Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №490/2380/26 — Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 490/2380/26

Провадження № 2/483/534/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

09 жовтня 2026 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Рак Л.М.,

за участю секретаря Гречки С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

22 квітня 2026 року з Центрального районного суду м. Миколаєва до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла вказана цивільна справа в порядку ст.ст. 31, 32 ЦПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 . Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 08 березня 2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 615549289 (з додатковою угодою від 17 березня 2025 року до договору кредитної лінії № 615549289 від 08 березня 2025 року), у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 25800 грн., з кінцевою датою повернення 07 квітня 2030 року. Відповідно до умов розділу 2 Договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», що є невід`ємною частиною договору, текст яких розміщений на сайті Товариства: www.moneyveo.ua. Згідно з умовами договору грошові кошти надаються позичальнику шляхом переказу на рахунок, використовуючи реквізити платіжної картки вказаної позичальником в особистому кабінеті, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання позичальником чергового траншу за договором. Так, на виконання умов договору грошові кошти були перераховані товариством на банківську карту № НОМЕР_3, яка була вказана відповідачем при укладанні договору. В подальшому, 09 вересня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу № МВ-ТП/52, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило право грошової вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до позичальників, в тому числі за договором кредитної лінії № 615549289 від 08 березня 2025 року, що укладений між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 . Посилаючись на те, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, в зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 80191 грн. 07 коп., з яких: 25799 грн. 51 коп. - заборгованість по кредиту, 52843 грн. 56 коп. заборгованість по процентам, 1548 грн. заборгованість по комісії за надання кредиту, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості за кредитним договором, суму сплаченого судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.

Ухвалою від 08 травня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

14 травня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвоката Зачепіло З.Я. надала до суду відзив на позовну заяву в якому зазначила, що позовні вимоги відповідач не підтримує та в їх задоволені просить відмовити. З вимогами викладеними в позовній заяві відповідач не погоджується через наступне. Так, відповідач не був повідомлений про зміну кредитора за кредитним договором щодо відступлення права вимоги. Крім того, позивачем на підтвердження перерахування відповідачу коштів за кредитним договором не надано належних доказів - розрахункового документа (платіжного доручення, меморіального ордеру, тощо) або виписки з банківського рахунку, нараховані згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором відсотки значно перевершують заборгованість за тілом кредиту, а надані позивачем розрахунки заборгованості за договором, самі по собі не є безпірним доказом наявності заборгованості, оскільки такі документи складаються одноособово стороною позивача та не є первиними документами, які б підтверджували умови кредитування та суму заборгованості за кредитом, зміст зазначених доказів повністю залежить від волевиявлення кредитора або його правонаступника. Представник відповідача ввжає, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» у встановленому законом порядку, не довело факту перерахування кредитних коштів за договором, а тому підстави для стягнення на користь позивача заборгованості за тілом кредиту та відсотками відсутні. Крім того, представник відповідача посилається, що з матеріалів справи позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати новим кредитором грошових коштів первісному кредитору за передачу права грошової вимоги, та зарахування їх на рахунок. Представник відповідача просила у задоволені позовних вимог відмовити в частині нарахування відсотків та комісії, провадження у справі закрити. Крім того, представник відповідача вважає необґрунтованою заявлену позивачем вимогу про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн., оскільки такі витрати є неспівмірними зі складністю справи, часом витраченим на виконання робіт, обсягом виконаних робіт та ціною позову, просила зменшити витрати на професійну допомогу до 1500 грн., про що надала до суду клопотання.

