Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №741/865/26 — Носівський районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 741/865/26

Провадження № 2/741/1028/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 05 жовтня 2026 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Киреєва О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (далі – позивач) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

01 червня 2026 року позивач звернувся до суду з цим позовом, мотивуючи його тим, що 25 липня 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем в електронній формі був укладений договір про надання споживчого кредиту № 1652577 (далі – кредитний договір № 1652577), відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 14300 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом та інших платежів, передбачених договором. ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» умови кредитного договору виконало у повному обсязі, а відповідач не виконала свої зобов`язання за цим договором у зв`язку із чим утворилася заборгованість. 24 лютого 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02-04/25, відповідно до умов якого ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1652577 від 25 липня 2024 року на загальну суму 61082,49 грн.

19 серпня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем в електронній формі було укладено договір про надання споживчого кредиту № 1780264 (далі – кредитний договір № 1780264), відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 6000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом та інших платежів, передбачених договором. ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» умови кредитного договору виконало у повному обсязі, а відповідач не виконала свої зобов`язання за цим договором у зв`язку із чим утворилася заборгованість. 27 червня 2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02-17/25, відповідно до умов якого ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1780264 від 19 серпня 2024 року на загальну суму 46080 грн.

Позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь:

- заборгованість за кредитним договором № 1652577 від 25 липня 2024 року в сумі 61082,49 грн.;

- заборгованість за кредитним договором № 1780264 від 19 серпня 2024 року в сумі 46080 грн.;

- понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

Ухвалою від 22 червня 2026 року у справі було відкрито провадження, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Сторонам було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі, інформація про розгляд справи також була розміщена на офіційній сторінці суду веб-порталу Судова влада України, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, відповідач відзив на позов до суду не подала.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18 березня 2021 року у справі 911/3142/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17).

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 25 липня 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем в електронній формі було укладено договір № 1652577 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в сумі 14300 грн. строком на 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом, а також інших платежів, передбачених договором. Стандартна відсоткова ставка становить 1,50% в день, знижена – 0,825% в день (застосовується якщо споживач до 24 серпня 2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів).

19 серпня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем в електронній формі було укладено договір № 1780264 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в сумі 6000 грн. строком на 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом, а також інших платежів, передбачених договором. Стандартна відсоткова ставка становить 1,50% в день, знижена – 1,350% в день (застосовується якщо споживач до 18 вересня 2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту).

Оскільки зміст укладених між сторонами договорів зафіксований в кількох документах, вчинених в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, з огляду на їх неоспорювання відповідачем, письмова форма даних правочинів дотримана, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування» та не суперечить приписам ст.ст. 6, 205, 207, 627-628, 634, 639, 642 ЦК України.

При цьому, на виконання вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України, сторони у вказаних договорах досягли згоди щодо всіх істотних умов цих правочинів, в зв`язку з чим вони в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковими для виконання сторонами.

Наведений висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідач належним чином не виконувала свої зобов`язання за вищевказаними договорами, унаслідок чого виникла заборгованість, яка відповідно до розрахунків, наданих позивачем, становить:

- за кредитним договором № 1652577 від 25 липня 2024 року - 61082,49 грн., з якої 14299,99 грн. – тіло кредиту, 39632,50 грн. – відсотки, нараховані за період з 25 липня 2024 року по 23 лютого 2025 року, та 7150 грн. - пеня;

- за кредитним договором № 1780264 від 19 серпня 2024 року - 46080 грн., з якої 6000 грн. – тіло кредиту, 28080 грн. – відсотки, нараховані за період з 19 серпня 2024 року по 27 червня 2025 року, та 12000 грн. – пеня, штраф.

Інші відомості щодо розміру заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вказаних розрахунків заборгованості, не доведено належного повернення кредиту в розмірі та на умовах, визначених договорами, презумпція правомірності яких не спростована.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ч. 1 ст. 513 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

24 лютого 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02-04/25, відповідно до умов якого ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1652577 від 25 липня 2024 року на загальну суму 61082,49 грн.

27 червня 2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02-17/25, відповідно до умов якого ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1780264 від 19 серпня 2024 року на загальну суму 46080 грн.

Вирішуючи питання щодо суми заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року.

Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Ураховуючи, що самим Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набрав чинності 24 грудня 2023 року, а кредитні договори були укладені відповідно 25 липня та 19 серпня 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, тому нарахування процентної ставки слід розраховувати у відповідності до чинного законодавства у розмірі 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень закону.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, умови пунктів кредитного договору № 1652577 щодо встановлення стандартної процентної ставки на рівні 1,5% в день, а також кредитного договору № 1780264 щодо встановлення стандартної процентної ставки на рівні 1,5% в день, зниженої на рівні 1,350%, з огляду на положення ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними.

З урахуванням викладеного, заборгованість за процентами за укладеними між сторонами договором слід розраховувати виходячи із встановленої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки в 1%.

Розмір заборгованості за процентами за кредитним договором № 1652577 з урахуванням відомостей, зазначених у розрахунку заборгованості про сплату відповідачем 23 серпня 2024 року 0,01 грн. тіла кредиту та 3539,40 грн. процентів, має розраховуватись наступним чином:

- 14300 грн. х 0,825% х 30 днів (період з 25 липня по 23 серпня 2024 року) = 3539,40 грн.;

- 14299,99 грн. х 1% х 214 днів (період з 24 серпня 2024 року по 23 лютого 2025 року) = 26312 грн.

Ураховуючи те, що відповідачем погашено проценти, нараховані за період з 25 липня по 23 серпня 2024 року у розмірі 3539,40 грн., з відповідача на користь позивача підлягають стягненню процентами за кредитним договором № 1652577 в розмірі 26312 грн.

Розмір заборгованості за процентами за кредитним договором № 1780264 з урахуванням відомостей, зазначених у розрахунку заборгованості, має розраховуватись наступним чином:

- 6000 грн. х 1% х 313 днів (період з 19 серпня 2024 року по 27 червня 2025 року) = 18780 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки (пеня, штраф), суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Ураховуючи те, що неустойка (пеня, штраф), яка передбачена кредитними договорами, нарахована у період дії в Україні воєнного стану, вона підлягає списанню кредитодавцем, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 65391,99 грн., з якої 40611,99 грн. – за кредитним договором № 1652577 та 24780 грн. – за кредитним договором № 1780264.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Позовні вимоги задоволено на 61,02 %, а тому з відповідача на користь позивача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1624,60 грн.

Керуючись ст.ст. 16, 512, 513, 525, 526, 530, 610, 611, 1054, 1077-1082 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, –

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: м. Київ, вул. Іллінська, 8:

- заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 1652577 від 25 липня 2024 року в сумі 40611 (сорок тисяч шістсот одинадцять) грн. 99 коп.;

- заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 1780264 від 19 серпня 2024 року в сумі 24780 (двадцять чотири тисячі сімсот вісімдесят) грн.;

- судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1624 (одна тисяча шістсот двадцять чотири) грн. 60 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Киреєв