Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №587/3092/26 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/3092/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Джепи В. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

До Сумського районного суду Сумської області надійшов адміністративний позов, у якому позивач просить скасувати постанову серії ЕНА №7528048 від 11 липня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.

В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що 11 липня 2026 року, будучи при виконанні своїх трудових обов`язків, він рухався на службовому автомобілі RENAULT DUSTER, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Богуславська, 4 в с-щі Лосинівка, Ніжинського району, та був зупинений поліцейським Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області сержантом поліції Книрем І. М.. Необхідність зупинки поліцейський аргументував нібито не увімкненням покажчику повороту. Як наслідок, поліцейським відділу реагування патрульної поліції ГУНП в Чернігівській області було винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Вважає таку постанову незаконною, необґрунтованою, а тому просить її скасувати. В матеріалах адміністративної справи відносно нього за ч. 3 ст. 121 КУпАП не долучено будь-яких доказів, які б підтверджували, що транспортний засіб, яким він керував, підлягає обов`язковому технічному контролю, в тому числі копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та доказів, які підтверджують, що після закінчення строку дії попереднього обов`язкового технічного контролю його повторно не пройдено. Також, в матеріалах справи відсутні докази саме що автомобіль дійсно є автомобілем таксі чи автомобілем, що використовується для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку та відповідає умовам, визначеним статтею 35 Закону України «Про дорожній рух», підлягає проходженню обов`язкового технічного контролю. Тому позивач вимушений звернутись до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 01 вересня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що 11 липня 2026 року в с-щі Лосинівка Ніжинського району було зупинено транспортний засіб «RENAULT DUSTER», який належить ПП «АГРОПРОГРЕС», під керуванням позивача за порушення правил дорожнього руху, а саме – невиконання вимоги увімкнути покажчик повороту відповідного напрямку перед зміною напрямку руху (маневрування). У подальшому встановлено факт непроходження ним обов`язкового технічного контролю. Вказує, що автомобіль, яким керував позивач, є службовим автомобілем, а тому використовувався в службових цілях для забезпечення господарської діяльності юридичної особи, тому він підлягає обов`язковому проходженню технічного контролю. Зазначає, що під час розгляду справи позивачу було роз`яснено його права, повідомлено причину зупинки транспортного засобу та надано докази вчинення правопорушення, що зафіксовано на відеозаписі. Вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена правомірно, а доводи позову спрямовані на уникнення відповідальності, у зв`язку з чим просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, направив до суду клопотання, в якому просить розгляд справи здійснювати без його участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ЕНА №7528048 від 11 липня 2026 року, ОСОБА_1 11 липня 2026 року о 07 год. 45 хв. в с-щі Лосинівка, вул. Богуславська, буд. 4 керував транспортним засобом «RENAULT DUSTER» НОМЕР_1 , який не пройшов обов`язковий технічний контроль, чим порушив п. 31.3.б ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП (а.с. 8).

Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с.7) цей транспортний засіб, а саме: «RENAULT DUSTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є легковим автомобілем - загальним універсалом та належить ПП «АГРОПРОГРЕС».

Як зазначає в своєму позові ОСОБА_1 та згідно з довідкою ПП «АГРОПРОГРЕС» №АП01-06/502 від 17 липня 2026 року, позивач працює в ПП «АГРОПРОГРЕС» на посаді провідного агронома-дослідника відділу досліджень та розвитку технологій вирощування сільськогосподарських культур з 01 січня 2026 року і по цей час, і зазначений вище транспортний засіб є його службовим автомобілем (а.с. 5).

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КУпАП.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 121 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

Відповідно до вимог п. 31.3 (б) Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, які беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» обов`язковому технічному контролю не підлягають легкові автомобілі всіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, які використовують для перевезення пасажирів або вантажів за плату за отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; легкові автомобілі, які використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з оплатою прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

Відповідно до вимог ч. 4.7, 8 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить:

- для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;

- для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;

- для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.

На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої ч. 8 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух».

Аналіз положень ст. 35 Закону України «Пpo дорожній рух» дає підстави для висновку про те, що обов`язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. Тобто, визначальною обставиною є мета фактичного використання автомобіля для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом, обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Відповідно до п.п. 15 пункту 2 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року №137, транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.

Згідно зі ст. 29 Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (чинний на момент виникнення спірних відносин) автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Для віднесення автомобіля до об`єкту обов`язкового технічного огляду слід використовувати термінологію, що наведена у Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМУ №176 від 18 липня 1997 року.

Пунктом 1 цих Правил визначено порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов`язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послу - далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.

За змістом пункту 7 Правил дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються:

-транспортними засобами спеціального призначення;

-транспортними засобами, задіяними під час забезпечення обороноздатності, правопорядку та ліквідації наслідків стихійного лиха і надзвичайної ситуації;

-службовими легковими автомобілями;

-транспортними засобами, які належать фізичним особам і використовуються ними для задоволення власних потреб, що не має на меті отримання прибутку.

Верховний суд у рішенні по справі №731/186/17 зазначив, що у даній ситуації визначальною обставиною є мета фактичного використання автомобіля для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку. При цьому суд наголосив, що службовий автомобіль не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку. Раніше Верховний суд також наголошував, що якщо автомобіль використовується в службових цілях для забезпечення господарської діяльності юридичної особи в цілому, то він не підлягає обов`язковому проходженню технічного контролю. Тобто, відповідно до позиції Верховного суду, якщо службовий автомобіль не надає платні послуги з перевезення пасажирів чи вантажів, а використовується в службових цілях для забезпечення господарської діяльності в цілому, то він не повинен проходити технічний огляд, про що свідчить постанова Верховного суду України у справі №731/186/17.

Однак, до матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП не було долучено будь-яких доказів, які б підтверджували, що транспортний засіб, яким він керував, підлягає обов`язковому технічному контролю, в тому числі доказів, які підтверджують, що після закінчення строку дії попереднього обов`язкового технічного контролю його повторно не пройдено. Також не було долучено жодних доказів, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, які поза розумним сумнівом підтверджують вину особи, що притягається до адміністративної відповідальності, а саме: що автомобіль, яким керував позивач, дійсно є автомобілем таксі чи автомобілем, що використовується для перевезення пасажирів, або вантажів з метою отримання прибутку та відповідає умовам, визначеним ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», підлягає проходженню обов`язкового технічного контролю.

Отже, складена постанова не містить посилання на жодні докази, які б доводили наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, а сам по собі факт належності автомобіля «RENAULT DUSTER», державний номерний знак НОМЕР_3 , ПП «АГРОПРОГРЕС» не свідчить про його використання працівником ОСОБА_1 для перевезення людей чи вантажу з метою отримання прибутку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому необхідно також врахувати і практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin V. Russia», заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що "...суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

Обов`язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.121 КУпАП.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, приймаючи до уваги приписи ч. 2 ст. 77 КАС України, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7528048 від 11 липня 2026 прийнята відповідачем з порушенням норм КУпАП.

На підставі викладеного, враховуючи, що підставами скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення є не доведення відповідачем належними та допустимими доказами факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення, то з урахуванням встановлених КАС України завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вказаного адміністративного позову у повному обсязі шляхом скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи вимоги ст. 139 КАС України, у зв`язку з задоволенням позову судовий збір, сплачений позивачем при подачі позов у розмірі 665,60 грн, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань із суб`єкта владних повноважень, тобто Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 139, 229, 241-246, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7528048, винесену 11 липня 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, код ЄДРПОУ: 40108651, на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань витрати, понесені по сплаті судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І. Г. Вортоломей