Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №337/5730/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

05.10.2026

ЄУН 337/573/26

№2-а/337/67/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді – Мурашової Н.А.

за участю секретаря – Туяк О.К.

представника позивача - адвоката Гедікова С.Л.

представника відповідача - Чернової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , до Державної служби України з безпеки на транспорті, місце знаходження: м. Київ, вул. Антоновича, буд.51, тертя особа -: Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місце знаходження: м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, буд. 48-А, про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

17.09.2026 позивач ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Гедікова С.Л. через систему «Електронний суд» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить: 1) поновити строк оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АВ №00011231 від 02.07.2026 про накладання на нього адміністративного стягнення за ч.2 ст.132-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000,00грн., 2) визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АВ №00011231 від 02.07.2026 про накладання на нього адміністративного стягнення за ч.2 ст.132-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Позов мотивує тим, що згідно вказаної постанови 14.05.2026 о 07:38год. за адресою км.468+739 на дорозі Н-08 Запорізька область, він як відповідальна особа допустив рух транспортного засобу DAF 95 XF430, р.н. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п.22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 17,250% (3,105 тонн) при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тонн, навантаження на ординарну вісь транспортного засобу на 17,965% (2,066 тонн) при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тонн, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.132-1 КУпАП. Також у зазначеній постанові зазначено, що правопорушення було зафіксовано у автоматичному режимі, при цьому фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей – 2шт., спарені колеса – 2 вісь; відстань між вісями 1-2 – 5890мм.; навантаження на вісь 1-7300кг, 2-16150кг.; загальна маса – 23450кг.; висота – 4,004м., ширина – 2,571м., довжина – 11,197м. Враховуючи похибку вимірювального засобу (вагів), за основу для обрахунку показників навантаження відповідачем були взяти такі показники: загальна маса – 21105кг., навантаження на одиночну вісь – 13566кг.

З цією постановою він не згоден, оскільки технічний стан транспортного засобу DAF 95 XF430, р.н. НОМЕР_1 свідчить про те, що він є трьохвісним автомобілем та загальне навантаження не повинно перевищувати 25 тонн. Також, у свідоцтві про реєстрації зазначеного транспортного засобу НОМЕР_2 у розділі «Повна маса» стоїть значення – 24900кг., що відповідає технічним характеристикам і загальній можливій вазі трьохвісного автомобілю. Тому посилання відповідача в постанові, що автомобіль має дві вісі, а тому його загальна маса не повинна перевищувати 18 тонн, є хибними і такими, що не відповідають дійсності. Крім того, скоєне правопорушення зафіксовано начебто в автоматичному режимі із застосуванням технічного засобу, який фактично не визначив технічний стан автомобіля - три вісі і відповідно відстань між ними, що могло би бути можливим при фізичному огляді ТЗ уповноваженими особами відповідача. Таким чином, він не допускав порушення нормативних параметрів транспортного засобу, які визначені у п.22.5 ПДР України і транспортний засіб, рухаючись 14.05.2026, мав параметри в межах визначених відповідним нормативним актом, без їх перевищення. Просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Одночасно позивач заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, пославшись на те, що копію постанови в установленому законом порядку він від відповідача не отримував, про її існування від дізнався після арешту його банківських рахунків Хортицьким ВДВС у м. Запоріжжі. 08.09.2026 він ознайомився з матеріалами виконавчого провадження №81880282 та зі змістом оскаржуваної постанови, пвсля чого звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 21.09.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та призначено її розгляд по суті у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

