Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №446/1731/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1731/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Котормус Т. І.

секретар судового засідання Карпа Г.М.

справа №446/1731/26,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю

«Юніт Капітал»;

представник позивача Кукса Карина Олександрівна;

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янка-Бузька за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

30.06.2026 представник позивача подав до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області позовну заяву, в якій просить стягнути на користь позивача із ОСОБА_1 заборгованість, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору у розмірі 33254,10 грн та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 13.03.2025 між ТзОВ «Оптимальні Кредити» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № LM361497143, відповідно до умов якого Позичальнику надано кредит у розмірі 10500,00 грн. Кредитодавець свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів виконав у повному обсязі, однак Відповідач належним чином своїх договірних зобов`язань не виконав, кредитні кошти та передбачені договором платежі у встановлені строки не сплатив. 28.05.2025 ТзОВ «Оптимальні Кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № ОК-ТП/37. Таким чином, 28.05.2025 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №Б/Н до Договору факторингу, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до Відповідача. 27.02.2026 ТОВ «Таліон Плюс» та позивач уклали Договір факторингу №27/0226-01 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № LM361497143. Відповідно до Реєстру Боржників №1 за Договором факторингу №27/0226-01 від ТОВ «Таліон Плюс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 38504,10 грн. Оскільки відповідач належним чином не виконав свого зобов`язання щодо повернення коштів, у нього виникла заборгованість, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором № LM361497143 від 13.03.2025 у розмірі 38504,10 грн., яка складається з наступного: 10500,00 грн. - заборгованість по кредиту; 22124,10 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом та 5250,00 грн. - заборгованість за штрафами.

Ухвалою суду від 02.07.2026 відкрито провадження у справі, визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ТзОВ «Юніт Капітал» в судове засідання не прибула, однак в поданій позовній заяві просила проводити розгляд справи без її участі, вказала, що позов підтримує, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання також не прибув, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій зокрема зазначив про часткове визнання позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем у визначений судом строк відзив на позовну заяву не подавався, про що також свідчить відсутність доказів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 13.03.2025 між ТзОВ «Оптимальні Кредити» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № LM361497143, відповідно до умов якого Позичальнику надано кредит у розмірі 10500,00 грн.

Факт укладення кредитного договору підтверджується наданою до матеріалів справи індивідуальною частиною кредитного договору, публічною частиною договору, Правилами надання фінансових послуг, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір укладено в електронній формі. Відповідач під час реєстрації на веб-сайті первісного кредитора надала свої персональні дані, пройшла процедури ідентифікації та верифікації, у тому числі із використанням системи BankID НБУ, після чого прийняла умови кредитування та підписала індивідуальну частину кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором BYNH-5742.

Таким чином, надані позивачем документи підтверджують факт волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору, погодження його істотних умов, розміру кредиту, порядку та строків його повернення, а також розміру передбачених договором процентів і комісії.

Факт виконання первісним кредитором свого обов`язку щодо надання кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням про перерахування коштів.

Разом з тим, відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконував, у встановлені договором строки кредитні кошти не повернув та передбачені договором платежі у повному обсязі не сплатив.

28.05.2025 ТзОВ «Оптимальні Кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № ОК-ТП/37. Таким чином, 28.05.2025 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №Б/Н до Договору факторингу, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до Відповідача.

27.02.2026 ТОВ «Таліон Плюс» та позивач уклали Договір факторингу №27/0226-01 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № LM361497143.

Відповідно до Реєстру Боржників №1 за Договором факторингу №27/0226-01 від ТОВ «Таліон Плюс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 38504,10 грн., яка складається з наступного: 10500,00 грн. - заборгованість по кредиту; 22124,10 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом та 5250,00 грн. - заборгованість за штрафами.

Відповідно до умов зазначеного договору первісний кредитор зобов`язався відступити фактору права вимоги до боржників, а фактор – прийняти такі права вимоги та здійснити фінансування на умовах, визначених договором.

Перехід права вимоги за конкретними кредитними договорами здійснювався на підставі відповідного Реєстру прав вимог та акта приймання-передачі.

На підтвердження переходу права вимоги позивачем також надано платіжну інструкцію, яка, за твердженням позивача, підтверджує здійснення ним фінансування первісного кредитора відповідно до умов договору факторингу.

Отже, сукупність наданих документів свідчить про те, що право вимоги за кредитним договором № LM361497143 перейшло від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Юніт Капітал».

Таким чином, саме ТОВ «Юніт Капітал» набуло права вимоги до відповідача щодо виконання грошових зобов`язань за кредитним договором у тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу права вимоги.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".

Як зазначено у ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

А згідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи те, що судом встановлено факт отримання ОСОБА_1 коштів за кредитним договором № LM361497143 від 13.03.2025 в розмірі 10500,00 грн. та факт їх неповернення відповідачем у відповідності до умов вказаних у договорах та у строки визначені сторонами, то суд дійшов висновку про підставність позову щодо стягнення суми заборгованості за кредитом та відсотками у сумі 32624,10 грн. Розрахунок суми заборгованості відповідає умовам кредитного договору, докази зворотнього у суду відсутні.

А враховуючи той факт, що ТОВ «Таліон Плюс» останнім відступило право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» на підставі Договору факторингу і таке відступлення відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 512 та 513 ЦК України, то позов в цій частині підлягає до задоволення повністю.

Щодо стягнення заборгованості за штрафними санкціями за кредитними договорами.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до положень п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи ту обставину, що неустойка, яка передбачена кредитним договором, нарахована у період дії в Україні воєнного стану, після 24.02.2022, вона підлягає списанню кредитодавцем та підстави для її стягнення за рішенням суду відсутні.

Відтак, позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальна сума задоволених вимог позивача складає 32624,10 грн. (32624,10*100:38504,10 = 84,73) та з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 2255,82 грн (2662,40*84,73:100= 2255,82).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат в частині витрат на правничу допомогу суд виходив з наступних норм та мотивів.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктами 1, 4 ч.3 ст.133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження заявленої вимоги, надає Договір про надання правничої допомоги 20/01/26-02 від 20.01.2026, Додаткову угоду № 25771526260 від 20.04.2026 до Договору правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, Акт прийому-передачі наданих послуг до Договору надання правничої допомоги згідно Договору правничої допомоги.

Витрати на професійну правничу допомогу складаються з: - вивчення матеріалів справи: 2 год – 1000,00 грн; - складання позовної заяви: 2 год – 5000,00 грн; - підготовка адвокатського запиту: 1 год – 500,00 грн; - підготовка клопотань : 1 год – 500,00 грн., що разом становить 7000 грн.

Судом відзначається, що розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та вивчено матеріали справи, суд вважає, що розмір гонорару в 7 000, 00 грн. є завищеним.

Так справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Зокрема, відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020 по справі № 201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Керуючись ст. 4, 10, 76-82, 89, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» загальну суму заборгованості за кредитним договором № LM361497143 від 13.03.2025 в розмірі 32624,10 грн., яка складається із 10500,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 22124,10 грн – заборгованість за процентами.

У задоволенні частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за штрафними санкціями - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» суму сплаченого судового збору у розмірі 2255,82 грн. та 4000, 00 грн. витрат на професійну правову допомогу.

У задоволенні іншої частини вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Повний текст рішення складено 13.10.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Відомості про сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26 офіс 407).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя Т.І. Котормус