Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №729/1059/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/1059/26

3/729/353/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 р. Суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області Демченко Л.М., за участю секретаря Роєнко А.П., особи, що притягується до адмінвідповідальності ОСОБА_1 , розглянувши в приміщенні Бобровицького районного суду адмінматеріал, який надійшов від Відділення поліції №2 (м.Бобровиця) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 04 липня 2026 року о 12 год. 25 хв. у м. Бобровиця по вул. Чернігівській, 3, керував електромопедом FORTE з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, почервоніння очей. Від проходження відповідно до встановленого законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що керував транспортним засобом марки «FORTE», який має невелику потужність електродвигуна, що становить 500 Вт. Підтвердив, що відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора, оскільки не вбачав підстав для проведення такого огляду. При цьому зазначив, що пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я працівники поліції йому не пропонували. У зв`язку з наведеним вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 710431 від 04 липня 2026 року, ОСОБА_1 04 липня 2026 року о 12 год. 25 хв. у м. Бобровиця по вул. Чернігівській, 3, керував електромопедом FORTE з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, почервоніння очей, та відмовився від проходження відповідно до встановленого законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Як вбачається з відеозапису, працівники поліції подали ОСОБА_1 сигнал про зупинку у зв`язку з тим, що останній, керуючи транспортним засобом FORTE, здійснював рух тротуаром та смугою зустрічного руху. Після зупинки працівники поліції представилися та повідомили причину зупинки.

Під час спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції повідомили, що пристрій, яким він керував, є транспортним засобом, та висунули йому вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу — газоаналізатора.

ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився, зазначивши, що продувати не бажає.

Після цього працівники поліції висловили вимогу ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, від чого останній також відмовився.

Таким чином, дослідженим відеозаписом підтверджуються обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом FORTE, його зупинки працівниками поліції, пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я, а також відмови від проходження такого огляду.

Зазначені обставини узгоджуються з відомостями, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 710431 від 04 липня 2026 року.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з пунктом 3 розділу І зазначеної Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота та тремтіння рук. Крім того, у протоколі зазначено почервоніння очей, яке суд оцінює як окрему зафіксовану працівниками поліції обставину, а не як самостійну ознаку алкогольного сп`яніння, прямо передбачену пунктом 3 розділу І зазначеної Інструкції.

Відповідно до пункту 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, водій транспортного засобу, який відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керує транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керує транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Як вбачається з дослідженого відеозапису, після відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу працівники поліції запропонували йому пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я, однак останній від такої пропозиції також відмовився.

За таких обставин доводи ОСОБА_1 про те, що працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, спростовуються дослідженим у судовому засіданні відеозаписом.

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що транспортний засіб марки «FORTE», яким він керував, має невелику потужність електродвигуна, що становить 500 Вт, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху України транспортний засіб — пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Цим же пунктом Правил дорожнього руху України визначено, що механічний транспортний засіб — транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України мопед — двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Таким чином, потужність електродвигуна 500 Вт, на яку посилається ОСОБА_1 , сама по собі не виключає можливості віднесення пристрою FORTE до категорії мопедів.

Отже, поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» не є тотожними, оскільки останнє є вужчим за своїм змістом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб — дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Законом України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» № 2956-IX від 24 лютого 2023 року врегульовано питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами.

Таким чином, чинне законодавство передбачає можливість віднесення пристроїв, оснащених електричними двигунами, до транспортних засобів, при цьому їх правовий статус визначається з урахуванням конструктивних особливостей, призначення та способу приведення в рух.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 керував двоколісним пристроєм FORTE, який у протоколі про адміністративне правопорушення визначений як електромопед.

Суд звертає увагу, що відсутність необхідності отримання посвідчення водія відповідної категорії для керування певним видом транспортного засобу не звільняє особу від обов`язку дотримуватися вимог Правил дорожнього руху України.

Відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп`яніння.

Отже, диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП не обмежує відповідальність виключно випадками керування механічними транспортними засобами, для яких передбачено обов`язкове отримання посвідчення водія відповідної категорії.

При цьому для правильної кваліфікації дій особи за частиною 1 статті 130 КУпАП визначальне значення має встановлення факту керування транспортним засобом та відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Оцінюючи пояснення ОСОБА_1 щодо конструктивних особливостей FORTE, суд враховує, що посилання на потужність електродвигуна 500 Вт та відсутність необхідності отримання посвідчення водія саме по собі не виключає можливості віднесення такого пристрою до транспортних засобів.

Щодо доводів ОСОБА_1 про відсутність, на його думку, підстав для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота та тремтіння рук.

ОСОБА_1 як під час спілкування з працівниками поліції, так і у судовому засіданні підтвердив, що від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора відмовився, оскільки не вбачав необхідності у проведенні такого огляду.

Крім того, з дослідженого відеозапису вбачається, що після відмови від огляду на місці зупинки працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд у закладі охорони здоров`я, однак останній відмовився і від цієї пропозиції.

Суд зазначає, що обов`язок водія пройти огляд на стан сп`яніння на законну вимогу поліцейського не залежить від його суб`єктивного переконання щодо необхідності такого огляду.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння є самостійною підставою адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 КУпАП, та не потребує встановлення факту перебування такої особи у стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, пояснення ОСОБА_1 про відсутність, на його думку, підстав для проходження огляду не спростовують встановленого судом факту відмови від такого огляду.

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд враховує, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються з відеозаписом із нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, на якому зафіксовано обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом FORTE, його зупинки, спілкування з працівниками поліції, вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та відмови від його проходження.

Враховуючи зазначені докази, характер вчинення правопорушення, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 має місце склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушено п. 2.5 ПДР, а також про необхідність застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» стягненню із ОСОБА_1 підлягає судовий збір на користь держави в сумі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст. ст. 33,40-1, ч.1 ст.130, ст.ст. 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений особою, щодо якої він застосований, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

В разі несплати штрафу у встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП строк, стягується подвійний розмір штрафу у порядку примусового виконання постанови відповідно до ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Суддя Л.М.Демченко