24.09.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив представника відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті Чернової В.В. на вказаний позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що відповідно до ч.2 ст.286 КАС України встановлені строки звернення до суду, зокрема щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом 10 днів з дня вручення копії постанови. Позовна заява датована 16.09.2026, при тому, що оскаржувану постанову винесено 02.07.2026 та в подальшому скеровано поштою на адресу позивача: АДРЕСА_1 , однак поштове відправлення повернулось без вручення адресату з відміткою «відсутність адресата». Вказане свідчить про належне повідомлення позивача про винесене рішення і відповідно пропуск ним строку звернення до суду. Щодо суті справи, то оскаржувана постанова за своїм змістом повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів та містить необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП. Оскаржуваною постановою встановлено перевищення загальної маси транспортного засобу на 17,250% (3,105 тонн) при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тонн, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 17,965% (2,066 тонн), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тонн. Щодо доводів позивача про навантаження на вісь, то слід зазначити, що правопорушення зафіксовано системою комплексного збору інформації Weigh-in-motion (WIM). Основною метою роботи цієї системи є моніторинг дорожнього руху, фіксація порушень та передання показників Укртрансбезпеці, яка має право накладати штрафи за перевантаження. Навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на WIM комплексі встановлюється шляхом вимірювання тиску, який створюється шляхом натискання коліс, розташованими на вісі транспортного засобу, на відповідні датчики, які вбудовані у вагову платформу на ваговому пункті. Вони реєструють тиск, який здійснюється на дорожню поверхню, коли транспортний засіб проїжджає. За допомогою цього тиску та інших параметрів, таких як швидкість і розміри ТЗ, система може розрахувати масу ТЗ. Датчики, розташовані під дорожнім покриттям, реєструють цей тиск під час проїзду ТЗ. Максимальна границя зважування датчиків на WIM комплексі визначається технічними характеристиками самого комплексу та стандартами, які регулюють вагові вимірювання на дорогах. Ця границя зважування вказує на максимальний доступний тиск, який може створювати одинарна вісь транспортного засобу під час його руху без порушення правил дорожнього. Дані обробляються системою, яка потім розраховує масу транспортного засобу та інші його параметри. Навантаження на осі було зафіксоване в момент проїзду транспортного засобу через систему габаритно-вагового контролю. Жодних доказів на підтвердження того, що в момент фіксації правопорушення навантаження на осі були іншим, ніж зафіксовані приладом автоматичним для зважування транспортних засобів у русі, позивачем не надано. Відповідно до п.22.5 ПДР України, рух транспортних засобів та їх составів дозволяється за умови, що їхні параметри не перевищують допустиме навантаження на одинарну вісь, яке становить 11,5 тонн. Це обмеження є обов`язковим і застосовується незалежно від типу транспортного засобу. Оскільки, третя вісь транспортного засобу була піднята та фактично не контактувала з дорожнім покриттям, під час проїзду через WIM-комплекс навантаження на зазначену вісь не передавалося на дорожнє покриття та, відповідно, не могло бути зафіксоване ваговим обладнанням. Таким чином, у момент проходження транспортним засобом WIM-комплексу фактично навантаженими та такими, що контактували з дорожнім покриттям, були лише дві осі. Саме фактична кількість осей, які в момент зважування сприймали навантаження та передавали його на дорожнє покриття, має значення для визначення осьових навантажень та застосування відповідних нормативних параметрів. У зв`язку з тим, що третя вісь була піднята, WIM-комплекс при здійсненні автоматичного зважування визначив транспортний засіб за фактично навантаженими осями як двовісний. Відповідно, для такого фактичного розташування та навантаження осей нормативна повна маса становить 18 000 кг, а допустиме навантаження на одиночну вісь – 11 500 кг. Перевищення нормативу в такому випадку повинно оцінюватися саме з урахуванням фактичної конфігурації транспортного засобу в момент зважування, а не виключно за кількістю осей, конструктивно передбачених виробником напівпричепа. З огляду на викладене, посилання позивача на те, що транспортний засіб конструктивно є трьохвісним, саме по собі не свідчить про те, що під час конкретного проїзду через WIM-комплекс усі три осі одночасно брали участь у сприйнятті навантаження. Вирішальним є фактичний стан транспортного засобу безпосередньо в момент здійснення автоматичного зважування. Крім того, відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16% щодо навантаження на осі. Згідно інформаційної карти габаритно-вагового контролю за постановою АВ №0011231 від 02.07.2026, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу склала 16150кг., тобто з перевищенням нормативних параметрів навантаження (з урахуванням похибки пристрою) на 17,965% (2,066тонн). Розрахунок відсоткового перевищення навантаження на одинарну вісь виглядає так: (16150 - 11500 - 16%* 16150)/ 11500)*100% = 17,965%. Таким чином постанова є законною та обґрунтованою. Просить в позові відмовити.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат Генідов С.Л. позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача Чернова В.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю з підстав, викладених у відзиві на позов, просить в позові відмовити.

Представник третьої особи Хортицького ВДВС у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не прибула за невідомими причинами, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність представника третьої особи.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Відповідно до ст.5 КАСУ кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з ч.1 ст.122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, згідно з ч.2 ст.286 КАСУ позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

За змістом ст.121 КАСУ суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАСУ у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій. Тягар доказування існування таких обставин несе позивач.

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Як вже зазначалось, цим позовом ОСОБА_1 оскаржує постанову відповідача у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АВ №0011231 від 02.07.2026 про накладання на нього адміністративного стягнення за ч.2 ст.132-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000,00грн.

Строк подання цього позову до суду відповідно до ч.2 ст.286 КАСУ становить десять днів з дня вручення оскаржуваної постанови.

Судом встановлено, що копія вказаної постанови була направлена поштою за адресою місця реєстрації позивача, однак поштове відправлення повернулось без фактичного його вручення адресату. Фактично з вказаною постановою позивач був ознайомлений 08.09.2026 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №81880282, після чого 17.09.2026, тобто в межах 10-денного строку звернувся до суду з цим позовом.

Оцінивши вказані обставини, суд вважає, що встановлений ч.2 ст.286 КАСУ строк звернення до суду з цим позовом, який обраховується саме з моменту отримання копії оскаржуваної постанови, позивачем в даному випадку не пропущений і підстав для його поновлення немає.

Обставин, які б підтверджували факт отримання позивачем копії постанови раніше, ніж він зазначає, судом не встановлено.

Відповідно до ч.1,2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.

Так, згідно з ст.7,245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Згідно з ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, суд враховує, що особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

У зв`язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до ст.9,77 КАСУ розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до вимог ст.72 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Так, судом встановлено, що 02.07.2026 головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко О.В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АВ №00011231, згідно з якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.

За змістом цієї постанови, 24.05.2026 о 07.38год. за адресою км.468+739 на дорозі Н-08 Запорізька область Паламар Олег Миколайович, ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: м. Запоріжжя, бул. Будівельників, б.10 кв.151, допустив рух транспортного засобу DAF 95 XF 430, днз. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, - перевищення загальної маси транспортного засобу на 17,965% (2,066 тонн) при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тонн, навантаження на ординарну вісь транспортного засобу на 17,965% (2,066 тонн) при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тонн, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.132-1 КУпАП.

За змістом постанови правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі технічним засобом WIM 15, WAGA-W1M35 №3, свідоцтво про повірку технічного засобу та строк його дії - №874, 4/7837 до 25.09.2026.

Результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення: кількість вісей - 2 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 5890 мм; навантаження на вісь 1 - 7300кг, 2 - 16150кг; загальна маса - 23450кг.; висота – 4,004м, ширина – 2,571м, довжина – 11,197м.; виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу: загальна маса - 21105кг., навантаження на одиночну вісь – 13566кг.

Також в постанові наведена формула розрахунку % перевищення габаритно-вагових норм: % перевищення=((Хфакт.-Хнорм.-похибка пристрою)/Хнорм.)х100%, де Хфакт. – фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр); Хнорм. – нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 ПДР; похибка пристрою – регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, помножена на Хфакт. (при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр).

Регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010 становить: для параметру довжини ТЗ - 600 мм, для параметру ширини ТЗ - 100 мм, для параметру висоти ТЗ - 60 мм, для параметру загальної маси ТЗ - 10% від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ - 16% від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на здвоєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі.

В оскаржуваній постанові також міститься посилання на вебсайт в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та ідентифікатор доступу.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 25.04.2012 позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу DAF 95 XF 430, днз. НОМЕР_1 .

Відповідно до п.22.5 ПДР рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: …б) фактичної маси: вантажні автомобілі: двовісний автомобіль - 18 тонн; трьохвісний автомобіль - 25 тонн (для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни - 26 тонн); …в) навантаження на вісь: на одинарну вісь - 11,5тонн, на здвоєні осі, якщо відстань між осями: менш як 1 метр -11,5 тонн, від 1 до 1,3 метра - 16 тонн, від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах 18 тонн, від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни, - 19 тонн, від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни, - 23 тонни, від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів -20 тонн; на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1,3 метра або менше - 21 тонна, понад 1,3 до 1,4 метра - 24 тонна.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 №30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».

Згідно з ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п.22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до абз.4 п.4 Правил допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у п.22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Ч.2 ст.132-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у вигляді штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

При цьому, згідно з приміткою до цієї статті підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Відповідно до ст.229 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.132-1 КУпАП, віднесено до компетенції органів автомобільного транспорту, в ід імені яких діють посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до ст.258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого статтею 132-2 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу.

Згідно з ст.297-7 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили: - така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; - особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174 (далі – Порядок №1174)..

Згідно з п.2 Порядку №1174 автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером; метадані - структуровані дані, які містять відомості про подію, зафіксовану за допомогою автоматичного пункту, характеристики зафіксованого транспортного засобу, необхідні для його ідентифікації, параметри функціонування технічних засобів автоматичного пункту, а також інші дані, необхідні для обліку, пошуку, оцінки та управління такими відомостями; інформаційний файл - упорядкована сукупність відомостей про транспортний засіб, відповідальну особу, визначену статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та метаданих, сформованих автоматичним пунктом.

Відповідно до п.7,12 Порядку №1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

Автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

За приписами п.13 Порядку №1174 під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (п.14 Порядку №1174).

Відповідно до п.15 Порядку №1174 метадані повинні містити дані, в тому числі, про дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 “Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку”, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі).

Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.

Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (п.16 Порядку №1174).

Процедура оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, визначена Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України №512 від 27.09.2021р. (далі – Інструкція №512).

Згідно з цією Інструкцією уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - cистема), необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова) (п.2).

Згідно з п.3 Інструкції під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичому режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Постанова оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

Згідно з п.4 Інструкції під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу з використанням системи уповноважена посадова особа з`ясовує: 1) наявність фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, ознаки якого зафіксовані на фотознімках, відеозаписі (за наявності) в інформаційному файлі; 2) відповідність символів номерного знака транспортного засобу на отриманих фотознімках, відеозаписі (за наявності) символам, розпізнаним системою; 3) наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб; 4) відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із системи; 5) наявність у системі інформації про те, що до моменту вчинення правопорушення зафіксований транспортний засіб вибув із володіння особи, зазначеної у статті 14-3 КУпАП, внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать цьому транспортному засобу; 6) наявність та повноту інформації про особу, зазначену у статті 14-3 КУпАП, зафіксованого транспортного засобу; 7) наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; 8) наявність і відповідність дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, або документу про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

В даному випадку на підтвердження порушення позивачем п.22.5 ПДР відповідачем надано фотографії транспортного засобу та інформаційну карту габаритно-вагового контролю, яка містить перелік відомостей про зафіксовані параметри в момент вчинення правопорушення: кількість вісей - 2 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 5890мм; навантаження на вісь 1 - 7300кг, 2 - 116150кг; загальна маса – 23450кг; висота – 4,004м, ширина – 2,571м., довжина – 11,197м.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини даної справи, оцінивши безпосередньо досліджені докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, суд вважає позов ОСОБА_1 необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

В даному випадку суд виходить з того, що процес системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті здійснюється в автоматичному режимі, що включає формування структурованих даних, інформаційних файлів тощо, а й відтак, і габаритно-вагові розрахунки щодо транспортного засобу здійснюються в автоматичному режимі та в подальшому опрацьовуються відповідною уповноваженою посадовою особою при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення, проект якої також формується автоматизованою системою.

Як встановлено судом, оскаржувана постанова містить відомості про уповноважену посадову особу Укртрансбезпеки, яка розглянула справу, транспортний засіб, його власника, опис встановлених обставин, нормативний акт, що передбачає адміністративну відповідальність та прийняте у справі рішення.

Крім того, постанова містить інформацію про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, відомості про його повірку, посилання на веб-сайт в мережі Інтернет, де особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації.

Також в постанові містяться автоматично зафіксовані технічним засобом фіксації фактичні параметри транспортного засобу позивача під час руху через автоматичний пункт, в тому числі, кількість вісей -2 , навантаження на кожну вісь: 1-7300кг, 2- 16150кг, загальна маса транспортного засобу (23450кг), а також виміряні з урахуванням похибки (10%) вагові параметри транспортного засобу - загальна маса 21105кг при дозволеній 18тонн, навантаження на одиночну вісь 13566кг при дозволеному 11,5тонн, що однозначно вказує на перевищення відповідних нормативних параметрів на 17,250% та 17,965%.

