Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №741/1417/25 — Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/185/26

Єдиний унікальний номер 741/1417/25

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

іменем України

09 вересня 2026 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

з участю секретарів судового засідання Кузьменка І.С., Богдан Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , про визнання батьківства,

УСТАНОВИВ:

06 серпня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Носівського районного суду Чернігівської області з указаною позовною заявою.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що у 2019 році позивач познайомився з ОСОБА_4 , через деякий час вони почали зустрічатись та підтримувати близькі стосунки.

З огляду на те, що на той час ОСОБА_5 перебувала в зареєстрованому шлюбі з іншою особою, періоди розриву стосунків змінювалися їх примиренням та поновленням, що відбувалося неодноразово.

Позивач постійно наполягав, щоб ОСОБА_5 подала на розлучення та фактично/офіційно припинила подружні стосунки, проте вона з цим тягнула, і на розлучення подала тільки у січні 2021 року.

У ОСОБА_4 на той вже було двоє дітей від шлюбу з відповідачем, а саме: сини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після того, як ОСОБА_4 подала на розлучення, позивач дізнався, що вона вагітна, однак уважала, що батьком дитини є її чоловік - відповідач у справі, про що вона йому ( ОСОБА_1 ) неодноразово підтверджувала.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_8 .

Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було розірвано. Таке рішення суду набрало законної сили 09 серпня 2021 року.

Після офіційного розірвання шлюбу позивач та третя особа стали проживати однією сім`єю та спільно виховувати всіх трьох дітей ОСОБА_4

27 листопада 2024 року позивач та третя особа офіційно зареєстрували шлюб, а ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народилася спільна донька ОСОБА_9 .

Після народження спільної доньки ОСОБА_1 став звертати увагу, що ОСОБА_10 стає більш схожим на нього, а донька ОСОБА_9 була точною копією маленького ОСОБА_10 .

З огляду на викладені обставини, позивач уважає що саме він є біологічним батьком ОСОБА_10 та визнає своє батьківство відносно нього.

Просив суд виключити з актового запису про народження ОСОБА_8 відомості про батька дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьком дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_8 , складеного Глухівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) за № 62 від 01 квітня 2021 року, а саме: вказати батьком дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, змінити прізвище дитини із « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 », по батькові з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_14 ».

Ухвалою судді від 03 вересня 2025 року у справі було відкрито провадження, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с.30).

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 16 червня 2026 року задоволено клопотання представника позивача та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 (а.с.64, 98).

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 21 липня 2026 року підготовче провадження у даній цивільній справі за закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 09 вересня 2026 року (а.с.121).

Позивач та представник позивача адвокат Сопова В.С. до суду не з`явилась, через підсистему «Електронний суд» 21 липня 2026 року надала заяву про розгляд справи у її відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечувала (а. с. 117).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судових засідань сповіщався належним чином шляхом надсилання судових повісток про виклик за адресою зареєстрованого місця проживання в порядку ч. ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України, що підтверджується поштовими конвертами АТ «Укрпошта» з відміткою про відсутність відповідача за вказаною адресою, про причини неявки до суду не повідомив, жодних заяв чи клопотань до суду не подав.

Неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18.

У судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 не з`явилась. 26 червня 2026 року подала письмову заяву, згідно з якою з позовною заявою та долученими документами ознайомлена, проти позову заперечень не має. Просила розгляд справи проводити у її відсутність (а.с.110).

Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Тому суд вважає, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Рішенням ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» (№ 12307/16) визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

Отже, сторони у справі на власний розсуд розпорядилися своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За письмовою згодою позивача суд постановив 09 вересня 2026 року ухвалу про заочний розгляд справи, у відповідності до ст. 223 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно, всебічно і об`єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, суд робить нижченаведений висновок.

Так, частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодекс України, частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

Судом установлено, що 03 серпня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Носівського районного управління юстиції було зареєстровано шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (актовий запис 56). Прізвище нареченої після шлюбу - ОСОБА_4 (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_9 у м. Носівка Чернігівської області народився ОСОБА_16 , батьком якого є ОСОБА_2 , а матір`ю ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 11 вересня 2012 року (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_10 у м. Носівка Чернігівської області народився ОСОБА_17 , батьком якого є ОСОБА_2 , а матір`ю - ОСОБА_4 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 06 травня 2014 року (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Глухів Сумської області народився ОСОБА_8 , батьком якого є ОСОБА_2 , а матір`ю - ОСОБА_4 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 01 квітня 2021 року (а.с.11).

01 квітня 2021 року рішенням Носівського районного суду Чернігівської області стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання, зокрема, сина ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2500 грн. щомісячно, починаючи з 16 листопада 2020 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття (а.с.12-13).

07 липня 2021 року рішенням Носівського районного суду Чернігівської області шлюб, зареєстрований 03 серпня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Носівського районного управління юстиції між ОСОБА_2 та ОСОБА_18 , актовий запис 56, було розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 залишено прізвище ОСОБА_11 (а.с.14-16).

27 листопада 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, що стверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про шлюб, виданого 27 листопада 2024 року серії НОМЕР_4 (а.с.17).

ІНФОРМАЦІЯ_11 народилась ОСОБА_19 , батьком якої є ОСОБА_1 , а матір`ю - ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 25 березня 2025 року. (а.с.18).

ОСОБА_19 з 07 липня 2025 року значиться зареєстрованою за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 (а.с.19).

17 березня 2026 року висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження ТОВ «Мама Папа» для подання до суду, номер висновку 52695, надано таку відповідь на питання: чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , біологічним батьком дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 :

ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в рамках проведеного дослідження складає 99, 9999995 %.

Про відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта, спеціаліста та відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків за статтями 384,385 Кримінального кодексу України особа, яка проводила експертизу, ОСОБА_20 попереджена (а. с.78-94).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до ст. 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

Визнання батьківства - це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини. Мета визнання батьківства полягає у підтвердженні (констатації) вже існуючого біологічного (кровного) споріднення між чоловіком, який визнає себе батьком, та дитиною. Встановлення батьківства розглядається також як засіб захисту прав дитини, тобто захід, спрямований на відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав дитини. Така сутність цього юридичного факту обумовлюється тим, що визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини.

При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту частини 2 статті 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Визнання батьківства за рішенням суду, розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України.

Статтями 3, 4 Декларації про соціальні і правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, прийнятою резолюцією Генеральної Асамблеї від 3 грудня 1986 року передбачено, що турбота про дитину лежить насамперед на її власних батьках.

Згідно з п. п. 6, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. Відповідно до ст.ст. 213 і 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

Сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які зареєстровано наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року №96/5 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за №55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Досліджені в судовому засіданні докази, надані стороною позивача, у своїй сукупності підтверджують, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Ураховуючи викладене вище, суд робить висновок, що, оскільки позивач ОСОБА_1 є біологічним батьком дитини ОСОБА_8 , позовні вимоги про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька ОСОБА_2 , визнання батьківства ОСОБА_1 щодо дитини ОСОБА_8 та внесення відповідних змін до актового запису про народження є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 грн 20 коп., сплачені позивачем при поданні позову, залишити за ним (а. с. 2а, 118).

Керуючись ст. ст. 128, 134 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 267 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , про визнання батьківства задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянина України.

Виключити з актового запису про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , складеного Глухівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), за № 62 від 01 квітня 2021 року, відомості про батька ОСОБА_2 .

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_8 , складеного Глухівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), за № 62 від 01 квітня 2021 року, вказавши батьком дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, змінити прізвище дитини із « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 », по батькові дитини - із « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_14 ».

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання ВПО: АДРЕСА_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 09 вересня 2026 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА