Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №591/6211/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/6211/26

Провадження № 2-а/591/120/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Сергієнко Максима Андрійовича поліцейського 2 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області

про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності –

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, поліцейського 2 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області молодшого лейтенанта поліції Сергієнка Максима Андрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі і свої позовні вимоги мотивує тим, що Позивач порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху не вчиняв, швидкості на 49 км/год не перевищував, винесення постанови здійснено з порушенням встановленого порядку, формально, Відповідачем не зібрано належних і допустимих доказів для звинуваченні у порушенні і накладенні на Позивача штрафу. Позивач вважає, що Відповідачем винесено оскаржувану постанову з порушенням вимог ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення: не з`ясовано факту вчинення адміністративного правопорушення, не встановлено належними доказами наявності вини Позивача; фрагмент відео, продемонстрований Відповідачем, не містить безспірно зафіксованого факту перевищення швидкості руху транспортним засобом, яким керував саме Позивач; на відео видно рух транспортного засобу на відстані більше 500 метрів, з нерозбірливим номерним знаком, а також рух інших транспортних засобів в обох напрямках. Позивач заявляє, що Відповідачем порушено вимогу ч. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», оскільки технічний прилад, який використовував Відповідач не було закріплено на однострої, службовому транспортному засобі, не було змонтовано, розміщено по зовнішньому периметру дороги, будівлі. Зазначає, що Відповідач тримав прилад в руках, проводив з ним маніпуляції. Позивач вказує, що поліцейський не надав доказів проходження спеціальної службової підготовки та інструктажу щодо експлуатації лазерного вимірювача швидкості TruCAM II, згідно з ч. 1 ст. 72 Закону України «Про національну поліцію». Також вказує, що Відповідачем не було надано доказів проходження періодичної повірки приладу та дотримання вимог ч. 1 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», що ставлять під сумнів достовірність результатів вимірювання швидкості. Позивач зазначає, що всупереч гарантіям ст. 59 Конституції України та ч. 1 ст. 268 КУпАП він був позбавлений часу та реальної можливості скористатися правовою допомогою адвоката на місці зупинки. Відповідач фактично не здійснював об`єктивного розгляду справи, а одразу визнав позивача винним, через що останній був змушений утриматися від надання свідчень і підписання документів до отримання професійної допомоги. Позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №7154957, винесену 07.05.2026 року та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідачі подали відзиви на позовну заяву, вважають позовні вимоги Позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просять залишити без змін оскаржувану постанову, а позовну заяву без задоволення. Відповідачі вважають факт порушення доведеним, зазначають, що 07.05.2026 року близько 15 год. 43 хв. в Сумській області, Роменському районі, село Вільшана, автомобільна дорога Н-07, 242 км, водій керуючи транспортним засобом Hyundai Sonata, номерний знак НОМЕР_1 в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.49 «Початок населеного пункту» зі швидкістю 99 км/год, чим перевищив дозволену швидкість руху на 49 км/год, швидкість вимірювалась приладом TruCAM II LTI 20/20 ТС 008384, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001року № 1306 (далі ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Факт порушення зафіксовано приладом LTI 20/20 TruCAM II (серійний номер ТС 008384), провадження у справі про адміністративне правопорушення зафіксоване на цифрову нагрудну відеокамеру Motorola Solutions моделі Video Badge VB-400 VB-440-64-KF-N № 470834. На відео та фотознімках з лазерного вимірювача чітко видно колір, марку та державний номер автомобіля, прицільну позначку (червоний «+») сфокусовано саме на ньому, а поруч відсутні інші транспортні засоби. Відповідачі вказують, що 07.05.2026 року Позивач рухався в межах населеного пункту с. Вільшана Сумська область, що підтверджується приписом УПП в Сумській області ДПП від 22.01.2025 року № 4, а також листом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Сумській області від 24.02.2025 року № 02/452. Відповідачі, з посиланням на листи ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» пояснюють, що лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCAM II є допоміжним засобом вимірювання швидкості і не є автоматичним, призначений для вимірювання швидкості руху транспортних засобів в ручному або автоматичному режимах. Вимірювач відноситься до мобільних або ручних (залежно від ступеню участі оператора в процесі роботи вимірювача) дистанційних приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху. У ручному режимі оператор сам обирає транспортний засіб, швидкість руху якого буде виміряна. При цьому можливий режим відеофіксації. Похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15,5 м до 1200 м. З відстані у 350-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості. Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES, реалізацію якого підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Лазерний вимірювач швидкості відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, що підтверджується свідоцтвом про повірку. Звертають увагу, що положеннями Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено обмеження поліції використовувати фототехніку і відеотехніку виключно в межах будь-яких дорожніх знаків. У той же час Закон не зобов`язує встановлювати такі знаки перед ділянкою, на якій використовуються засоби фото- відеофіксації порушень дорожнього руху. Відповідачі стверджують, що під час вчинення правопорушення Позивачем поліція мала повноваження розміщувати по зовнішньому периметру доріг технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, а також фото- і відеотехніку, у тому числі (але не виключно) техніку, що працює в автоматичному режимі. Відповідачі вважають, що постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена поліцейським взводу №2 роти №4 батальйону УПП в Сумській області ДПП молодшим лейтенантом поліції Сергієнком М.А. правомірно, з дотриманням встановленого порядку: зупинку здійснено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський відрекомендувався, роз`яснив права та порядок оскарження Позивачу, клопотань від нього не надходило. Молодший лейтенант поліції Сергієнко М.А. розглянув матеріали адміністративної справи на місці і виніс постанову. На думку Відповідачів, Позивач не надав жодних доказів, які б спростовували постанову чи підтверджували її незаконність, а сама лише суб`єктивна незгода з притягненням до відповідальності не є підставою для скасування постанови.

Представник позивача Дубовик В. В. у поданій письмовій заяві позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, справу розглянути за його відсутності та за відсутності позивача.

Відповідачі про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, до суду не з`явилися.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що 07.05.2026 року поліцейським 2 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області молодшим лейтенантом поліції Сергієнко Максимом Андрійовичем винесено постанову серії ЕНА №7154957 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн..

Відповідно до оскаржуваної постанови суть правопорушення полягає у тому, що 07.05.2026 року 15:43:16 с. Вільшана, дорога Н-07 242 км, водій керував ТЗ в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.49 «Початок населеного пункту» зі швидкістю 99 км/год, чим перевищив дозволену швидкість руху на 49 км/год. Швидкість вимірювалася приладом TruCAM II LTI 20/20 ТС008384, чим порушив п.12.4 ПДР – порушення швидкісного режиму в населених пунктах.

Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки на території України відповідно до ст. 41 Закону України від 30.06.1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух» (далі№ 3353-XII) регулюються ПДР України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України (ст. 53 Закону № 3353-XII).

Пункт 1.10 ПДР України визначає значення термінів, зокрема: населений пункт забудована територія, в`їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45 "Населений пункт", 5.46 "Кінець населеного пункту", 5.47 "Населений пункт", 5.48 "Кінець населеного пункту".

Водночас, п. 12.4 ПДР України передбачає, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуються правил дорожнього руху, зокрема ч. 1, 2, третя і 5 статті 122.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Окрім того, ч. 2 ст. 283 КУпАП визначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення.

Частиною 3 ст. 283 КУпАП встановлено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, має містити також відомості, зокрема відомості про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Частиною 1 ст. 75 КАС України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч. 1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності посилань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Судом в нарадчій кімнаті досліджено відеозапис та два фотознімки з приладу LTI 20/20 TruCAM II (серійний номер ТС 008384) (файли: 1836284604_03200_0310_070324.avi, 1836284604_03200_0310_070324_F0028.jpg та 1836284604_03200_0310_070324_F0245.jpg), відеозапис з нагрудної відеокамери Motorola Solutions моделі Video Badge VB-400 VB-440-64-KF-N № 470834 (файл: clip-0.mp4), надані Відповідачем.

Зі змісту оскаржуваної постанови та відзивів вбачається, що на підставі цих доказів Відповідач прийняв рішення про накладення адміністративного стягнення на Позивача.

На відрізку відеозапису тривалістю 12 секунд (файл: 1836284604_03200_0310_070324.avi) зафіксовано рух 3 транспортних засобів в напрямку до особи, яка веде відеозйомку (1-3, 11-12 секунди), а також 7 транспортних засобів в напрямку від особи, яка веде відеозйомку (1-12 секунди), серед яких 3 легкових. При цьому, на четвертій секунді відео зафіксовано рух двох легкових транспортних засобів в різних напрямках. Таким чином, заявлене Відповідачами твердження про те, що поряд немає інших схожих транспортних засобів, не відповідає відеозапису.

Досліджений відеозапис не містить чітко зафіксованого реєстраційного номеру транспортного засобу Позивача, кольору та марки автомобіля, хоча відображає рух автомобілів в напрямку до особи, яка здійснювала зйомку.

Судом також досліджено відеозапис з цифрової нагрудної відеокамери Motorola Solutions моделі Video Badge VB-400 VB-440-64-KF-N № 470834 (файл: clip-0.mp4).

На цьому відео зафіксовано рух вже 5 транспортних засобів в напрямку до особи, яка здійснює зйомку (з 01 хв. 35 сек. по 01 хв. 45 сек.).Суд звертає увагу, що з 55 сек. по 01 хв. 12 сек. об`єктив камери закрито рукою, саме в той момент, коли особа у формі починає наводити прилад TruCam на автомобілі, що рухаються в напрямку до оператора, що не дає можливості встановити всі обставини справи.

При дослідженні наданих Відповідачем двох фотознімків Судом встановлено наступне: На фотознімку (файл: 1836284604_03200_0310_070324_F0028.jpg), зафіксовано наведення оптичного прицілу на легковий транспортний засіб. На фотознімку (файл: 1836284604_03200_0310_070324_F0245.jpg), зафіксовано легковий транспортний засіб. З наданих фотознімків не вбачається можливим точно розпізнати реєстраційний номер, марку, модель автомобіля. При цьому, фотознімки містять такий опис: «Клип No.: 26029 Дата: 03/10/2028 Время: 07:03:24 Manual: Скорость Лок: H07 ID: 0195493 Имя: ЄРМОЛЕНКО 07.05.2026 Лимит скорости: 73 км/ч Скорость: 99 км/ч (APP) Дистанция: 497.6 м 1836284604_03200_0310_070324.jmx Серийный No.: TC008384». Дата (03/10/2028) та час (07:03:24), зазначені у файлі не відповідають даті та часу вчинення порушення, зазначеного в оскаржуваній постанові (07.05.2025 р. 15:43). В графі «Имя» вказано прізвище « ОСОБА_2 », що не відповідає прізвищу службової особи, яка винесла постанову по справі про адміністративне правопорушення. Опис не містить ініціалів, посади, звання особи. В графі «Дистанция» зазначено «497.6 м».

Відповідачами надано копію витягу з Журналу обліку видачі та повернення лазерних вимірювачів швидкості та записів з них, з якого вбачається, що 07.05.2026 року Відповідач ОСОБА_3 не отримував приладу TruCAM II LTI 20/20 ТС 008384, який використано для фіксації події, про яку зазначено в оскаржуваній Постанові. Натомість, в графі «ПІБ працівника, якому видано обладнання» зазначено « ОСОБА_4 ».

Згідно з пп. 4 п. 5 р. ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015року №1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853, поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи.

Матеріали справи не містять інформації у який спосіб і формі Відповідач ОСОБА_3 витребував фотознімки та відеозапис, зафіксовані ОСОБА_4 , яким чином ці докази залучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, чи досліджувались і оцінювались ці докази безпосередньо Відповідачем ОСОБА_3 ..

За результатами оцінки наданих Відповідачем доказів, суд приходить до висновку, що досліджені відеозаписи та фотознімки не містять повної інформації про предмет доказування, з них не вбачається можливим встановити подію адміністративного порушення та вину Позивача у його вчиненні.

Із змісту оскаржуваної постанови слідує, що Позивач керував транспортним засобом зі швидкістю 99 км/год в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.49 Початок населеного пункту. При цьому, в оскаржуваній постанові відповідач покладався лише на єдиний доказ, який підтверджує обставини щодо перевищення швидкості руху транспортним засобом під керуванням позивача в зоні дії дорожнього знаку «Початок населеного пункту» це здійснення вимірювання швидкості руху приладом LTI 20/20 TruCam II №ТС 008384.

В оскаржуваній постанові також відсутні посилання на докази місцезнаходження дорожнього знаку 5.49 «Початок населеного пункту» та зони його дії в кілометровій відмітці вказаної автодороги, що могло б дати змогу встановити фактичні обставини щодо вчинення правопорушення.

Таким чином, посилання відповідачем в оскаржуваній постанові на докази, щодо фактичної зони дії дорожнього знаку 5.49 «Початок населеного пункту» в кілометровій відмітці вказаної автодороги є ключовим для вирішення питання щодо порушення швидкісного режиму руху транспортних засобів, визначеного п. 12.4 ПДР.

Відтак, поліцейський який розглянув справу не виконав вимоги щодо посилання у постанові про накладення стягнення на докази які в повній мірі підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення позивачем.

Відповідачами надано разом з відзивом копію припису УПП в Сумській області ДПП від 22.01.2025 року та копію листа Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Сумській області від 24.02.2025 року щодо встановлення дорожніх знаків 5.49. «Початок населеного пункту Вільшана» та 5.50 «Кінець населеного пункту Вільшана».

Вказані документи не підтверджують факту встановлення дорожніх знаків, оскільки у листі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Сумській області від 24.02.2025 року лише зазначено, що підрядній організації ТОВ «Автомагістраль-південь» надано завдання на встановлення дорожніх знаків.

Окрім того, судом враховано положення ст.40 Закону України «Про національну поліцію», відповідно до якої поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Дослідивши наданий стороною відповідача до матеріалів справи відеозапис з цифрової нагрудної відеокамери Motorola Solutions моделі Video Badge VB-400 VB-440-64-KF-N № 470834 (файл: clip-0.mp4) суд встановив, що лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCAM II знаходиться в руках у поліцейського, в момент прицілювання для проведення замірювання швидкості руху транспортних засобів. Поліцейський виконує маніпуляції з приладом. При цьому, сам момент замірювання швидкості не відображено, оскільки нагрудну камеру поліцейський Сергієнко М.А. закрив рукою.

За вказаних обставин суд визнає такий доказ неналежним.

Враховуючи вищевикладені положення ст. 40 Закону № 580-VIII при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу фото - і відеотехніку повинна бути розміщена в порядку визначеному вказаною нормою Закону (стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото - і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 названого Закону.

На підтвердження правомірності своїх дій Відповідачем додано до відзиву листи Державного підприємства «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» від 01.07.2025 року, від 01.10.2019 року, в яких міститься описова інформація про роботу приладу TruCAM, зокрема про те, що вказані прилади створені для роботи як в ручному так і в автоматичному режимі.

Суд оцінює зазначені листи як неналежні докази, оскільки по-перше, листи не є нормативно-правовим актом, по-друге, режим, умови і спосіб роботи вимірювального приладу мають бути встановлені виробником такого приладу в інструкції з експлуатації, а не листом – роз`ясненням державного підприємства. Слід зауважити, що Відповідачі не пояснили правового статусу ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» і повноважень видавати роз`яснення щодо використання приладів вимірювання швидкості.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З відеозапису цифрової нагрудної відеокамери (файл: clip-0.mp4), вбачається, що Відповідач не дотримався вимог ст.245 КУпАП, оскільки не з`ясував своєчасно, всебічно, повно і об`єктивно обставин справи, не вирішив її у точній відповідності з законом. Відповідач фактично обмежився повідомленням позивача про порушення вимог правил дорожнього руху, на пропозиції Позивача щодо з`ясування обставин справи не реагував і завершив розгляд справи на місці.

За наведених обставин, оскаржувана постанова прийнята з порушенням частини 2 ст. 77 КАС України та п. 3 ч. 2ст. 2 КАС України та є необґрунтованою та такою, що прийнята без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Позивачем був сплачений судовий збір у сумі 665,60 грн. відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції, який підлягає стягненню з відповідача за правилами статті 139 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5-11, 72-77, 78, 159-162, 165, 241-246, 250, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

7Адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволити.

Скасувати постанову серії ЕНА №7154957 від 07 травня 2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) – 665 грн. 60 коп. в рахунок поверення судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Повний текст судового рішення виготовлено 12 жовтня 2026 року.

СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО