Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №750/9740/26
Суддя: Кузюра М. М.
Справа № 750/9740/26
Провадження № 2/750/4636/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2026 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді Кузюри М.М.,
секретар Сіра П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
У вересні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 19 листопада 2011 року, мотивуючи позов тим, що спільне життя у позивача з відповідачем не склалося. Сімейні відносини між сторонами фактично припинені та вже більше як шість років вони разом не проживають, спільного господарства не ведуть.
Від шлюбу сторони мають спільну дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі. Справу призначено до розгляду на 13.10.2026 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано строк для надання заяв по суті справи.
В судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи сповіщалися завчасно і належним чином. Позивач через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала повністю. Відповідач через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. За таких обставин, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України(далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
19 листопада 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чернігівської області було зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачем, про що складено відповідний актовий запис № 527 (а.с. 4).
Подружні відносини сторони фактично припинили, разом не проживають, спільного господарства не ведуть. Подальше збереження шлюбу позивач вважає не можливим та таким, що суперечить її інтересам, що підтверджується заявою по суті.
Від шлюбу сторони мають спільну дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).
Згідно з ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України (далі – СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою.
З огляду на викладене, враховуючи що позивач наполягає на розірванні шлюбу, підстав для досягнення примирення між сторонами суд не вбачає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя і відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову, розірвання шлюбу між сторонами.
Оскільки позивачем не порушується питання про відшкодування понесених нею витрат на сплату судового збору, враховуючи принцип диспозитивності, сплачений судовий збір за позовну вимогу про розірвання шлюбу слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст. 2, 10-13, 81, 258, 259, 263-265, 273, 279, 280-283, 354, 355 ЦПК України, ч. 3 ст. 105, ст. ст. 110-112 Сімейного кодексу України, суд
ухвалив:
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 19 листопада 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чернігівської області, актовий запис № 527, розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .
Суддя Микола КУЗЮРА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua