Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №587/3382/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Суд: Лебединський районний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №587/3382/26

Суддя: Бакланов Р. В.

Справа № 587/3382/26

Номер провадження 3/950/1166/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, матроса, старшого навідника гранатометного взводу роти вогневої підтримки 1 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за частиною третьою статті 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Лебединського районного суду Сумської області надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 172-11 КУпАП.

Відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення № 18 від 30 липня 2026 року, складеного командиром 1 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 , 16 червня 2026 року о 09 годині 00 хвилин під час перевірки особового складу ротно-тактичної групи військової частини НОМЕР_1 , яка перебувала в підпорядкуванні військової частини НОМЕР_3 та виконувала бойові завдання, було встановлено відсутність матроса ОСОБА_1 у визначеному місці тимчасового розташування підрозділу в АДРЕСА_2 .

За змістом протоколу, ОСОБА_1 самовільно залишив місце військової служби без дозволу командування, не виконував обов`язків військової служби, проводив службовий час на власний розсуд, про причини своєї відсутності командування не повідомляв, чим порушив вимоги статей 11, 16, 17, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 172-11 КУпАП.

Як убачається з матеріалів справи, 14 серпня 2026 року адміністративні матеріали щодо ОСОБА_1 надійшли до Сумського районного суду Сумської області.

Постановою судді Сумського районного суду Сумської області Гончаренко Л.М. від 26 серпня 2026 року у справі № 587/3382/26, провадження № 3/587/1686/26, матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 172-11 КУпАП повернуто до військової частини НОМЕР_1 для направлення до належного суду за територіальною підсудністю.

У зазначеній постанові встановлено, що місцем вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення є АДРЕСА_2 , яке належить до територіальної юрисдикції Лебединського районного суду Сумської області.

Надалі матеріали справи надійшли до Лебединського районного суду Сумської області для розгляду за територіальною підсудністю.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

Відповідно до статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

При цьому частиною другою статті 268 КУпАП визначено перелік адміністративних правопорушень, під час розгляду яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Правопорушення, передбачене статтею 172-11 КУпАП, до цього переліку не належить.

Враховуючи характер справи, наявність передбачених законом обставин, які виключають можливість подальшого провадження, а також те, що вирішення питання про закриття провадження у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення не потребує встановлення винуватості особи та не може погіршити її правового становища, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент її розгляду строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП, з таких підстав.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однією з таких обставин є дотримання строків накладення адміністративного стягнення, встановлених статтею 38 КУпАП.

Відповідно до частини другої статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, для яких законом установлені спеціальні строки.

Таким чином, законодавець установив часові межі, протягом яких держава в особі уповноважених органів може реалізувати свої повноваження щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Після закінчення визначених законом строків накладення адміністративного стягнення подальше провадження у справі виключається незалежно від характеру інкримінованого правопорушення, його суспільної шкідливості, виду передбаченого санкцією стягнення чи причин несвоєчасного розгляду матеріалів.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення № 18 від 30 липня 2026 року ОСОБА_1 інкримінується самовільне залишення місця військової служби, яке було виявлено 16 червня 2026 року о 09 годині 00 хвилин.

Зазначена дата підтверджується іншими документами, долученими до протоколу.

Зокрема, з рапорту командира ротно-тактичної групи військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_3 від 16 червня 2026 року вбачається, що під час перевірки особового складу було встановлено відсутність ОСОБА_1 у місці розташування підрозділу.

Згідно з доповіддю-донесенням командира військової частини НОМЕР_3 від 16 червня 2026 року, відсутність ОСОБА_1 виявлено цього ж дня о 09 годині 00 хвилин.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 174 від 16 червня 2026 року ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю на військовій службі знято з усіх видів забезпечення з 16 червня 2026 року.

Водночас із матеріалів службового розслідування вбачається, що 16 червня 2026 року о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_1 прибув до розташування військової частини НОМЕР_4 .

У подальшому наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 178 від 20 червня 2026 року ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу цієї військової частини у зв`язку з переміщенням для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_4 .

Отже, з досліджених документів убачається, що інкримінована ОСОБА_1 відсутність за місцем проходження військової служби була виявлена саме 16 червня 2026 року.

Суд враховує, що залежно від характеру адміністративного правопорушення строк накладення адміністративного стягнення обчислюється з дня його вчинення, а у випадку триваючого правопорушення - з дня його виявлення.

