Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №466/3266/25 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/3266/25

Провадження № 2/466/336/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого – судді Ковальчук О.І.

секретаря Пилипців О.-І.І.

справа №466/3266/25

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП

в с т а н о в и в:

09.04.2025 року адвокат Юрчак В.В. звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в якому просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь 145413,55грн. майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, витрати на професійну правничу допомогу та сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 11.10.2024 у АДРЕСА_1 відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі – ДТП) в результаті якої було заподіяно матеріальний збиток автомобілю, що належить ОСОБА_1 (далі – позивачу). За наслідками ДТП позивач та ОСОБА_2 (далі – відповідач) оформили повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі – Європротокол).

На підставі вказаних документів позивач звернувся до АТ «СК «ІНГО», яке виплатило на його користь 80 000, 00 грн., в той час як вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 225 413, 55 грн..

Відповідач у добровільному порядку відшкодувати різницю у вартості ремонту та розмірі страхової виплати відмовилася, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Позивач є власником транспортного засобу марки Mercedes-Benz модель C200, 2017 року випуску, VIN НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , країна реєстрації: Угорщина, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію № НОМЕР_3 від 01.12.2017 року.

Згідно з Європротоколом від 11.10.2024 у м. Львові по вул. Мазепи, 23 11.10.2024 о 13 год. 20 хв. ОСОБА_2 керуючи автомобілем HONDA HR-V д.н.з. НОМЕР_4 під час руху в одному і тому ж напрямку та в одній і тій же смузі допустила зіткнення із задньою частиною транспортного засобу Mercedes-Benz C200 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

Як вбачається зі змісту графи 11В Європотоколу автомобілю позивача було заподіяно наступні збитки: кришка багажника, задній бампер.

В графі 14А Європротоколу вказано наступні зауваження ОСОБА_2 : «Свою вину визнаю».

З графи 8А Європротоколу вбачається, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у АТ «СК «ІНГО» згідно полісу № 220671314, що дійсний з 12.05.2024 по 11.04.2025 включно. Вказані відомості додатково підтверджуються витягом з МТСБУ.

На місці ДТП відповідач надала позивачу розписку від 11.10.2024 в якій повідомила, що беру на себе повну відповідальність за відшкодування майнової шкоди гр. Республіки Ліван Аль-Наджи Раед в розмірах, які будуть перевищувати встановлений законодавством ліміт її відповідальності у разі складання водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

На підставі вказаного Європротоколу 14.10.2024 позивач звернувся до АТ «СК «ІНГО» із повідомленням про ДТП.

17.10.2024 проведеного огляд пошкодженого транспортного засобу позивача, який оформлено протоколом огляду транспортного засобу б/н від 17.10.2024.

У зв`язку із надходженням відповідного повідомлення на замовлення АТ «СК «ІНГО» суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 було складено Звіт про оцінку автомобіля MERCEDES-BENZ C200 реєстраційний номер АА ІІ 761 від 05.11.2024 (далі – Звіт), згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля MERCEDES-BENC C200 реєстраційний номер НОМЕР_5 становить 225 413, 55 грн..

25.03.2025 представник позивача на підставі довіреності звернувся до АТ «СК «ІНГО» із заявою про виплату страхового відшкодування.

27.03.2025 від АТ «СК «ІНГО» на рахунок позивача надійшла оплата страхового відшкодування в розмірі 80 000, 00 грн.

Разом з тим, отримана позивача сума страхового відшкодування є недостатньою для покриття матеріальних збитків, що були заподіяні належному позивачу транспортному засобу.

Відповідач відмовилася добровільно сплатити різницю у вартості ремонту та розмірі страхової виплати, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів з огляду на наступне.

Беручи до уваги, що цивільно-правова відповідальність обох учасників ДТП була застрахована станом на 11.10.2024, в межах даної справи, сторони мали право на складання Європротоколу.

Згідно зі статтею 28 Закону, шкода, заподіяна в результаті дорожньо транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому, статтею 29 Закону визначено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до пункту 34.4. статті 34 Закону, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.

В даній справі, у зв`язку із реалізацією Страховиком своїх повноважень, визначених пунктом 34.4. статті 34 Закону, 17.10.2024 було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу позивача за результатами якого складено Звіт, згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля MERCEDES-BENC C200 реєстраційний номер НОМЕР_5 становить 225 413, 55 грн., а вартість відновлювального ремонту автомобіля MERCEDES-BENC C200 реєстраційний номер НОМЕР_5 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 103 817, 24 грн.

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 постанови Національного Банку України від 30.05.2022 № 108 «Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка була чинною станом на 11.10.2024, максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Національної поліції України в розмірі 80000 гривень на потерпілого.

З огляду на це, слід виснувати, що вартість ремонту транспортного засобу позивача становить 225 413, 55 грн., однак максимальний розмір страхової виплати за шкоду, що була заподіяна такому транспортному засобу складає 80 000, 00 грн., оскільки сторонами у справі за наслідком ДТП було оформлено Європротокол, що відповідає абзацу 3 пункту 33.2 статті 33 Закону.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

При цьому, згідно Звіту вартість відновлювального ремонту автомобіля MERCEDES-BENC C200 реєстраційний номер НОМЕР_5 становить 225 413, 55 грн., а вартість відновлювального ремонту автомобіля MERCEDES-BENC C200 реєстраційний номер НОМЕР_5 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 103 817, 24 грн.

Беручи до уваги вищенаведені доводи, слід дійти висновку, що реальна вартість матеріальних збитків транспортному засобу позивача визначається без урахування коефіцієнту фізичного зносу і становить 225 413, 55 грн.

Таким чином, позивач вважає, що вартість майнового збитку, завданого позивачу пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, на суму 145 413, 55 грн. (225 413, 55 грн. - 80 000, 00 грн. = 145 413, 55 грн.), а тому із відповідача, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням.

З огляду на це, вважає за необхідне просити суд стягнути із відповідача на користь позивача 145 413, 55 грн. на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити.

Представник позивача, адвокат Юрчак В.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, покликаючись на вказані в позовній заяві та додаткових поясненнях обставини. В останнє судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд розглядати справу у їх відсутності, а тому суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.

Представник відповідача, адвокат Дуда І.П. в судовому засіданні позов заперечила, підтримавши письмовий відзив на позовну заяву, долучений до матеріалів справи. Просила у задоволенні позову відмовити. В останнє судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву, в якій просить суд розглядати справу у їх відсутності суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки МЕRСЕDЕS-ВЕNС С200 реєстраційний номер НОМЕР_5 , країна реєстрації: Угорщина, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 01.12.2017.

11 жовтня 2024 року о 13:20 год у м. Львові по вул. Г. Мазепи, 23, ОСОБА_2 керуючи автомобілем HONDA HR-V д.н.з. НОМЕР_4 під час руху в одному і тому ж напрямку та в одній і тій же смузі допустила зіткнення із задньою частиною транспортного засобу Mercedes-Benz C200 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , заподіявши збитків, а саме: кришка багажника, задній бампер.

Водій ОСОБА_2 повністю визнала свою вину, відтак учасники дорожньо-транспортної пригоди склали спільне повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол).

Крім того, на місці ДТП відповідач надала позивачу розписку від 11.10.2024, в якій повідомила, що бере на себе повну відповідальність за відшкодування майнової шкоди гр. Республіки Ліван Аль-Наджи Раед в розмірах, які будуть перевищувати встановлений законодавством ліміт її відповідальності у разі складання водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Отже, з огляду на викладене вина відповідача у скоєній дорожньо-транспортній пригоді є доведеною.

На момент скоєння вищевказаної ДТП, транспортний засіб під керуванням відповідача, а саме: автомобіль марки HONDA HR-V д.н.з. НОМЕР_4 , був застрахований у АТ «СК «ІНГО» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №220671314.

14.10.2024 позивач звернувся до АТ «СК «ІНГО» із повідомленням про ДТП.

17.10.2024 проведено огляд пошкодженого транспортного засобу позивача, який оформлено протоколом огляду транспортного засобу б/н від 17.10.2024.

Згідно Звіту №77101 про оцінку автомобіля Mercedes-Benz C200 д.н.з. НОМЕР_2 , складеного СПДФО ОСОБА_3 на підставі заяви АТ «СК «ІНГО», вартість відновлюваного ремонту КТЗ Mercedes-Benz C200 д.н.з. НОМЕР_2 з ПДВ на запчастини складає: 225413,55грн.: вартість відновлюваного ремонту з врахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля Mercedes-Benz C200 д.н.з. НОМЕР_2 з ПДВ на запчастини складає: 103817,24грн. (а.с.35-40).

Позивачем 27.03.2025 року отримано від АТ «СК «ІНГО» страхове відшкодування у розмірі 80000,00 гривень за заподіяні збитки.

Проте, як вказує позивач, виплаченого страхового відшкодування було недостатньо для проведення ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля, а тому він просить стягнути з відповідача різницю в розмірі 145413,55грн.

Однак, з відповіді на адвокатський запит №151 від 27.03.2026 вбачається, що ТОВ «УКРАВТО ЛЬВІВ» повідомило, що відповідно до наявних у Товариства документів, а саме акту наданих послуг № 3HGA030230 від 06.12.2024 року (на підставі наряд-замовлення № 3HGA030230 від 02.12.2024 року), на підприємстві виконувались роботи з технічного обслуговування та ремонту транспортного засобу марки Мercedes-Benz C 200, державний номер НОМЕР_6 , VIN: НОМЕР_7 . Загальна вартість наданих послуг відповідно до зазначеного акту становить: 82833,33 грн - вартість без ПДВ; 16566,67 грн - ПДВ; 99400,00 грн — загальна вартість з ПДВ. Перелік використаних запасних частин (матеріалів), а також їх вартість зазначені у відповідних наряд-замовленнях (а.с.200-203).

Отже, реально понесені витрати позивача на ремонт транспортного засобу марки Мercedes-Benz C 200, державний номер НОМЕР_6 , VIN: НОМЕР_7 , який зазнав пошкоджень під час ДТП за участю відповідача ОСОБА_2 , що становлять суму майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП склали 99400,00 грн., з яких 80000,00грн. було відшкодовано страховою компанією.

Нормами ст. 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Частиною 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошові кошти, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичній або юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як роз`яснено в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до ч.3 ст.22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

В п.9 Постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01.03.2013р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» визначено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не відповідає за шкоду, завдану цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб (наприклад, у разі незаконного заволодіння транспортним засобом), внаслідок непереборної сили (наприклад, у разі стихійного лиха), а не з його вини. Особи, які вчинили ці протиправні дії (неправомірно заволоділи транспортним засобом, механізмом або іншим об`єктом), відшкодовують шкоду на загальних підставах цивільно-правової відповідальності особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки. Коли цьому сприяла недбалість її власника або володільця (не була забезпечена належна охорона тощо), відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, може бути покладено на особу, яка неправомірно заволоділа цим джерелом, і на його власника або володільця у частці відповідно до ступеня вини кожного з них, з урахуванням обставин, що мають істотне значення (частина четверта статті 1187 ЦК).

Також, згідно з ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов`язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Тобто з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема, винуватця ДТП) покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність.

При цьому страховик, який виплатив страхове відшкодування потерпілому, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого відшкодування.

Отже, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування завданої потерпілому шкоди, то страховик, який виплатив страхове відшкодування, на підставі статті 1194 ЦК України має право звернутися безпосередньо до страхувальника з вимогою про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Суд зазначає, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, чи якщо страховик за вказаним законом не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком.

Аналогічний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20).

Також, у Постанові ВСУ від 31.05.2017 року у справі № 6-2969цс16 року зазначено, що «з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема, винуватця ДТП) покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність. Якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування завданої потерпілому шкоди, то страховик, який виплатив страхове відшкодування, на підставі статті 1194 ЦК України має право звернутися безпосередньо до страхувальника з вимогою про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням)».

Аналогічні за змістом твердження наведені в Постанові Верховного Суду від 06.12.2018р. у справі №477/2154/16-ц, де вказано, що позивач, отримавши від страховика страхове відшкодування, якого недостатньо для повного відшкодування завданої шкоди, має право на відшкодування відповідачем різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, одержаною ним від страховика.

Відтак, суд приймає до уваги наданий стороною відповідача акт наданих послуг №3HGA030230 від 06.12.2024 року, згідно якого реально понесені витрати позивача на ремонт транспортного засобу марки Мercedes-Benz C 200, державний номер НОМЕР_6 складають 99400,00грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в рахунок відшкодування збитків, заподіяних внаслідок ДТП транспортному засобу сума в розмірі 19400,00грн. (99400,00 грн. - 80000,00 грн.).

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Крім того, в силу дії ч. 2 ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає розмір судових витрат, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, виходячи з принципу пропорційності, розрахунок судового збору, який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача виглядає наступним чином: 19400,00 х 1163,31 : 145413,55 = 155,20грн.

У зв`язку з наведеним, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 155,20грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.13,76,81,82,83,89,95,141,263,265,267, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 суму завданої матеріальної шкоди (різниці між фактичним розміром завданої шкоди і страховою виплатою) у розмірі 19400,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч чотириста гривень).

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 155,20 (сто п`ятдесят п`ять гривень двадцять копійок) сплаченого судового збору.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_8 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_9 , АДРЕСА_3 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Текст рішення складено та підписано 13 жовтня 2026 року.

Суддя О. І. Ковальчук