Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №737/530/26 — Куликівський районний суд Чернігівської області

Справа № 737/530/26

Проваждення № 2/737/471/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2026 року с-ще Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області у складі

головуючого суддіКоренькова А.А.

секретаря судового засіданняЧередниченка С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу №737/530/26

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»

доОСОБА_1

простягнення заборгованості

учасники справи та представники:не з`явилися

в с т а н о в и в :

13 серпня 2026 року «ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 838032525 від 02.03.2019 в розмірі 30181 грн. 40 коп. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 02.03.2019 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 838032525, відповідно до якого відповідачу надано кредит в сумі 11170,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а остання зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов договору. Договір підписано відповідачем за допомогою одноразового паролю ідентифікатору. Первісний кредитор свої зобов`язання виконав у повному обсязі, перерахував грошові кошти у вказаній шляхом перерахування через банк-провайдер.

28.11.2018 року між TOB «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 838032525 від 02.03.2019, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги №30 від 11.06.2019.

05.09.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу №05/0820-01, у відповідності до умов якого, до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 838032525 від 02.03.2019, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги №4 від 09.04.2021.

06.03.2024 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №2024-06-0300:00:00, у відповідності до умов якого, до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 838032525 від 02.03.2019, що підтверджується витягом з реєстру боржників б/н від 06.03.2024.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 належним чином взятих на себе за Кредитним договором № 838032525 від 02.03.2019, зобов`язань, остання, має непогашену заборгованість перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у розмірі 30181,40 грн, яка складається з: 11170,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 19011,40 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 5911,50 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи), яку просять стягнути в примусовому порядку.

Ухвалою суду 17.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив справу розглядати за його відсутності.

Відповідач в судові засідання призначені на 15.09.2026 та 13.10.2026 не з`явилася, про дату, час і місце судового розгляду повідомлена поштою за зареєстрованим місцем проживання та через оголошення на веб-порталі судової влади України, причини неприбуття до суду не сповістила, у встановлений судом строк відзив на позов не надала, зустрічний позов не пред`явила.

На підставі ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

З матеріалів справи вбачається, що 032.03.2019 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 838032525 на суму 11170,00 грн. (а.с. 43 – 44).

Згідно п. 1.1., 1.2, 1.3, 1.4 договору Товариство зобов`язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 11170 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п.1.4. цього Договору. Строк дії Договору починається з моменту його укладення та становить 30 днів. Кредит надається строком на 30 днів. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у розмірі 1,14 процентів від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом (далі «Процентна ставка»), починаючи з першого дня перерахування суми Кредиту до закінчення строку Кредиту, визначеного в п.1.3. цього Договору.

Згідно п. 2.2.2.1 договору, позичальник зобов`язаний вчасно повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом в порядку, визначеному цим Договором.

Згідно п. 4.1. невід`ємною частиною цього Договору є «Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Товариства: www.moneyveo.ua.

Відповідно до п. 4.2. сторони погоджуються що у випадку користування Позичальником Кредитом понад строк, встановлений п.1.3 Договору або додатковими угодами між Сторонами зобов`язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період фактичного користування Кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 1.4 цього Договору Процентна ставка менша ніж 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за Процентною ставкою визначеною п. 1.4 1.5 Договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 1,70 (одна ціла сім десятих) за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту.

Відповідно до п. 4.3. договору, сторони погоджуються що проценти, нараховані згідно п. 4.2 Договору після закінчення строку Кредиту, визначеного в п. 1.3. цього Договору, є процентами що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами, в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України;

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 5U64R2ZJ (а.с. 42).

Згідно умов Кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 11170,00 грн. 02.03.2019 на банківську карту № 5168-75XX-XXXX-7091 яку відповідач вказала у заявці при укладенні кредитного договору. (а.с. 53).

Згідно повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260826/18365-БТ від 31.08.2026, на ім`я ОСОБА_1 було емітовано карту № НОМЕР_1 , 02.03.2019 на вказану карту було зараховано платіж в сумі 11170,00 грн. (а.с. 100 – 101).