При цьому в цій справі незалежно від оцінки інкримінованого діяння як разового чи триваючого адміністративного правопорушення, встановлені матеріалами дата події та дата її виявлення не дають підстав обчислювати строк накладення адміністративного стягнення з дати, пізнішої за 16 червня 2026 року.

З урахуванням вимог частини другої статті 38 КУпАП тримісячний строк накладення адміністративного стягнення за інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення закінчився 16 вересня 2026 року, тобто через два дні після надходження до Лебединського районного суду Сумської області.

Матеріали справи свідчать, що протокол про військове адміністративне правопорушення складено 30 липня 2026 року, а 14 серпня 2026 року матеріали надійшли до Сумського районного суду Сумської області.

Постановою цього суду від 26 серпня 2026 року матеріали повернуто до військової частини НОМЕР_1 для направлення до належного суду за територіальною підсудністю.

Суд звертає увагу, що відповідно до змісту статті 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення пов`язується із днем вчинення адміністративного правопорушення, а у випадку триваючого правопорушення - із днем його виявлення.

Дата складення протоколу про адміністративне правопорушення, дата надходження матеріалів до суду, їх повернення для направлення за належною територіальною підсудністю, а також дата повторного надходження матеріалів до іншого суду не змінюють установленого законом початку перебігу зазначеного строку.

КУпАП не передбачає зупинення чи поновлення перебігу строку накладення адміністративного стягнення у зв`язку з направленням справи за територіальною підсудністю або поверненням матеріалів органу, який склав протокол.

Відтак факт первісного надходження матеріалів до Сумського районного суду Сумської області до закінчення передбаченого статтею 38 КУпАП строку не є підставою для його продовження.

Так само передача матеріалів для розгляду за належною підсудністю не породжує нового строку накладення адміністративного стягнення та не усуває правових наслідків закінчення строку, визначеного законом.

За таких обставин суд приходить до висновку, що на момент розгляду справи Лебединським районним судом Сумської області встановлений частиною другою статті 38 КУпАП тримісячний строк накладення адміністративного стягнення закінчився.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Зазначена норма має імперативний характер та передбачає обов`язок суду закрити провадження за наявності встановленої нею обставини.

Закінчення строку накладення адміністративного стягнення є самостійною процесуальною підставою для закриття провадження, яка не залежить від оцінки достатності зібраних доказів для доведення винуватості особи.

Суд також виходить із того, що притягнення особи до адміністративної відповідальності після закінчення встановленого законом строку суперечило б принципам законності та правової визначеності.

Правова визначеність як складова принципу верховенства права передбачає, що особа не може протягом невизначеного часу перебувати під загрозою застосування адміністративного стягнення за певне діяння.

Встановлення строків накладення адміністративного стягнення покликане забезпечити своєчасне здійснення провадження та обмежити в часі можливість застосування державою примусових заходів відповідальності.

Після закінчення такого строку суд позбавлений правових підстав для накладення адміністративного стягнення, а продовження провадження з метою вирішення питання про винуватість особи не відповідає змісту пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП.

При цьому суд зазначає, що закриття провадження на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП не є встановленням винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

У разі встановлення обставин, які відповідно до закону виключають провадження у справі, суд не повинен вирішувати питання про доведеність винуватості особи по суті, оскільки такі висновки не є необхідними для застосування відповідної процесуальної підстави закриття провадження.

Отже, у цій справі суд обмежується встановленням обставин, необхідних для визначення початку та закінчення строку накладення адміністративного стягнення, і не робить висновку про доведеність чи недоведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 284 КУпАП за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення суд виносить постанову, зокрема про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься за наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 інкримінується адміністративне правопорушення, виявлене 16 червня 2026 року, а встановлений частиною другою статті 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення закінчився 16 вересня 2026 року, суд приходить до висновку про наявність передбаченої пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП підстави для закриття провадження.

Оскільки провадження у справі підлягає закриттю без накладення адміністративного стягнення, відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір із ОСОБА_1 стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 7, 38, 40-1, 247, 268, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП.

Судовий збір із ОСОБА_1 не стягувати.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення. У разі оскарження постанови перебіг цього строку зупиняється до розгляду скарги.

Суддя: Роман БАКЛАНОВ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua