Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №297/2277/26 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа №: 297/2277/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Берегове

Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Ільтьо І. І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , заступника директора ТОВ «Будівельна фірма “Будінвестальянс” громадянина України,

за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 188-28 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЗхРУ №736863 від 04.08.2026 року вбачається, що 31.07.2026 року о 12:40 дорога М25 км, будучи посадовою особою (начальник дільниці) ТОВ «СБ БУДІНВЕСТАЛЬЯНС, що являється підрядною організацією СВ та Р1 в Закарпатській області, не вжив відповідних заходів з відновлення безпечних умов експлуатації а/д М25 Соломаново-Велика Добронь-Яноші на ділянці з км30 по км32+800 та не виконав законної вимоги (припису) №104 від 22.07.2026 року особи уповноваженого підрозділу Національної поліції України (старшого інспектора ВБДР УПП в Закарпатській області ДПП), щодо усунення вибоїн та ямковості, глибина якої перевищує допустимі нормативні параметри, чим порушив п.1.5.ПДР – Неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху. Зазначені дії кваліфіковано за статтею 188-28 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, був повідомлений належним чином про місце, дату та час судового засідання. Разом з тим, захисник Прокопенко Оксаною Іванівною, подано пояснення згідно яких ОСОБА_1 заперечує вчинення інкримінованого правопорушення та просить закрити провадження у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Захисник зазначає, що вимога №104 адресована керівнику Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області Ігорю Фартушку, а не ОСОБА_1 ; доказів її вручення ОСОБА_1 та покладення на нього обов`язку виконати зазначену вимогу матеріали не містять. Посилається на відсутність документів, які визначають службові повноваження ОСОБА_1 щодо утримання спірної ділянки автомобільної дороги. Також захисник вказує на недоліки актів обстеження, відсутність у них результатів вимірювання дефектів покриття, суперечності щодо посадового статусу ОСОБА_1 , недотримання строку складання протоколу, недостатність наказу про підготовку дорожнього господарства до роботи в осінньо-зимовий період для підтвердження відповідальності за виконання конкретного припису.

У додаткових поясненнях від 01 жовтня 2026 року захисник посилається на положення договору №22 від 24 квітня 2026 року щодо виконання підрядником робіт відповідно до планів-завдань, дефектних актів та письмових розпоряджень замовника, а також на відсутність доказів доведення відповідного завдання до ОСОБА_1 . На підтвердження своєї позиції сторона захисту надала документи про працевлаштування ОСОБА_1 , ДСТУ 3587:2022 та копії судових постанов в інших справах щодо цієї особи.

Відповідно до ст. 268 КУпАП: при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-28 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Відтак, суддя відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, вважає за можливе провести розгляд справи в відсутність ОСОБА_1 , оскільки матеріали справи містять достатньо доказів, на підставі яких можливо розглянути справу та винести рішення, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. 245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 277 КУпАП.

Дослідивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення, додані до нього матеріали, приходжу висновку, що наявні у справі докази не є достатніми та належними для беззаперечного підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 7 КУпАП, застосування заходів адміністративного впливу допускається виключно на підставах та в порядку, установлених законом.

За змістом статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням є протиправна винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Отже, встановлення лише певного стану дорожнього покриття без доведення конкретної протиправної та винної поведінки особи недостатньо для її притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно зі статтею 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за недодержання правил, забезпечення виконання яких входить до їхніх службових обов`язків.

Відповідно до статей 245 та 280 КУпАП, під час розгляду справи необхідно всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини, установити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.

Стаття 188-28 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Для встановлення даного правопорушення необхідно довести існування законної та достатньо визначеної вимоги, обов`язок конкретної особи її виконати, доведення вимоги до відома цієї особи, настання строку виконання, факт невиконання та винність особи.

Недоведеність обов`язку ОСОБА_1 виконати конкретний припис не може бути усунена припущенням, що будь-який працівник підрядної дорожньої організації відповідає за виконання всіх вимог поліції щодо автомобільних доріг, які обслуговує його роботодавець.

Протокол серії ЕПР1 №736863 від 04 серпня 2026 року містить сформульоване обвинувачення щодо невиконання ОСОБА_1 вимоги №104 від 22 липня 2026 року.

Водночас, не зазначено документа, на підставі якого саме на ОСОБА_1 покладено обов`язок виконати цей припис, не наведено змісту відповідних службових повноважень та не визначено, коли і в який спосіб припис був доведений до його відома.

Згідно акту обстеження від 21 липня 2026 року зазначено ділянку автомобільної дороги М-25 у межах населеного пункту Батьово, км 31–32, та наявність ямковості дорожнього покриття. Забезпечення безпечного експлуатаційного стану дороги в акті пов`язано зі Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області.

Цей акт містить відомості про виявлений поліцейським стан дорожнього покриття, однак не встановлює особистих службових обов`язків ОСОБА_1 .

В акті не наведено конкретних розмірів вибоїн, результатів вимірювання їх глибини та площі. Відомості про участь представника організації, відповідальної за утримання дороги, та свідків не заповнено.

Вимога №104 від 22 липня 2026 року адресована Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області, ОСОБА_2 . Вона стосується усунення недоліків дорожнього покриття на автомобільній дорозі М-25 у межах населеного пункту Батьово. ОСОБА_1 у даному документі як адресат не зазначений.

Реквізити отримання вимоги на наданій копії не заповнені. Інших документів, які підтверджували б вручення цієї вимоги ОСОБА_1 , її направлення йому або передачу через роботодавця з покладенням обов`язку виконати конкретні заходи, досліджені матеріали не містять.

Крім того, в акті від 31 липня 2026 року зазначено обстеження автомобільної дороги М-25 на ділянці від км 30 до км 32+800 та наявність ям і вибоїн у межах населеного пункту Батьово. За змістом акта забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки покладено на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області.

Згідно схеми до акту обсетежння ділянки вулично-шляхової мережі, вбачається розташування дефектів на відповідній ділянці, однак не містить даних, достатніх для встановлення їх нормативно значущих розмірів, та не визначає особу, зобов`язану виконати припис №104.

Долучена вимога №109 від 04 серпня 2026 року також стосується проведення робіт на автомобільній дорозі М-25 та адресована керівнику Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області. Цей документ складено після дати події, зазначеної у протоколі. Він може свідчити про подальше реагування поліції на стан дорожнього покриття, проте не підтверджує, що до 31 липня 2026 року ОСОБА_1 отримав вимогу №104 та був зобов`язаний її виконати.

Наказом №110 від 02 червня 2026 року ОСОБА_1 прийнято на роботу з 03 червня 2026 року до адміністрації ТОВ «Будівельна фірма “Будінвестальянс”». У графі назви посади зазначено «Заступник».

Повідомлення про прийняття працівника на роботу містить дані ОСОБА_1 , посилання на наказ №110 від 02 червня 2026 року та дату початку роботи 03 червня 2026 року.

У додаткових поясненнях захисник навів положення договору №22 від 24 квітня 2026 року щодо виконання підрядником робіт відповідно до затверджених планів-завдань, дефектних актів та письмових розпоряджень замовника.

Викладені у поясненнях відомості суддя оцінює як доводи сторони захисту. Саме посилання на договір не замінює дослідження його повного тексту та додатків і не дозволяє вважати встановленими всі умови договірних відносин.

У досліджених матеріалах немає документів про доведення до ОСОБА_1 конкретного завдання щодо виконання припису №104, визначення його відповідальним виконавцем та надання повноважень для організації відповідних робіт.

Водночас суддя не виходить із того, що відсутність фінансування чи письмового завдання в будь-якому випадку звільняє уповноважену особу від заходів із забезпечення безпеки руху. Для оцінки такого питання спочатку необхідно довести наявність у цієї особи відповідних обов`язків і повноважень, чого стосовно ОСОБА_1 не зроблено.

Крім того, Наданий ДСТУ 3587:2022 визначає вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, зокрема допустимі величини дефектів дорожнього покриву та строки їх усунення.

Пункт 5.2.1 і таблиця 2 передбачають оцінку дефектів за їх видом, площею, глибиною та відповідними нормативними показниками. Для окремих дефектів установлені заборони незалежно від рівня вимог до дороги.

Тому відсутність у матеріалах зазначення категорії дороги не означає автоматично неможливості встановлення будь-якого порушення стандарту. Однак для перевірки твердження про перевищення допустимої глибини вибоїн необхідні достовірні фактичні дані щодо їх розмірів.

Зазначений у протоколі пункт 1.5 Правил дорожнього руху містить загальні вимоги щодо недопущення небезпеки для руху та вжиття заходів для її усунення.

Водночас відповідальність за статтею 188-28 КУпАП пов`язана саме з невиконанням законної вимоги посадової особи поліції.

Для цього правопорушення не є обов`язковим доведення того, що особа власними діями спричинила утворення вибоїн. Обов`язок усунути дефекти може покладатися на відповідального працівника незалежно від причин їх виникнення.

Проте загальне посилання на пункт 1.5 Правил дорожнього руху не замінює доказів того, що ОСОБА_1 був зобов`язаний виконати конкретний припис та винно його не виконав.

Суддя не має підстав підміняти предмет обвинувачення за статтею 188-28 КУпАП оцінкою іншого можливого порушення правил утримання дороги.

Таким чином, досліджені матеріали містять відомості про пошкодження дорожнього покриття автомобільної дороги М-25 та реагування поліції шляхом видання вимог щодо усунення недоліків. Однак наявність дефектів дороги та невиконаної вимоги, адресованої керівнику Служби відновлення, не є достатніми для встановлення адміністративного правопорушення в поведінці ОСОБА_1 .

Не доведено, що саме ОСОБА_1 був особою, зобов`язаною виконати припис №104 та що цей припис або конкретне завдання щодо його виконання було своєчасно доведено до його відома, що він мав відповідні службові повноваження та можливість забезпечити виконання вимоги; що невиконання стало наслідком його винної дії чи бездіяльності.

Вищевказані обставини свідчать про те, що посадовою особою, яка склала протокол, не надано доказів того, що ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-28 КУпАП.

Суддя звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та достатніми доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на підтвердження та доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Леванте проти Латвії" від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.

Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи наведене, ретельно дослідивши та перевіривши в ході розгляду усі наявні в справі докази, приходжу до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 188-28 КУпАП, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винним в судовому засіданні встановлено не було, у зв`язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях складу правопорушення.

Керуючись ст.ст. 188-28, 247, 283-285, 287 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 – закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-28 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови через Берегівський районний суд до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Іван ІЛЬТЬО