Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №750/9867/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/9867/26

Провадження № 3/750/2813/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Рахманкулова І.П., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 та ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

до Деснянського районного суду м. Чернігова 10.09.2026 надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 та ст. 124 КУпАП для розгляду по суті.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №758872 від 30.08.2026, ОСОБА_1 29.08.2026 об 11:28 год. в м. Чернігові по вул. Підвальна, 5 керував автомобілем Volkswagen Passat д.н.з НОМЕР_1 , які не належать даному ТЗ (справжні д.н.з. НОМЕР_2 ), будучи позбавленим права керування транспортним засобом відповідно до постанови Слобідського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2026 року строком на 10 років, що підтверджується постановою серії ЕНА 561882 від 01.09.2025, за ч.4 ст. 126 КУпАП, чим порушив п. 2.1.а ПДР, при цьому керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звуженні зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук). На вимогу працівника поліції пройти огляд на встановлення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. При цьому ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП, чим порушив п. 2.5 ПДР.

Крім того, 29.08.2026 об 11:28 год. в м. Чернігові по вул. Підвальна, 5 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував стан проїзної частини в результаті чого скоїв наїзд на стоячий автомобіль Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_3 , який в свою чергу продовжив рух і скоїв зіткнення з попереду припаркованим автомобілем Audi A6 д.н.з. НОМЕР_4 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, осіб постраждалих немає, чим порушив п. 12.1 ПДР.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. При цьому, суд враховує, що останній достеменно обізнаний про наявність такої справи та місце її розгляду, а також про дату та час розгляду цієї справи.

Згідно положень ст.ст.268, 277 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту ,а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, полягає у протиправному керуванні транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, вчиненому втретє (або більше разів) протягом року, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР, передбаченаст.130 КУпАП. Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Крім того, слід зазначити, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

Отже, при керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, як і відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, скоєного повторно протягом року підтверджується наступними доказами, які відповідно до ст.251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення: протоколом про адміністративне правопорушення від 30 серпня 2026 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30 серпня 2026 року, записом портативного відеореєстратора, копією постанови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2026 року та копією постанови Слобідського районного суду міста Харкова від 23 лютого 2026 року.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушння, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою позбавленою права керування, вчинене повторно протягом року, підтверджується наступними доказами, які відповідно до ст.251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення: протоколом про адміністративне правопорушення від 30 серпня 2026 року, записом портативного відеореєстратора, копією постанови серії ЕНА № 5618825, копією постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 червня 2025 року та копією постанови Слобідського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2026 року.

Також, відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п. 12.3 Правил дорожнього руху України У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 є винним в недотриманні вищевказаних Правил дорожнього руху України, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Скоєння правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 30 серпня 2026 року, схемою місця ДТП, записом портативного відео реєстратора, поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 124КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Згідно з вимогами ст. ст.31, 40 Закону України «Про національну поліцію», наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року №100, яким затверджено Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ відеозаписів з них» та наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 24.11.2015 року №14/1 «Про порядок зберігання, використання відеозапису та відеореєстраторів патрульних» чітко регламентовано, що кожному патрульному поліцейському видається нагрудна відеокамера.

Відповідно до пунктів 5,6 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 №1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.

Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що запис з портативного відеореєстратора працівниками поліції під час виконання службових обов`язків є обов`язковим і є безпосереднім доказом наявності або відсутності ознак адміністративного правопорушення.

При розгляді даної справи встановлено, що серед матеріалів справи маються записи з портативного відеореєстратора працівника поліції, які підтверджують фактичні дані, суть адміністративних правопорушень та опис установлених обставин. Зазначені вище порушення вказують на те, що наявні в матеріалах справи відеозаписи, є допустимим доказом.

Досліджені докази у своїй сукупності узгоджуються між собою та відображають реальний перебіг події, які трапились 30 серпня 2026 року об 11:28 годині в м. Чернігів по вул. Підвальна, 5 за участі ОСОБА_1 .

Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Матеріали справи містять докази того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постановою Слобідського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2026 року позбавлений права керування транспортними засобами на 10 (десять) років, тому останній являється іншою особою у розумінні ст.130 КУпАП.

Під час накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, згідно ч.2 ст.33 КУпАП не враховуються, а тому в разі встановлення вини особи суддя лише накладає стягнення, передбачене санкцією встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, зокрема по ч.3 ст.130 КУпАП.

Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Як убачається з реєстраційної картки ТЗ – транспортний засіб Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , підстави для конфіскації чи оплатного вилучення автомобіля відсутні.

Згідно з Перехідними положеннями Податкового кодексу України (пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Таким чином, для розрахунку розміру штрафу по призначеному покаранню суд за один неоподатковуваний мінімум доходів громадян приймає суму в розмірі 17 гривень.

Такої ж позиції дотримався Верховний Суд України під час винесення постанови від 01 жовтня 2015 року по справі №5-154кс15, що перебувала на розгляді судової палати у кримінальних справах цього суду.

Відповідно до Закону України Про судовий збір у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з порушника стягується судовий збір, який станом на день винесення постанови складає 665,60 грн.

Враховуючи вище викладене, на підставі ч.2 ст.36, ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП та, керуючись ст.ст.221, 249, 252, 283, ч.1 п.1 ст.284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним та притягнути до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130, ст. 124 КУпАП,

- за ч. 5 ст. 126 КУпАП накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу;

- за ч. 3 ст. 130 КУпАП накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без конфіскації транспортного засобу;

- за ст. 124 КУпАП накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ст. 36 КУпАП України в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, остаточно призначити ОСОБА_1 стягнення у виді 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без конфіскації чи оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова.

Суддя І.П. Рахманкулова