Суд: Снігурівський районний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №468/2231/26
Суддя: Соловйов О. В.
Справа № 468/2231/26
Провадження №2/485/1116/26
РІШЕННЯ
іменем України
13 жовтня 2026 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючий - суддя Соловйов О.В.,
секретар судового засідання Гусарова І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАЙ ІНВЕСТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛАЙ ІНВЕСТ" (далі ТОВ "КЛАЙ ІНВЕСТ") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.02.2026 між ТОВ "КЛАЙ ІНВЕСТ" та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 297914, відповідно до умов договору відповідачка отримала кредит на платіжну карту в розмірі 5000,00 грн, строком кредитування 90 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 262,8 % річних від суми кредиту в розрахунку 0,72 % на добу та комісії за видачу кредиту в розмірі 1250,00 грн. Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідачка зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, внаслідок чого допустила заборгованість, яка станом на 25.08.2026 складає 19490,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 3240,00 грн - заборгованість за відсотками, 1250,00 грн - комісія за видачу кредиту, 10000,00 грн – пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання. Позивач просить стягнути з відповідачки вказану заборгованість, а також понесені судові витрати у розмірі 2662,40 грн судового збору.
23.09.2026 від представника відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідачки позовні вимоги визнає частково в частині заборгованості за сумою кредиту в розмірі 5000,00 грн, відсотків 3240,00 грн та комісії 1250,00 грн. Щодо стягнення пені за прострочення грошового зобов"язання у розмірі 10000,00 грн, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у вказаній частині, посилаючись на приписи п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
В судове засідання сторони не з`явилися, про день, часта місце озгляду справи повідомлялися належним чином та своєчасно. Про причини неявки суд не повідомили..
На підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України суд розглядає справу на підставі наявних доказів.
У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 03.02.2026 між ТОВ "КЛАЙ ІНВЕСТ" та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 297914, відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у розмірі 5000,00 грн строком на 90 днів до 03.05.2026 зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 262,8% річних від суми кредиту з розрахунку 0,72% на добу та комісії за видачу кредиту в розмірі 1250,00 грн.
Договір про надання фінансового кредиту № 297914 від 03.02.2026 укладений в електронній формі та підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Позивач свої зобов`язання перед відповідачкою за кредитним договором виконав та надав їй кредит в сумі 5000,00 грн шляхом їх перерахування на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 емітованої в АТ КБ «Приватбанк», що підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід» від 19.08.2026.
Виконання позивачем своїх обов`язків щодо перерахування коштів за кредитним договором також підтверджується інформацією АТ КБ "ПриватБанк", відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , та наданою випискою по рахунку по вказаній банківській картці, з якої вбачається зарахування на рахунок відповідачки коштів НОМЕР_3 в сумі 5000,00 грн (а.с. 57-58).
Згідно наданого позивачем розрахунку, в зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань у відповідачки станом на 25.08.2026 утворилася заборгованість у розмірі 19490,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 3240,00 грн - заборгованість за відсотками, 1250,00 грн - комісія за видачу кредиту, 10000,00 грн – пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачкою кредитного договору, отримання кредиту. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах.
Відповідачка не довела належного виконання зобов"язань за кредитним договором, розрахунок заборгованості не спростувала.
Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняєтьсявід відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а такожвід обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Посилання представника позивача в позовній заяві на правомірність нарахування неустойки з 23.01.2024 в зв`язку з внесенням змін до Закону України «Про споживче кредитування» суд вважає безпідставними.
За змістом ч.2 ст.4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.
Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.
Так основним регулятором договірних відносин є ЦК України, а не окремі закони, що вбачається з аналізу висновків постанови ВС від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання в сумі 10000,00 грн задоволенню не підлягають.
Враховуючи вище наведене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи диспозитивність процесу, приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтовані та підлягають до задоволення, однак частково в сумі 9490,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 3240,00 грн - заборгованість за відсотками, 1250,00 грн - комісія за видачу кредиту.
У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
У зв`язку з чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (48,70%) в розмірі 1296,59 грн.
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАЙ ІНВЕСТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАЙ ІНВЕСТ", ЄДРПОУ 42146903, місцезнаходження: вул. Кирилівська, буд. 1-3 А, секція С, м. Київ, 04080, заборгованість за кредитним договором № 297914 від 03.02.2026, станом на 25.08.2026 в сумі 9490,00 грн (дев`ять тисяч чотириста дев`яносто грн 00 к), яка складається з: 5000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 3240,00 грн - заборгованість за відсотками, 1250,00 грн - комісія за видачу кредиту, та понесені судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору пропорційно задоволених позовних вимог в розмірі 1296,59 грн (одна тисяча двісті дев`яносто шість грн 59 к.).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 13.10.2026.
Суддя О. В. Соловйов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua