Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №591/7660/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/7660/26

Провадження № 1-кп/591/370/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд міста Суми у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми кримінальне провадження, унесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026200480001462, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , с. Великий Бобрик Краснопільський район Сумська область; громадянство: України, з середньою освітою, одруженого, працюючого в ТОВ «БС ЕЛЕКТРО» менеджером, військовозобов`язаного, зареєстрованого за проживанням за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України (КК)

учасники судового провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_3

сторони кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_4

з боку захисту:

обвинувачений ОСОБА_2

захисник обвинуваченого адвокат

ОСОБА_5 І. Історія провадження.

У червні 2026 року до Зарічного районного суду міста Суми надійшов для розгляду обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за №12026200480001462 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2026 визначено головуючого суддю Зарічного районного суду міста Суми ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 26 червня 2026 року у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 27 серпня 2026 року у даному кримінальному провадженні призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

II. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.

08.06.2026 з 06 години 30 хвилин інспектор сектору публічного порядку відділу превенції Сумського РУП ГУНП в Сумській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з працівником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заступили на чергування в складі наряду «Жетон-102» та несли службу по охороні громадського порядку, проведення заходів оповіщення та призову громадян, відповідно до графіку розстановки особового складу Сумського РУП ГУНП у Сумській області, задіяного для заходів з оповіщення резервістів та військовозобов`язаних на території м. Суми спільно з представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 на 08.06.2026 року.

Цього ж дня, близько 09 години 30 години інспектор сектору публічного порядку відділу превенції Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 , перебуваючи на службі під час виконання своїх службових обов`язків за адресою: м. Суми, проспект Михайла Лушпи, біля буд. 31, звернулася до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою пред`явлення документів, що посвідчують особу відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію України».

В подальшому ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, поєднаним зі спеціальним мотивом, а саме у зв`язку з виконанням працівниками правоохоронного органу своїх службових обов`язків, спостерігаючи перед собою працівника поліції в однострої, забіг до приміщення під`їзду № 2 буд. АДРЕСА_2 , при цьому ОСОБА_6 направилась за останнім, в цей час ОСОБА_2 умисно застосував аерозольний балончик сльозогінної дії в обличчя інспектора сектору публічного порядку відділу превенції Сумського РУП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , чим спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді клінічного опіку кон`юктиви 1 ступеню обох очей. Згідно з висновком судово - медичного експерта № 877 від 12.06.2026, ушкодження у вигляді клінічного опіку кон`юктиви 1 ступеню обох очей, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 2 ст. 345 КК як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язу з виконанням цим працівником службових обов`язків.

IIІ. Позиції сторін та інших учасників судового провадження.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину визнав у повному обсязі та зазначив, що дійсно, за вказаних в обвинувальному акті обставин, він вчинив означене кримінально каране діяння. 08.06.2026 близько 09:30 біля під`їзду буд. АДРЕСА_2 під час спілкування обвинуваченого з працівником правоохоронного органу у присутності представника ТЦК виник спір щодо дійсності його військових документів. В ході спілкування йому стало погано, він просив викликати швидку, але було відмовлено. Потім він сказав що йому необхідно піднятись до квартири за ліками, та пішов у під`їзд № 2, куди також направилась поліцейська, виникла конфліктна ситуація у присутності дружини. Він застосував аерозольний балончик сльозогінної дії в обличчя поліцейської, тим самим заподіяв поліцейській ОСОБА_6 легке тілесне ушкодження. Обвинувачений ОСОБА_2 заявив, що він у повній мірі усвідомив кримінально-протиправний характер своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Прокурор у судовому засіданні обставини, визначенні в обвинувальному акті підтримала в повному обсязі та просила визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК; призначити ОСОБА_2 покарання із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК у виді пробаційного нагляду на строк один рік. На підставі ч. 5 ст. 72 КК зарахувати ОСОБА_2 у строк покарання строк його попереднього затримання в порядку ст. 208 КПК України з розрахунку один день затримання за два дні пробаційного нагляду.

Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не прибула, повідомлена належним чнином про день, час та місце судового засідання.

Захисник ОСОБА_5 погоджується з правовою кваліфікацією дій обвинуваченого, заперечення щодо розгляду кримінального провадження в спрощеному порядку відсутні.

ІV. Положення закону, якими керувався суд.

За правилами ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України (КПК), завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частини третя та четверта статті 349 КПК - суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Допит обвинуваченого здійснюється обов`язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань, та випадків, передбачених частиною третьою статті 323 та статтею 381 цього Кодексу.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 у справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 КК умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, - карається обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Згідно з ч. 2 ст.50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 65 КК суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Згідно зі ст. 66 КК пом`якшуючими обставинами, зокрема є щире каяття обвинуваченого, яке полягає у визнанні обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі його час, місце та спосіб вчинення. Адже, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

V. Висновки та мотиви суду.

Після роз`яснення учасникам судового розгляду наслідків застосування ч. 3 ст. 349 КПК, вони підтвердили відсутність оспорюваних ними обставин по справі та погодилися, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, який надійшов до провадження суду, обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та вирішив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред`явлене ОСОБА_2 обвинувачення та кваліфікує дії останнього за ч. 2 ст. 345 КК як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд, керуючись статтями 65-67 КК, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК є нетяжким злочином, особу винного, його майновий та сімейний стан, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з пунктом 4 ч. 1ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, у тому числі, обставини, які характеризують особу обвинуваченого.

Згідно з ч. 2 ст. 92 КПК, обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності та має виключно позитивну посткримінальну поведінку, яка виразилась у тому, що після вчинення злочину не вчинив жодного правопорушення (ні кримінального, ні адміністративного), веде здоровий спосіб життя, що, не спростовано прокурором в ході судового розгляду, і на думку суду, безумовно свідчить про його щире розкаяння у вчиненому і бажання довести своє виправлення; під медичним наглядом у лікаря нарколога та під динамічним спостереженням у лікаря психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, військовозобов`язаний та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 ; здійснив благодійний внесок на потреби ЗСУ, зокрема, військової частини НОМЕР_1 , у розмірі 30 000.00 грн.

Суд враховує ставлення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 66 КК, при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Так, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд визнає щире каяття, повне визнання своєї провини, постійне місце проживання, здійснення благодійного внеску на потреби ЗСУ.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за це кримінальне правопорушення.

Беручи до уваги сукупність пом`якшувальних обставин (щире каяття, повне визнання своєї провини, постійне місце проживання, здійснення благодійного внеску на потреби ЗСУ), які суд визнає істотними, особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності та не становить високої небезпеки для суспільства, суд вважає за можливе застосувати положення ч. 1 ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не передбаченого санкцією ч. 2 ст. 345 КК, - пробаційного нагляду.

Підстав для застосування положень стст. 75,76 КК суд не знаходить.

Враховуючи вказані обставини в їх сукупності, суд вважає, що призначене обвинуваченому ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення й попередження вчинення нових злочинів, справедливим і таким, що не суперечить ст. 65 КК.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст. 208 КПК та перебував під вартою (в ізоляторі тимчасового тримання) у період з 14:04 год. 08.06.2026 по 10.06.2026.

У послідуючому 10 червня 2026 року ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду міста Суми до ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час з 10.06.2026 по 08.08.2026 включно.

Касаційній кримінальний суд Верховного Суду у своїх рішеннях звертав увагу на необхідність застосування норм кримінального закону в спосіб, більш сприятливий для особи (постанови від 27 лютого 2024 року (справа № 991/1568/23), 19 лютого 2026 року (справа № 344/2364/19).

За таких обставин суд уважає за необхідне врахувати 10 червня 2026 року саме відповідно до положень п. «а - 1» ч. 1 ст. 72 КК, оскільки зарахування цього дня відповідно до зазначеної норми є більш сприятливим для ОСОБА_2 способом зарахування строку, оскільки домашній арешт у нічний час не зараховується у строк попереднього ув`язнення відповідно до положень ч. 7 ст. 72 КК.

За таких обставин, на підставі чч. 1, 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_2 в строк покарання попереднє ув`язнення з 08.06.2026 по 10.06.2026 в співвідношенні - одному дню затримання відповідають два дні пробаційного нагляду, що складає 6 днів пробаційного нагляду.

VI. Щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Запобіжний захід на момент ухвалення вироку обвинуваченому не обирається.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК. Рішення щодо речових доказів підлягає виконанню після набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст. 118 КПК витрати, пов`язані із залученням експертів, віднесені до складу процесуальних витрат. Згідно зі ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

У кримінальному провадженні наявні витрати на проведення судової експертизи матеріалів речовин та виробів у кримінальному провадженні № СЕ-19/119-26/9597-ФХД від 17.06.2026 у розмірі 3 850.88 грн, які суд стягує з ОСОБА_2 на користь держави.

Питання скасування арешту суд вирішує відповідно до статті 174 КПК.

На підставі частини 15 статті 615 КПК, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись статтями 349, 373 -374, 395, 532, 615 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,

Ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 345 Кримінального кодексу України, і призначити йому за цим законом покарання із застосуванням статті 69 Кримінального кодексу України до основного покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі чч. 1, 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_2 в строк покарання попереднє ув`язнення з 08.06.2026 по 10.06.2026 в співвідношенні - одному дню затримання відповідають два дні пробаційного нагляду, що складає 6 днів пробаційного нагляду.

Роз`яснити, що ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду станом на час ухвалення цього вироку карається обмеженням волі на строк до трьох років.

Речові докази:

- ємність помаранчевого кольору з маркуванням «Балон аерозольний з роздражающим препаратом «Кобра», передану на зберігання до камери речових доказів Сумського РУП ГУНП в Сумській області - знищити;

футболку сірого кольору з візерунками з ярликом, штани джинсові синього кольору з биркою на поясі «Resalsa» 38-го розміру, кросівки чорного кольору з биркою «SCVV», передані на зберігання до камери речових доказів Сумського РУП ГУНП в Сумській області, - повернути заінтересованій особі ОСОБА_2 ;

- мобільний телефон «SAMSUNG» чорного кольору IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI1: НОМЕР_3 , сім-карта НОМЕР_4 , переданий під схоронну розписку володільцю ОСОБА_2 - залишити у розпорядженні заінтересованої особи ОСОБА_2 ;

- оптичний диск CD-R з аудіозаписом телефонного дзвінка на лінію «102» від 08.06.2026, оптичний диск DVD-R з відеозаписом з нагрудної боді-камери працівника Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 від 08.06.2026, оптичний диск DVD-R з відеозаписом з нагрудної боді-камери працівника Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 від 08.06.2026 - зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12026200480001462.

Стягнути з ОСОБА_2 Паспорт НОМЕР_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у грошовому розмірі 3 850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) грн 88 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду міста Суми від 10 червня 2026 року у справі №592/9748/26 на майно: штани джинсові синього кольору з биркою на поясі «Resalsa» 38-го розміру, кросівки чорного кольору з биркою «SCVV».

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду міста Суми від 10 червня 2026 року у справі №592/9761/26на майно: ємність помаранчевого кольору з маркуванням «Балон аерозольний з роздражающим препаратом «Кобра», футболку сірого кольору з візерунками з ярликом.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції

Вирок суду відповідно до вимог ч. 2 ст. 394 КПК не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 цього Кодексу.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасникам судового провадження, які не були присутні при проголошенні резолютивної частини вироку, направити копію повного тексту вироку не пізніше наступного дня після ухвалення вироку (ч. 7 ст. 376 КПК).

Суддя ОСОБА_1