Отже, за своїм змістом оскаржувана постанова відповідає вимогам ст.283 КУпАП, складена уповноваженою посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті та оформлена з дотримання вимог Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України №512 від 27.09.2021р.

Відповідачем також надані суду картка габаритно-вагового контролю, яка формується автоматизованим пристроєм вимірювання в момент вчинення адміністративного правопорушення у вигляді інформаційного файлу і містить вичерпний перелік відомостей про зафіксовані параметри, на підставі яких уповноважена посадова особа Укртрансбезпеки встановила склад та подію адміністративного правопорушення, та фотографії транспортного засобу позивача в момент вчинення адміністративного правопорушення. Вказаний інформаційний файл за відповідним посиланням був оглянутий безпосередньо судом.

Автоматична фіксація не передбачає здійснення розрахунків, складання інших документів, які будуть доказами скоєння адміністративного правопорушення. Усі вимірювання здійснює технічний пристрій, інформація про який наявна у постанові. Вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу, справність якого підтверджена сертифікатом відповідності, що також наданий суду.

Отже, сукупність автоматично зафіксованих відомостей дає підстави стверджувати, що правопорушення мало місце.

В силу положень ст.251 КУпАП, ст.72 КАСУ показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі працюючими в автоматичному режимі, є належними та допустимими доказами в цій справі.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що за технічними характеристиками вказаний транспортний засіб є трьохвісним і його загальна маса не може перевищувати 25 тонн, що не було враховано уповноваженою особою відповідача при розгляді справи.

Як вже зазначалось, правопорушення було зафіксовано в автоматичному режимі відповідним технічним засобом за фактичними параметрами транспортного засобу під час його проїзду через систему габаритно-вагового контролю. Як зазначив представник відповідача, навантаження на вісь та маса ТЗ визначається, зокрема, за показниками автоматичного вимірювання тиску, який створюється внаслідок натискання коліс, розташованих на вісі транспортного засобу. В даному випадку транспортний засіб позивача було розпізнано системою як двохвісний і визначено фактичні параметри загальної маси та навантаження на вісь як для двохвісного ТЗ.

Жодних доказів на спростування цих фактично зафіксованих параметрів ТЗ, зокрема, що в момент фіксації правопорушення ТЗ рухався саме на трьох вісях і відповідно мав інше навантаження на осі, іншу загальну масу, позивачем не надано.

При цьому, саме перевізник зобов`язаний використовувати транспортний засіб згідно з його технічними характеристики, не навантажувати автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати його перевантаження, оскільки це несе загрозу для безпеки дорожнього руху.

Дані про позивача як власника транспортного засобу на момент вчинення адміністративного правопорушення, а й відтак особу, відповідальну за його вчинення встановлені уповноваженою посадовою особою Укртрансбезпеки на підставі інформації Головного сервісного центру МВС з Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Крім того, до позовної заяви позивачем додано копію свідоцтва про реєстрацію ТЗ, де власником зазначений саме він. Жодних обставин про те, що позивач не є суб`єктом вказаного адміністративного правопорушення, судом не встановлено.

Таким чином, встановлені у справі фактичні обставини свідчать про те, що відповідачем в установленому законом порядку «поза розумним сумнівом» доведена правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП за перевищення встановлених п.22.5 ПДР нормативних параметрів під час руху транспортних засобів з огляду на технічні характеристики транспортного засобу, зафіксовані в автоматичному режимі, що містяться в інформаційних файлах.

Суд вважає, що уповноважена посадова особа відповідача, приймаючи рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП, діяла відповідно до вимог ст.19 Конституції України та положень КУпАП, прийнята ним постанова про накладання адміністративного стягнення АВ №00011231 від 02.07.2026 є законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим підстав для її скасування немає.

На підставі вищевикладеного, в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити повністю.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.7,9,14-3,132-1,229,245,250-252,280,283 КУпАП, ст.2,5,9,72-79,90,121,242-246,262,268-272,286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.А. Мурашова