Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №308/9036/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9036/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

13 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді – Данко В.Й.,

за участю:

секретаря судового засідання – Ткаченко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гримут Дмитро Юрійович, до Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Балаж Марина Василівна про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування

в с т а н о в и в:

до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла позовна заява від ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі – позивачка), в інтересах якої діє адвокат Гримут Дмитро Юрійович, до Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області код ЄДРПОУ 22095099, місцезнаходження: с. Баранинці, вул. Центральна, 42 (далі – відповідач), у якій позивачка просить суд:

-визнати за позивачкою в порядку спадкування за законом за матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на завершення розпочатої останньою процедури приватизації земельної ділянки площею 0,07 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, в АДРЕСА_2 , на підставі рішення ІІ сесії VIII скликання Баранинської сільської ради № 29 від 11.06.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Баранинської сільської ради № 29 від 11.06.2021 надано дозвіл гр. ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,07 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, в АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 13.01.2025, спадкоємицею ОСОБА_2 є її рідна донька – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканка АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Балаж М.В. № 124 від 02.12.2025.

15.12.2025 ОСОБА_1 з метою завершення розпочатої її покійною матір`ю ОСОБА_2 процедури приватизації землі через свого представника звернулася до Баранинської сільської ради з заявою про внесення змін до рішення Баранинської сільської ради № 29 від 11.06.2021 шляхом заміни в ньому слів « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_1 », надавши їй тим самим як спадкоємцю можливість у подальшому затвердити проект землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки площею 0,07 га в АДРЕСА_2 , у власність та відповідно зареєструвати право власності на зазначену земельну ділянку.

Однак, рішенням Баранинської сільської ради № 12 від 30.01.2026 відповідне рішення за результатами голосування прийнято не було (за – 3, проти – 2, утримались– 8).

Позивачка вичерпала позасудові можливості реалізації нею як спадкоємцем права завершити процедуру приватизації вищезазначеної земельної ділянки, розпочатої її померлою матір`ю ОСОБА_2 , і на даний час вимушена захищати свої права та законні інтереси в судовому порядку.

Ухвалою від 25.06.2026 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

У судове засідання учасники процесу не з`явилися, належним чином повідомлені про час, дату і місце його проведення, клопотання про відкладення не подали, від представника позивача надійшла заява без участі.

Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зважаючи на викладене та із урахуванням відсутності заперечень представника позивача проти вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України (заочно).

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_4 зверталася із заявою б/н від 26.04.2021 до голови Баранинської сільської ради із заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею в безоплатну приватну власність.

Рішенням №29 від 11.06.2021 Баранинська сільська рада надала гр. ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,07 га, для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у АДРЕСА_2 .

Рішенням №23 від 12.08.2022 Баранинської сільської ради погоджено межі земельної ділянки гр. ОСОБА_2 без підпису суміжників за адресою АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть № НОМЕР_3 від 13.01.2025.

Позивачка донькою ОСОБА_2 , що підтверджується такими доказами в їх сукупності: копією свідоцтва про розірвання шлюбу № НОМЕР_4 , свідоцтвом про народження № НОМЕР_5 , витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №79782331 від 22.01.2025, довідкою приватного нотаріуса Балаж М.В. вих. №124 від 02.12.2025.

Цієї ж довідкою підтверджується, що позивачка являється єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Адвокат Гримут Д.Ю., діючи в інтересах позивачки, звертався до Баранинської сільської ради із заявою від 15.12.2025, у якій просив внести зміни до рішення №29 від 11.06.2021, замінивши в ньому слова « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_1 », надавши тим самим позивачці як спадкоємцю можливість затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,07 га у АДРЕСА_2 .

За наслідками розгляду вищевказаної заяви адвоката Гримута Д.Ю. відповідачем за результатами голосування не прийнято рішення про внесення змін до рішення №29 від 11.06.2021 (див. рішення Баранинської сільської ради №12 від 30.01.2026).

Виходячи з наявності підстав для визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із такого.

Згідно з частиною другою статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Європейський суд з прав людини, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, неодноразово вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути: незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (рішення від 06 вересня 2005 року у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine); «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоби його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення від 10 грудня 1996 року у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26 жовтня 2000 року у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland) (рішення від 16 серпня 2013 року у справі «Гарнага проти України» (Garnaga v. Ukraine).

У постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини відповідно до ст 1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України.

Разом із тим, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, провадження 14-652цс18, у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц, від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17, від 25 березня 2020 року у справі № 158/1672/17, від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17, від 29 серпня 2019 року у справі № 554/1195/17, що свідчить про сталість судової практики у вирішенні питання права на завершення приватизації земельної ділянки.

Таким чином, у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв`язку зі смертю, спадкоємці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації. У разі відмови компетентного органу спадкоємцям, належним та ефективним способом захисту їх прав у судовому порядку є звернення із позовом про визнання права на завершення приватизації.

Суди встановив, що спадкодавцю позивачки за рішенням Баранинської сільської ради №29 від 11.06.2021 було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,07 га, для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у АДРЕСА_2 , а в подальшому рішенням №23 від 12.08.2022 погоджено межі земельної ділянки гр. ОСОБА_2 без підпису суміжників за адресою АДРЕСА_2 .

Отже, спадкодавець розпочала процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до законодавства України, проте не завершила її у зв`язку зі смертю, а тому право на завершення приватизації має позивач як спадкоємець.

Особливістю звернення до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок є те, що позивач вправі порушувати питання про визнання майнового права, набутого спадкодавцем за життя, тобто особистого майнового права спадкодавця.

Предметом спору у цій справі є визнання права на завершення приватизації земельну ділянку у порядку спадкування, приватизація якої була розпочата, проте не завершена за життя спадкодавця.

Оскільки позивачка є спадкоємцем за законом після матері, яка за життя розпочала процедуру приватизації земельної ділянки, то вважається, що позивачка набула права на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали спадкодавцю на підставі ст.ст. 1216 та 1218 ЦК України.

Аналогічний висновок викладено і у пунктом 3.5 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16 травня 2013 року N24-753/0/4-13 згідно якого, передбачено, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовом про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Позивачка відповідно до наданих письмових доказів є спадкоємцем за законом, що прийняла спадщину після смерті матері, яка за життя почала процедуру приватизації земельної ділянки.

Позивачка не просить визнати за нею право власності на земельну ділянку, а вимагає продовжити оформлення її права на спадкування за законом.

Визнання права на завершення процедури приватизації є гарантією для позивача на розгляд сільською радою відповідної заяви, поданої від неї саме як від спадкоємця про затвердження проекту землеустрою із прийняттям органом місцевого самоврядування у порядку, визначеному законом, рішення з цього питання, в разі незгоди з яким вона зможе оскаржити його у встановленому законом порядку.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації, а не права власності на земельну ділянку.

При цьому, суд бере до уваги, що адвокат Гримут Д.Ю., діючи в інтересах позивачки, звертався до Баранинської сільської ради із заявою від 15.12.2025, у якій просив внести зміни до рішення №29 від 11.06.2021, замінивши в ньому слова « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_1 », надавши тим самим позивачці як спадкоємцю можливість затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,07 га у

АДРЕСА_2 , за наслідками розгляду вищевказаної заяви адвоката Гримута Д.Ю. відповідачем за результатами голосування не прийнято рішення про внесення змін до рішення №29 від 11.06.2021.

Отже, позивачка не може скористатися будь-якими іншими позасудовими способами захисту свого права.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підсумовуючи викладене, суд доходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом за матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на завершення розпочатої останньою процедури приватизації земельної ділянки площею 0,07 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, в АДРЕСА_2 , на підставі рішення ІІ сесії VIII скликання Баранинської сільської ради № 29 від 11.06.2021.

Стягнути з Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області код ЄДРПОУ 22095099, місцезнаходження: с. Баранинці, вул. Центральна, 42 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1 311 (одна тисяча триста одинадцять) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя В.Й. Данко