Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №306/973/26 — Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/973/26

Провадження № 2/306/921/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого-судді Уліганинця П.І.

за участю секретаря судового засідання Сова-Фафула А.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Гірські дари" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що між ОСОБА_1 та ТОВ "Гірські дари" було укладено договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №1 від 05.07.2024 року, на виконання якого позивачем було перераховано на банківський рахунок відповідача грошові кошти у загальному розмірі 485500 грн. Факт перерахування коштів підтверджується банківськими виписками та платіжними документами. В обгрунтування доводів зазначає, що відповідач прийняв вказані кошти без будь-яких заперечень, а тому сторони фактично погодили збільшення загального розміру фінансової допомоги шляхом її надання частинами відповідно до п.3.2 договору №1. ТОВ "Гірські дари" зобов`язувалося повернути поворотну фінансову допомогу до 28.02.2025 року, однак у встановлений договором строк кошти повернуті не були. Також представник позивача вказує, що 24.01.2025 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №2, на виконання якого позивач перерахував відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 207500 грн., факт отримання коштів яких відповідачем підтверджується банківськими виписками та платіжними документами. ТОВ "Гірські дари" зобов`язувалося повернути фінансову допомогу до 31.12.2025 року включно, однак такі не повернуто. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 693000 грн., які відповідачем у визначений договором строк не повернуті. Також у позовній заяві представник позивача зазначає орієнтовний розмір судових витрат, що планується понести пов`язаних з розглядом даного позову, становлять 6930 грн. в якості оплати судового збору та 60000 грн. витрати на професійну правничу допомогу (50000 грн. фіксована частина оплати гонорару за надання правничої допомоги адвокатом. Додатково грошова сума у розмірі 10000 грн. за участь адвоката у кожному судовому засіданні. Додатково 20000 грн. без ПДВ фіксованої частини оплати гонорару за надання правничої допомоги адвоката у випадку оскарження ухвал (рішення) суду першої інстанції у апеляційному чи касаційному порядку окремо від рішення по суті справи). Просить суд стягнути з ТОВ "Гірські дари" на користь ОСОБА_1 заборгованість з поворотної безпроцентної фінансової допомоги за договором №1 від 05.07.2024 року у розмірі 485500 грн., заборгованість з поворотної безпроцентної фінансової допомоги за договором №2 від 24.01.2025 року у розмірі 207500 грн. та судові витрати.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника-адвоката Марків Р.Б. за наявними у матеріалах справи доказами з урахуванням доводів та правового обґрунтування. Заявлені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі та вирішити питання про розподіл та стягнення судових витрат відповідно до вимог ЦПК України (а.с. 68-70).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с.60-61). Розміщено оголошення на веб-сайті Свалявського районного суду Закарпатської області про виклик відповідача ТОВ "Гірські дари" у судове засідання (з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, а.с.63, а.с.67). Відповідачем відзив (заперечення) на позовну заяву не подано. Відповідачу роз`яснено, що в разі ненадання ними відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, ст. 55 Конституції України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ч.2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; ч.1 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Належними та допустимими доказами встановлено, що 05 липня 2024 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Гірські дари» укладено Договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №1, згідно умов якого до п.1.1 ОСОБА_1 зобов`язався надати ТОВ "Гірські дари" поворотну фінансову допомогу, а ТОВ "Гірські дари" повернути отримані кошти у визначений договором строк. Нарахування процентів за даним договором не передбачається. Метою даного договору не є отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів сторін. Згідно п. 3.2 договору №1 від 05.07.2024 року передбачено, що поворотна фінансова допомога може надаватися частинами, розмір яких визначається сторонами. На виконання умов договору №1 ОСОБА_1 було перераховано на банківський рахунок ТОВ "Гірські дари" грошові кошти у загальному розмірі 485 500 грн., а саме: 05.07.2024 року — 100 000 грн.; 29.07.2024 року — 72 000 грн.; 29.08.2024 року — 42 000 грн.; 02.10.2024 року — 93 000 грн.; 14.11.2024 року — 75 000 грн.; 27.11.2024 року — 12 500 грн.; 19.12.2024 року — 90 000 грн.; 17.01.2025 року — 1000 грн.. Відповідно до п.3.3 договору №1 від 05.07.2024 року ТОВ "Гірські дари" зобов`язувалося повернути поворотну фінансову допомогу до 28.02.2025 року (а.с.45-47).

Також судом встановлено, що 24 січня 2025 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Гірські дари» укладено договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №2, згідно умов якого до п.1.1 ОСОБА_1 зобов`язався надати ТОВ "Гірські дари" поворотну фінансову допомогу, а ТОВ "Гірські дари" повернути отримані кошти у визначений договором строк. Нарахування процентів за даним договором не передбачається. Метою даного договору не є отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів сторін. Згідно п. 3.2 договору №2 від 24.01.2025 року також передбачено право сторін надання фінансової допомоги частинами. На виконання умов договору №2 ОСОБА_1 було перераховано на банківський рахунок ТОВ "Гірські дари" грошові кошти у загальному розмірі 207 500 грн., а саме: 28.01.2025 року — 83 000 грн.; 06.02.2025 року — 13 000 грн.; 14.02.2025 року — 31 000 грн.; 26.02.2025 року — 68 000 грн.; 28.04.2025 року — 12 500 грн. Відповідно до п.3.3 договору №2 від 24.01.2025 року ТОВ "Гірські дари" зобов`язувалося повернути фінансову допомогу до 31.12.2025 року включно (а.с.48-50).

Судом досліджено додану до позовної заяви виписку/особовий рахунок по 31.12.2025 року ТОВ "Гірські дари" (ЄДРПОУ 44622417) рахунок НОМЕР_1 (а.с.15-42).

