Суд: Південноукраїнський міський суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 11 жовтня 2026 р.
Справа: №486/846/26
Суддя: Волощук О. О.
Справа № 486/846/26
Провадження № 2/486/1203/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
12 жовтня 2026 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Волощук О.О.,
за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2026 року ТОВ «ФК «Ейс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №423765746 на суму 7000 грн., яку в подальшому було збільшено до 48976 грн. 28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено договір факторингу №28/1118-01, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права вимоги ОСОБА_1 27.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №27/0524-01, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло права вимоги до ОСОБА_1 15 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №15/07/25-Е, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» набуло права вимоги до ОСОБА_1 .
Посилаючись на вищезазначені обставини позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість та судовий збір, а також витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 11.05.2026 відкрито провадження та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
25.06.2026 цивільну справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні. Перенесено розгляд справи на 08.09.2026.
Ухвалою суду від 08.09.2026 розгляд справи відкладено на 12.10.2026 у зв`язку з нез`явленням відповідача та ненадходженням витребуваних доказів.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак в позові клопотав про розгляд справи без його участі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, відзив на позовну заяву не подав.
У зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, а також на підставі наявних у ній доказів, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 19.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №423765746 на суму 7000 грн., яку в подальшому Додатковою угодою до Договору було збільшено до 48976 грн.
Кредитний договір №423765746 укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV9G9H2.
Згідно з пунктом п.1.1 кредитного договору №423765746 за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 29900 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі «Правила»).
Згідно з п.4.3. Кредитного договору №423765746 за порушення Позичальником строків повернення Кредиту та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені Договором, Кредитодавець має право стягнути з Кредитодавця пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 % від суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення Позичальником зобов`язань за даним Договором, не може перевищувати половину суми Кредиту, одержаної Позичальником за даним Договором.
28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено договір факторингу №28/1118-01, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права вимоги до ОСОБА_1 .
Згідно з п. 2.1 розділу 2 Договору факторингу №28/1118-01 клієнт (Первісний кредитор) зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу №28/1118-01 підписали Реєстр прав вимоги №175 від 05.05.2022, за яким від Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №423765746 у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
27.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №27/0524-01, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло права вимоги до ОСОБА_1 .
Розділом 2 Договору факторингу №27/0524-01 визначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу №27/0524-01 підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 27.05.2024 року до Договору факторингу №27/0524-01, за яким від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №423765746 у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
15 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №15/07/25-Е, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» набуло права вимоги до ОСОБА_1 .
Відповідно до п.1.2. Договору факторингу №15/07/25-Е перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Позивач стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.
Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 15 липня 2025 року за Договором факторингу №15/07/25-Е від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 50623,68 грн.
Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 15 липня 2025 року до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №15/07/25-Е.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором №423765746 становить 50623,68 грн., яка складається з: 29899,67 грн - заборгованість по тілу кредиту; 20724,01 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Відповідно до довідок та платіжного доручення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 від 19.01.2022 в розмірі 7000 грн; від 19.01.2022 в розмірі 14050 грн.; від 21.01.2022 в розмірі 5100 грн.; 21.01.2022 в розмірі 3750 грн.; 23.01.2022 в розмірі 6200 грн.; 24.01.2022 в розмірі 12150 грн.; 26.01.2022 в розмірі 726 грн.
Згідно листа АТ «Державний ощадний банк України» від 05.10.2026 на ім`я ОСОБА_1 банком відкрито рахунок до якого було емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_1 та зараховано кошти відповідно до меморіального ордеру від 21.01.2022 в розмірі 7000 грн; 21.01.2022 в розмірі 14050 грн.; 23.01.2022 в розмірі 5100 грн.; 23.01.2022 в розмірі 3750 грн.; 25.01.2022 в розмірі 6200 грн.; 26.01.2022 в розмірі 12150 грн.; 28.01.2022 в розмірі 726 грн.
Згідно з ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частина 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що учасники кредитних правовідносин з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили в ньому усі істотні умови, та відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Таким чином відповідач набув статусу, прав та обов`язків позичальника в кредитних правовідносинах.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст.611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст.1077, ч. 1 ст.1078, ч. 1 ст.1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст.514, ч. 1 ст.1084 ЦК України).
Враховуючи наведене, позивачем належним чином доведено факт отримання кредитних коштів відповідачем, зокрема, попереднє підписання кредитного договору та ознайомлення з його умовами, в результаті чого боржник взяв на себе зобов`язання повернення кредиту, які він не виконав в повному обсязі, тобто не здійснював часткові та своєчасні погашення.
З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач частково вносив суми на погашення заборгованості, проте, у зв`язку з неналежним невиконання вимог договору, у останнього утворилась заборгованість за кредитним договором №423765746, яка становить 50623,68 грн. та складається з: 29899,67 грн - заборгованості по тілу кредиту; 20724,01 грн - заборгованості по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Відповідач вказаний розрахунок заборгованості не спростував, контр розрахунок не наадав.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 29899,67 грн - заборгованість по тілу кредиту; 20724,01 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Щодо вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.
Позивачем заявлено вимогу про компенсацію понесених ним витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов`язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду копію договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, укладеного між ТОВ «ФК «Ейс» та адвокатським бюро «Соломко та партнери», копію додаткової угоди №25771097883 до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, копію акту про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 29.12.2025, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. На це вказав КЦС Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справі підлягають задоволенню в розмірі 7000 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати пов`язані з розглядом справи в розмірі 2662,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-81,258, 259, 263,265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: 02094, м.Київ, вул. Юрія Поправки, 6, каб.13) заборгованість за кредитним договором №423765746 від 19.01.2022 у розмірі 50623 (п`ятдесят тисяч шістсот двадцять три) гривні 68 копійок, яка складається з: 29899,67 грн. заборгованості по тілу кредиту; 20724,01 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: 02094, м.Київ, вул. Юрія Поправки, 6, каб.13) 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору та 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок витрати на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя О.О. Волощук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua