Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №297/2546/26 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа №: 297/2546/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Берегове

Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Ільтьо І. І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, громадянина України,

За вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЗхРУ №360246 від 31.08.2026 року вбачається, що 31 серпня 2026 року о 22:40 годині на околиці м. Берегове, під час проведення заходів у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_1 не виконав законної вимоги оперативного співробітника Державної прикордонної служби України, який виконував службові обов`язки, пов`язані з охороною державного кордону України, вдався до втечі та чинив фізичний опір. Зазначені дії органом, який склав протокол, кваліфіковано за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. При цьому, від його захисника — адвоката Борисов Ігора Вікторовича, надійшло клопотання про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, оголошення усного зауваження та закриття справи. Клопотання обґрунтовано визнанням вини та каяттям ОСОБА_1 , відсутністю попередніх притягнень до відповідальності, позитивними характеристиками за місцем роботи й проживання, перебуванням у шлюбі, вихованням чотирьох малолітніх дітей та складним майновим становищем. Захисник також просить розглянути справу за відсутності його та підзахисного.

Відповідно до ст. 268 КУпАП: при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 185-10 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Відтак, суддя відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, вважає за можливе провести розгляд справи в відсутність ОСОБА_1 , оскільки матеріали справи містять достатньо доказів, на підставі яких можливо розглянути справу та винести рішення, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. 245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 277 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 251 КУпАП: доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 252 КУпАП: орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

У відповідності зі ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України. Об`єктивна сторона складу зазначеного адміністративного правопорушення полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу, військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні або члена громадського формування: а охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, а так само іншого умисного невиконання зазначених розпоряджень та вимог. Відмова правопорушника проявляється у недвозначній формі словами, жестами, мовчанням тощо. Розпорядження та вимоги, які зазначені у диспозиції статті мають бути законними, тобто походити від правомочних осіб та знаходитися у межах їхньої компетенції. Права органів, підрозділів, військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України викладено у ст.20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України».

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2011 №10-рп/2011 надав тлумачення визначенню непокори: «Слово «непокора» означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги».

Постановою Пленуму Верховного Суду України №8 від 26 червня 1992 року визначено, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкриміновано вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

Факт вчинення адміністративного правопорушення та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ №360246 від 31.08.2026 року, витягом з затримання громадянина ОСОБА_1 від 31.08.2026 року, поясненнями старшого інспектор прикордонної служби ОСОБА_2 від 31.08.2026 року.

Оцінивши вищевказані докази, кожен окремо та в їх сукупності, приходжу до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, тобто злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, визначених ст. 17 КУпАП, у даній справі не встановлено, передбачені ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення на момент розгляду справи не закінчились.

Стаття 22 КУпАП, надає суду право при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення звільнити особу від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням. Правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, не включено до законодавчого переліку винятків із застосування даної статті.

Застосування ст. 22 КУпАП, потребує індивідуальної оцінки діяння. Самі по собі визнання вини, позитивна характеристика чи наявність дітей не означають автоматичної малозначності правопорушення.

Суддя враховує значення охоронюваних ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, відносин та необхідність забезпечення виконання законних вимог прикордонників. Непокора таким вимогам є протиправною незалежно від того, чи спричинила вона матеріальні збитки.

Крім того, суддя також дослідив документи, подані захисником на підтвердження обставин, що характеризують особу ОСОБА_1 ..

Свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_2 підтверджує перебування ОСОБА_1 у шлюбі.

Надані свідоцтва про народження дітей, рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 22 липня 2025 року у справі № 297/2010/25 та посвідчення батьків багатодітної сім`ї підтверджують наявність у нього чотирьох малолітніх дітей.

З характеристики ТОВ «Виноробна компанія Шато Чизай» від 01 вересня 2026 року № 502 вбачається, що ОСОБА_1 із 01 червня 2026 року працює оформлювачем готової продукції, зарекомендував себе дисциплінованим, відповідальним та ініціативним працівником, підтримує належні взаємини з колективом.

Відповідно до характеристики, виданої Великобийганської сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 01 вересня 2026 року № 25 містить позитивні відомості про його поведінку в побуті, взаємини із сусідами та участь у громадському житті. У ній також зазначено, що він виховує чотирьох дітей і працює.

Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя не встановив.

Враховуючи вищевикладене, те, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, до адміністративної відповідальності притягається вперше, має на утриманні чотирьох дітей, позитивну характеристику за місцем проживання та роботи, крім того, вчинення даного адміністративного правопорушення не потягло за собою будь-яких негативних наслідків та враховуючи всі обставини справи, встановлені в ході судового розгляду, вважаю застосувати ст. 22 КУпАП та визнати дії ОСОБА_1 малозначними, звільнивши його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, а провадження по справі на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП, закрити.

Оскільки адміністративне стягнення не накладається, передбачені ст. 40-1 КУпАП підстави для стягнення судового збору відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 22, 185-10, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185-10 КУпАП.

На підставі статті 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , за частиною 1 статті 185-10 КУпАП - закрити на підставі частини 2 статті 284 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови через Берегівський районний суд Закарпатської області до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Іван ІЛЬТЬО