За правилами ч.1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст. 527 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч.1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення (ст.14п.14.1п.п.14.1.257 Податкового кодексу України). Таким чином, поворотна фінансова допомога може бути надана лише на підставі договору, в якому обов`язково має бути зазначено про строк її повернення та про відсутність нарахування процентів або інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, а отже позивачем обов`язково має бути наданий такий договір на підтвердження власних позовних вимог та щодо суті і природи правовідносин, які виникли між сторонами. В іншому ж випадку за умови відсутності укладеного в письмовій формі між сторонами договору, мова може йти лише про безповоротну фінансову допомогу, як те передбачено абзацом першим пп. 14.1.257 ПК України, умовами надання якої не передбачено ані самого повернення коштів, ані строку повернення (постанова КЦС ВС від 09.08.2023 року, справа №755/16831/19).

За своєю цивільно-правовою природою та юридичним змістом договір про надання поворотної фінансової допомоги є договором позики.

Порівняння диспозицій наведених норм права дає підстави стверджувати про наявність спільних ознак правових відносин та, відповідно, несуперечливе правове регулювання. Отже, договір поворотної фінансової допомоги за своєю правовою природою є договором позики, а тому під час вирішення спору потрібно керуватися положеннями ЦК України, що регулюють правовідносини, які виникли з договору позики.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Таким чином, за своєю суттю розрахунковий документ у вигляді видаткового касового ордеру або платіжного доручення про отримання грошових коштів із відображенням призначення платежу є документом, який посвідчує виникнення договірних правовідносин, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Згідно із ч. 1 та ч.3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Позивач, як сторона договору, яка виконала свої зобов`язання за договорами, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов`язань, в тому числі повернення коштів.

З позовної заяви вбачається, що у відповідача прострочення зобов`язання з поворотної безпроцентної фінансової допомоги перед позивачем становить: 485 500 грн. — за договором №1 від 05.07.2024 року; 207 500 грн. — за договором №2 від 24.01.2025 року. Всього 693 000 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з поворотної безпроцентної фінансової допомоги за договором №1 від 05.07.2024 року та договором №2 від 24.01.2025 року знайшли своє підтвердження при розгляді справи, поскільки фактично отримані та використані ТОВ "Гірські дари" грошові кошти в добровільному порядку ОСОБА_1 не повернуті, зобов`язання за вказаними договорами належним чином відповідач не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави; ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; докази на їх підтвердження.

Відповідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони (позивача та відповідача). Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

На підставі досліджених у судовому засіданні доказів наданих позивачем на обґрунтування позовних вимог, враховуючи встановлені та перевірені у судовому засіданні докази, обставини справи, суд доходить висновку, що позов в частині стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача необхідно задовольнити.

В частині вимоги позивача про стягнення судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат; п.6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат; ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При вирішенні питання щодо розподілу судового збору, суд ураховує, що відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

Судовий збір сплачено та зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України відповідно до квитанції ID: 5083-6925-8475-6609 від 24.05.2026 року у розмірі 6930 грн., відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору в сумі 6930 грн.

Згідно п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

За частинами 1-2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У позовній заяві позивачем заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 60000 грн., з яких: 50000 грн. фіксована частина оплати гонорару за надання правничої допомоги адвокатом. Додатково грошова сума у розмірі 10000 грн. за участь адвоката у кожному судовому засіданні.

Відповідно до ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат представником позивача надано ордер на надання правничої допомоги серії ВС №1466223 від 24.08.2026 року, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1943 від 07.09.2022 року та посвідчення адвоката України Марків Руслана Богдановича (а.с.8-9).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу, суд оцінює витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи вказані у ст.137, 141 ЦПК України критерії (правова позиція Верховного Суду у постанові від 20.10.2021 року, справа №757/29103/20-ц: "у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено"; у постанові ВП ВС від 16.11.2022 року, справа №922/1964/21: "учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат").

Натомість, досліджуючи надані докази на обгрунтування доводів про стягнення судових витрат понесених на професійну правничу допомогу, судом встановлено, що позивачем не подано детального опису робіт, які виконані адвокатом та здійснених ним витрат. Згадка про витрати на правову допомогу значиться тільки у позовній заяві, до якої додано лише копія ордеру на надання правничої допомоги, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Марків Р.Б., що не є належним та достатнім доказом понесених витрат, а тому суд дійшов висновку, що у задоволенні стягнення з відповідача на користь позивач судових витрат понесених на професійну правничу допомогу у сумі 60000 грн. необхідно відмовити.

Статтею 129 – 1 Конституції України визначено: Суд ухвалює рішення іменем України. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

У контексті вказаної практики суд уважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Керуючись ст.13, 81, 89, 95, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 526, 610, 612, 615, 625, 629, 1048, 1049, 1050 ЦК України, суд-

У Х В А Л И В :

Позов представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Гірські дари" про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гірські дари" (код ЄДРПОУ 44622417, адреса: с.Березники, буд. 213, Хустського району Закарпатської області) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 заборгованість за договорами про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у загальному розмірі 693 000 грн. (шістсот дев`яносто три тисячі гривень 00 коп.), а саме:

- заборгованість з поворотної безпроцентної фінансової допомоги за договором №1 від 05.07.2024 року у розмірі 485 500 грн. (чотириста вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.);

- заборгованість з поворотної безпроцентної фінансової допомоги за договором №2 від 24.01.2025 року у розмірі 207 500 грн. (двісті сім тисяч п`ятсот гривень 00 коп.).

Стягнути з ТОВ "Гірські дари" (код ЄДРПОУ 44622417) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 6930 грн. (шість тисяч дев`ятсот тридцять гривень 00 коп.).

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ-СУДДЯ П.І.Уліганинець

12.10.2026 року.