Вирок від 11 жовтня 2026 р. у справі №766/1716/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/1716/25

н/п 1-кп/766/1065/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю секретаря: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

захисника (в режимі відеоконференції): ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона в порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 26.09.2022 під № 22022230000000423 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Костогризове Цюрупинського району Херсонської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину),

передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, -

в с т а н о в и в:

I. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 08.11.2022, реалізуючи прямий умисел прийняв пропозицію та добровільно зайняв посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Херсонської області, а саме: в окупаційній адміністрації держави-агресора, так званого «начальника територіального управління в селах Раденськ та Челбурда Олешківської (мовою оригіналу (російською) - «начальника территориального управления в селах Раденск и Челбурда Алешкинской Военно-тражданской администрации Херсонской области»), яка у подальшому, в процесі зміни структури та штатного розпису вищевказаного незаконного органу влади була змінена на посаду так званого «начальника територіального відділу населених пунктів Раденськ та Челбурда Адміністрації Олешківського муніципального округу Херсонської області», (мовою оригіналу (російською) - «начальника территориального отдела населенных пунктов Раденск и Челбурда Администрации Алешкинского муниципального округа Херсонской области»), вищевказаний незаконний орган влади здійснює свою діяльність на території сіл Раденськ та Херсонської області.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 111-1 КК України як добровільне зайняття громадянином України посади, пов?язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а саме в окупаційній адміністрації держави-агресора.

ІI. Застосовані судом правові процедури

Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia)

З урахуванням того, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинуваченого, дотримання процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, суд вважає за необхідне мотивувати окремо.

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області для розгляду по суті.

Ухвалою суду від 06.02.2025 було призначено підготовче судове засідання.

Судом від призначення обвинувального акту до підготовчого судового засідання та до ухвалення рішення про проведення спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченого, було проведено судові засідання: 01.04.2025, 03.06.2025, 16.06.2025

Про всі зазначені вище судові засідання обвинувачений повідомлявся про судовий розгляд кримінального провадження стосовно нього та мав можливість прибути до суду та скористатись своїм правом на вільний вибір захисника, користуватись своїми правами та подати до суду будь-які клопотання чи заяви. Зазначеною можливістю, наданою судом, обвинувачений ОСОБА_5 не скористався.

Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.

До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відноситься: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження доказів.

При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.

Так, змістом абз. 1 ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Згідно положень ч. 2 ст. 297-1 КПК України вбачається, що серед переліку злочинів, щодо яких може здійснюватися спеціальне досудове розслідування, наявне посилання на ст. 111-1 КК України, за якою пред`явлено обвинувачення ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

У відповідності до положень ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою – сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

На виконання зазначених положень процесуального закону, повідомлення про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 до призначених судових засідань здійснювались шляхом публікації у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме: у газеті «Урядовий кур`єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора. Також, відповідні повідомлення про виклик до суду були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області щодо всіх судових засідань, які призначались у кримінальному провадженні.

Водночас, не зважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності ОСОБА_5 на території України, у органу досудового слідства, прокурора та суду відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування останнього за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України.

З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченого, водночас є мотивовані підстави стверджувати, що обвинувачений був обізнаний щодо судового провадження ще на стадії проведення судом підготовчих дій.

ІІІ. Щодо забезпечення права на захист

Відповідно до ч. 2 ст. 47 КПК України захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.49 КПК України суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог ст. 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. У цьому провадженні участь захисника є обов`язковою з огляду на положення ч. 1 ст. 52 КПК України, оскільки висунуто обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Разом з цим, стосовно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.

Під час підготовчого судового засідання та проведення подальшого спеціального судового провадження даного кримінального провадження, судом у повному обсязі було забезпечено участь захисника для захисту інтересів обвинуваченого.

З урахуванням зазначеного, ухвалою суду від 16.06.2025 клопотання прокурора про здійснення спеціального судового розгляду було задоволено, оскільки наявними у матеріалах справи доказами належним чином доведено, що обвинувачення ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 22022230000000423 від 26.09.2022 пред`явлено щодо злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто того, який входить до переліку злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України.

Ухвалою суду від 22.09.2025 був призначений судовий розгляд з вирішенням питань, передбачених ч. 3 ст. 31, 314-316 КПК України.

Разом з цим, за період часу з 06.02.2025 (ухвали про призначення підготовчого судового засідання) та до виходу суду до нарадчої кімнати 12.10.2026, інформація, яка стосувалася всіх призначених судових засідань, своєчасно публікувалася та була доступною через офіційний веб-сайт суду та публікацій у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження.

За час судового розгляду обвинувачений міг визначитися з провадженням проти нього, та усвідомлюючи, що у нього виник юридичний обов`язок постати перед судом, однак не змінив свою процесуальну поведінку та продовжив подальше ухилення від виконання своїх процесуальних обов`язків.

Підсумовуючи, суд констатує, що всі передбачені КПК України умови для проведення судового за спеціальною процедурою «in absentia», судом виконані та дотримані у повному обсязі.

IV. Позиція сторін кримінального провадження

Прокурор в ході судових дебатів висловив позицію, щодо повної доведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину. Просив визнати обвинуваченого ОСОБА_5 винним та призначити відповідне покарання в межах санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України, застосувавши додаткове покарання як у виді позбавлення права обіймати певні посади, так і конфіскацію всього майна.

Захисник просила враховуючи особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів-нарколога та психіатра не перебуває, призначити покарання в мінімальних межах санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України.

V. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення

Відповідно до ст. ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.01.2025 (справа № 490/313/25, н/п № 1-кс/490/503/2025), по даному кримінальному провадженню здійснювалося спеціальне досудове розслідування.

Так вина ОСОБА_5 у вчиненні поставленого йому у провину кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:

- протоколом огляду від 18.03.2025, відповідно до якого оглянуто Інтернет сторінку за посиланням https://t.me/smagenikacap/12825 з публікацією та фотоматеріалом від 15.03.2024, відповідно до якого зазначено про отримання редакцією копії документа окупаційної влади, а саме: «приказ о назначении начальников территориальных управлений Алешкинской ВГА Херсонской области від 08.11.2022 № 110-АС». Зокрема вказано про призначення ОСОБА_5 на посаду начальника територіального управління Алешкінської військово-цивільної адміністрації Херсонської області з 08.11.2022 в селах Раденськ та Челбурда;

- протоколом огляду від 25.07.2024, відповідно до якого оглянуто Інтернет сторінку за посиланням https://altshki-r74.gosweb.gosuslugi.ru/, на якому розміщено копію «постановления администрации алешкинского муниципального округа Херсонской области от 27.03.2024 № АМО-П-8 о проведении весеннего двухмесячника по благоустройству, озеленению и санитарной очистке территории алешкинского муниципального округа Херсонской области». Так за змістом вказаного документа в тому числі і ОСОБА_5 як начальнику територіального відділу адміністрації алешкінського муніципального округа доручено провести з 01.04.2024 по 3’1.05.2024 двомісячник з очищення та озеленення території алешкінського муніципального округа;

- протоколом огляду від 09.05.2025, відповідно до якого оглянуто Інтернет сторінку за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , де розміщено фотоматеріал від 09.05.2024 під назвою «Жители села Раденск почтили память воинов, погибших в годы Великой Отечественной войны», де на фото зафіксована особа зовні схожа на ОСОБА_5 , який вказаний як начальник територіального відділення с. Раденськ;

- протоколом огляду від 17.07.2024, відповідно до якого оглянуто Інтернет сторінку за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 , де розміщено фотоматеріал від 15.07.2024 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », де на фото присутня особа зовні схожа на ОСОБА_5 , який від імені адміністрації Алешкінського муніципального округу привітав присутніх як начальник територіального відділу с. Раденськ;

- протоколом огляду від 10.09.2024, відповідно до якого оглянуто Інтернет сторінку за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 , де розміщено відеоматеріал від 21.08.2024 під назвою «В селе Виноградово Херсонской области решают проблемы с теле- и радиовещанием». Так кореспондент бере інтерв`ю в особи зовні схожої на ОСОБА_5 , який на відео зазначений як начальник територіального відділу населених пунктів Раденськ та Челбурда;

- протоколом огляду від 17.07.2024, відповідно до якого оглянуто Інтернет сторінку за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , де розміщено публікацію з фотоматеріалом від 27.08.2023 під назвою « ОСОБА_6 провед рабочее совещание с начальниками территориальных управлений». Так за змістом публікації зазначено, що грамотами нагороджений і ОСОБА_5 – начальник територіального управління с. Раденськ. Також розміщено фото особи зовні схожої на ОСОБА_5 ;

- протоколом огляду від 28.03.2024, відповідно до якого оглянуто Інтернет сторінки за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 , де розміщено фотоматеріал від 28.03.2024 під назвою «Учащиеся двух школ Алешкинского округа получили подарки из москвы», де на фото зафіксована особа зовні схожа на ОСОБА_5 , який позначений як депутат місцевого відділення партії «единая россия»;

- висновком експерта від 04.09.2024 № 54/15/6-422, відповідно до якого:

1. На зображенні, прикріпленому до публікації « ІНФОРМАЦІЯ_7 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 та на фото облікової картки з ДМС України в електронному вигляді під назвою « ОСОБА_7 » зображена одна і та ж особа чоловічої статі.

2. На фотозображенні, прикріпленому до публікації « ІНФОРМАЦІЯ_8 », за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 , та на фото облікової картки з ДМС України в електронному вигляді під назвою « ОСОБА_7 » зображена одна і та ж особа чоловічої статі.

3. Ліворуч на фотозображенні під назвою «3», прикріпленому до публікації « ІНФОРМАЦІЯ_8 », за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 , та на фото облікової картки з ДМС України в електронному вигляді під назвою « ОСОБА_7 » зображена одна і та ж особа чоловічої статі.

4. Ліворуч на фотозображенні під назвою «4», прикріпленому до публікації «Учащиеся двух школ Алешкинского округа получили подарки из Москвы», за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 , та на фото облікової картки з ДМС України в електронному вигляді під назвою « ОСОБА_7 » зображена одна і та ж особа чоловічої статі.

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 25.09.2023, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 впізнав фото із зображенням ОСОБА_5 як особи, яка зайняла посаду голови селищної ради с. Раденськ, створеної окупаційною адміністрацією;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 12.04.2024, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 впізнав фото із зображенням ОСОБА_5 як особи, яка зайняла посаду голови селищної ради в с. Костогризове, а у подальшому і у с. Раденськ, створеної окупаційною адміністрацією;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 12.04.2024, відповідно до якого свідок ОСОБА_10 впізнала фото із зображенням ОСОБА_5 як особи, яка зайняла посаду голови селищної ради в с. Костогризове, а у подальшому і у с. Раденськ, створеної окупаційною адміністрацією;

Свідок ОСОБА_10 дала суду показання про те, що вона являється мешканкою с. Раденськ та на момент окупації Херсонської області працювала директором Раденського дитячого садка. 25.07.2022 перебувала на своєму робочому місці, оскільки з іншими колегами мали намір забрати свої особисті речі додому, крім того її вітали з Днем народження. Коли перебували в садку, то до приміщення останнього забігли озброєні люди і стали на них кричати, після чого вивели всіх до спортивної зали. Зайшов невідомий їй раніше чоловік у формі ЛДНР та заборонив говорити українською мовою, стали звучати погрози, поводження було хамським. Всіх відпустили, а її завели до кабінету і почали спонукати йти на співпрацю з окупаційною владою. Після погроз було прийняте рішення їхати до неї додому з обшуком, а тому коли її вивели з кабінету і мали везти додому, то до них підійшов чоловік і знову став наполягати на тому, щоб вона погодилась працювати на нову владу, бо він вже погодився. Чоловік став говорити «хто він і що він», після чого вона зрозуміла, що це ОСОБА_5 . Останній вільно спілкувався з чоловіками, які захопили садочок, і було зрозуміло, що він з ними вже співпрацює.

Вже від інших мешканців с. Раденськ їй стало відомо про те, що ОСОБА_5 зайняв саме посаду начальника територіального відділення с. Раденськ та с. Костогризове.

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 31.07.2024, відповідно до якого свідок ОСОБА_11 впізнала фото із зображенням ОСОБА_5 як особи, яка в якості голови селищної ради при окупаційній адміністрації приїздила до їх навчального закладу;

Свідок ОСОБА_11 дала суду показання про те, що працювала на посаді керівника Раденського ліцею та до неї в березні 2022 році у супроводі представників окупаційної влади приїжджав ОСОБА_5 , який представився керівником Раденської сільської ради. У неї забрали паспорт та наказали їхати на допит.

Напередодні їй зателефонував завгосп ліцею та повідомив, що ОСОБА_5 наказав їхати до нього як до голови сільської ради. Вона ж зі свого боку зателефонувала голові Раденської селищної ради, який зауважив, що окупаційну владу як голова селищної ради тепер представляє саме ОСОБА_5 .

З цих причин вона до ОСОБА_5 не поїхала, а тому він приїхав до неї особисто. Зазначила, що ОСОБА_5 діяв явно добровільно і підтримував все те, що відбувалось після окупації с. Раденськ. Жодних ознак тиску або примусу щодо нього не вбачалось.

Свідок ОСОБА_12 дала суду показання про те, що на момент окупації Херсонської області вона займала посаду директора Костогризівського ліцею Олешківської міської ради, а тому одразу виїхала на підконтрольну Україні територію. Про те, що ОСОБА_5 зайняв посаду так званого голови селищної ради с. Костогризове їй стало відомо після того як її позбавили повноважень директора ліцею. Про зайняття відповідної посади ОСОБА_5 їй стало відомо також з Телеграм каналів, так і від мешканців с. Костогризове.

На відповідних зборах в ліцеї, де приймали рішення про її відсторонення, як їй відомо був присутній і ОСОБА_5 , який також організував повідомлення для окупаційної влади, що вона перешкоджає початку навчального процесу і проукраїнськи налаштована, що мало своїм наслідком обшук за місцем свого проживання.

VІ. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, ОСОБА_25 , заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Під час судового розгляду не встановлено жодних фактів, які б свідчили, що обвинувачений діяв під фізичним чи психічним примусом з боку осіб, які представляли іноземну державу – рф.

Дослідивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду (стороною обвинувачення), є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого винним у пред`явленому йому обвинуваченні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011.

Окупаційна адміністрація Російської Федерації це сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг (п. 6 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території України»). У складі цього правопорушення важливим для кваліфікації є місце його вчинення – тимчасово окупована територія України.

У кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами ст. ст. 39, 40 КК України, однак яких суд у цьому кримінальному провадженні не встановив.

Відповідно до чинного законодавства України, заняття посади державної служби необхідно розглядати як у контексті проведення підготовчих дій щодо призначення певної особи на посаду, так і в контексті виникнення такого юридичного факту, як призначення особи на певну посаду з офіційним оформленням трудових відносин.

Установлені судом фактичні обставини цього кримінального провадження свідчать про те, що ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, і це кримінальне правопорушення було закінченим з моменту зайняття ним посади, факт якого доведено як змістом досліджених судом документів, так і тим, що засуджений фактично взявся за виконання трудових обов`язків з метою забезпечення функціонування так званого «территориального отдела населенных пунктов Раденск и Челбурда Администрации Алешкинского муниципального округа Херсонской области». Відомостей, які б свідчили про те, що ці дії обвинувачений виконав не добровільно, зокрема під психічним чи фізичним примусом або внаслідок крайньої необхідності, з матеріалів кримінального провадження не вбачається.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині, кваліфікація його дій, доведена поза розумним сумнівом у повному обсязі, оскільки підтверджена належним та достатнім обсягом доказів.

VIІ. Призначення покарання.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також характер, мотиви, обставини вчиненого злочину, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, тоді як обставиною, яка обтяжує покарання є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з правовими орієнтирами, визначеними у ст. ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів, іншими особами у тому числі. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність – правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам. Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного, адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим злочину проти основ національної безпеки України, який посягає на захист в першу чергу життєво важливих інтересів суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави, суд вважає, проте з огляду на особу обвинуваченого, суд вважає що підстав для призначення як основного, так і додаткового покарання в максимальних межах санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України, обмежень для призначення якого з огляду на вимоги ст. 63 КК України згідно матеріалів кримінального провадження, не вбачається, що відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання, та сприятиме виправленню обвинуваченого та буде достатнім для попередження вчинення ним нових злочинів.

VIІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Оскільки у даному кримінальному провадженні арешт майна обвинуваченого ОСОБА_5 було застосовано на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.01.2025 з метою майбутньої конфіскації майна, суд не вбачає підстав для скасування раніше обраних заходів забезпечення кримінального провадження.

Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

У резолютивній частині вироку серед іншого у разі визнання особи винуватою зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат (ч. 4 ст. 374 КПК України). Процесуальні витрати складаються із витрат, пов`язаних із залученням експертів (ст. 118 КПК України). Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України (ч. 2 ст. 122 КПК України). У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (ч. 2 ст. 124 КПК України).

З огляду на викладене з обвинуваченого підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта в даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 122-124, 170-174, 297-1, 323, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

1. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та державного управління, місцевого самоврядування на строк 13 (тринадцять) років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

2. Строк відбування призначеного ОСОБА_5 основного покарання рахувати з моменту затримання в порядку приведення даного вироку до виконання.

3. Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та державного управління, місцевого самоврядування рахувати з моменту відбуття ОСОБА_5 основного покарання у виді позбавлення волі.

4. Запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.01.2025 (справа № 490/313/25, н/п № 1-кс/490/502/2025) відносно ОСОБА_5 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

5. Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 6 436 гривень 88 копійок.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, з дотриманням правил, передбачених ст. 399 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачений та захисник мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику обвинувачених та прокурору, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Суддя: ОСОБА_13