Вирок від 08 вересня 2026 р. у справі №741/1/25 — Носівський районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 741/1/25

Провадження № 1-кп/741/42/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 09 вересня 2026 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого, його законного представника ОСОБА_4 та захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілого та його законного представника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024270420000104 відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Носівка Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, неодруженого, з базовою загальною середньою освітою, учня Мринської філії ДПТНЗ «Куликівський професійний аграрний ліцей», раніше не судимого, якому запобіжний захід не обрано,

за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

встановив:

31 травня 2024 року близько 17 год ОСОБА_7 перебував у стані алкогольного сп`яніння, знаходився на подвір`ї господарства по АДРЕСА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з неповнолітнім ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який також перебував на подвір`ї вказаного господарства, з метою спричинення йому тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи наслідки у вигляді заподіяння тілесного ушкодження потерпілому та бажаючи їх настання і доводячи свої наміри до кінця, умисно наніс три удари кулаками по обличчю ОСОБА_8 , спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку; закритого перелому виличної кістки зліва з переходом на передню та задню стінку гайморової пазухи, верхню щелепу; гемосинуситу зліва; емфіземи та забою м`яких тканин зліва, що за ознакою тривалості розладу здоров`я на строк, більше ніж 21 добу, відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості.

ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин:

- показання, які надав потерпілий ОСОБА_8 у судовому засіданні про те, що його запросили на святкування випускного, там всі вживали алкогольні напої. На подвір`ї ОСОБА_9 спровокував конфлікт. Його били по обличчю, він вибіг з двору. Усіх подій він не пам`ятає, бо перебував у стані сп`яніння. Його (потерпілого) намагалися побити під двором, але він утік. Додому його привіз знайомий. У той же вечір його відвезли у місцеву лікарню, бо була кровотеча з носа. Він ( ОСОБА_8 ) лікувався у стаціонарі у м. Ніжин. ОСОБА_7 та ОСОБА_10 хотіли приїхати до нього провідати, переписувались по телефону, але так ніхто і не приїхав. Батьки ОСОБА_7 пропонували відшкодувати збитки;

- показання, які надала законний представник потерпілого ОСОБА_6 у судовому засіданні про те, що у травні 2024 року до сина телефонували. Вона відпустила його гуляти. Пізніше від ОСОБА_11 довідалась, що у хлопців був спір, що хто поб`є ОСОБА_12 , той буде ходити в авторитеті. В той вечір син прийшов додому, був побитий, обличчя у крові, тіло трусилось, від його відчувався запах алкоголю. Потерпілого відразу повезли у лікарню. Син розповів, що його побили ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 сина лікували два тижні. Коли сина виписали з лікарні, то приходила мати ОСОБА_16 та обвинувачений. Мати просила вибачення, говорила, що відшкодує збитки, просила зменшити суму, але так і не заплатили за лікування.

- показання, які надав свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні про те, що у травні 2024 року святкували останній дзвоник, пили спиртні напої. У дворі фотографувались. ОСОБА_18 сказав образливі слова на ОСОБА_19 . Останній ударив один раз потерпілого по обличчю. Тут же до потерпілого підбіг ОСОБА_7 та двічі вдарив ОСОБА_8 по обличчю. Потерпілий побіг з двору. На вулиці потерпілого догнали, зупинили. ОСОБА_10 з руки вдарив ОСОБА_20 у живіт.

- показання, які надав свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні про те, що у кінці травня 2024 року святкували закінчення навчального процесу, пили алкогольні напої. Між ОСОБА_22 та ОСОБА_23 виник конфлікт. До них підбіг ОСОБА_13 та двічі вдарив потерпілого, після чого у ОСОБА_20 пішла кров із губи.

- показання, які надав свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні про те, що у травні 2024 року в господарстві знайомого святкували останній дзвоник, випили багато спиртного. Коли фотографувалися на подвір`ї, то ОСОБА_18 став обзиватися, штовхнув його (свідка). Він ( ОСОБА_14 ) дав ОСОБА_24 ляща. Після цього до потерпілого підійшов ОСОБА_13 та двічі вдарив його по обличчю, після чого у ОСОБА_20 пішла кров з обличчя.

- показання, які надав обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні про те, що ОСОБА_25 запропонував запросити ОСОБА_20 на святкування останнього дзвоника. ОСОБА_18 прийшов з грошима, за які потім купували алкогольні напої. Під час конфлікту ОСОБА_26 з ОСОБА_23 він (обвинувачений) завдав удар потерпілому в обличчя. З ОСОБА_23 він спілкувався через смс повідомлення, намагався загладити свою вину, але потерпілий та його мати запросили гроші, загадали не підйомну для нього суму. Він (обвинувачений) пропонував 10000 грн., але потерпілий відмовився їх брати. У той вечір у нього (обвинуваченого) не було причин та підстав бити ОСОБА_20

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого вбачається, що 01 червня 2024 року до відділення поліції № 4 (м. Носівка) Ніжинського РУП звернулася ОСОБА_6 з тим, що її неповнолітньому сину ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження у вигляді перелому виличної частини обличчя.

- рапорт старшого інспектора чергового відділення поліції № 4 (м. Носівка) Ніжинського РУП, з якого вбачається, що до відділення 04 червня 2024 року надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 04 червня 2024 року до обласної лікарні направили ОСОБА_8 з діагнозом перелом виличної кістки без зміщення.

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення, з якого вбачається, що було прийнято усну заяву від ОСОБА_6 про побиття 31 травня 2024 року її сина ОСОБА_8

- виписка з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_7 від 31 травня 2024 року, з якої вбачається, що ОСОБА_7 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, ступінь сп`яніння 1,04 проміле.

- виписка з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_8 від 31 травня 2024 року, з якої вбачається, що ОСОБА_8 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, ступінь сп`яніння 1,15 проміле. У ОСОБА_8 має місце струс головного мозку та забій лівої виличної ділянки.

- висновок експерта № 107 від 08 серпня 2024 року, з якого вбачається, що у потерпілого мали місце тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку; закритий перелом виличної кістки зліва з переходом на передню та задню стінку гайморової пазухи, верхню щелепу; гемосинусит зліва; емфізема та забій м`яких тканин зліва. По давності спричинення тілесні ушкодження могли бути спричинені 31 травня 2024 року. Увесь описаний вище комплекс тілесних ушкоджень за ознакою тривалості розладу здоров`я на строк більше ніж 21 добу відноситься до категорії середнього ступеню тяжкості. Не виключено, що тілесні ушкодження, що були виявлені у ОСОБА_8 , могли утворитися в результаті нанесення ударів кулаками рук.

- протокол проведення слідчого експерименту від 06 листопада 2024 року, який був проведений та зафіксований на відеокамеру. Під час перегляду відеозапису експерименту ОСОБА_17 розповів, що після вживання алкогольних напоїв (вина та горілки) ОСОБА_8 став говорити погані слова на ОСОБА_19 . Останній штовхнув ОСОБА_8 . ОСОБА_7 підлетів до потерпілого, безпричинно вдарив двійкою по обличчю потерпілого.

- протокол проведення слідчого експерименту від 06 листопада 2024 року, який був проведений та зафіксований на відеокамеру. Під час перегляду відеозапису експерименту ОСОБА_21 дав показання, аналогічні показанням ОСОБА_17

- протокол допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_27 в суді від 28 жовтня 2024 року. У ході допиту свідок ОСОБА_27 дав показання про те, що ОСОБА_7 підскочив до ОСОБА_8 , наніс три удари в голову потерпілого, після чого з губи пішла кров.

Наявні та досліджені у кримінальному провадженні докази повністю і детально між собою узгоджуючись, викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому діяння.

Докази, які покладені судом в обґрунтування вироку, отримані у відповідності до діючих процесуальних правил.

ОСОБА_7 винуватий у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки усвідомлював суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно-небезпечні наслідки і бажав їх настання.

ОСОБА_7 підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Суд визнає обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, відсутність судимості.

Суд визнає обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує ступінь тяжкості та суспільну небезпечність вчиненого ним кримінального правопорушення, умисну форму вини, особу винуватого, характеристику обвинуваченого за місцем проживання та навчання, його вік, стан здоров`я, сімейне положення, поведінку у побуті, його соціальні зв`язки, існування середнього ризику вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення, високу оцінку ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, соціально-психологічну характеристику, а саме: схильність до порушень порядку у навчальному закладі; недостатньо організоване дозвілля; підтримання відносин з друзями та знайомими з антисоціальною поведінкою; поодиноке вживання наркотиків та алкоголю; дефіцит когнітивних навичок (фундаментальних розумових здібностей мозку, які дозволяють обвинуваченому отримувати, обробляти, аналізувати, зберігати та використовувати інформацію з навколишнього світу); фізичну та вербальну агресію; заперечення серйозності своєї поведінки; применшення наслідків своєї поведінки; а також, обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обираючи вид і міру покарання ОСОБА_7 , суд приймає до уваги його характеризуючі дані і приходить до висновку про необхідність призначити йому покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Суд враховує особу винуватого, його вік, обставини, що пом`якшують покарання, і приходить до висновку про те, що можливе його виправлення без відбування покарання.

ОСОБА_7 можливо звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком і покладанням на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 104 КК України в разі звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням суд може покласти на окрему особу, за її згодою або на її прохання, обов`язок щодо нагляду за засудженим та проведення з ним виховної роботи.

Суд не призначає неповнолітньому ОСОБА_7 громадського вихователя, оскільки жодна особа не виявила згоди та не подала прохання про покладення на неї обов`язків по нагляду за засудженим та проведення з ним виховної роботи.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, процесуальні витрати та речові докази - відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України ОСОБА_7 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком два роки.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_7 покласти обов`язки:

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Строк випробування засудженому рахувати з дня проголошення вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга через Носівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а потерпілому – надіслати.

Суддя ОСОБА_1