28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) укладено договір факторингу №28/1118-01 (а.с. 68 – 73).

Згідно з п.2.1. цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, зазначених вказаним договором.

Відповідно до п. 1.3, 4.1 указаного договору, під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.

Пунктом 8.2. договору визначено, що він закінчується 28.11.2019, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

28.11.2019 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 (а.с. 73 на звороті).

31.12.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою текст договору факторингу №28/1118-01 викладено у новій редакції. Зокрема, пункти 1.3, 4.1 викладено у такій редакції: право вимоги право грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитним договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникають у майбутньому. Наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує» (а.с. 74 – 78).

31.12.2021 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2022 (а.с. 79).

31.12.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2023 (а.с. 79 на звороті).

31.12.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2024 (а.с. 80).

23.07.2019 між ТОВ «ФК «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підписано реєстр прав вимоги №30, з витягу з якого вбачається, що боржником є ОСОБА_1 за кредитним договором №838032525 від 02.03.2019 на загальну суму 30396,20 грн (а.с. 8 – 9).

05.08.2020 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (Фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (Клієнт) укладено договір факторингу №05/0820-01 (а.с. 11 – 15), за умовами якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.3. Договору факторингу №05/0820-01 передбачено, що право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.

Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору факторингу № 05/0820-01).

06.03.2024 між ТОВ «ФК «Юніт Капітал» (Фактор) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (Клієнт) укладено договір факторингу № 06/03/2024 (а.с. 19 – 23).

Відповідно до п. 1.1 Договору Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 є невід`ємною частиною Договору.

06.03.2024 між ТОВ «ФК «Юніт Капітал» (Фактор) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (Клієнт) укладено акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 06/03/2024 від 06.03.2024, за яким передано ТОВ «ФК «Юніт Капітал» реєстр боржників, в кількості 1451 (а.с. 26).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №06/03/2024 від 06.03.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступив ТОВ «ФК «Юніт Капітал» право вимоги заборгованостей, зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором № 838032525 від 02.03.2019 на загальну суму 36092 грн (а.с.24 – 25).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Із системного аналізу положень зазначеного вище закону вбачається, що з урахуванням особливостей електронного договору його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно положень ст. 1049 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Судом установлено, що 02.03.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір №838032525 в електронному вигляді за допомогою одноразового ідентифікатора, який було відправлено на фінансовий номер телефону відповідача, зазначений ним, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання, перерахував відповідачу кошти за кредитним договором в загальному розмірі 11170,00 грн., однак, позичальник свої зобов`язання за договором не виконав та не повернув отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого виникла заборгованість за вказаним договором у розмірі 30181,40 грн.

Договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено 02.03.2019 тобто після укладення 28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договору факторингу. Однак, додатковою угодою № 26 від 31.12.2020 до цього договору внесено зміни – змінено порядок відступлення права вимоги, а саме наявне право вимоги стало переходити від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному додатку до договору; право майбутньої вимоги стало передаватися з моменту виникнення такого права вимоги до боржника без додаткового оформлення (пункт 4.1). Ці зміни внесено до укладення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем договору і вони відповідають припису ст. 1077 Цивільного кодексу України.

У постановах Верховного Суду від 02.11.2021 р. № 905/306/17, від 29.06.2021 р. у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 р. у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 р. у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 07.01.2026 р. у справі №727/279/25. В даній постанові суд касаційної інстанції погодився з висновком апеляційного суду про те, що майбутня вимога – це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (частина перша статті 1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з`явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу. Майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення. Тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення.

Цивільний кодекс України не містить жодних імперативних вимог щодо способів ідентифікації права вимоги в правочині про його відступлення або майбутнє відступлення новому кредитору. Сторони можуть обрати будь-які засоби або ознаки, що дозволять визначити підстави виникнення вимоги, її характер, обсяг, зміст тощо. Важливо, щоб за допомогою таких засобів майбутня вимога з невизначеної не стала визначеною, однак набувала характеру вимоги, яка може бути визначена.