22 травня 2026 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представником зазначено, що ознайомившись з викладеними у відзиві на позовну заяву запереченнями, вважає їх безпідставним, необґрунтованими та таким, що намагаються приховати справжні обставини справи, направлені з метою уникнути виконання взятих на себе зобов`язань по поверненню кредитних коштів та процентів за користування ними, передбачених кредитним договором, чим перешкоджає правосуддю та порушує основні засади цивільного судочинства та протирічить діючому законодавству, з наступних підстав. Так, договір між первісним кредитором та відповідачем укладений в електронній формі за допомогою дистанційних каналів зв`язку, зокрема, шляхом обміну даними між кредитодавцем та позичальником шляхом направлення електронних повідомлень з використанням електронної пошти та мобільного телефону користувача, які вказані в заяві на отримання кредиту та використовуються для входу в особистий кабінет (п.4.10.4 - 4.11 кредитного договору). Окрім того, сторони під час укладання Договору узгодили у п. 9.1.1.12. направляти інформаційні повідомлення, щодо виконання цього Договору позичальнику в електронному вигляді через особистий кабінет та/ або на електронну пошту та/або у вигляді sms-повідомлень на номер телефону, вказаний у заявці та/або в месенджері; безпосередньо в п. 9.1.2.5. Договору сторони домовились про те що Кредитор зобов`язаний повідомити позичальника про відступлення права вимоги за Договором протягом 10 (десяти) робочих днів із дати такого відступлення у спосіб, визначений ч. 1 ст. 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома позичальника такого факту, в тому числі шляхом відправлення відповідного повідомлення на електронну пошту позичальника. Усі адресовані відповідачу повідомлення від первісного кредитора та позивача, в тому числі повідомлення про зміну кредитора, надсилались останньому на вказану ним у заяві на отримання кредиту електронну адресу останнього- ІНФОРМАЦІЯ_2 . Направленим на електронну адресу листом ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» № 615549289/09092025/Э від 09.09.2025 року відповідача було повідомлено про відступлення права вимоги новому кредитору - ТОВ «Таліон Плюс» (примірник повідомлення долучено до позовної заяви). Відповідно до п. 9.1.1.5 Кредитного Договору, кредитодавець має право в будь який час, в тому числі після закінчення дисконтного періоду, без згоди позичальника відступити права грошової вимоги за Договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти та банківські метали у кредит, та/або послуги з факторингу, шляхом укладання будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема договору факторингу. Так, 09 вересня 2025 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено договір факторингу № МВ-ТП/52, за яким клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (спростовуючи зауваження відповідача, щодо відсутності Договору факторингу в додатках до позовної заяви, копія вказаного Договору була долучена до позовної заяви). Пунктом 2.1. даного Договору передбачено, що згідно його умов клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених Договором. Відповідно до п. 4.2 Договору факторингу № МВ-ТП/52 від 09 вересня 2025 року наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання реєстру прав вимоги. В той же час, п. 1.5. Договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги - це перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в Додатку № 1 до договору. 09 вересня 2025 року на виконання п. 2.1. Договору факторингу № МВ-ТП/52 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було складено та підписано реєстр прав вимоги, за яким передані (відступлені) права вимоги в тому числі і до відповідача за кредитним Договором. Вказані обставини підтверджуються наявним в матеріалах справи витягом з реєстру прав вимоги від 09 вересня 2025 року, відповідно до якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги, крім інших і щодо ОСОБА_1 (кредитний Договір № 615549289 від 08 березня 2025 року). З копії реєстру боржників за кредитними договорами, відповідно до Договору факторингу № МВ-ТП/52 від 09 вересня 2025 року, слідує, що ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги, зокрема, до й до відповідача за кредитним договором № 615549289 від 08 березня 2025 року (для повноти розгляду справи надаємо повний реєстр прав вимоги відповідно до Договору факторингу № МВ-ТП/52 від 09 вересня 2025 року зі скритою персональною інформацією інших боржників в якості додаткових доказів, який підписувався представником первісного кредитора та фактором в електронному вигляді про що є відмітка про електронний підпис та електронну печатку). Також представником позивача зазначено, що оплата фінансування проводилася фактором із застосуванням консолідованого підходу до розрахунків за весь реєстр прав вимог одночасно та надана платіжна інструкція відображає оплату фінансування за весь реєстр прав вимог згідно з Договором факторингу. Крім того, за загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом. Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Станом на дату подання позовної заяви до суду від відповідача жодних заяв-заперечень не надходило. Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979 цс15 «...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі». Матеріали справи та відзив на позовну заяву не містять доказів погашення заборгованості принаймні перед первісним кредитором. Представником зазначено, що однією з вимог укладання Договору є наявність у позичальника відкритого на власне ім`я рахунку в банку, зареєстрованому в Україні, з оформленою до нього платіжною карткою. Слід зауважити, що діяльність небанківських фінансових установи регулює Національний банк України. Так, відповідно до п. 10 Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затверджені Постановою Правління Національного банку України 03.11.2021 № 113 - договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ ХХ** **** ХХХХ (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу). Тому вся наявна інформація, яка роздруковується з Інформаційно комунікаційної системи відповідно до п. 10 вищезазначеного Положення містить номер особистого електронного платіжного засобу, з використанням реквізитів якого Кредитодавець здійснює кредитну операцію, у форматі ХХХХ ХХ** **** ХХХХ (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу). При заповненні заявки відповідач вказав реквізити платіжної картки, яка випущена для управління відкритого на його власне ім`я рахунком, на який він бажає отримати кредит. Кредитні кошти за цим Договором було перераховано відповідачу шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку первісного кредитора, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжних карток № 4441111055301190, яка належать відповідачу. Первісний кредитор ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» є небанківською фінансовою установою, що здійснює ліцензійну діяльність з надання коштів та банківських металів у кредит та діє на підставі Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії». Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» надавачі фінансових послуг на підставі відповідної ліцензії, виданої регулятором (крім випадків, встановлених спеціальними законами) здійснюють діяльність з надання фінансових платіжних послуг відповідно до Закону України «Про платіжні послуги». Відтак, первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором кредитної лінії № 615549289 від 08 березня 2025 року у повному обсязі та надав відповідачу кредит декількома траншами на загальну суму 25800 грн., відповідно до умов укладеного Договору, яке підтверджується повідомленням щодо здійснення переказу грошових коштів та інформаційними довідками про ініціювання переказу, із змісту яких вбачається, що через сайт Торговця через платіжний сервіс було успішно проведено транзакції на зарахування кредитних коштів на загальну суму 25800 грн. на картковий рахунок відповідача. Також, сторона відповідача висловила свої заперечення щодо розрахунків заборгованості, які нібито не є первинними документами, проте вони є необґрунтованими та не спростовують заявлених позовних вимог. Розрахунки заборгованості подавались позивачем до матеріалів справи, як узагальнений документ, що відображає, в тому числі, і порядок нарахування процентів, розмір основної заборгованості, залишок невиконаного зобов`язання та факторингову операцію, тобто перехід права вимоги по боргу від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «Таліон Плюс», що відображено в останньому рядку розрахунку первісного кредитора та у першому рядку розрахунку ТОВ «Таліон Плюс». Сам по собі факт того, що розрахунок не є первинним бухгалтерським документом, не свідчить про його недопустимість чи неналежність як доказу у розумінні процесуального закону. Крім того, цивільне процесуальне законодавство не містить вимоги про те, що виключно первинні бухгалтерські документи можуть підтверджувати розмір заборгованості у кредитних правовідносинах. В свою чергу, відповідачем не надано: контррозрахунку заборгованості, доказів помилковості нарахувань, або документів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок. Фактично доводи сторони відповідача зводяться до формального заперечення форми документа без спростування його змісту та наведених у ньому відомостей. Отже, розрахунок заборгованості є належним письмовим доказом у справі та підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами. Таким чином, долучені до позовної заяви розрахунки заборгованості, повністю узгоджується з законодавчими нормами та умовами Договору кредитної лінії, який був укладеним з дотримання умов Законів України «Про споживче кредитування», «Про електронну комерцію», «Про електронні документи та електронний документообіг», а також ЦК України. Детальний розрахунок за Договором, що включає інформацію стосовно щоденних нарахувань відсотків з дати укладання Договору та по дату дострокового його розірвання було додано до позовної заяви. Розрахунок заборгованості не оскаржувався, матеріали справи не містять клопотання, зустрічної позовної заяви або рішення суду щодо визнання Договору кредитної лінії або окремих його умов нікчемними. Посилаючись на викладене, представник позивача просив приєднати до матеріалів справи відповідь на відзив та врахувати її доводи при ухваленні судового рішення; розглянути та задовольнити подане стороною позивача клопотання про витребування доказів, а саме, виписки про рух коштів по картковому рахунку відповідача на дату отримання кожного кредитного траншу та позовні вимоги позивача задовольнити. Крім того, представник позивача надав до суду заперечення на клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, огрунтовуючи його тим, що 18 травня 2026 року за допомогою засобів поштового зв`язку «Укрпошта» представником позивача було отримано клопотання від представника відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Ознайомившись з доводами клопотання сторона позивача вважає, що у задоволенні такого слід відмовити з наступних підстав. Саме у зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань по кредитному Договору, позивач був змушений звернутись до суду за захистом своїх законних прав та інтересів. Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України). Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. У ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вказано, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Такий же правовий висновок зробила Велика Палата ВС у справі № 755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020). Слід сказати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду стороною позивача до позовної заяви надані наступні документи: договір про надання правової допомоги № 5 від 02 грудня 2024 року, яким регулюються правовідносини між адвокатським об`єднанням та клієнтом - ТОВ «Таліон Плюс»; додаткову угоду № 2856 від 12 березня 2026 року до Договору про надання правової допомоги № 5 від 02 грудня 2024 року, яка визначає порядок оплати послуг адвокатського об`єднання за надання правової допомоги у справі клієнта саме до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 615549289 від 08 березня 2025 року; акт виконаних робіт, відповідно до якого адвокатським об`єднання виконало, а клієнт прийняв послуги за надання правової допомоги у справі клієнта про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 615549289 від 08 березня 2025 року, далі «Справа», згідно Договору про надання правової допомоги № 5 від 02 грудня 2024 року та додатку до нього (Додаткової угоди), квитанцію про підтвердження оплати вартості послуг за надання правової допомоги, відповідно до Додаткової угоди № 2856 від 12 березня 2026 року до Договору про надання правової допомоги № 5 від 02 грудня 2024 року, яка визначає порядок оплати послуг адвокатського об`єднання за надання правової допомоги у справі клієнта саме до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 615549289 від 08 березня 2025 року. Отже, позивач надав суду достатні, належні та допустимі докази для підтвердження витрат на правову допомогу. Представник позивача посилаючись на викладене вище, просила прийняти до уваги зазначені аргументи сторони позивача та відмовити представнику відповідача у задоволенні клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у зв`язку з недоведеністю обґрунтування.

03 вересня 2026 року ухвалою суду за клопотання представника позивача було витребувано в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» наступну інформацію: - виписку про рух коштів проведення платіжних операцій з перерахування грошових коштів в розмірі 19900 грн. та 5900 грн. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в межах кредитного договору на картковий рахунок № НОМЕР_3 за період з 08 березня 2025 року 14:07 до 17 березня 2025 року 18:58 включно.

10 вересня 2026 року ухвалу суду було виконано.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, аргументів відображених у відповіді на відзив, виписки по картковому рахунку про рух коштів відповідача, в якій також зазначив, що позовні вимоги просить задовольнити та, що проти проведення заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача - адвокат Жовта А.С. надала до суду заяву про розгляд справи за відсутності відповідача та за відсутності його представника.

Дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що 08 березня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 615549289, за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Розділом 2 договору встановлено, загальний розмір кредиту за цим договором становить 19900 грн. Разом із тим позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені цим договором, можуть бути надані додаткові грошові кошти у кредит шляхом надання додаткових траншів. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту 08 березня 2025 року (що є датою надання Кредиту). Другий та решта траншів за договором можуть бути надані позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором. Надання кожного додаткового траншу за договором збільшує загальний розмір кредиту на суму такого траншу. Кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб позичальника (не цільовий кредит), окрім участі в азартних іграх. Позичальник підтверджує, що не має наміру ініціювати переказ отриманого за цим договором Кредиту на рахунки організаторів азартних ігор для участі в азартних іграх.

Відповідно до п. 5.1 договору кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки НОМЕР_3, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

Розділом 7 договору встановлено, що рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 07 квітня 2025 року, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначену за правилами цього Договору. 7.2. В обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1. закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; 7.2.2. ініціювання кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору. 7.3. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 07 квітня 2030 року.

Відповідно до п.п. 8.3, 8.4, 8.5 базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних. Комісія за надання кредиту не є платою за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця. Комісія за надання кредиту позичальнику є іншою складовою плати за послуги, що надаються кредитодавцем за цим договором. Комісія за надання кредиту нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі першого траншу за цим договором. У випадку видачі наступних крім першого траншів за цим договором комісія за надання додаткових грошових коштів у кредит нараховується у день видачі кожного траншу. Розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу за цим договором становить 1194 грн.

Згідно з п. 9.1.1.7. договору, у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом, частини кредиту або комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення Позичальника про дострокове припинення/розірвання договору.

Пунктом 11.1 договору встановлено, що строк дії договору становить 5 років, або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.

Зазначений договір підписано електронним підписом відповідача, що відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора, що підтверджує факт погодження відповідачем умов кредитування.

17 березня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору кредитної лінії № 615549289 від 08 березня 2025 року

Відповідно до п. 1.1 додаткової угоди, сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 5900 грн. відповідно до чого загальний розмір кредиту за договором буде складати 25800 грн.

Пунктом 1.4 додаткової угоди, встановлено, що з моменту отримання траншу вказаного в п. 1.1 договору базова процентна ставка за договором (для всіх наступних траншів в рамках договору та для суми, яка вже є в користуванні) буде складати 0,98 % в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 % річних.

Грошові кошти в розмірі 19900 грн. та 5900 грн. було перераховано на картковий рахунок № НОМЕР_4 визначений позичальником ОСОБА_1 в заявці на отримання коштів в кредит від 08 березня 2025 року та їх переказ підтверджується листами-підтвердженнями щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» та довідками ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (том 1 а.с. 102-105).

Листом АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» від 10 вересня 2025 року № БТ/Е-39893 та випискою від 10 вересня 2026 року про рух коштів підтверджується, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_5 та 08 березня 2025 року на вказану картку було перераховано 19900 грн., 17 березня 2025 року - 5900 грн. (том 2 а.с. 46-49).

09 вересня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № МВ-ТП/52, за умовами якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передає (відступає) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі і до відповідача ОСОБА_1

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на електрону адресу відповідача ОСОБА_1 направило повідомлення про дострокове розірвання договору (том 1 а.с. 107).

З розрахунку заборгованості за договором слідує, що заборгованість ОСОБА_1 перед товариством становить 80191 грн. 07 коп., з яких: 25799 грн. 51 коп. - заборгованість по кредиту, 52843 грн. 56 коп. заборгованість по процентам, 1548 грн. заборгованість по комісії за надання кредиту (том а.с. 36-43).

Доказів виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором станом на час судового розгляду суду не надано.

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Між сторонами склалися правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України та Законом України «Про електрону комерцію».

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов`язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочкою), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд відхиляє, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Будь-яких інших доказів/доводів про повне або часткове спростування позовних вимог по суті спору суду не надано.

З урахуванням викладеного, а також того, що позивач свій процесуальний обов`язок доказування виконав - довів належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору, перерахування коштів та наявність у відповідача заборгованості за вказаним кредитним договором, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Також відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним та документально підтверджені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп., сплата яких підтверджується відповідною платіжною інструкцією (а.с. 23).

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1. п. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження розміру понесених позивачем ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано договір про надання правової допомоги № 5 від 02 грудня 2024 року, додаткову угоду №2856 від 12 березня 2026 року, акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання правової допомоги №5 від 02 грудня 2024 року та платіжну інструкцією про оплату наданих послуг (а.с. 113-124). Вартість наданих послуг становить 5000 грн., які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Враховуючи задоволення позову, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу розмірі 5000 грн., саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критеріям, визначеним ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (місцезнаходження: 14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39700642) в рахунок заборгованості за договором кредитної лінії № 615549289 від 08 березня 2025 року - 80191 (вісімдесят тисяч сто дев`яносто одну) гривню 07 копійок, з яких: 25799 грн. 51 коп. - заборгованість по кредиту, 52843 грн. 56 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1548 грн. - заборгованість по комісії за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (місцезнаходження: 14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39700642) в рахунок відшкодування судового збору 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та в рахунок відшкодування витрат на професійну правову допомогу 5000 (п`ять тисяч) гривень, а всього 7662 (сім тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: