Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №483/925/26 — Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/925/26

Провадження № 2/483/840/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12 жовтня 2026 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого – судді Рак Л.М.

за участю секретаря Гречки С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання,–

В С Т А Н О В И В :

28 липня 2026 року ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання. Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що вона перебувала з 16 лютого 2008 року у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , який 12 грудня 2019 року рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області у справі № 483/313/19 було розірвано. Від шлюбу вони мають двох дітей: неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повнолітню доньку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на яких відповідно до рішення суду з відповідача були стягнуті аліменти на утримання дітей. ІНФОРМАЦІЯ_3 донька ОСОБА_4 досягла повноліття. З вересня 2025 року донька ОСОБА_4 навчається в «Чорноморському національному університеті імені Петра Могили» на денній формі навчання, термін закінчення навчання за програмою бакалавр 30 червня 2029 року, та не має змоги влаштуватися на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток, ніяких джерел доходів вона не має, знаходиться на утриманні матері та потребує матеріальної допомоги. Посилаючись на те, що відповідач не є особою з інвалідністю, знаходиться у працездатному віці, працює та отримує заробітну плату, та, що він зобов`язаний та має можливість утримувати свою повнолітню доньку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , щомісячно, у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до закінчення донькою навчання, але не більше як до досягнення двадцяти трьох років.

Вказана цивільна справа перебувала в провадженні судді ОСОБА_5 , яка на підставі Указу Президента України від 07 вересня 2026 року № 889/2026 «Про призначення судді», призначена на посаду судді Одеського апеляційного суду та відрахована зі штату Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області наказом голови суду від 08 вересня 2026 року № 90/ос/26 «Про відрахування судді ОСОБА_5 зі штату Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області».

Ухвалою від 14 вересня 2026 року вказану справу прийнято до свого провадження суддею Рак Л.М.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивачка надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій, крім цього, зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у порядку, передбаченому п. 2 ч. 7 ст. 128, ч. 3 ст. 131 ЦПК України, до суду не з`явився та не повідомив про причини своєї неявки.

Суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивачки і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 , вона не працює, є студенткою Чорноморського національного університету імені Петра Могили IV рівня акредитації, навчається за державним замовленням на 1 курсі бакалаврату філологічного факультету, спеціальність В11 Філологія, спеціалізація: «В11.041 Германські мови та літератури (переклад включно), перша англійська», форма навчання – денна, термін закінчення навчання за програмою бакалавр 30 червня 2029 року.

Зазначені обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, а саме: копією актового запису про народження ОСОБА_4 № 14 від 17 липня 2008 року, довідкою Чорноморського національного університету імені Петра Могили від 16 червня 2026 року вих. № 9481 Б/24 (а.с. 13-14).

Згідно з довідкою про склад сім`ї Чорноморської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 28 липня 2026 року № 128 до складу сім`ї ОСОБА_1 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 , входять: ОСОБА_4 – донька, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 – син, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 17).

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів. При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження (ст.ст. 199, 200, 201 Сімейного кодексу України).

Статтею 199 Сімейного кодексу України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Сімейний Кодекс України виходить із принципу рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

За змістом ст.ст. 191, 200 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів.

Вирішуючи спір, суд оцінює докази з урахуванням вимог ст.ст. 77-81 ЦПК України про їх належність, допустимість, достовірність та достатність. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, відповідно до ст. 81 ЦПК України, обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність позову є підставою для відмови у його задоволенні, а недоведеність заперечень – тягне за собою протилежний результат.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є донькою відповідача ОСОБА_2 , на день звернення до суду не досягла 23 років, продовжує навчання, не працює, у шлюбі не перебуває. Навчання на денній формі позбавляє ОСОБА_4 працевлаштуватися та одержувати певний дохід, у зв`язку з чим вона потребує матеріальної допомоги, яку відповідач зобов`язаний надавати на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

Отже, проаналізувавши сукупність доказів, наданих у справі, суд дійшов переконання, що відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини, яка продовжує навчання добровільно не надає, що ставить її в тяжке матеріальне становище та відсутність можливості належним чином забезпечувати свої потреби, а тому враховуючи те, що батьки зобов`язані забезпечити своїм дітям виховання та навчання, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки позивачка довела належними та допустимими доказами наявність у неї права на стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання з відповідача в обсязі заявлених вимог, а останній свого обов`язку доказування не виконав та не надав до суду доказів, які б спростували твердження позивачки.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню та з відповідача підлягають стягненню на користь позивачки аліменти на час навчання доньки у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів, починаючи з 28 липня 2026 року і до закінчення донькою навчання, але не більше як до досягнення двадцяти трьох років за умови продовження навчання.

При цьому, суд роз`яснює учасникам справи, що вони не позбавлені права у подальшому звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів на підставі ст. 192 Сімейного кодексу України.

Також, у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп., від сплати якого при зверненні до суду із цим позовом позивачка була звільнена.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на час навчання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів, щомісячно, починаючи з 28 липня 2026 року і до закінчення дитиною навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23-х річного віку за умови продовження навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , в дохід держави – 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Рішення є заочним і може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачкою шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: