоголю в крові, яка вимірюється у ‰ похибка складає ± 0,04 ‰, а не ± 0,02 ‰.

Захисник вказує, що відповідно до результатів огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 на місці зупинки за допомогою технічного приладу Drager Alcotest 6820 в організмі останнього було виявлено алкоголь на рівні 0,23 ‰ (проміле). З урахуванням похибки вимірювання технічного приладу Drager Alcotest 6820 (± 0,04 ‰) концентрація алкоголю в крові ОСОБА_1 могла становити від 0,19 ‰ до 0,27 ‰ (проміле).

Згідно з вимогами ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На думку захисника концентрація алкоголю в крові у розмірі 0,23 ‰, яка з урахуванням похибки може складати 0,19 ‰ свідчить про те, що такий результат не може однозначно свідчити про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, відповідно не тягне за собою наслідком притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Захисник вказує, що зазначена судом першої інстанції інформація щодо похибки для концентрації алкоголю у видихуваному повітрі у одиницях вимірювання – ‰ (проміле) не відповідає ані вимогам Керівництва з експлуатації, ані загально прийнятим одиницям вимірювання. Концентрація алкоголю у видихуваному повітрі вимірюється у мг/л, а не у проміле. По-друге, суд першої інстанції протиправно застосував похибку для концентрації алкоголю у видихуваному повітрі (± 0,02 проміле замість мг/л) до показника концентрації алкоголю у крові, який вимірюється у проміле, а похибка складає ± 0,04 ‰.

Крім того, на думку захисника, судом першої інстанції взагалі не надана оцінка протиправним діям поліцейського, яким проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння. Так, ОСОБА_1 вперше у житті був залучений до проходження процедури огляду на стан сп`яніння.

Пунктом 7 Розділу І Інструкції передбачено, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Поліцейськими ОСОБА_2 належним чином не роз`яснювався ОСОБА_1 порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, зокрема, право ОСОБА_1 не погодитись із результатом огляду на стан сп`яніння, проведеного на місці зупинки транспортного засобу, та пройти повторний огляд в закладі охорони здоров`я. Навпаки, поліцейський Іщенко Р.О. повідомив ОСОБА_1 неправдиву інформацію про те, що у закладі охороні здоров`я огляд на стан сп`яніння здійснюється із використанням крові, і там показник концентрації алкоголю в організмі буде значно більший.

Зазначені дії вчинені поліцейським Іщенко Р.О. з метою отримання бажаного для нього результату – схилити ОСОБА_1 до прийняття рішення про згоду із результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного на місці зупинки транспортного засобу. Отже, наведені обставини вказують на недотримання процедури огляду на стан сп`яніння вимогам ст. 266 КУпАП, положень Інструкції та Порядку.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан сп`яніння проведений із порушенням чинного порядку визнається недійсним. З огляду на викладене, матеріали справи не містять доказів, які б поза розумним сумнівом доводили вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні захисник підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши захисника, вивчивши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

За змістом ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності, а положеннями ст. 245 цього ж Кодексу визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Окрім того, згідно ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з`ясовує обставини справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З матеріалів справи, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 641309 від 15 квітня 2026 року вбачається, що 15.04.2026 о 09:57 год. в м. Запоріжжі по вул. Оріхівське шосе, 14 водій ОСОБА_1 керував т/з OPEL ASTRA, н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився зі згоди водія на місці зупинки т/з за допомогою приладу газоаналізаторa Alcotest dragger 6820, результат позитивний 0,23 ‰ тест №3730. Водій з результатом згоден. Від керування відсторонений шляхом залишення т/з без порушень ПДР. Про повторність попереджений. Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху.

До протоколу долучений результат тесту приладу газоаналізаторa Alcotest Dragger 6820 № 3730 від 15.04.2026, проведеного 15.04.2026 о 10:02 год., згідно якого результат тесту ОСОБА_1 становить 0,23 ‰.

Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів встановлено, що огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, результат огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 позитивний становить 0,23 ‰.

Велась відео фіксація на БК № 470559, 470489, 471237.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення цілком доведена матеріалами справи, а саме наявними у ній вищезазначеними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП забороняється керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

За змістом підпунктів 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до розділу І пункту 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник наполягав на тому, що суд безпідставно не врахував допустиму похибку спеціального технічного засобу газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», яка відповідно до технічної документації виробника становить ± 0,04 ‰ у діапазоні вимірювань від 0 до 0,4 ‰, а також ±0,02 мг/л для показників у межах від 0 до 0,2 мг/л у видихуваному повітрі.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, стан алкогольного сп`яніння встановлюється на підставі огляду, проведеного з використанням спеціальних технічних засобів, за умови, що цифровий показник після проведення тесту перевищує 0,2 ‰ алкоголю в крові.

Разом із тим сама по собі фіксація показника, який формально перевищує 0,2 ‰, не звільняє суд від обов`язку перевірити достовірність такого результату з урахуванням метрологічних характеристик приладу, у тому числі меж його допустимої похибки. Оцінка доказів має здійснюватися з урахуванням принципу презумпції невинуватості та стандарту доведення вини, який в адміністративному провадженні також передбачає недопустимість покладення в основу рішення припущень.

Як убачається з матеріалів справи, огляд ОСОБА_1 на місці зупинки проводився за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820». З призначення цього алкотестера слідує, що він використовується для вимірювання концентрації алкоголю в повітрі, що видихує людина. При базовому налаштуванні приладу виміряна концентрація алкоголю у видихуваному повітрі виводиться у проміле.

Згідно технічних характеристик приладу «Drager Alcotest 6820» границі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка ± 0,02 мг/л у діапазоні від 0 до 0,2 мг/л, відносна похибка: ± 10 % - у діапазоні понад 0,2 мг/л; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: ± 0,04 ‰ у діапазоні від 0 до 0,4 ‰; відносна похибка: ± 10% - у діапазоні понад 0,4 ‰.

При цьому, згідно інструкції з експлуатації даного приладу убачається, що масова концентрація алкоголю у видихуваному повітрі (0,00-2,50 мг/л)) співвідноситься як маса етанолу у видихуваному повітрі до об`єму цього повітря, зведеного до температури 34 градусів та тиску 1013 гПа. Тоді як масова концентрація алкоголю в крові (0,00-5,00 г/л (‰)) співвідноситься як маса етанолу в крові до об`єму крові за температури 20 градусів та тиску 1013 гПа); вміст алкоголю в повітрі перераховується у вміст алкоголю в крові за співвідношенням: масова концентрація парів етилового спирту в повітрі 1 мг/л відповідає вмісту алкоголю в крові 2,1 ‰.

Тобто для визначення вмісту алкоголю в крові за результатами вимірювання алкотестером використовується встановлене співвідношення 1 мг/л алкоголю у видихуваному повітрі = 2,1 проміле в крові.

У даному випадку алкотестер при проведенні огляду встановив показник у 0,23 ‰, тому потрібно визначити, яка це концентрація алкоголю у видихуваному повітрі. Враховуючи вищезазначене співвідношення, для розрахунку значення концентрації алкоголю у видихуваному повітрі необхідно показник вмісту алкоголю газоаналізатора в крові поділити на 2,1.

Так масова концентрація алкоголю у видихуваному повітрі (в мг/л) становитиме 0,1095 мг/л (0,23 / 2,1 = 0,1095). Для діапазону до 0,2 мг/л діє абсолютна похибка ± 0,02 мг/л. Отже, можливий діапазон концентрації у повітрі: від 0,0895 мг/л (0,1095*0,02) до 0,1295 мг/л (0,1095+0,02), що при переведенні у проміле як розрахункового рівня алкоголю в крові становитиме від 0,188 ‰ (0,0895мг/л *2,1).

Тобто, з технічної документації приладу вбачається, що він вимірює концентрацію алкоголю у видихуваному повітрі (мг/л) з подальшим перерахунком у проміле в крові за співвідношенням 1 мг/л = 2,1 ‰. При цьому виробником прямо передбачено допустимі межі похибки вимірювання.

У даному випадку під час тестування на місці зупинки зафіксовано показник 0,23 ‰. З огляду на те, що прилад здійснює вимірювання у мг/л з подальшим перерахунком у проміле, для коректного визначення меж похибки необхідно встановити первинне значення у мг/л. Розрахунок 0,23 ‰ : 2,1 дає 0,1095 мг/л.

Оскільки це значення перебуває у діапазоні до 0,2 мг/л, застосовується абсолютна похибка ±0,02 мг/л. Таким чином, фактичне значення могло коливатися у межах від 0,0895 мг/л до 0,1295 мг/л.

Отже, з урахуванням технічно допустимої похибки реальний показник концентрації алкоголю в крові міг становити менше 0,2 ‰, тобто перебувати у межах, які згідно з Інструкцією не утворюють юридичного критерію стану алкогольного сп`яніння.

Відтак результат огляду ОСОБА_1 за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», що застосовувався для тестування останнього, свідчить про виявлення у нього вмісту алкоголю в межах похибки, заявленої виробником алкотестера, а тому немає підстав вважати, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Однак суд першої інстанції на вказане уваги не звернув, неправильно визначив при розрахунку значення похибки, відповідно дійшов помилкового висновку про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Суд першої інстанції, визнаючи доводи захисту непереконливими, фактично виходив із того, що калібрування приладу нівелює ймовірність похибки. Проте такий підхід є методологічно неправильним. Калібрування підтверджує справність та відповідність приладу встановленим метрологічним вимогам, але не усуває похибку вимірювання як фізичну характеристику засобу вимірювальної техніки. Навпаки, саме виробником передбачено існування допустимого діапазону відхилення, який повинен враховуватися при оцінці результатів.

За таких обставин апеляційний суд виходить із того, що у ситуації, коли отримане значення лише незначно перевищує граничний показник 0,2 ‰ і при цьому з урахуванням встановленої виробником похибки може бути нижчим за цей поріг, відсутні підстави для категоричного та беззаперечного висновку про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності не може ґрунтуватися на математично можливому припущенні, що фактичний показник перебував вище граничного рівня, якщо рівною мірою технічно можливо, що він був нижчим. Усі сумніви щодо доведеності вини тлумачиться на користь особи, яка притягається до відповідальності.

Таким чином, неврахування судом першої інстанції метрологічних характеристик приладу та неправильне застосування розрахунку похибки, призвели до передчасного та необґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

З огляду на наведене, з урахуванням допустимої похибки газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», апеляційний суд дійшов висновку, що результат огляду ОСОБА_1 не дає достатніх та беззаперечних підстав для встановлення факту перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння у розумінні вимог законодавства, що у свою чергу, виключає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, спростовують висновки суду та дають підстави вважати що судом першої інстанцій було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності, враховуючи проведення дослідження за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», який виходячи із технічних характеристик даного спеціального технічного засобу передбачає допустиму похибку, а також те, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, при цьому апеляційний суд не наділений повноваженням збирати докази винуватості чи невинуватості особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин та з урахуванням положень статей 268, 294 КпАП України апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу захисника слід задовольнити, а постанову Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 15 вересня 2026 року – скасувати із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника – адвоката Корсіка Я.І. задовольнити.

Постанову Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 15 вересня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.В. Нікітін