Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №750/8207/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/8207/26

Провадження № 2/750/3968/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді – Косенка О.Д.,

секретар судових засідань – Суконнова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

встановив:

у липні 2026 року ОСОБА_1 (далі – позивач), в особі представника – адвоката Бредюка О.М. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що 05.01.2026 о 20 год. 25 хв. ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Кіа Magentis, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Гоголя від вул. Мстиславської в бік вул. П`ятницької у м. Чернігові, та на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг вул. Гоголя і вул. П`ятницької не надав перевагу у русі автомобілю Volkswagen Arteon, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі - вул. П`ятницькій в бік вул. Котляревського, внаслідок чого відбулось зіткнення.

В результаті ДТП транспортний засіб Volkswagen Arteon, реєстраційний номер НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження, а його власнику завдано матеріальних збитків.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 березня 2026 року, яке набрало законної сили, відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На час ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Кіа Magentis була застрахована в ПрАТ НАСК "ОРАНТА", якою Позивачу було здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 250 000,00 грн.

Загальний розмір не відшкодованого страхувальником матеріального збитку позивач визначив у 401725,63 грн, які просить стягнути з відповідача разом з моральною шкодою у розмірі 80 000,00 грн. Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на проведення експертного дослідження та сплачений судовий збір.

27 липня 2026 року ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Відповідач відзив на позов не надав.

Ухвалою суду від 11.09.2026, яка занесена до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

До початку судового засідання представник Позивача через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства, відзиву на позов, жодних заяв від нього не надходило.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 23.01.2023 у справі 496/4633/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, судом здійснено заочний розгляд справи.

Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Volkswagen Arteon, державний реєстраційний номер: НОМЕР_2 (а.с. 13).

Як вбачається з постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.03.2026, ОСОБА_2 05.01.2026 о 20 год. 25 хв., керуючи транспортним засобом Kia Magentis, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Гоголя від вул. Мстиславської в бік вул. П`ятницької у м. Чернігові, та на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг вул. Гоголя і вул. П`ятницької не надав перевагу у русі автомобілю Volkswagen Arteon, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі – вул. П`ятницькій в бік вул. Котляревського, внаслідок чого відбулося зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

За фактом вищевказаної ДТП, постновою Деснянського районного суду м. Чернігова водія ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до страхового полісу № 226730059 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля Кіа Magentis, реєстраційний номер НОМЕР_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ НАСК «ОРАНТА» (а.с. 14).

Відповідно до листа від 24.04.2026 ПрАТ НАСК «ОРАНТА» здійснило страхову виплату за т.з. Volkswagen Arteon, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у відповідності договору обов`язкового страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів у розмірі 250 000,00 грн (а.с.15).

Відповідно до довідки з АТ «Ощадбанк» страхова виплата в розмірі 250 000,00 грн надійшла на рахунок ОСОБА_1 (а.с.16).

Згідно із звітом про оцінку №92/26 автотоварознавчого дослідження транспортного засобу від 28.06.2026, матеріальний збиток завданий власнику КТЗ Volkswagen Arteon, VIN НОМЕР_4 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає: 965 105,01 грн. (дев`ятсот шістдесят п`ять тисяч сто п`ять грн. 01 коп.). Ринкова вартість (утилізаційна вартість або вартість залишків) пошкодженого КТ3-VOLKSWAGEN ARТEON, VIN НОМЕР_4 , державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , складає: 313 379,38 грн. (триста тринадцять тисяч триста сімдесят дев`ять грн. 38 коп.) (а.с.26-39).

Згідно з актом здачі – прийому роботи, по проведенню автотоварознавчого дослідження та рахунку на оплату послуг, їх вартість склала 7000,00 грн (а.с. 17,18).

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

За змістом ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У частинах першій, другій статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-IV).

Відповідно до статті 3 Закону №1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

У статті 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (пункт 59), від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик. Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691- цс 15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі ст. 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Оскільки вартість майнового збитку, завданого пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП перевищує виплачений розмір страхового відшкодування, то з відповідача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням.

Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц, від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц, від 17 жовтня 2019 року у справі № 370/2787/18, від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц, від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 та від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17.

Згідно звіту про оцінку №92/26 автотоварознавчого дослідження транспортного засобу від 28.06.2026 року матеріальний збиток завданий Позивачу, складає: 965 105,01 грн. (дев`ятсот шістдесят п`ять тисяч сто п`ять грн. 01 коп.). Ринкова вартість (утилізаційна вартість або вартість залишків) пошкодженого КТ3-VOLKSWAGEN ARТEON, VIN НОМЕР_4 , державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , складає: 313 379,38 грн. (триста тринадцять тисяч триста сімдесят дев`ять грн. 38 коп.) (а.с.26-39).

Враховуючи вище викладене з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню майнова шкоди, спричинена пошкодженням автомобіля у розмірі 401 725,63 грн, яка розрахована наступним чином: 965105,01 грн. (розмір матеріального збитку) - 313 379,38 грн (ринкова вартість, вартість залишків пошкодженого КТЗ Volkswagen Arteon) - 250 000,00 грн. (страхове відшкодування, сплачене ПрАТ НАСК «ОРАНТА».

Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 80 000,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ст. 1167 Цивільного Кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

В пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювана шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В той же час, моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може мати) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам по собі факт порушення права (справа Науменко проти України).

Розмір моральної шкоди позивач обґрунтовує тим, що зазначені вище обставини призвели до додаткових витрат та труднощів, викликали певні незручності у повсякденному житті та необхідності вжиття заходів для ремонту транспортного засобу. У зв`язку з труднощами щодо використання автомобіля за його прямим призначенням та необхідністю проведення ремонтних робіт транспортного засобу позивач пережив негативні емоції та душевні хвилювання. Його звичайний спосіб життя був порушений. У зв`язку з пошкодженням свого майна, вимушеними змінами в організації свого життя, спрямованими на подолання наслідків дорожньо-траспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_2 у нього виникли душевні страждання, занепокоєння, моральне напруження, крім того, все це потребувало від нього додаткового часу для захисту своїх інтересів, що призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя. Позивач значний час не міг користуватися власним майном за призначенням, що призвело до душевних страждань. Пошкодження майна позивача у результаті протиправних дій відповідача ОСОБА_2 призвело до душевних страждань, пов`язаних із необхідністю вчинення відповідних дій, спрямованих на відновлення автомобіля, та інших дій, спрямованих на відновлення своїх порушених прав.

Таким чином, з урахуванням викладеного, виходячи з приписів статей 23, 1167 Цивільного кодексу України, враховуючи всі обставини справи, характер та глибину завданої позивачу моральної шкоди, ступінь та обсяг його моральних переживань та їх значна тривалість, яка на разі в повній мірі не припинена, наявність причинного зв`язку між вчиненим відповідачем адміністративним правопорушенням та отриманою ним моральною шкодою, роль і ступінь участі ОСОБА_2 у завданні такої шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне визначити розмір відшкодування завданої позивачеві моральної шкоди в сумі 10 000,00 грн.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з актом здачі – прийому роботи, по проведенню автотоварознавчого дослідження та рахунку на оплату послуг, їх вартість склала 7000,00 грн, які відносяться до судових витрат і мають бути відшкодовані відповідачем.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 4017,26 грн за вимогу про відшкодування матеріальної шкоди та 1331,20 грн. за вимогу про відшкодування моральної шкоди.

Оскільки вимога про відшкодування матеріальної шкоди задоволена повністю з відповідача на корить позивача необхідно стягнути судовий збір за вказану вимогу у повному обсязі, а саме: 4017,26 грн.

Разом з тим, вимогу про відшкодування моральної шкоди задоволено частко, а саме 10000,00 грн (12,50 %), а тому за цю вимогу з Відповідача на користь Позивача необхідно стягнути судовий у розмірі 166,43 грн.

Загальний розмір судового збору, який належить до стягнення становить 4183,66 грн.

Керуючись ч. 1, 2 ст. 22, ст. 23, ч. 2 ст. 530, 599, 610, ч. 611, 1166, ч. 2 ст. 1187, ст. 1194 Цивільного кодексу України, ст. 22, 36, 37, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 10, ст. 28, ст. 82, 175, 209, 258, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_6 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_7 ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 401725 (чотириста одну тисячу сімсот двадцять п`ять) гривень 63 копійки майнової шкоди та 10000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди заподіяної пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7000,00 (сім тисяч) гривень на відшкодування витрат, пов`язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4183 (чотири тисячі сто вісімдесят три) гривні 66 копійок у відшкодування сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою Відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Олег КОСЕНКО