З огляду на викладені обставини, вбачається, що укладаючи договори факторингу, сторони цих договорів обумовили умову, яка полягає у тому, що передача права вимоги здійснюється на підставі Реєстру прав вимог, які є невід`ємним додатком до договорів факторингу, у яких зазначено перелік кредитних договорів та боржників за ними. Окрім цього, невід`ємними додатками договору є додаткові угоди, якими продовжувався строк дії договору факторингу.

Разом з тим суд, звертає увагу, що у справі відсутні докази на підтвердження оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2021 р. у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 р. у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2021 р. у справі № 911/3185/20).

Розділом 3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, враховуючи додаткову угоду № 26, визначено фінансування та порядок розрахунків. Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування це належна до сплати клієнту сума грошових коштів, розмір якої погоджується та визначається сторонами в кожному реєстрі прав вимоги окремо. За умовами пункту 3.1.2, фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом п`яти банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткових угод. Пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у розділі 13 цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.

Додатковою угодою № 32 від 31.12.2023 до Договору факторингу № 28/118-01 від 28.11.2018 розділ 3 Договору «Фінансування та порядок розрахунків» викладено в новій редакції, зокрема п. 3.1. «В загальному порядку розмір фінансування, що підлягає сплаті Фактором Клієнту (п. 1.6 Договору) встановлюється сторонами у кожному окремому Реєстрі прав вимоги у відсотковому значенні від суми заборгованостей по основному боргу (тіло кредиту), що є складовою частиною загальної суми грошових вимог, відступлених згідно відповідного Реєстру прав вимоги. Строки сплати фінансування погоджуються Сторонами у кожному відповідному Реєстрі прав вимоги».

Проте доказів оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р., зокрема перерахування фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у розділі 13 договору, обумовлених правочином коштів, позивачем суду не надано.

В матеріалах справи наявний акт звірки (а.с. 10) взаємних розрахунків, підписаний 31.12.2019 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», в якому зазначено, що станом на 31.12.2019 Фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за Реєстром прав вимоги № 30 за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, проте зазначений акт не є належним доказом здійснення господарської операції або факту перерахування коштів за Договором факторингу, оскільки він є інформаційним документом для звірки даних бухгалтерського обліку, а не первинним документом.

У постанові Верховного Суду від 05.03.2019 р. у справі № 910/1389/18 зазначено, що сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 1077 ЦКУ за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Всі укладені до договору факторингу від № 28/1118-01 від 28.11.2018 додаткові угоди не змінюють визначений самим договором порядок оплати: фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у розділі 13 цього договору.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Отже, належні докази щодо підтвердження оплати договорів факторингу на кожному етапі відступлення права вимоги входять до предмета доказування (наявність у ТОВ «Юніт капітал» права вимоги) у цій справі, а обов`язок надати докази на підтвердження заявлених вимог покладено саме на позивача.

Аналогічна правова позиція є сталою та послідовною у судовій практиці Чернігівського апеляційного суду, який у своїх рішеннях у справах з подібними правовідносинами неодноразово наголошував на тому, що належними та допустимими доказами відступлення права вимоги є не лише договір факторингу та реєстр боржників, а й первинні документи, які підтверджують реальність проведення господарської операції, зокрема фактичне перерахування коштів (фінансування) на виконання умов такого договору.

Підписаний 31.12.2019 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2019 зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 30 від 11.06.2019 за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с. 10), не є належним доказом здійснення господарської операції або факту перерахування коштів, оскільки він є інформаційним документом для звірки даних бухгалтерського обліку, а не первинним документом.

Таким чином, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи відсутність достовірних і допустимих відомостей щодо належного набуття позивачем прав первісного кредитора, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову позивачеві в задоволенні позову в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору та на правничу допомогу з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 4, 12 – 13, 19, 81, 247, 258, 259, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, -

у х в а л и в :

1. В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд.34, офіс 333, м. Київ, ЄДРПОУ 43541163) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості – відмовити повністю.

2. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

3. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

4. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

5. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

6. Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

7. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

8. Повний текст рішення складений 13 жовтня 2026 року.

Суддя Андрій КОРЕНЬКОВ