Суд: Носівський районний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:
Дата: 01 жовтня 2026 р.
Справа: №741/1374/26
Суддя: Киреєв О. В.
Єдиний унікальний номер 741/1374/26
Провадження № 2-о/741/53/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Носівка 02 жовтня 2026 року
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого – судді Киреєва О.В.,
присяжних Омельченко В.В., Волошина Є.Г.,
з участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.Ю.,
заявника, її представника – адвоката Левченка Г.В.
та представника органу опіки та піклування Носівської міської ради – Романець О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою (загиблою),
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із цією заявою з тих підстав, що вона є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вони маю спільних п`ятеро дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (неповнолітній) та ОСОБА_7 (неповнолітній). 26 жовтня 2023 року ОСОБА_2 був мобілізований до Збройних Сил України, приймав участь у бойових діях по захисту країни від агресії російської федерації. 15 липня 2024 року на її (заявниці) ім`я було надіслано сповіщення начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що 02 липня 2024 року під час штурмових дій противника поблизу населеного пункту Нью-Йорк (селище Нью-Йорк) Бахмутського району Кравченко В.М. зник безвісти. Із військової частини НОМЕР_1 їй (заявниці) надійшов пакет документів, в яких були допущені помилки в написанні прізвища та ініціалів чоловіка. На її (заявниці) вимогу в ці документи були внесені зміни та надіслані копії наказів № 59, 90 від 04 березня 2025 року та акт службового розслідування від 13 серпня 2024 року. Відповідно до зазначених документів наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 25 травня 2024 року № 154 солдата ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду розвідника 3 відділення розвідувального взводу. 02 липня 2024 року особовий склад 1 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 вів активні бойові дії із російськими військами по утриманню позиції ВП «Скеля» в районі селища Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області, яке відноситься до Торецької громади. Під час виконання бойового завдання, близько 16 години 30 хвилин 02 липня 2024 року, по позиції ВП «Скеля» був здійснений мінометний обстріл, що супроводжувався активними штурмовими діями противника. Розвідник 3 стрілецького взводу ОСОБА_2 , який вів стрілецький бій по недопущенню оточення позиції, під час бою отримав поранення не сумісне з життям. Після закінчення активних штурмових дій з боку противника солдат ОСОБА_2 лежав обличчям до землі і не рухався, пульс був відсутній, поряд лежав його автомат. Під час евакуації поранених побратимів автомобільний транспорт зазнав ураження, що унеможливило евакуацію загиблого ОСОБА_2 з позиції, нові спроби евакуації тіла загиблого ОСОБА_2 також не дали позитивного результату. Факт загибелі солдата ОСОБА_2 підтвердили у поясненнях під час службового розслідування штаб-сержант в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_8 та стрілець 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_9 . На підставі наказу № 59 від 04 березня 2025 року командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 визнаний безвісти відсутнім, їй (заявниці) проводяться грошові виплати. За її (заявниці) заявою від 16 липня 2024 року слідчим відділенням ВП №4 (м. Носівка) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області відкрито кримінальне провадження № 12024270420000130 за ознаками ч. 1 ст.115 КК України про те, що 02 липня 2024 року під час виконання бойового завдання з приводу агресії рф проти України в населеному пункті Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області безвісти зник чоловік ОСОБА_2 . Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру ветеранів війни № 20250916-00083763 від 16 вересня 2025 року ОСОБА_2 внесений до цього реєстру як учасник бойових дій безтерміново. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, № 20240805-335 від 05 серпня 2024 року ОСОБА_2 зник безвісти на території бойових дій (під час воєнних дій). Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими 01 серпня 2024 року повідомив, що до них не надходили повідомлення Міжнародного Комітету Червоного Хреста або зі сторони російської федерації про перебування ОСОБА_2 у полоні. Від Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини 03 липня 2025 року надійшла відповідь про відсутність у них інформації про перебування ОСОБА_2 у полоні. На даний момент відсутні будь-які відомості про те, що ОСОБА_2 живий, перебуває у полоні, знаходиться на непідконтрольній території з інших причин, виїхав за межі України тощо. Зазначені обставини та докази свідчать про наявність підстав вірогідно припустити загибель ОСОБА_2 у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби під час захисту Батьківщини. Оголошення ОСОБА_2 померлим (загиблим) необхідне їй (заявниці) для реалізації своїх прав на виплату ОГД, отримання соціальних гарантій та пільг, передбачених для членів сім`ї загиблого військовослужбовця. У травні 2025 року в/ч НОМЕР_1 була реорганізована і припинила існування, всі облікові документи військовослужбовців передані до в/ч НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 просила суд оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Носівка Носівського району Чернігівської області, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, який зник безвісти ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі селища Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області, померлим (загиблим) під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення захисту національної безпеки і оборони України у складі військової частини НОМЕР_1 . Датою смерті (загибелі) ОСОБА_2 вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцем смерті - селище Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області.
У судовому засіданні заявниця та її представник заяву підтримали з підстав, які у ній зазначені, та просили задовольнити.
У судове засідання представник Міністерства оборони України не з`явився, подав до суду письмові пояснення, в яких просив розгляд справи проводити без їх участі, зазначив, що Міноборони заперечує проти задоволення вимог заявника, так як не сплив строк, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України, для оголошення ОСОБА_2 померлим. Селище Нью-Йорк Торецької міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області було територією активних бойових дій з 24 лютого по 06 серпня 2024 року та з 07 серпня 2024 року по 22 квітня 2025 року. З 23 квітня 2025 року зазначена територія тимчасово окупована військами російської федерації.
У судове засідання представник військової частини НОМЕР_2 та Ніжинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки до суду не повідомили, не просили розгляд справи відкласти.
У судове засідання ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не з`явилися, подали до суду заяви, в яких зазначили, що вимоги визнають повністю, просили їх задовольнити, розгляд справи проводити без їх участі.
У судовому засіданні представник органу опіки та піклування Носівської міської ради вимоги визнала, зазначила, що оголошення ОСОБА_2 померлим (загиблим) відповідатиме інтересам неповнолітніх ОСОБА_14 та ОСОБА_7 .
Суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності представників Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_2 , Ніжинського відділу ДРАЦС у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а також ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_2 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 за наявними у справі доказами, оскільки в даному випадку відсутні підстави, передбачені ст. 223 ЦПК України, для відкладення розгляду справи.
Вислухавши пояснення заявниці, її представника, думку представника органу опіки та піклування Носівської міської ради, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шлюб між ними був зареєстрований 18 травня 1991 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Носівського районного управління юстиції Чернігівської області.
З матеріалів справи вбачається, що з жовтня 2023 року ОСОБА_2 проходив військову службу по мобілізації, безпосередньо брав участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в складі військової частини НОМЕР_1 .
З копії акту службового розслідування, проведеного військовою частиною НОМЕР_1 , вбачається, що наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 25 травня 2024 року № 154 солдата ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду розвідника 3 відділення розвідувального взводу. 02 липня 2024 року особовий склад 1 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 вів активні бойові дії із російськими військами по утриманню позиції ВП «Скеля» в районі селища Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області, яке відноситься до Торецької громади. Під час виконання бойового завдання, близько 16 години 30 хвилин 02 липня 2024 року, по позиції ВП «Скеля» був здійснений мінометний обстріл, що супроводжувався активними штурмовими діями противника. Розвідник 3 стрілецького взводу ОСОБА_2 , який вів стрілецький бій по недопущенню оточення позиції, під час бою отримав поранення не сумісне з життям. Після закінчення активних штурмових дій з боку противника солдат ОСОБА_2 лежав обличчям до землі і не рухався, пульс був відсутній, поряд лежав його автомат. Під час евакуації поранених побратимів автомобільний транспорт зазнав ураження, що унеможливило евакуацію загиблого ОСОБА_2 з позиції, нові спроби евакуації тіла загиблого ОСОБА_2 також не дали позитивного результату. Факт загибелі солдата ОСОБА_2 підтвердили у поясненнях під час службового розслідування штаб-сержант в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_8 та стрілець 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_9 .
15 липня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_5 на ім`я ОСОБА_1 було виписано сповіщення № 46 про зникнення безвісти її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02 липня 2024 року під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини, під час активних штурмових дій позиції, ведення бойових (воєнних) дій з боку російських окупаційних військ в районі оборони населеного пункту Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області.
За фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 слідчим відділенням ВП № 4 (м. Носівка) Ніжинським РВП ГУНП в Чернігівській області 16 липня 2024 року було розпочато кримінальне провадження, внесене до ЄРДР під № 12024270420000130 за ч. 1 ст. 115 КК України.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 не переховується від правоохоронних органів.
У акті службового розслідування зазначено, що обставини, встановлені в ході проведення службового розслідування, настали внаслідок ведення бойових дій у складі Збройних Сил України, та дають підстави стверджувати, що зникнення безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , котрий проходив військову службу у Збройних Силах України за призовом осіб під час мобілізації в умовах дії правового режиму воєнного стану, є такими, що пов`язані із захистом Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України, у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, а також не пов`язане із вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, не є самогубством.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до ОСОБА_2 внесений до цього реєстру як учасник бойових дій безтерміново (витяг з Єдиного державного реєстру ветеранів війни № 20250916-00083763 від 16 вересня 2025 року), зник безвісти на території бойових дій (під час воєнних дій) (витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, № 20240805-335 від 05 серпня 2024 року).
Відповідно до повідомлень Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 01 серпня 2024 року та Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини від 03 липня 2025 року відомості про перебування ОСОБА_2 у полоні відсутні.
Таким чином, станом на 02 жовтня 2026 року у суду відсутні будь-які відомості про те, що ОСОБА_2 живий, перебуває у полоні, знаходиться на непідконтрольній території з інших причин чи виїхав за межі України тощо.
Відповідно до частин 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Частиною першою ст. 15 та частиною 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Статтею 46 ЦК України встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи.
На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 7 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.
У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22 та від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.
Указаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.
Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).
Суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою.
Водночас, частиною 2 ст. 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.
За правилами доказування, визначеними ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У матеріалах службового розслідування за фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 вказані обставини, які з достатньою вірогідністю підтверджують загибель останнього під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області.
Таким чином, суд, керуючись положеннями ст. 46 ЦК України, з урахуванням конкретних обставин справи, вважає, що оголошення фізичної особи померлою можливе після спливу шести місяців з дня настання відповідної події - загибелі під час виконання бойового завдання ОСОБА_2 у районі населеного пункту Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області.
За відсутності лише тіла загиблого військовослужбовця, при наявності достатніх доказів його загибелі при проведенні бойових дій, відмова у позові про визнання такого військовослужбовця померлим не може вважатися такою, що відповідає завданням цивільного судочинства та узгоджується з принципом правової визначеності.
Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, висловленим у постанові від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23 (провадження № 61-15733св23), від 25 квітня 2024 року у справі № 278/970/23 (провадження № 61-16074св23).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 Верховний Суд дійшов висновку, що за змістом частини 2 статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини 2 статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.
Речення друге частини 2 статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.
Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини 2 статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість. Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики.
Джерелом офіційної інформації про такі території та характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, який наразі втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 376 від 28 лютого 2025 року , проте був чинним на час ймовірної смерті ОСОБА_2 .
Разом з тим, у пунктах 97-100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 зазначено, що не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.
Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій (п. 99).
У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв`язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності (п.100).
Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.
Задоволення заяви має для заявниці юридичне значення, оскільки необхідне для реалізації своїх прав на виплату одноразової грошової допомоги, отримання соціальних гарантій та пільг, передбачених для членів сім`ї загиблого військовослужбовця
Водночас, суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦК України якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
Доводи представника Міністерства оборони України про те, що строк шість місяців, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України має рахуватись з моменту закінчення воєнних дій, суд визнає необґрунтованими та вважає за необхідне застосувати правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 29 травня 2024 року у справі № 127/28463/23 та від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, відповідно до якої оголошення фізичної особи померлою можливе після спливу шести місяців з дня настання відповідної події - загибелі у бою.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати не відшкодовуються.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись ст.ст. 46, 47 ЦК України, ст.ст. 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , про оголошення фізичної особи померлою (загиблою) задовольнити.
Оголосити громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: м. Носівка Носівського району Чернігівської області, РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, який зник безвісти 02 липня 2024 року в районі населеного пункту Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області, під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення захисту національної безпеки і оборони України у складі військової частини НОМЕР_1 , - померлим (загиблим).
Датою смерті (загибелі) громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Місцем смерті (загибелі) громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати населений пункт Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В.Киреєв
Присяжні: В.В. Омельченко
Є.Г. Волошин
Оригінал: reyestr.court.gov.ua