Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №306/165/26 — Свалявський районний суд Закарпатської області

Суд: Свалявський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №306/165/26

Суддя: Уліганинець П. І.

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/165/26

Провадження № 2-п/306/5/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Уліганинця П.І.

за участю секретаря судового засідання Сова-Фафула А.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення на її користь аліментів на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн. та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 3500 грн. до досягнення старшою дитиною повноліття.

Позивачка подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити (а.с.65).

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про що свідчить розписка відповідача про отримання судової повістки (а.с.61). Відповідач відзив (заперечення) на позовну заяву не подав. Відповідачу роз`яснено, що в разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

За приписами ст. 152 Сімейного кодексу України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Обов`язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов`язків і передбачений ч.2 ст. 51 Конституції України.

Згідно ст. 141 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Отримання аліментів на дитину не залежить від того перебувають батьки у шлюбі чи ні, живуть вони разом чи окремо один від одного.

Згідно рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 17.10.2024 року (справа №306/1501/24) між ОСОБА_1 (позивачем) та ОСОБА_2 (відповідачем) розірвано шлюб, укладений 25.11.2017 року. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишено прізвище " ОСОБА_6 " (а.с.7).

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (серія НОМЕР_1 , відповідний актовий запис №54 від 21.04.2018 року, складений Воловецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області та копії свідоцтва про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (серія НОМЕР_2 , відповідний актовий запис №64 від 25.04.2025 року, складений Свалявським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в графі "батько" записано ОСОБА_2 (відповідач), в графі мати записано ОСОБА_1 (позивач), а.с.8

За ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За правовим змістом вказаної норми закону, обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Причому обов`язком є особистим, індивідуальним, а не солідарним. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

За ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Згідно з нормою ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За ст. 8 ЗУ "Про охорону дитинства", батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 3 та ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За правилами ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина (при визначенні розміру витрат на утримання дітей які визначаються за рішенням суду, суд визначає не лише сам факт стягнення витрат, а також їх розмір (правова позиція в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.09.2016 року, справа №755/14148/18).

Також, при визначенні величини аліментного платежу суд враховує величину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого Законодавством України (станом на 12.10.2026 року (на день розгляду позову) прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років становить 2817 гривень, прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років становить - 3512 грн. (ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік").

Суд встановив, що дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має 8 років, дитина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 має 1 рік.

Згідно ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7-8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи, що аліменти є власністю дітей, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, що обов`язок по утриманню дитини покладається на обох батьків, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення аліментів на утримання дітей обгрунтованими.

Відповідач заявлені проти нього позовні вимоги не оспорював, доказів протилежного у відповідності до ст. 81 ЦПК України до суду не подав (у відповідності ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій).

Доказів того, що відповідач добровільно надає матеріальну допомогу на утримання дітей суду не надано. Судом також не встановлено істотних обставин, які могли б впливати на виконання відповідачем своїх обов`язків щодо утримання дітей, можливості сплачувати аліменти з урахуванням інтересів та потреб доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зважаючи навищевикладене, виходячи з принципів розумності, справедливості та рівності обов`язків батьків щодо утримання дітей, розмір аліментів стягуваних з відповідача визначити у твердій грошові сумі у розмірі 3000 грн. на утримання дитини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та 3500 грн. на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який відповідатиме чинному Законодавству, не порушуючи інтересів і становища, як відповідача так і позивача.

Стягнення проводити на користь ОСОБА_1 з моменту набрання цим рішенням законної сили та видачі виконавчого документа.

Рішення допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 2 ст.184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Обов`язок проведення індексації розміру аліментів, який визначений судом у твердій грошовій сумі, прямо передбачений законом, а саме положеннями ст.184 СК України, що зобов`язує державного виконавця проводити таку індексацію автоматично, тобто без додаткового судового рішення.

Суд роз`яснює сторонам положення ст. 192 СК України, яка передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Крім того, суд роз`яснює сторонам, що відповідно до ч.1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат; п.6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат; ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Поскільки вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів підлягають задоволенню, а позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позовної заяви до суду на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір” (від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів), суд доходить висновку, що судовий збір необхідно стягнути з відповідача в користь держави за ставками, встановленими ст. 4 Закону України “Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011 року у розмірі 1331,20 грн. на день постановлення рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 18, 76, 133, 134, 137, 141, 258, 263, 265, 273, 354, 430 ЦПК України, ст. ст. 150, 164, 166, 243, 180 182 СК України, ЗУ Про охорону дитинства, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, підписаною Україною 21.02.1990 року (ратифіковано Постановою ВР № 789 ХІІ від 27.02.1991 року, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканки АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 3500 грн. (три тисячі п`ятсот гривень 00 коп.) починаючи з моменту набрання цим рішенням законної сили та видачі виконавчого документа і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, підлягає до негайного виконання.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканки АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн. (три тисячі гривень 00 коп.) починаючи з моменту набрання цим рішенням законної сили та видачі виконавчого документа і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, підлягає до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , мешканця АДРЕСА_1 в користь держави (отримувач: ГУК у м.Києві/м. Київ/22030106; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) - судовий збір у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ-СУДДЯ П.І.Уліганинець

13.10.2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua